Розвиток критичного мислення учнів у процесі вивчення предметів освітньої галузі "Громадянська та історична освіта"

Після завершення навчання передбачено консультаційно-методичний супровід слухачів із питань реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, упровадження сучасних підходів до навчання історії, правознавства та громадянської освіти, використання компетентнісного, діяльнісного підходів, сучасних методик оцінювання, цифрових технологій та розвитку історичної, громадянської й правової компетентностей учнів.

Слухачам забезпечується доступ до електронних навчально-методичних матеріалів, можливість отримання консультацій, представлення й обговорення авторських методичних розробок у професійній спільноті, обміну досвідом та участі в методичних, науково-практичних і професійних заходах Інституту

2.       НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Програмою передбачено лекційні та практичні заняття, а також самостійну роботу слухачів. Особливістю практичних занять є поєднання теоретичного опрацювання сучасних підходів до навчання з практичним застосуванням їх у професійній діяльності вчителя громадянської та історичної освітньої галузі: аналіз нормативно-правових документів, історичних джерел, правових ситуацій і суспільних процесів, розв’язання професійно орієнтованих кейсів, моделювання педагогічних ситуацій, проєктування компетентнісно орієнтованих і практично зорієнтованих навчальних завдань, використання інтерактивних методів і цифрових інструментів, розроблення засобів оцінювання результатів навчання.

Самостійна робота передбачає опрацювання нормативно-правових, навчально-методичних і науково-методичних матеріалів, аналіз освітніх і навчальних програм громадянської та історичної освітньої галузі, вивчення сучасних підходів до навчання, опрацювання методик проблемного, проєктного, кооперативного та дослідницького навчання, використання цифрових освітніх ресурсів, виконання професійно орієнтованих завдань та підготовку підсумкової роботи.

Контрольні заходи передбачають перевірку теоретичних знань, оцінювання рівня сформованості професійних умінь і здатності застосовувати здобуті знання у професійній діяльності, зокрема проєктувати та організовувати освітній процес на засадах компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого та інтегративного підходів.           Результати навчання за програмою оцінюються за 100-бальною шкалою.

Зміст програми структуровано за взаємопов’язаними модулями, що забезпечують послідовне поєднання загальнопедагогічної та фахової підготовки: від осмислення сучасних вимог до професійної діяльності вчителя, сучасних підходів до навчання та компетентнісного потенціалу громадянської та історичної освітньої галузі — до практичного опанування методів, технологій і цифрових інструментів навчання історії, правознавства та громадянської освіти.

Загальний обсяг програми становить 120 годин (4 кредити ЄКТС). Розподіл навчального часу за видами навчальної діяльності визначається навчально-тематичним планом програми.

Програмою передбачено лекційні та практичні заняття, а також керовану самостійну роботу слухачів. Практична складова програми передбачає застосування сучасних підходів до навчання, аналіз педагогічних ситуацій, проєктування компетентнісно орієнтованих навчальних занять, використання діяльнісного, дослідницького, інтегрованого, проєктного та практико-орієнтованого підходів, цифрових технологій, інтерактивних методів навчання, формувального оцінювання та рефлексії.

Самостійна робота передбачає опрацювання нормативно-правових, навчально-методичних і науково-методичних матеріалів, аналіз сучасних освітніх підходів і технологій, виконання професійно орієнтованих завдань, розроблення навчальних матеріалів, кейсів, цифрових ресурсів та рефлексивне осмислення власної педагогічної практики.

Контрольні заходи передбачають вхідне та вихідне діагностування, визначення професійних потреб слухачів, оцінювання результатів навчання та визначення напрямів подальшого професійного розвитку.

Загальний обсяг програми становить 120 годин (4 кредити ЄКТС), з них 72 години – аудиторні заняття, 48 годин – керована самостійна робота.

3.       ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Тема 1.1. Філософія стоїцизму як інструмент формування ментальної стійкості педагога

Концептуальні засади античної філософії стоїцизму та їх рефлексія в сучасній педагогічній практиці в умовах високого рівня невизначеності й стресогенних чинників. Практичне застосування «дихотомії контролю» (усвідомлення меж власного впливу) як ефективного інструменту збереження психоемоційного ресурсу, профілактики професійного вигорання та прийняття зважених рішень. Плекання ментальної стійкості, емоційної саморегуляції, раціонального мислення та суб’єктної позиції вчителя в умовах сучасних суспільних викликів.

