Vector

Родинні та календарні традиції українців: самобутнє національно-культурне середовище виховання дитини

Сформувати у педагогів цілісне розуміння традиційної родинно-календарної культури українців, її історичного розвитку, регіонального розмаїття та виховного потенціалу в умовах сучасних суспільних і глобалізаційних змін, сприяти усвідомленню ролі сім’ї, народних звичаїв і традицій у збереженні національної ідентичності, морально-духовному вихованні дітей та побудові ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних і громадянських цінностей.

Родинні та календарні традиції українців: самобутнє національно-культурне середовище виховання дитини

Інформація про розробника (розробників):

Волос О. В. – кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії освіти, теорії й методики суспільствознавчих предметів МОІППО

Особа (особи), які виконують програму:

Напрями підвищення кваліфікації:

  • Інше: розвиток загальнокультурної, громадянської та етнографічно-краєзнавчої компетентностей педагогічних працівників

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Усі

Перелік професійних стандартів:

  • Інше

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • дошкільна освіта
  • повна загальна середня освіта
  • позашкільна освіта
  • спеціалізована освіта
  • початкова освіта
  • базова середня освіта
  • профільна середня освіта

 НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ  ПЛАН

Зміст навчання

 (тематичний план)

Розподіл навчаль

них годин

Форми 

навчальних

занять

Освітній продукт
Вступ до модуля.                         1 
Тема 1. Життєвий цикл людини: дитинство крізь призму родинної звичаєвості та обрядовості українців. 

1. Українці – етнос із давньою високорозвиненою родинною культурою.

2. Родильна обрядовість та уявлення українського народу, пов’язані з раннім періодом розвитку дитини. 

3. Традиційні народні обереги і заборони стосовно немовлят.

4. Обряд хрестини: обдарування дитини.

Основні поняття теми: життєвий цикл людини, етнонім українці, родинна культура, звичаї, обряди, традиції.

Завдання для самостійної роботи: 

Опрацювати запропоновану статтю та визначити на які основні цикли поділяється   родинна обрядовість українського народу. 

2

 

 


2

Лекція-презентація



Самостійна робота

Слухач розуміє: структуру української родини та значення родинної культури народу; 

уміє виокремлювати основні етапи становлення та розвитку української родинної культури; 

розрізняє:

основні складові родинної культури народу;

володіє: 

навиками розрізняти принципову відмінність між поняттями «родина», «сім’я», «звичай», «обряд», «традиція».

Тема 2. Взаємозв’язок календарної обрядовості з традиціями  родинного виховання українського народу. 

1. Родинні традиції пов’язані з весняно-літньою календарною обрядовістю українців. 

2. Осінньо-зимовий цикл обрядовості в родинному середовищі українців.

3. Святочне дванадцятидення: звичаї, обряди, традиції.

4. Особливості календарної звичаєвості та обрядовості на теренах краю (відвідування Миколаївського обласного краєзнавчого музею «Старофлотські казарми»). Завдання: складіть реєстр музейних експонатів, із поясненням їх значення, що відносяться до народної календарної обрядовості населення краю.  

Основні поняття теми: календарна обрядовість, звичаї народного календаря, святочне дванадцятидення, свято календарне, регіональні особливості народного календаря.

Завдання для самостійної роботи:

Підберіть у відкритих джерелах етнографічні відомості про звичаї та обряди  вшанування свекрухи та тещі відповідно традицій  народного календаря українців.

2

 

 

 

 

2


 

 


1

 

Лекція-презентація

 


Практичне заняття-екскурсія в музеї

 


Самостійна робота

Слухач знає:

основні напрями еволюційного розвитку й становлення народного календаря українців;

уміє

обґрунтувати думку про важливість дотримання та збереження  традицій народного календаря на різних етапах історії розбудови української держави;

розрізняє:

регіональні особливості родинно-календарної культури;

володіє: 

навиками порівняльного аналізу етнографічних відомостей про регіональну специфіку народного календаря.


 

    
Тема 3. Інтеграція народних родинно-календарних звичаїв, обрядів і традицій у форми культурогенної життєдіяльності особистості. 

