ПСИХОЕМОЦІЙНА ПІДТРИМКА УЧАСНИКІВ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ: ПРАКТИКУМ ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ ВЛАСНИХ РЕСУРСІВ
Мета підвищення кваліфікації педагогів з даного курсу полягає у підвищенні професійного рівня кваліфікації педагогічних працівників закладів освіти та оволодіння ними сучасними технологіями психосоціальної допомоги. Завдання підвищення
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний заклад вищої освіти "Вінницька академія безперервної освіти"Інформація про розробника (розробників):
Браніцька Т.Р., доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри педагогічних наук, початкової та корекційної освіти КЗВО «ВАБО»;Напрями підвищення кваліфікації:
- комплексний психологічний супровід учасників освітнього процесу в умовах реалізації державного стандарту базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- очна, дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б2. Емоційно-етична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. В1. Інклюзивна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
МОДУЛЬ 1. РЕСУРСНА СТІЙКІСТЬ І УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТАМИ: ПСИХОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПЕДАГОГА
- Ресурсний потенціал педагога – акцент на внутрішніх ресурсах, стійкості та саморегуляції
Цей блок спрямований на розвиток внутрішніх ресурсів педагогів як основи професійної ефективності та психологічної стійкості. Слухачі опановують концепції резилієнтності, оптимізму, самомотивації та ефективного самоконтролю. Практичні вправи включають самоспостереження, оцінку власного ресурсного потенціалу, розвиток навичок саморегуляції та емоційного управління у стресових ситуаціях, зокрема в умовах криз та війни.
- Конфліктологічна компетентність та конструктивна взаємодія
Тема присвячена формуванню навичок конструктивного управління конфліктами та розвитку професійної компетентності у сфері міжособистісної взаємодії. Слухачі вчаться розпізнавати ознаки конфліктів, аналізувати їх причини, застосовувати методики продуктивної взаємодії та створювати безпечний психологічний простір для обговорення суперечок серед колег та учнів.
МОДУЛЬ 2. ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ ТА КОМУНІКАТИВНА СТІЙКІСТЬ ФАХІВЦЯ
2.1. Розвиток емоційного інтелекту в професійній діяльності
Слухачі формують здатність усвідомлювати власні емоції, ефективно керувати ними та адекватно реагувати на емоційні прояви учнів і колег. Розглядаються ключові компоненти емоційного інтелекту: самосвідомість, самоконтроль, емпатія, мотивація та соціальні навички. Практичні вправи включають активне слухання, самоспостереження, регуляцію емоційного стану та застосування технік зниження афективної напруги в навчальному середовищі.
2.2. Партнерство в освіті: умова досягнення успіху
Тема акцентує увагу на розвитку навичок побудови партнерських відносин у навчальному середовищі та взаємодії з учасниками освітнього процесу. Слухачі опановують технології встановлення довіри, ефективної комунікації з батьками та колегами, спільного ухвалення рішень, а також методи створення безпечного та підтримуючого середовища, що сприяє продуктивній навчальній діяльності.
МОДУЛЬ 3. ПРАКТИКУМ ВІДНОВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА ПСИХОТЕХНІКИ СТАБІЛІЗАЦІЇ
3.1. Підтримка психоемоційного здоров’я учнів і педагогів у освітньому середовищі
Сучасна освіта функціонує за умов високого психоемоційного навантаження, викликаного соціальними трансформаціями, стресовими подіями та зростанням вимог до учасників освітнього процесу. Підтримка психоемоційного здоров’я учнів і педагогів є ключовим чинником ефективності навчання та професійної стійкості.
У межах теми розглядаються сучасні наукові підходи до збереження психічного благополуччя, зокрема моделі стресу та копінг-стратегії, травма-інформований підхід, розвиток емоційного інтелекту та саморегуляції. Окрема увага приділяється факторам ризику емоційного виснаження, професійного вигорання та навчальної тривожності, а також захисним чинникам, що підтримують ресурсний потенціал учнів і педагогів.
Підхід спрямований на формування системної культури турботи про психічне здоров’я, підвищення якості освітньої взаємодії та збереження людського потенціалу закладу.
3.2. Психолого-педагогічний супровід педагога у роботі з учасниками інклюзивного освітнього процесу
Тема спрямована на надання педагогам знань і практичних навичок підтримки роботи з учнями з особливими освітніми потребами. Слухачі вивчають методики адаптації освітніх практик, психологічні інструменти взаємодії з дітьми та колегами, а також техніки створення безпечного та ресурсного простору для всіх учасників освітнього процесу.
3.3. Формування позитивної мотивації до навчання під час війни
Тема спрямована на підтримку внутрішньої мотивації учнів та педагогів у кризових умовах. Слухачі опановують методики стимулювання навчальної активності, підвищення впевненості, розвитку цікавості до навчання та збереження психологічної стійкості. Практичні завдання включають формування індивідуальних та колективних стратегій підтримки мотивації, створення умов для емоційної стабілізації та ефективної взаємодії в освітньому процесі.
Фаховий тест / практичне - 1 год
Мета проведення фахового тесту полягає в оцінюванні здобутих слухачем знань та рівня сформованих фахових компетентностей упродовж курсів підвищення кваліфікації.
Фаховий тест (10 питань)
Знання і розуміння:
– особливості надання психосоціальної підтримки;
– визначення стресу, травми та методів протидії дистресовим ситуаціям;
– прояви стресу, травм в учасників освітнього процесу;
– інструменти психологічної підтримки учасників освітнього процесу;
– методики психоемоційної стабілізації особистості:
– пріоритети психологічної допомоги та емоційної підтримки в освітньому середовищі.
Розвинені вміння:
– кваліфіковано та методично правильно реалізувати просвітницьку діяльність;
– виконувати оцінку поведінки постраждалого/постраждалої для ухвалення рішення про надання допомоги;
– використовувати основні методики визначення психоемоційних станів особистості з метою психологічної допомоги в складних життєвих ситуаціях;
– підтримувати комунікацію, співпрацювати у вирішенні комунікаційних проблем;
– обґрунтовувано використовувати методики психосоціальної допомоги учасникам освітнього процесу.
Диспозиції (цінності, ставлення):
– дитиноцентризм, цінність особистості, демократичні цінності (повага до багатоманітності, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
– готовність до змін, гнучкість, постійний професійний розвиток;
– рефлексія власної професійної практики, саморозвиток.