Тема 1.2. Академічна доброчесність та побудова індивідуальної програми професійного розвитку вчителя

Академічна доброчесність як засаднича цінність освітнього середовища, складова професійної етики та фундаментальна умова забезпечення якості освіти. Нормативно-правові та етичні виміри академічної доброчесності; запобігання плагіату, фальсифікаціям та маніпулюванню джерелами в еру цифрових технологій. Методологія самодіагностики професійних потреб та алгоритм проєктування індивідуальної траєкторії безперервного професійного розвитку педагога з урахуванням концептуальних засад НУШ.

Тема 1.3. Філософські аспекти модернізації освіти в контексті традицій та інновацій

Переосмислення освітніх парадигм ХХІ століття: від репродуктивної передачі знань до розвитку критичного мислення, людиноцентризму та людинотворчості. Діалектика співвідношення класичних здобутків педагогіки та інноваційних освітніх трансформацій у викладанні предметів громадянської та історичної освітньої галузі. Формування ціннісно-смислового каркасу педагога як чинника розвитку демократичного, відкритого та критично мислячого освітнього простору.

МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНИЙ РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ В УМОВАХ РЕФОРМУВАННЯ ОСВІТИ

Тема 2.1. Права людини в освітньому просторі

Правозахисна концепція як підґрунтя сучасного освітнього процесу. Забезпечення принципу рівності, недискримінації, поваги до людської гідності та різноманіття в закладі освіти. Практичні інструменти формування у здобувачів освіти правової свідомості, розуміння механізмів захисту власних прав і свобод та усвідомлення обов’язку поважати права інших у демократичному суспільстві.

Тема 2.2. Роль громадянського суспільства у формуванні обороноздатності і національної єдності

Феномен громадянського суспільства в сучасній Україні: структури, інституції, самоорганізація. Синергія взаємодії громадян, волонтерських ініціатив, громадських об’єднань та державних інституцій у зміцненні обороноздатності держави та суспільної стійкості. Формування в учнівського колективу активної громадянської позиції, національної солідарності, відповідальності та готовності до захисту суверенітету України.

Тема 2.3. STEM-орієнтоване навчання: поєднання науки, технологій та творчого пошуку

Методологічні засади та міжпредметний потенціал STEM/STEAM-підходів в освітньому процесі. Специфіка інтеграції природничих, цифрових та інженерно-аналітичних методів у викладання предметів громадянської та історичної освітньої галузі. Розроблення дослідницьких навчальних проєктів, аналіз просторово-часових даних та застосування критичного мислення для розв’язання комплексних практико-орієнтованих проблем.

Тема 2.4. Освітній потенціал громадянської та історичної освітньої галузі в умовах НУШ

Концептуальні орієнтири Державного стандарту базової середньої освіти. Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований та інтегративний підходи як підґрунтя для формування історичного світогляду, критичного мислення та соціальної відповідальності здобувачів освіти. Критерії добору та конструювання компетентнісно орієнтованого навчального контенту.

Тема 2.5. Реалізація державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності

Нормативно-правові засади, стратегічні цілі та практичні механізми реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності. Формування в учнів патріотизму, національної самосвідомості, громадянської гідності, поваги до державної мови, традицій, історичної пам’яті та державних символів України.

Тема 2.6. Проєктування індивідуальної траєкторії безперервного професійного розвитку педагога

Інструменти та алгоритми розроблення персонального плану професійного зростання вчителя. Самоаналіз, рефлексія педагогічної діяльності та діагностика професійних дефіцитів. Можливості формальної, неформальної та інформальної освіти в умовах безперервного професійного вдосконалення.

Тема 2.7. Професійний розвиток учителя: нові можливості в контексті реформування системи освіти в Україні

Сучасні нормативні вимоги та процедурні аспекти підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників. Академічна свобода, професійна автономія та авторські освітні практики вчителя. Інструменти мережевої взаємодії, участь у професійних спільнотах та використання новітніх освітніх хабів і ресурсів.

Тема 2.8. Спецкурси (спецпрактикуми) за вибором з психології

Тема 2.8.1. Спецкурс «Психологічна підтримка учасників освітнього процесу». Психологічні аспекти створення сприятливого безпечного середовища в закладі освіти: психологічні засади проєктування безпечного, підтримувального та психологічно комфортного освітнього простору. Особливості педагогічної комунікації в умовах тривалого стресу. Практики ненасильницького спілкування, емпатії та первинної психологічної допомоги.

Тема 2.8.2. Техніки та методи самозцілення і саморегуляції особистості: психофізіологічні механізми реакції на стрес та методи відновлення особистісного ресурсу. Практичні техніки емоційної та тілесної саморегуляції, когнітивно-поведінкові вправи для зниження рівня тривожності й збереження професійного здоров’я.

