Родинні та календарні традиції українців: самобутнє національно-культурне середовище виховання дитини
Сформувати у педагогів цілісне розуміння традиційної родинно-календарної культури українців, її історичного розвитку, регіонального розмаїття та виховного потенціалу в умовах сучасних суспільних і глобалізаційних змін, сприяти усвідомленню ролі сім’ї, народних звичаїв і традицій у збереженні національної ідентичності, морально-духовному вихованні дітей та побудові ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних і громадянських цінностей.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освітиІнформація про розробника (розробників):
Волос О. В. – кандидат історичних наук, доцент кафедри філософії освіти, теорії й методики суспільствознавчих предметів МОІППООсоба (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- Інше: розвиток загальнокультурної, громадянської та етнографічно-краєзнавчої компетентностей педагогічних працівників
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Усі
Перелік професійних стандартів:
- Інше
Складники системи освіти та рівні освіти:
- дошкільна освіта
- повна загальна середня освіта
- позашкільна освіта
- спеціалізована освіта
- початкова освіта
- базова середня освіта
- профільна середня освіта
НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Зміст навчання (тематичний план) | Розподіл навчаль них годин | Форми навчальних занять | Освітній продукт |
| Вступ до модуля. 1 | |||
| Тема 1. Життєвий цикл людини: дитинство крізь призму родинної звичаєвості та обрядовості українців. | |||
1. Українці – етнос із давньою високорозвиненою родинною культурою. 2. Родильна обрядовість та уявлення українського народу, пов’язані з раннім періодом розвитку дитини. 3. Традиційні народні обереги і заборони стосовно немовлят. 4. Обряд хрестини: обдарування дитини. Основні поняття теми: життєвий цикл людини, етнонім українці, родинна культура, звичаї, обряди, традиції. Завдання для самостійної роботи: Опрацювати запропоновану статтю та визначити на які основні цикли поділяється родинна обрядовість українського народу. | 2
| Лекція-презентація
| Слухач розуміє: структуру української родини та значення родинної культури народу; уміє виокремлювати основні етапи становлення та розвитку української родинної культури; розрізняє: основні складові родинної культури народу; володіє: навиками розрізняти принципову відмінність між поняттями «родина», «сім’я», «звичай», «обряд», «традиція». |
| Тема 2. Взаємозв’язок календарної обрядовості з традиціями родинного виховання українського народу. | |||
1. Родинні традиції пов’язані з весняно-літньою календарною обрядовістю українців. 2. Осінньо-зимовий цикл обрядовості в родинному середовищі українців. 3. Святочне дванадцятидення: звичаї, обряди, традиції. 4. Особливості календарної звичаєвості та обрядовості на теренах краю (відвідування Миколаївського обласного краєзнавчого музею «Старофлотські казарми»). Завдання: складіть реєстр музейних експонатів, із поясненням їх значення, що відносяться до народної календарної обрядовості населення краю. Основні поняття теми: календарна обрядовість, звичаї народного календаря, святочне дванадцятидення, свято календарне, регіональні особливості народного календаря. Завдання для самостійної роботи: Підберіть у відкритих джерелах етнографічні відомості про звичаї та обряди вшанування свекрухи та тещі відповідно традицій народного календаря українців. | 2
2
|
Лекція-презентація
| Слухач знає: основні напрями еволюційного розвитку й становлення народного календаря українців; уміє обґрунтувати думку про важливість дотримання та збереження традицій народного календаря на різних етапах історії розбудови української держави; розрізняє: регіональні особливості родинно-календарної культури; володіє: навиками порівняльного аналізу етнографічних відомостей про регіональну специфіку народного календаря.