1. Система родинно-календарних звичаїв, обрядів як основа закріплення традицій народу. 

2. Співпраця освітнього закладу, громадськості й сім’ї у збереженні традицій родинно-календарної обрядовості українців.

3. Основні напрями і зміст народознавчої роботи в сучасному освітньому закладі (з досвіду роботи). 

Основні поняття:

народознавство, родинно-календарна культура, громадськість, морально-етичні цінності українців.

Дискусійне обговорення питання: 

Чи сприяє становленню та формуванню ідентичності особистості    родинно-календарна культура народу на сучасному етапі? Наведіть аргументи.

Завдання для самостійної роботи:

Проаналізуйте та презентуйте власний досвід роботи з використанням

елементів родинно-календарної культури українців. Форма оформлення завдання  - презентація (7-10 слайдів). 


 

2



2

Дискусія, обмін думками, презентація досвіду роботи


Самостійна робота

Слухач знає:

особливості родинно-календарної культури українців;

уміє

застосовувати методи педагогіки народознавства в освітньому процесі; 

розрізняє:

понятійно-категорійний апарат теми;

володіє:

навиками прогнозування щодо подальшого збереження й розвитку регіональних особливостей народної родинно-календарної культури, методикою організації та проведення презентації досвіду роботи з означеної проблеми.

    
Підсумковий контроль   
Тест1  


ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ТЕМ 

 

 Вступ до модуля. Тема 1. Життєвий цикл людини: дитинство крізь призму родинної звичаєвості та обрядовості українців.

 

Мета заняття: актуалізувати попередньо отримані слухачами знання з родинної звичаєвості та обрядовості українців. Зауважити на особливості життєвого циклу людини через призму родинної культури народу. Розкрити процес формування родинної звичаєвості та обрядовості українців пов’язаної з дитячою субкультурою. Коротко охарактеризувати основні етапи розвитку родинної культури українців і показати її вплив на життєвий цикл людини. 

 

Завдання заняття:

Систематизувати знання щодо: 

  • структури української родини та значення родинної культури народу.

Сформувати вміння (навички):

  • виокремлювати основні етапи становлення та розвитку української родинної культури та її складові.

Розвинути установки до:

  • використання окремих складових традиційної родинної культури українців в процесі власної життєдіяльності та професійної діяльності педагогічного працівника.

Очікувані навчальні результати:

Знання: 

  • про особливості традиційної родинно культури українців.

Уміння:

  • аналізувати та розрізняти відмінності основних понять. 

Установки до:

  • використання окремих складових традиційної родинно-сімейної культури народу в процесі власної життєдіяльності та професійної діяльності педагогічного працівника.

Теоретичний матеріал до теми 1.

 

Зміст навчання:

Українці – етнос із давньою високорозвиненою родинною культурою. Родильна обрядовість та уявлення українського народу, пов’язані з раннім періодом розвитку дитини. Традиційні народні обереги і заборони стосовно немовлят. Обряд хрестини: обдарування дитини.

 

Основні поняття:

  • життєвий цикл людини 
  • етнонім українці 
  • родинна культура 
  • звичаї 
  • обряди 
  • традиції 
  • звичаї, обряди

Види навчальної діяльності до теми 1.

Лекція із  застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint –  Презентація). Бесіда. Самостійна робота. 

Опрацювати статтю А. А. Ткач Родинна обрядовість українців: Стан дослідження  file:///C:/Users/Sony/Downloads/rodinna-obryadovist-ukrayintsiv-stan-doslidzhennya.pdf та визначити на які основні цикли поділяється   родинна обрядовість українського народу.

 

Питання для обговорення та самоперевірки до теми 1:

  1. Етнографія як наука про народ, чи згодні з такою думкою, обґрунтуйте її.  
  2. Українці – етнос із давньою високорозвиненою родинною культурою, підтвердьте чи спростуйте цю думку.
  3. Чому родильна складова родинної культури українського народу, зазнала найменше змін і як вона пов’язана з народним календарем підтвердьте чи спростуйте цю думку.
  4. Що для українців означав обряд хрестин розкрийте його трансформацію в часі.    