Тема 2.8.3. Життєстійкість особистості в кризових ситуаціях: поняття резильєнтності (життєстійкості) як ключової адаптаційної здатності людини в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуацій. Копінг-стратегії, формування гнучкого мислення, збереження ціннісних орієнтирів та мобілізація внутрішніх ресурсів.

Тема 2.9. Спецкурси (спецпрактикуми) за вибором з інклюзивного навчання

Тема 2.9.1. Інклюзивна освіта: сутність, принципи, переваги: філософія та нормативно-правова база інклюзивної освіти. Універсальний дизайн у навчанні та розумне пристосування. Адаптація та модифікація освітнього контенту й завдань громадянської та історичної освітньої галузі відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти.

Тема 2.9.2. Освітній процес у контексті інклюзивного навчання в умовах воєнного стану: організаційно-методичні аспекти забезпечення безперервності та безпеки здобуття освіти учнями з особливими освітніми потребами під час воєнного стану. Специфіка командної взаємодії супроводу в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

МОДУЛЬ 3. ЗМІСТ ТА ТЕХНОЛОГІЇ КОМПЕТЕНТНІСНОЇ ОСВІТИ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ТА ІСТОРИЧНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

Інваріантна частина

Тема 3.1. Теоретико-практичні аспекти компетентнісного підходу до навчання

Тема 3.1.1. Розвиток критичного мислення в громадянській та історичній освітній галузі: теоретико-методологічні основи формування критичного мислення. Методика навчання учнів аналізу історичних, правових та громадянознавчих джерел, оцінювання вірогідності фактів, розпізнавання маніпулятивних впливів та побудови обґрунтованої власної позиції.

Тема 3.1.2. Голодомор, Голокост та інші геноциди в Україні: вшанування пам’яті та розуміння злочинів проти людяності: методичні підходи до висвітлення складних і чутливих тем історії. Аналіз феномену геноциду як злочину проти людяності; формування культури пам’яті, емпатії та нетерпимості до проявів тоталітаризму, ксенофобії й інших форм дискримінації.

Тема 3.1.3. Злочини нацизму, комунізму та рашизму у сучасному науковому і освітньому дискурсі (за матеріалами Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України): порівняльно-історичний та науковий аналіз тоталітарних і неоімперських ідеологій та режимів. Методика розкриття людиноненависницької сутності нацизму, комуністичного тоталітаризму та сучасного рашизму у шкільних курсах історії та громадянської освіти.

Тема 3.1.4. Актуальні зміни до законодавства як основа освітнього процесу НУШ: аналітичний огляд новел освітнього законодавства та нормативних актів МОН України. Практичне застосування оновлених норм під час розроблення календарно-тематичного планування, оцінювання та організації освітнього процесу.

Тема 3.1.5. Розвиток критичного сприйняття та аналізу історії за короткометражними фільмами: екранні мистецтва та медіатексти як інструмент формування критичного й візуального мислення учнів. Методика аналізу короткометражного та документального кіно, деконструкція художнього вимислу, міфів та історичних реконструкцій.

Тема 3.1.6. Критичне мислення учнів: методичний інструментарій сучасного педагога: практична майстерня із застосування ефективних технологій та методик розвитку критичного мислення (прийоми КВУ, «Шість капелюхів мислення», «Fishbone», концептуальні таблиці, дебати, Socratic seminar).

Тема 3.1.7. Інтеграція окремих питань міжнародного гуманітарного права (МГП) відповідно до оновлених навчальних програм з історії, громадянської освіти та правознавства: фундаментальні принципи та норми МГП. Практичні методики інтеграції тем МГП у шкільні курси для формування розуміння правил ведення війни, захисту цивільного населення, поранених, військовополонених та культурної спадщини.

Тема 3.2. Організація компетентнісного освітнього процесу

Тема 3.2.1. Наративна грамотність у практиці сучасного вчителя: методи, інструменти, кейси: поняття та значення наративної грамотності. Сторітелінг як інструмент освітнього впливу; методика аналізу та створення історичних і громадянознавчих наративів, їх деконструкція та виявлення прихованих ідеологічних контекстів.

Тема 3.2.2. Організація наукової діяльності учнів у закладі освіти: методологія та алгоритм організації науково-дослідницької роботи школярів, зокрема в системі Малої академії наук України. Формування дослідницьких компетентностей, навичок пошуку та критичного аналізу джерел, академічної грамотності та оформлення наукових розробок.

Тема 3.3. Успішний учитель: ефективні технології навчання

Тема 3.3.1. Цифрове середовище навчання: ресурси, технології, педагогічні рішення: проєктування електронного освітнього простору; використання віртуальних музеїв, інтерактивних історичних карт, цифрових архівів, мультимедійних ресурсів та онлайн-сервісів у навчанні предметів громадянської та історичної освітньої галузі.