|
| Тема 3. Інтеграція народних родинно-календарних звичаїв, обрядів і традицій у форми культурогенної життєдіяльності особистості. | |||
1. Система родинно-календарних звичаїв, обрядів як основа закріплення традицій народу. 2. Співпраця освітнього закладу, громадськості й сім’ї у збереженні традицій родинно-календарної обрядовості українців. 3. Основні напрями і зміст народознавчої роботи в сучасному освітньому закладі (з досвіду роботи). Основні поняття: народознавство, родинно-календарна культура, громадськість, морально-етичні цінності українців. Дискусійне обговорення питання: Чи сприяє становленню та формуванню ідентичності особистості родинно-календарна культура народу на сучасному етапі? Наведіть аргументи. Завдання для самостійної роботи: Проаналізуйте та презентуйте власний досвід роботи з використанням елементів родинно-календарної культури українців. Форма оформлення завдання - презентація (7-10 слайдів). |
2
| Дискусія, обмін думками, презентація досвіду роботи
| Слухач знає: особливості родинно-календарної культури українців; уміє застосовувати методи педагогіки народознавства в освітньому процесі; розрізняє: понятійно-категорійний апарат теми; володіє: навиками прогнозування щодо подальшого збереження й розвитку регіональних особливостей народної родинно-календарної культури, методикою організації та проведення презентації досвіду роботи з означеної проблеми. |
| Підсумковий контроль | |||
| Тест | 1 | ||
ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ТЕМ
Вступ до модуля. Тема 1. Життєвий цикл людини: дитинство крізь призму родинної звичаєвості та обрядовості українців.
Мета заняття: актуалізувати попередньо отримані слухачами знання з родинної звичаєвості та обрядовості українців. Зауважити на особливості життєвого циклу людини через призму родинної культури народу. Розкрити процес формування родинної звичаєвості та обрядовості українців пов’язаної з дитячою субкультурою. Коротко охарактеризувати основні етапи розвитку родинної культури українців і показати її вплив на життєвий цикл людини.
Завдання заняття:
Систематизувати знання щодо:
- структури української родини та значення родинної культури народу.
Сформувати вміння (навички):
- виокремлювати основні етапи становлення та розвитку української родинної культури та її складові.
Розвинути установки до:
- використання окремих складових традиційної родинної культури українців в процесі власної життєдіяльності та професійної діяльності педагогічного працівника.
Очікувані навчальні результати:
Знання:
- про особливості традиційної родинно культури українців.
Уміння:
- аналізувати та розрізняти відмінності основних понять.
Установки до:
- використання окремих складових традиційної родинно-сімейної культури народу в процесі власної життєдіяльності та професійної діяльності педагогічного працівника.
Теоретичний матеріал до теми 1.
Зміст навчання:
Українці – етнос із давньою високорозвиненою родинною культурою. Родильна обрядовість та уявлення українського народу, пов’язані з раннім періодом розвитку дитини. Традиційні народні обереги і заборони стосовно немовлят. Обряд хрестини: обдарування дитини.
Основні поняття:
- життєвий цикл людини
- етнонім українці
- родинна культура
- звичаї
- обряди
- традиції
- звичаї, обряди
Види навчальної діяльності до теми 1.
Лекція із застосуванням комп'ютерних інформаційних технологій (PowerPoint – Презентація). Бесіда. Самостійна робота.
Опрацювати статтю А. А. Ткач Родинна обрядовість українців: Стан дослідження file:///C:/Users/Sony/Downloads/rodinna-obryadovist-ukrayintsiv-stan-doslidzhennya.pdf та визначити на які основні цикли поділяється родинна обрядовість українського народу.
Питання для обговорення та самоперевірки до теми 1:
- Етнографія як наука про народ, чи згодні з такою думкою, обґрунтуйте її.
- Українці – етнос із давньою високорозвиненою родинною культурою, підтвердьте чи спростуйте цю думку.
- Чому родильна складова родинної культури українського народу, зазнала найменше змін і як вона пов’язана з народним календарем підтвердьте чи спростуйте цю думку.
- Що для українців означав обряд хрестин розкрийте його трансформацію в часі.
Тема 2. Взаємозв’язок календарної обрядовості з традиціями родинного виховання українського народу.