 

Тема 2. Взаємозв’язок календарної обрядовості з традиціями  родинного виховання українського народу.

 

Мета заняття: актуалізувати попередньо отримані слухачами знання щодо основних напрямів еволюційного розвитку й становлення народного календаря українців Зауважити на особливості історичного процесу становлення й розвитку календарної звичаєвості та обрядовості українського народу. Розкрити процес формування регіональних особливостей українського народного календаря та залучення дітей до календарних обрядодій (практичне-заняття в музеї). 

 

Завдання заняття:

Систематизувати знання щодо:

  • процесу формування народної календарної культури українців та стану її збереження сьогодні. 

Сформувати вміння (навички):

  • обґрунтовувати думку про важливість дотримання та збереження  традицій народного календаря на різних етапах історії розбудови української держави.

Розвинути установки до:

  • використання окремих складових етнографічних відомостей про календарно-обрядову звичаєвість українців у професійній діяльності педагогічного працівника.

Очікувані навчальні результати:

Знання: 

  • про народний календар українців і його регіональні особливості.

Уміння:

  • оволодіння навиками відродження окремих обрядів народного календаря з урахуванням специфіки історико-етнографічного регіону. 

Установки до:

  • використання окремих складових традиційної календарно-обрядової звичаєвість народу в процесі власної життєдіяльності. 

Теоретичний матеріал до теми 2.

 

Зміст навчання:

Родинні традиції пов’язані з весняно-літньою календарною обрядовістю українців. Осінньо-зимовий цикл обрядовості в родинному середовищі українців. Святочне дванадцятидення: звичаї, обряди, традиції. Особливості календарної звичаєвості та обрядовості на теренах краю (практичне заняття в Миколаївському обласному краєзнавчому музеї «Старофлотські казарми»).

 

Основні поняття:

  • календарна обрядовість 
  • звичаї народного календаря 
  • святочне дванадцятидення 
  • свято календарне 
  • регіональні особливості народного календаря

Практичне завдання (за результатами відвідування музею): складіть реєстр музейних експонатів, із поясненням їх значення, що відносяться до народної календарної обрядовості населення краю. 

 

Питання для обговорення:

  • Які з представлених музейних експонатів належать до народної календарної обрядовості населення краю? 
  • Поясніть призначення цих експонатів у календарній обрядовості народу.
  • Який із експонатів вразив найбільше і чому?

Завдання для самостійної роботи: підберіть у відкритих джерелах етнографічні відомості про звичаї та обряди  вшанування свекрухи та тещі відповідно традицій  народного календаря українців.

 

Завдання для повторення та самоперевірки до теми 2:

  1. Продовжте визначення поняття: календарна обрядовість це…
  2. Охарактеризуйте сучасний стан збереження народного календаря українців.
  3. Визначте зв’язок між родинною та календарною культурою народу, обґрунтуйте думку.

 

Тема 3. Інтеграція народних родинно-календарних звичаїв, обрядів і традицій у форми культурогенної життєдіяльності особистості. 

 

Мета заняття: узагальнити попередньо отримані слухачами знання про особливості родинно-календарної культури українців. Звернути увагу на календарну звичаєво-обрядову культуру народу, яка в поєднанні з практикою народної педагогіки українців відігравали важливу роль у становленні особистості. 

 

Завдання заняття:

Узагальнити знання щодо:

  • родинних звичаїв і обрядів українців, що пов’язані з народним календарем. 

Сформувати вміння (навички):

  • розрізняти принципову відмінність між поняттями «обряд», «звичай». «традиція».

Розвинути установки до:

  • використання окремих складових родинно-календарної звичаєвості та обрядовості в освітньому  середовищі навчального закладу.

Очікувані навчальні результати:

Знання: 

  • про багатоплановість комплексу традиційної родинно-календарної культури населення України.

Уміння:

  • прогнозувати щодо подальшого збереження й розвитку регіональних особливостей народної родинно-календарної культури, використовувати методику організації та проведення презентації досвіду роботи з означеної проблеми

Установки до:

  • використання окремих складових традиційної родинно-календарної культури українського народу в  освітньому процесі з метою становлення й розвитку особистості здобувача освіти.