Тема 3.3.2. Критичне сприйняття інформації та інтеграція інфомедійної грамотності як ключова компетентність у громадянській та історичній освітній галузі: інтеграція інфомедійної грамотності в навчальний зміст. Методика формування навичок фактчекінгу, аналізу медіаповідомлень, розпізнавання фейків, дезінформації, маніпуляцій, мови ворожнечі та інформаційно-психологічних операцій (ІПСО).

Тема 3.3.3. Штучний інтелект у професійній діяльності педагога: нові практики та основні виклики: використання інструментів генеративного штучного інтелекту для конструювання навчальних завдань, дидактичних матеріалів та тестів. Критичне осмислення ризиків застосування ШІ (галюцинації, псевдоджерела, упередженість) та дотримання цифрової етики й академічної доброчесності.

Тема 3.3.4. Розвиток критичного мислення учнів у процесі підготовки до ЗНО / НМТ / ДПА з історії України: методико-дидактична система підготовки учнів до підсумкової атестації та національного мультипредметного тестування з історії України. Аналіз типових помилок, методика роботи з тестовими завданнями різних рівнів складності, візуальними джерелами та картами.

Тема 3.3.5. Доброчесність як протидія корупції у громадянській освіті: методика викладання тем, присвячених доброчесності, антикорупційній діяльності та прозорості в державних і суспільних інституціях. Розв’язання ситуативних завдань і кейсів для формування в учнів свідомого несприйняття корупції та відповідального ставлення до суспільних ресурсів.

Тема 3.3.6. Кейс для вчителів історії: Україна — морська держава: використання історичних, картографічних, статистичних та візуальних джерел для дослідження ролі Чорного й Азовського морів у розвитку України. Аналіз історичних подій, пов’язаних із морською торгівлею, військово-морською діяльністю, портами, міжнародними зв’язками та формуванням уявлення про Україну як державу з потужним морським потенціалом.

Тема 3.4. Демократичне врядування

Напрями демократичного розвитку школи: сфери і стандарти демократичних змін (тренінг): практикум з оцінювання та розбудови демократичного середовища в закладі освіти. Запровадження принципів демократичного врядування, розвиток учнівського самоврядування, культура діалогу, партисипація та залучення всіх учасників освітнього процесу до прийняття рішень.

Варіативна частина

Тема 3.5. Освітнє середовище

Тема 3.5.1. Сайт учителя як віртуальний освітній простір. Методика створення: проєктування, структурування та контентне наповнення персонального вебсайту/блогу вчителя як платформи для організації очного, дистанційного й змішаного навчання, репрезентації власного досвіду та методичної взаємодії.

МОДУЛЬ 4. ДІАГНОСТИКО-АНАЛІТИЧНИЙ МОДУЛЬ ТА ПІДСУМКОВИЙ ЗАХИСТ

Тема 4.1. Настановче заняття. Вхідне діагностування

Ознайомлення слухачів із метою, завданнями, структурою, змістом та очікуваними результатами підвищення кваліфікації. Узгодження регламенту та організаційно-функціональних аспектів навчання. Проведення вхідного діагностування для визначення початкового рівня сформованості професійних компетентностей та актуалізації індивідуальних освітніх запитів педагогів. 

Тема 4.2. Тематична дискусія: презентація та захист авторських методичних розробок

Презентація та публічний захист слухачами авторських компетентнісно орієнтованих методичних розробок, дидактичних матеріалів, кейсів чи розробок занять з розвитку критичного мислення. Професійна фахова дискусія, колегіальне обговорення, аргументований взаємоаналіз та надання конструктивного зворотного зв’язку. 

Тема 4.3. Вихідне діагностування та кваліфікаційна рефлексія

Вихідне діагностування досягнутих результатів навчання та вимірювання динаміки розвитку професійних компетентностей. Кваліфікаційна рефлексія, самооцінювання власного професійного зростання, аналіз ступеня задоволення освітніх запитів та визначення векторів подальшої самоосвіти. 

3.1.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ

1. Компетентнісне завдання на основі історичного, правового чи суспільствознавчого джерела

Розробити компетентнісно орієнтоване навчальне завдання з історії, правознавства або громадянської освіти на основі текстового, візуального, аудіовізуального (зокрема короткометражного кіно) чи медійного джерела, правової ситуації або оновлених норм законодавства. Передбачити формування предметних і ключових компетентностей, наскрізних умінь, критичного та доказового мислення, а також критерії оцінювання результатів виконання завдання (теми 2.1, 2.4, 3.1.1, 3.1.4, 3.1.5, 3.1.6). 