Мета заняття: актуалізувати попередньо отримані слухачами знання щодо основних напрямів еволюційного розвитку й становлення народного календаря українців Зауважити на особливості історичного процесу становлення й розвитку календарної звичаєвості та обрядовості українського народу. Розкрити процес формування регіональних особливостей українського народного календаря та залучення дітей до календарних обрядодій (практичне-заняття в музеї).
Завдання заняття:
Систематизувати знання щодо:
- процесу формування народної календарної культури українців та стану її збереження сьогодні.
Сформувати вміння (навички):
- обґрунтовувати думку про важливість дотримання та збереження традицій народного календаря на різних етапах історії розбудови української держави.
Розвинути установки до:
- використання окремих складових етнографічних відомостей про календарно-обрядову звичаєвість українців у професійній діяльності педагогічного працівника.
Очікувані навчальні результати:
Знання:
- про народний календар українців і його регіональні особливості.
Уміння:
- оволодіння навиками відродження окремих обрядів народного календаря з урахуванням специфіки історико-етнографічного регіону.
Установки до:
- використання окремих складових традиційної календарно-обрядової звичаєвість народу в процесі власної життєдіяльності.
Теоретичний матеріал до теми 2.
Зміст навчання:
Родинні традиції пов’язані з весняно-літньою календарною обрядовістю українців. Осінньо-зимовий цикл обрядовості в родинному середовищі українців. Святочне дванадцятидення: звичаї, обряди, традиції. Особливості календарної звичаєвості та обрядовості на теренах краю (практичне заняття в Миколаївському обласному краєзнавчому музеї «Старофлотські казарми»).
Основні поняття:
- календарна обрядовість
- звичаї народного календаря
- святочне дванадцятидення
- свято календарне
- регіональні особливості народного календаря
Практичне завдання (за результатами відвідування музею): складіть реєстр музейних експонатів, із поясненням їх значення, що відносяться до народної календарної обрядовості населення краю.
Питання для обговорення:
- Які з представлених музейних експонатів належать до народної календарної обрядовості населення краю?
- Поясніть призначення цих експонатів у календарній обрядовості народу.
- Який із експонатів вразив найбільше і чому?
Завдання для самостійної роботи: підберіть у відкритих джерелах етнографічні відомості про звичаї та обряди вшанування свекрухи та тещі відповідно традицій народного календаря українців.
Завдання для повторення та самоперевірки до теми 2:
- Продовжте визначення поняття: календарна обрядовість це…
- Охарактеризуйте сучасний стан збереження народного календаря українців.
- Визначте зв’язок між родинною та календарною культурою народу, обґрунтуйте думку.
Тема 3. Інтеграція народних родинно-календарних звичаїв, обрядів і традицій у форми культурогенної життєдіяльності особистості.
Мета заняття: узагальнити попередньо отримані слухачами знання про особливості родинно-календарної культури українців. Звернути увагу на календарну звичаєво-обрядову культуру народу, яка в поєднанні з практикою народної педагогіки українців відігравали важливу роль у становленні особистості.
Завдання заняття:
Узагальнити знання щодо:
- родинних звичаїв і обрядів українців, що пов’язані з народним календарем.
Сформувати вміння (навички):
- розрізняти принципову відмінність між поняттями «обряд», «звичай». «традиція».
Розвинути установки до:
- використання окремих складових родинно-календарної звичаєвості та обрядовості в освітньому середовищі навчального закладу.
Очікувані навчальні результати:
Знання:
- про багатоплановість комплексу традиційної родинно-календарної культури населення України.
Уміння:
- прогнозувати щодо подальшого збереження й розвитку регіональних особливостей народної родинно-календарної культури, використовувати методику організації та проведення презентації досвіду роботи з означеної проблеми
Установки до:
- використання окремих складових традиційної родинно-календарної культури українського народу в освітньому процесі з метою становлення й розвитку особистості здобувача освіти.
Основні поняття:
- народознавство
- родинно-календарна культура
- громадськість
- морально-етичні цінності українців.