Основні поняття:

  • народознавство 
  • родинно-календарна культура 
  • громадськість 
  • морально-етичні цінності українців.

 

Метод навчання: обговорення питань із елементами дискусії та презентація досвіду роботи.

 

Дискусійне обговорення питання: 

Чи сприяє становленню та формуванню ідентичності особистості родинно-календарна культура народу на сучасному етапі? Наведіть аргументи.

 

Завдання для самостійної роботи:

Проаналізуйте та презентуйте власний досвід роботи з використанням елементів родинно-календарної культури українців.

Форма звітності для завдання:

Виступ  – презентація (7-10 слайдів).

 

Питання для повторення та самоперевірки до теми:

  1. Яким чином громадськість впливала на залучення дітей до участі родинно-календарній обрядовості?
  2. Що таке ініціація, які обряди ініціації, що пов’язані з дітьми, побутували в родинно-календарній  культурі українців, наведіть приклади.

 

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

«Відмінно» – ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь. (90–100 балів)

«Добре» – ставиться за вияв слухачем повних, систематичних знань із модуля, успішне виконання завдань самостійної роботи, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді наявні незначні помилки. (71–89 балів)

«Задовільно» – ставиться за вияв знання основного теоретичного матеріалу в обсязі, достатньому для подальшої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, що передбачає програма модуля. (51–70 балів)

«Незадовільно» – виставляється слухачеві, відповідь якого під час відтворення основного матеріалу модуля поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. (1–50 балів)

 

Критерії оцінювання результатів самостійної  поза аудиторної роботи слухача.

  1. Повнота розкриття сутності поставленого завдання на всіх етапах його реалізації.
  2. Відповідність змісту виконаної роботи суті поставленого завдання.
  3. Практична спрямованість змісту виконаного завдання.
  4. Поєднання теоретичних знань із рефлексіями на ґрунті особистого досвіду.
  5. Дотримання принципів науковості, системності і послідовності. 


ДОДАТКИ


 СПИСОК  РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ (навчальних)

 

І.  Основні джерела:

  1. Борисенко В. Різдвяно-новорічні свята в Україні. Київ: Родовід, 2005. – 165 с.
  2. Боряк О. Україна : етнокультурна мозаїка / О. Боряк. – К.: Либідь, 2006. – 328 с.  
  3. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис: У 2 т. – К.: Оберіг, 1991. – Т. 1. 450 с.; Т. 2. – 445 с. 
  4. Жайворонок В. Знаки української етнокультури : словник довідник / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ: Довіра, 2006. – 703 с.
  5. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у 3 кн., 6 т. Кн. 1. Т. 1: Зимовий цикл. Т. 2: Весняний цикл. Київ: АТ «Обереги», 1994. – 400 с.
  6. Килимник, С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні : у 3 кн., 6 т. Кн. 2. Т. 3: Весняний цикл. Т. 4: Літній цикл. Київ : АТ «Обереги», 1994. – 528 с. 
  7. Культура і побут населення України: навч. посіб. / В. Наулко, В. Горленко та ін. Київ: Либідь, 1991. – 232 с.
  8. Курочкін О. В. Новорічні свята українців: традиції і сучасність. Київ: Наук. думка, 1978. – 191 с.
  9. Пономарьов А. П. Українська етнографія: курс лекцій: навч. посіб. Київ : Либідь, 1994. – 317 с.
  10. Українці: іст.-етнограф. Монографія: у 2 кн. Кн. 1–2 / Держ. музей-заповід. укр. гончарства в Опішному. Київ; Опішне: Укр. народознавство, 1999.
  11. Українське народознавство: Навч. посібник За ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994. – 608 с.
  12. Українська етнопедагогіка : навч.‐метод. посібник / ред. В. Кононенко. –     К.; Івано‐Франківськ : Плай, 2005. – 508 с. 
  13. Українська родина: родинний і громадський побут: навч.-метод. посіб. для вчителів та викладачів народознавства. Київ: Вид-во ім. Олени Теліги, 2000. – 424 с.
  14. Українська минувшина : ілюстрований етнографічний довідник / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Космічна. Київ: Либідь, 1993. – 256 с.
  15. Українські традиції і звичаї : для дітей серед. шк. віку / авт.-упоряд.: В. М. Скляренко, А. С. Шуклінова, В. В. Сядро. Харків :Фоліо, 2006. – 318 с.
  16. Цюсь А. В. Фізичне виховання в календарній обрядовості українців: навч. посіб. / Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк: Надстир’я, 2000. – 374 с.
  17. Шаповал Л. І. Словник етнографічних (етнологічних) понять і термінів: термінологічний словник / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленко. 2-е вид., змінене і перероб. Полтава : АСМІ, 2016. – 298 с.