2. Проєктування навчального заняття з використанням інтегративних та кооперативних технологій

Спроєктувати фрагмент навчального заняття з історії, правознавства або громадянської освіти із застосуванням особистісно орієнтованого, діяльнісного, інтегративного підходів та суб'єкт-суб'єктної взаємодії. Передбачити ефективне об'єднання здобувачів освіти у групи або пари, врахування індивідуальних освітніх потреб та інтересів учнів, розвиток навичок співпраці, наративної грамотності, рефлексію результатів діяльності та формувальне оцінювання (теми 1.1, 2.4, 3.1.1, 3.1.6, 3.2.1). 

3. Практичний кейс, мініпроєкт або STEM/STEAM-дослідження

Розробити навчальне дослідження, міжпредметний проєкт або практичний кейс з історії, правознавства чи громадянської освіти із застосуванням діяльнісного, дослідницького та STEM/STEAM-підходів. Визначити навчальну проблему, етапи дослідження, історико-географічні або суспільні дані для опрацювання, методи їх аналізу, алгоритми організації наукової діяльності учнів, очікуваний практичний продукт і критерії оцінювання (теми 2.3, 3.2.2). 

4. Розробка цифрового навчального заняття для очного, дистанційного чи змішаного навчання

Створити фрагмент навчального заняття з використанням цифрових платформ, гейміфікованих онлайн-сервісів, інтерактивних карт, віртуальних музеїв чи інтегрованого персонального вебсайту/блогу вчителя. Передбачити способи організації взаємодії учнів, їхньої самостійної дослідницької роботи, отримання оперативної зворотного зв’язку, рефлексії та інструменти формувального оцінювання (теми 3.3.1, 3.3.2, 3.5.1). 

5. Завдання з розвитку критичного мислення, інфомедійної грамотності та аналізу контенту, створеного ШІ

Розробити компетентнісно орієнтоване завдання з розвитку критичного, доказового та аналітичного мислення, інфомедійної грамотності й інформаційної стійкості учнів. Передбачити аналіз медіатекстів, фактчекінг, виявлення маніпуляцій, фейків та дезінформації, а також критичний аналіз матеріалів, згенерованих штучним інтелектом. Врахувати вимоги академічної доброчесності, цифрової етики та протидії плагіату (теми 1.2, 3.1.1, 3.1.6, 3.3.3, 3.3.4). 

6. Адаптація та модифікація навчального матеріалу в умовах інклюзивного освітнього середовища

Розробити навчальне завдання або фрагмент заняття із суспільствознавчих дисциплін, адаптований чи модифікований відповідно до освітніх потреб учнів, зокрема здобувачів освіти з особливими освітніми потребами (ООП). Передбачити універсальний дизайн у навчанні, доступність матеріалів, варіативні способи залучення учнів до діяльності та представлення результатів, урахування умов безпечного освітнього середовища й психологічної підтримки (теми 2.8.1, 2.9.1, 2.9.2). 

7. Моделювання ситуації з питань прав людини, демократії, МГП, антикорупційної доброчесності та громадянської активності

Розробити практико-орієнтований кейс або навчальну ситуацію з питань прав людини, стандартизації демократичного розвитку школи, Міжнародного гуманітарного права (МГП), антикорупційної доброчесності, утвердження національно-громадянської ідентичності чи консолідації громадянського суспільства. Передбачити використання дискусій, дебатів, симулятивних ігор або аналізу правових кейсів, визначити очікувані результати та інструменти формувального оцінювання (теми 2.1, 2.2, 2.5, 3.1.7, 3.3.6, 3.4). 

3.2.    ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ

1. Професійна стійкість педагога: філософія стоїцизму та психологічні практики

Проаналізуйте основні ідеї філософії стоїцизму, зокрема «дихотомію контролю», та можливості їх використання для формування ментальної стійкості педагога в умовах сучасних викликів. Охарактеризуйте взаємозв’язок саморегуляції, життєстійкості та професійного благополуччя вчителя. Визначте практичні способи підтримки психологічної стійкості, подолання емоційного вигорання та збереження ментального здоров’я (теми 1.1, 2.8.1, 2.8.2, 2.8.3). 

2. Академічна доброчесність та індивідуальна траєкторія професійного розвитку вчителя

Охарактеризуйте принципи академічної доброчесності та їх значення для забезпечення якості освіти й формування етичного освітнього середовища. Проаналізуйте способи професійної самодіагностики, рефлексії та визначення індивідуальних освітніх потреб. Визначте основні етапи побудови індивідуальної програми професійного розвитку та алгоритми безперервного професійного зростання педагога (теми 1.2, 2.6, 2.7). 

