Інформаційна та психологічна стійкість: розвиток медіаграмотності й критичного мислення педагогів і здобувачів освіти

Матеріали курсу та записи занять залишаються доступними в онлайн-середовищі курсу впродовж 3 місяців. Учасникам пропонується долучитися до професійної спільноти «Спільнота стійкості» для обміну досвідом між закладами освіти громади. 

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ

Структура, мета, завдання та очікувані результати курсу. Форми поточного та підсумкового контролю, вимоги до практичного продукту. Правила комунікації та психологічної безпеки в групі. Під’єднання до онлайн-середовища курсу, формування підгруп за рівнем освіти. Вхідна діагностика очікувань слухачів.

МОДУЛЬ 1. ІНФОРМАЦІЙНА СТІЙКІСТЬ: МЕДІАГРАМОТНІСТЬ І БЕЗПЕЧНА ПОВЕДІНКА В ЦИФРОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Тема 1.1. Безпека в інформаційному просторі: маніпуляційні технології, пропаганда, надійність джерел

Небезпеки в цифровому просторі та типи онлайн-загроз для учасників освітнього процесу. Маніпуляційні технології та пропаганда; інформаційно-психологічні операції, спрямовані на педагогів, батьків і дітей. Психологічні механізми сприйняття інформації: когнітивні упередження (підтверджувальне упередження, ефект повторення, стадний ефект), емоційні тригери. Надійність джерел та достовірність даних. Відповідальна та безпечна поведінка в цифровому просторі; безпечне використання соціальних мереж і месенджерів в освітньому процесі. Способи фільтрації доступу до мережі Інтернет та протидії шкідливому контенту в закладах освіти. Алгоритм дій закладу освіти в разі поширення фейку про заклад.

Тема 1.2. Інформаційна та медіаграмотність здобувачів освіти: критичне оцінювання та верифікація інформації

Формування в здобувачів освіти навичок ефективного пошуку, відбору, аналізу та критичного оцінювання інформації з різних цифрових джерел. Аналіз медіаповідомлень: автор, мета, аудиторія, контекст, способи впливу. Розрізнення фактів, суджень і оцінок. Алгоритм і цифрові інструменти верифікації: зворотний пошук зображень, перевірка відео, геолокації та метаданих. Медіаграмотність в умовах поширення генеративного ШІ. Мережевий етикет, авторське право, академічна доброчесність. Вікові підходи: ігрові форми в закладах дошкільної освіти, наскрізні вміння в початковій школі, аналітичні та проєктні завдання в базовій школі, гурткові форми в позашкільній освіті.

Тема 1.3. Безпечне та відповідальне використання цифрових технологій здобувачами освіти: ШІ-контент, дипфейки, онлайн-ризики

Можливості, обмеження та ризики цифрових сервісів. Підтримка добробуту здобувачів освіти: запобігання та реагування на кібербулінг, поширення шкідливого контенту, порушення приватності, онлайн-вербування; баланс між онлайн- та офлайн-активностями. Цифровий слід і цифрова репутація. Розвиток критичного мислення щодо ШІ-згенерованого контенту: розпізнавання дипфейків, синтетичних зображень, автоматично згенерованих текстів. Превентивні заходи щодо цифрової поведінки, яка негативно впливає на фізичне, психологічне та соціальне благополуччя здобувачів освіти.

МОДУЛЬ 2. ПСИХОЛОГІЧНА СТІЙКІСТЬ: БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ПСИХОСОЦІАЛЬНА ПІДТРИМКА

Тема 2.1. Вплив стресу й травматичного досвіду на навчання і поведінку дітей; стратегії підтримки

Основні типи травм, з якими можуть стикатися діти: травма в умовах війни, переміщення, втрати. Типові реакції на стрес і травму (поведінкові, емоційні, фізіологічні, когнітивні). Інформаційний стрес і вплив тривожних новин на дітей різного віку. Ознаки стресу та дистресу в дітей. Сутність травма-інформованого підходу та його принципи. Регуляція психоемоційного стану; техніки саморегуляції для дітей. Алгоритм перенаправлення до психологічної служби.

Тема 2.2. Безпечне освітнє середовище: комунікація з дітьми про тривожні новини та партнерство з батьками

Ключові маркери безпечного освітнього середовища, спрямованого на збереження психічного здоров’я та емоційного благополуччя дітей. Роль педагога у створенні психофізичної та емоційної безпеки. Принципи розмови з дітьми про війну й тривожні новини відповідно до віку. Основи ефективної комунікації з дітьми та батьками: активне слухання, ненасильницьке спілкування, відкритий діалог. Етичні межі педагога в соціальних мережах і чатах. Партнерство закладів освіти громади з батьками в протидії дезінформації.

Тема 2.3. Внутрішній ресурс педагога, або як не згоріти, підтримуючи інших (тренінг-практикум, очно) 

Особистісні, емоційні та професійні резерви педагога. Інформаційне перевантаження, думскролінг і професійне вигорання. Фактори стресостійкості; вторинна травматизація: ознаки, профілактика, самодопомога. Ресурси стійкості за моделлю BASIC Ph. Цифрова гігієна як складник психологічного благополуччя. Тренінгові вправи з емоційної саморегуляції, групова взаємопідтримка, рольова гра «Розмова з тривожним батьком», спільне планування заходів «Спільнота стійкості» для громади. Рефлексія.