ІІ. Додаткові джерела:

  1. Боряк О. З прабатьківщини скрині: свята, звичаї, обряди. Людина і світ. 2004. № 2. – С. 45-48.
  2. Великдень: звичаї, обряди, страви / авт. упоряд. Я. Музиченко. Вид. 2-е випр. Львів: Свічадо, 2011. – 159 с.
  3. Гавадзин В. Календарна обрядовість в соціокультурному полі сучасної цивілізації і регрес чи розвиток (на матеріалах Гуцульщини). Культура і сучасність: альманах. Київ : НАККІМ, 2010. Вип. 1. – С. 120-124.
  4. Гоцалюк А. А. Трансформаційні процеси в календарній обрядовості українців в ХХ – на поч. ХХІ ст. Культура і сучасність. 2009. № 2. – С. 71–77.
  5. Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу / упоряд. тексту і авт. післямови Я. Левчук. Київ :Либідь, 2006. – 256 с.
  6. Карпенко Є. Народна родинна обрядовість як складова частина національного виховання. Наукові записки Івано-Франківського краєзнавчого музею. Галич, 1993. Вип. 2. – С. 71-75.
  7. Катрій Ю. Значення традиційної християнської обрядовості для етнонаціонального розвитку України. Народна творчість та етнографія. 2000. № 1. – С. 10-24.
  8. Макаренко О. Традиційні календарні обряди і свята південноукраїнського краю у соціокультурному вимірі. Календарна обрядовість у життєдіяльності етносу: Одеські етнографічні читання. Одеса, 2011. – С. 228-236.
  9. Номис М. Різдвяні святки. Народна творчість та етнографія. 2002. № 1/2. – С. 61–66.
  10. Скуратівський В. Українські традиційні свята та обряди. Дошкільне виховання. 1993. № 5. – С. 14–15; № 6. – С. 20–21; № 8. – С. 20–21; № 9. – С. 20–21.
  11. Скуратівський В. Т. Святвечір : нариси : у 2 кн. Кн. 2. Київ: Перлина, 1994. 192 с.
  12. Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. – К: ІЗМН, 1997. – 232 с. 
  13. Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1996. – 288 с.
  14. Ткач М. Коляда (Різдво, Василя, Водохреще). Людина і світ. 1992. № 11/12. – С. 10-15.
  15. Ткач М. Свято долі – Катерини, Калита – свято Андрія. Українська культура. 1996. № 11. – С. 34-35.
  16. Чебанюк О. Народний календар у традиційній картині світу українців. Народна творчість та етнографія. 2008. № 6. – С. 41-45.
  17. Шокало О. Традиційні обряди українців: Річне обрядове коло. Український світ. 1993. № 1/2.–  С. 36-37.
  18. Яворницький Д. Як святкували запорожці Новий Рік. Народна творчість та етнографія. 2003. № 1/2. – С. 3-4.