3. Філософські та концептуальні засади трансформації освіти в умовах реформ

Проаналізуйте філософські та нормативно-правові виміри модернізації української освіти в контексті співвідношення традицій та інновацій. Визначте особливості реалізації компетентнісного, діяльнісного й особистісно орієнтованого підходів у громадянській та історичній освітній галузі в умовах НУШ. Охарактеризуйте сучасні виклики, пов’язані з подоланням освітніх втрат, формуванням ціннісних орієнтирів та адаптацією до нових вимог Державного стандарту (теми 1.3, 2.4, 3.1.4). 

4. Права людини, гендерна рівність та недискримінація в освітньому просторі

Охарактеризуйте основні принципи прав людини, рівності, недискримінації та поваги до людської гідності як основи безпечного освітнього середовища. Проаналізуйте методичні підходи до формування правової свідомості та культури різноманіття у здобувачів освіти. Визначте можливості використання практичних ситуацій і аналізу правових кейсів у викладанні суспільствознавчих дисциплін (тема 2.1). 

5. Громадянське суспільство, національно-громадянська ідентичність та обороноздатність України

Проаналізуйте роль громадянського суспільства, волонтерських ініціатив та самоорганізації громадян у зміцненні суспільної стійкості, обороноздатності та national єдності України. Охарактеризуйте нормативно-правові засади та практичні механізми реалізації державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності в закладах освіти (теми 2.2, 2.5). 

6. Цифрові технології та STEM/STEAM-підходи в громадянській та історичній освітній галузі

Проаналізуйте потенціал STEM/STEAM-підходів для інтеграції історичного, правового та громадянознавчого змісту, організації дослідницької діяльності та створення міжпредметних проєктів. Охарактеризуйте можливості використання цифрових платформ, віртуальних музеїв, інтерактивних карт, гейміфікованих сервісів та персонального вебсайту/блогу вчителя для організації очного, дистанційного й змішаного навчання (теми 2.3, 3.3.1, 3.3.2, 3.5.1). 

7. Інклюзивне навчання: створення доступного та безбар'єрного освітнього середовища

Проаналізуйте сутність і принципи інклюзивної освіти, поняття універсального дизайну та розумного пристосування. Визначте способи адаптації та модифікації навчальних матеріалів із суспільствознавчих дисциплін для дітей з особливими освітніми потребами (ООП). Охарактеризуйте особливості організації освітнього процесу й командного супроводу в умовах воєнного стану (теми 2.9.1, 2.9.2). 

8. Розвиток критичного мислення та методичний інструментарій сучасного педагога

Проаналізуйте теоретико-методологічні основи розвитку критичного мислення в громадянській та історичній галузі. Охарактеризуйте практичні прийоми, вправи та інтерактивні стратегії (КВУ, «Шість капелюхів мислення», «Fishbone», дебати, Socratic seminar). Визначте роль освітніх ігор, симуляцій та дискусій у формуванні вмінь аргументувати власну позицію й працювати з доказами (теми 3.1.1, 3.1.6). 

9. Освітній потенціал джерел: викладання складних тем, геноцидів та опрацювання візуально-медійного контенту

Проаналізуйте методичні підходи до висвітлення складних і чутливих питань історії (Голодомор, Голокост, злочини тоталітарних режимів та рашизму). Охарактеризуйте методичні можливості використання фотографій, плакатів, карикатур, інфографіки та короткометражних фільмів для формування критичного сприйняття й деконструкції художніх ідеологем та вимислів (теми 3.1.2, 3.1.3, 3.1.5). 

10. Інтеграція Міжнародного гуманітарного права (МГП) та антикорупційної доброчесності

Проаналізуйте фундаментальні норми та принципи МГП та охарактеризуйте методику їх впровадження у шкільні курси для формування розуміння правил ведення війни та захисту цивільних осіб. Визначте методичні можливості формування антикорупційної культури та доброчесності учнів через розв'язання практичних кейсів і життєвих ситуацій (теми 3.1.7, 3.3.6). 

11. Наративна грамотність та організація науково-дослідницької діяльності учнів

Охарактеризуйте поняття сторітелінгу та наративної грамотності, способи аналізу й деконструкції історичних та медійних наративів. Проаналізуйте методологію організації науково-дослідницької роботи школярів (зокрема в системі МАН), алгоритми формування дослідницьких компетентностей та дотримання вимог академічної грамотності (теми 3.2.1, 3.2.2). 

12. Інфомедійна грамотність, ШІ та інформаційна безпека в освітньому просторі

Проаналізуйте дидактичні можливості та етичні ризики застосування штучного інтелекту в роботі педагога. Визначте інструменти та методики розвитку інфомедійної грамотності учнів: фактчекінг, аналіз медіаповідомлень, розпізнавання фейків, маніпуляцій, мови ворожнечі, ІПСО та контенту, згенерованого ШІ (теми 3.3.3, 3.3.4). 