Контрольний захід 

Тестування за змістом Програми, презентація та захист практичних продуктів, анкета самооцінювання.

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Скласти карту власного інформаційного споживання та визначити в ній зони ризику (тема 1.1).
2. Розпізнати когнітивні упередження та емоційні тригери в добірці реальних дописів (тема 1.1).
3. Перевірити три повідомлення (текст, фото, відео) за алгоритмом фактчекінгу та оформити висновок (тема 1.2).
4. Визначити ознаки ШІ-згенерованого контенту в добірці зображень і відео (тема 1.3).
5. Розібрати приклад ІПСО за схемою «мета — аудиторія — техніка — наслідки» та скласти алгоритм реагування закладу (теми 1.1, 1.3).
6. Підготувати сценарій розмови з дітьми своєї вікової групи про тривожну новину (теми 2.1, 2.2).
7. Розробити вправу або фрагмент заняття з медіаграмотності для своєї вікової групи; для керівників — план заходів закладу (теми 1.2, 2.2; підсумковий продукт).
8. Скласти особистий план цифрової гігієни та добірку технік саморегуляції (тема 2.3).
9. Рольова гра «Розмова з тривожним батьком» і спільний план заходів для батьків громади (тема 2.3).

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Чим дезінформація відрізняється від місінформації і чому це важливо для вибору реакції?
2. Які когнітивні упередження ви помічаєте у власному сприйнятті новин?
3. Які ознаки дозволяють запідозрити зображення або відео, згенероване ШІ?
4. Як діяти, якщо фейк про заклад освіти поширюється в батьківському чаті?
5. Які ресурси стійкості за моделлю BASIC Ph найбільш доступні вам і вашим вихованцям?
6. Як інтегрувати вправи з медіаграмотності у щоденну роботу з дітьми без додаткового навантаження?

Очікувані результати підвищення кваліфікації. За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння й навички:

знання: типи онлайн-загроз, маніпуляційні технології, види інформаційних розладів (дезінформація, місінформація, малінформація); психологічні механізми сприйняття інформації та вікові особливості сприйняття медіа дітьми; ознаки стресу й дистресу в дітей, принципи травма-інформованого підходу; ключові маркери безпечного освітнього середовища; фактори стресостійкості та ознаки вигорання;

уміння: застосування алгоритму верифікації та цифрових інструментів фактчекінгу; аналіз медіаповідомлень за схемою «автор — мета — аудиторія — техніка»; розпізнавання дипфейків і ШІ-згенерованого контенту; розроблення вікововідповідних вправ з медіаграмотності та сценаріїв розмов із дітьми про тривожні новини; застосування технік саморегуляції та правил цифрової гігієни; планування спільних із батьками й громадою заходів з протидії дезінформації;

цінності та ставлення: усвідомлене й відповідальне інформаційне споживання; турбота про власне психологічне здоров’я та благополуччя здобувачів освіти; дотримання етичних меж у цифровій комунікації; готовність до партнерства й безперервного професійного розвитку.

Програма реалізується у змішаній формі: синхронні онлайн-заняття (вебінари, інтерактивні лекції, практикуми з роботою в малих групах) на платформі відеоконференцій, одна очна зустріч (тренінг-практикум, 2 год) за місцем розташування замовника та самостійна робота в онлайн-середовищі курсу. Для практичних занять група поділяється на підгрупи за рівнем освіти (дошкільна, початкова, базова середня, позашкільна; окремо — керівники закладів), що дозволяє адаптувати завдання до вікових особливостей здобувачів освіти. Модуль 1 веде фахівець з медіаграмотності та журналістики, модуль 2 — психолог. Записи занять і матеріали доступні слухачам для повторного опрацювання. Під час занять дотримуються правил психологічної безпеки: учасники мають право не ділитися особистим досвідом.

Тривалість курсу — 1–2 тижні (інтенсивний формат), за погодженим із замовником розкладом.
Заняття 1 (онлайн): організаційне заняття; тема 1.1.
Заняття 2 (онлайн): теми 1.2–1.3.
Заняття 3 (онлайн): тема 2.1.
Заняття 4 (онлайн): тема 2.2.
Заняття 5 (очно): тема 2.3 — тренінг-практикум.
Заняття 6 (онлайн): підсумкові заходи — тестування, захист практичних продуктів.
Самостійна робота виконується між заняттями в онлайн-середовищі курсу.
Конкретні дати та час занять визначаються за погодженням із замовником.

Сертифікат про підвищення кваліфікації (15 год / 0,5 кредиту ЄКТС) зараховується до щорічного обсягу підвищення кваліфікації педагогічних працівників відповідно до Порядку підвищення кваліфікації (постанова КМУ від 21.08.2019 № 800) та може враховуватися під час атестації.
Слухачі отримують готові до використання продукти: розроблену вправу (фрагмент заняття) з медіаграмотності для своєї вікової групи або план заходів закладу, сценарій розмови з дітьми про тривожні новини, особистий план цифрової гігієни та добірку технік саморегуляції.
Набуті вміння можна застосовувати в освітньому процесі, виховній роботі, роботі з батьками та в межах заходів закладу з безпечного освітнього середовища. Учасники можуть долучитися до професійної спільноти педагогів громади для обміну досвідом.