ІІІ Інформаційне забезпечення:

  1. Перейти за покликанням  
  2. Перейти за покликанням  
  3. Перейти за покликанням  
  4. Перейти за покликанням  
  5. Перейти за покликанням  
  6. Перейти за покликанням  
  7. Перейти за покликанням  


СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ  ДЖЕРЕЛ

  1. Великдень в Україні: Нариси про Великодні свята з народними піснями. Київ: Музична Україна, 1993. – 128 с.
  2. Великдень: звичаї, обряди, страви / авт. упоряд. Я. Музиченко. Вид. 2-е випр. Львів: Свічадо, 2011. – 159 с.
  3. Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. Нью Йорк, 1976.  – 356 с.
  4. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис: У 2 т. – К.: Оберіг, 1991. – Т. 1. 450 с; Т. 2. – 445 с.
  5. Гоцалюк А. А. Трансформаційні процеси в календарній обрядовості українців в ХХ – на поч. ХХІ ст. Культура і сучасність. 2009. № 2. – С. 71–77.
  6. Дмитренко А. Свято Івана Купала в селах українського Побужжя. Матеріали до української етнології. Київ, 2008. Вип. 7 (10). – С. 21–25.
  7. Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у 3 кн., 6 т. Кн. 1. Т. 1: Зимовий цикл. Т. 2: Весняний цикл. Київ : АТ «Обереги», 1994. – 400 с.
  8. Килимник, С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у 3 кн., 6 т. Кн. 2. Т. 3: Весняний цикл. Т. 4: Літній цикл. Київ: АТ «Обереги», 1994. – 528 с. 
  9. Кожолянко Г. Обряди й ритуали під час Святої вечері. Берегиня. 2002. № 4. – С. 21–43.
  10. Крижко В. Народно-педагогічні традиції осіннього календарного циклу в етногенезі українців. Рідна школа. 2006. № 9. – С. 59–62.
  11. Курочкін О. В. Новорічні свята українців: традиції і сучасність. Київ: Наукова думка, 1978. – 191 с. 
  12. Курочкін О. В. Українці в сім’ї європейській: звичаї, обряди, свята. Київ: Б-ка українця, 2004.  – 248 с.
  13. Кутельмах К. Дохристиянські та християнські мотиви в календарних обрядах українців: Грані співіснування. Народні зошити. 2003. № 1/2. – С. 94–97.
  14. Лозко Г. Українське народознавство. Вид. 2-е. Київ: АртЕк, 2004. – 470 с.
  15. Маліков В. Традиційна жниварська обрядовість у побутуванні звичаєво-правових відносин наймання. Народна творчість та етнографія. 2010. № 6. – С. 67–72.
  16. Пригаріна Т. В. Трансформація обрядодії «колодка» протягом ХХ сторіччя. Етнічність в історії та культурі. Одеса, 1998. – С. 142–145.
  17. Скуратівський В. Т. Святвечір : нариси : у 2 кн. Кн. 2. Київ: Перлина, 1994. – 192 с.
  18. Скуратівський В. Серпень втоми не знає: Народний агрокалендар. Вітчизна. 1990. № 8. – С. 192–194.
  19. Старков В. Великдень у традиційній календарній обрядовості українців. Пам’ять століть. 2002. № 2. – С. 93–96.
  20. Старков В. Весняні ігри в традиційній календарній обрядовості українців /від Стрітення до Великодня. Пам’ять століть. 2001. № 2. – С. 116–121.
  21. Ткач М. Коляда (Різдво, Василя, Водохреще). Людина і світ. 1992. № 11/12. – С. 10–15.
  22. Ткач М. Три Спаси: Маковій, Преображеніє Господнє, Нерукотворимий образ. Українська культура. 1995. № 9/10. – С. 30–32.
  23. Ткач М. Свято долі – Катерини, Калита – свято Андрія. Українська культура. 1996. № 11. – С. 34–35.
  24. Ткаченко В. Післявеликодні обрядово-звичаєві функції Великоднього яйця. Pereyaslavica. Переяслав-Хмельницький, 2009. Вип. 3 (5). – С. 259–262
  25. Шафранська Г. Зелена неділя: етнографічний нарис. Вітчизна. 2008. № 5/6. – С. 153–162.
  26. Чмелик Р. П. Мала українська селянська сім’я другої половини ХІХ – поч. ХХ ст. (структура, функції). Львів : Ін-т народознавства НАНУ, 1999. – 142 с.

Розвиток професійних компетентностей: 

  • знати еволюційний процес становлення родинно-календарної культури українців – середовища виховання молодого поління;
  • формувати повагу, зберігати та передавати традиції народу в історичній тяглості.