13. Підготовка учнів до підсумкової атестації та оцінювання результатів навчання

Проаналізуйте методико-дидактичні засади підготовки учнів до складань ЗНО / НМТ / ДПА з історії України, алгоритми опрацювання тестових завдань та джерельної бази. Охарактеризуйте сучасні підходи до формувального та підсумкового оцінювання досягнень учнів, використання критеріїв, індикаторів, само- та взаємооцінювання для підтримки мотивації та подолання освітніх втрат (тема 3.3.5). 

14. Демократична культура школи, врядування та учнівська активність

Проаналізуйте напрями оцінювання та розбудови демократичного середовища в закладі освіти на основі принципів партисипації та прозорості. Визначте шляхи розвитку учнівського самоврядування, залучення всіх учасників освітнього процесу до прийняття рішень та плекання культури діалогу й співпраці (тема 3.4). 

15. Психологічна підтримка учасників освітнього процесу та кваліфікаційна рефлексія педагога

Проаналізуйте психологічні засади створення безпечного, підтримувального освітнього середовища в умовах надзвичайних ситуацій та воєнного стану. Визначте роль самооцінювання, вхідного та вихідного діагностування для вимірювання динаміки розвитку професійних компетентностей. Охарактеризуйте значення кваліфікаційної рефлексії для узагальнення власного досвіду та визначення вектора подальшої самоосвіти (теми 2.8.1, 4.1, 4.2, 4.3). 

4.       СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ

Нормативно-правове забезпечення та державна політика

1. Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII. URL: Перейти за покликанням
2. Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX. URL: Перейти за покликанням
3. Про Основні засади державної політики у сфері утвердження української національної та громадянської ідентичності : Закон України від 13.12.2022 № 2834-IX. URL: Перейти за покликанням
4. Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : Розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р. URL: Перейти за покликанням
5. Державний стандарт базової середньої освіти : Постанова КМУ від 30.09.2020 № 898. URL: Перейти за покликанням
6. Професійний стандарт за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : Наказ Міністерства освіти і науки України від 29.08.2024 № 1225. URL: Перейти за покликанням
7. Типова програма розвитку цифрової компетентності педагогічних працівників : Наказ МОН України від 10.12.2021 № 1340. URL: Перейти за покликанням
8. Модельні навчальні програми для 5–9 класів (громадянська та історична освітня галузь). URL: Перейти за покликанням

Філософія освіти, життєстійкість та професійний розвиток педагога

1. Кремень В. Г. Людиноцентризм в освіті: філософія та практика. Київ : Педагогічна думка, 2011.
2. Кремень В. Г. Філософія національної ідеї. Київ : Грамота, 2007.
3. Опачко М. В. Філософія сучасної освіти. Ужгород : УжНУ, 2016.
4. Зязюн І. А. Педагогіка добра: ідеали і реалії. Київ : МАУП, 2000.
5. Терно С. О. Критичне мислення та філософське усвідомлення світу. 2021. URL: Перейти за покликанням
6. Карамушка Л. М., Шевченко А. М. Психологічне здоров’я педагогічних працівників у сучасній освіті. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2022.
7. Євтух М. Б., Черкашина Т. В. Система саморозвитку та професійного самовдосконалення педагога. Черкаси, 2017.
8. Смагіна Т. М. Розвиток soft skills у професійному становленні вчителя. Житомир, 2017.

Методика викладання історії, правознавства та громадянської освіти

1. Пометун О. І., Сущенко І. М. Навчаємо мислити критично: посібник для вчителя. Дніпро : ЛІРА, 2016.
2. Пометун О. І. Енциклопедія інтерактивного навчання. Київ, 2014.
3. Пометун О. І. Нова українська школа: розвиток критичного мислення учнів. Київ : Освіта, 2020.
4. Терно С. О. Критичне мислення – сучасний вимір суспільствознавчої освіти. Запоріжжя : Просвіта, 2009. 268 с.
5. Козира В. М. Технології розвитку критичного мислення у навчальному процесі. Тернопіль : ТОКІППО, 2017.
6. Макаренко В. М., Туманцова О. О. Формування критичного мислення. Харків : Основа, 2008.
7. Нова українська школа: порадник для вчителя / за ред. Н. М. Бібік. Київ : Літера ЛТД, 2019.
8. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. Київ : Академвидав, 2015.
9. Кузьменко В. В. Діяльнісний підхід у сучасній школі. Київ, 2021.
10. Онопрієнко О. В. Формувальне оцінювання навчальних досягнень учнів. Український педагогічний журнал. 2016. № 4.

Інклюзія, Міжнародне гуманітарне право (МГП) та безпекове середовище

1. Вивчаючи міжнародне гуманітарне право : методичний посібник для вчителів / Товариство Червоного Хреста України. Київ, 2023.
2. Інклюзивна освіта: від концепції до реалізації : навчально-методичний посібник. Київ, 2021.
3. Абетка з мінної безпеки та протидії вибухонебезпечним предметам для закладів освіти. ДСНС України. URL: Перейти за покликанням
4. Психологічна підтримка учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану : методичні рекомендації / МОН України, НАПН України. Київ, 2022.

Цифрові технології, ШІ та сучасне освітнє середовище

1. Штучний інтелект в освіті: виклики, можливості та практичні рішення : аналітична записка / Інститут цифровізації освіти НАПН України. Київ, 2023.
2. Кухаренко В. та ін. Змішане навчання в Україні. Харків, 2016.
3. Цифрова трансформація освіти і науки України. URL: Перейти за покликанням
4. Kahoot! – офіційний освітній ресурс. URL: Перейти за покликанням
5. Canva for Education – графічний та мультимедійний інструмент для педагогів. URL: Перейти за покликанням

Додаткові рекомендовані міжнародні джерела

1. Шляйхер А. Світовий клас: як побудувати систему освіти XXI століття. OECD, 2018.
2. Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Освіта 2030: майбутнє освіти та навичок. URL: Перейти за покликанням
3. Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО). Цифрова трансформація освіти. URL: Перейти за покликанням
4. Європейська Комісія. План дій з цифрової освіти (2021–2027). URL: Перейти за покликанням

• знання нормативно-правових засад реалізації Державного стандарту базової середньої освіти, утвердження української національної та громадянської ідентичності, сучасних підходів до навчання в Новій українській школі та особливостей їх реалізації в громадянській та історичній освітній галузі; 
• розуміння сутності та особливостей компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів до організації освітнього процесу; 
• уміння планувати й організовувати освітній процес на засадах компетентнісного, діяльнісного та практично зорієнтованого навчання, добирати відповідні форми, методи й засоби навчання з урахуванням освітніх потреб учнів; 
• здатність проєктувати компетентнісно орієнтовані навчальні завдання та заняття із застосуванням проблемного, проєктного, кооперативного й дослідницького навчання (STEM/STEAM), сучасних педагогічних технологій та цифрових інструментів; 
• здатність застосовувати методи розвитку історичного, доказового та критичного мислення, когнітивної гнучкості, інфомедійної грамотності й дослідницьких умінь учнів під час навчання громадянської та історичної освітньої галузі; 
• здатність здійснювати інтеграцію змісту історії, правознавства та громадянської освіти, використовувати міжпредметні зв’язки, аналіз історичних джерел, екранних мистецтв, правових ситуацій і суспільних процесів для організації практично зорієнтованого навчання; 
• здатність застосовувати формувальне оцінювання, самооцінювання та взаємооцінювання, використовувати критерії оцінювання та ефективний зворотний зв’язок для підтримки навчального поступу учнів; 
• спроможність створювати безпечне, інклюзивне, мотиваційне та сприятливе для співпраці освітнє середовище, що сприяє розвитку історичної, громадянської та правової компетентностей, демократичних цінностей, відповідального громадянства, доброчесності й активної громадянської позиції учнів; 
• готовність до професійної рефлексії, самоаналізу педагогічної діяльності, збереження ментального здоров'я, дотримання принципів академічної доброчесності, професійного саморозвитку та навчання впродовж життя.

Реалізація програми передбачає поєднання теоретичної, практичної та самостійної роботи слухачів і спрямовується на безпосереднє вдосконалення професійної діяльності вчителя громадянської та історичної освітньої галузі. 

Практична складова програми орієнтована на виконання професійно спрямованих завдань, моделювання педагогічних ситуацій, проєктування фрагментів освітнього процесу, розроблення компетентнісно орієнтованих завдань, використання інтерактивних і цифрових інструментів, аналіз історичних джерел, правових ситуацій та суспільних процесів, організацію навчальних проєктів і дослідницької діяльності (зокрема STEM/STEAM та МАН), використання дебатів, кейс-методу, освітніх ігор, а також професійну рефлексію та обмін педагогічним досвідом. 

Зміст програми передбачає практичне застосування сучасних підходів до навчання в контексті громадянської та історичної освітньої галузі з урахуванням вікових, індивідуальних та освітніх потреб учнів (зокрема в умовах інклюзивного освітнього середовища), можливостей цифрового освітнього середовища та особливостей організації освітнього процесу в умовах воєнного стану.