Метод навчання: обговорення питань із елементами дискусії та презентація досвіду роботи.
Дискусійне обговорення питання:
Чи сприяє становленню та формуванню ідентичності особистості родинно-календарна культура народу на сучасному етапі? Наведіть аргументи.
Завдання для самостійної роботи:
Проаналізуйте та презентуйте власний досвід роботи з використанням елементів родинно-календарної культури українців.
Форма звітності для завдання:
Виступ – презентація (7-10 слайдів).
Питання для повторення та самоперевірки до теми:
- Яким чином громадськість впливала на залучення дітей до участі родинно-календарній обрядовості?
- Що таке ініціація, які обряди ініціації, що пов’язані з дітьми, побутували в родинно-календарній культурі українців, наведіть приклади.
КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
«Відмінно» – ставиться за повні та міцні знання матеріалу в заданому обсязі, за знання основної та додаткової літератури; за вияв креативності у розумінні і творчому використанні набутих знань та умінь. (90–100 балів)
«Добре» – ставиться за вияв слухачем повних, систематичних знань із модуля, успішне виконання завдань самостійної роботи, засвоєння основної та додаткової літератури, здатність до самостійного поповнення та оновлення знань. Але у відповіді наявні незначні помилки. (71–89 балів)
«Задовільно» – ставиться за вияв знання основного теоретичного матеріалу в обсязі, достатньому для подальшої фахової діяльності, поверхову обізнаність з основною і додатковою літературою, що передбачає програма модуля. (51–70 балів)
«Незадовільно» – виставляється слухачеві, відповідь якого під час відтворення основного матеріалу модуля поверхова, фрагментарна, що зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення. (1–50 балів)
Критерії оцінювання результатів самостійної поза аудиторної роботи слухача.
- Повнота розкриття сутності поставленого завдання на всіх етапах його реалізації.
- Відповідність змісту виконаної роботи суті поставленого завдання.
- Практична спрямованість змісту виконаного завдання.
- Поєднання теоретичних знань із рефлексіями на ґрунті особистого досвіду.
- Дотримання принципів науковості, системності і послідовності.
ДОДАТКИ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНИХ ДЖЕРЕЛ (навчальних)
І. Основні джерела:
- Борисенко В. Різдвяно-новорічні свята в Україні. Київ: Родовід, 2005. – 165 с.
- Боряк О. Україна : етнокультурна мозаїка / О. Боряк. – К.: Либідь, 2006. – 328 с.
- Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис: У 2 т. – К.: Оберіг, 1991. – Т. 1. 450 с.; Т. 2. – 445 с.
- Жайворонок В. Знаки української етнокультури : словник довідник / НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. Київ: Довіра, 2006. – 703 с.
- Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у 3 кн., 6 т. Кн. 1. Т. 1: Зимовий цикл. Т. 2: Весняний цикл. Київ: АТ «Обереги», 1994. – 400 с.
- Килимник, С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні : у 3 кн., 6 т. Кн. 2. Т. 3: Весняний цикл. Т. 4: Літній цикл. Київ : АТ «Обереги», 1994. – 528 с.
- Культура і побут населення України: навч. посіб. / В. Наулко, В. Горленко та ін. Київ: Либідь, 1991. – 232 с.
- Курочкін О. В. Новорічні свята українців: традиції і сучасність. Київ: Наук. думка, 1978. – 191 с.
- Пономарьов А. П. Українська етнографія: курс лекцій: навч. посіб. Київ : Либідь, 1994. – 317 с.
- Українці: іст.-етнограф. Монографія: у 2 кн. Кн. 1–2 / Держ. музей-заповід. укр. гончарства в Опішному. Київ; Опішне: Укр. народознавство, 1999.
- Українське народознавство: Навч. посібник За ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Львів: Фенікс, 1994. – 608 с.
- Українська етнопедагогіка : навч.‐метод. посібник / ред. В. Кононенко. – К.; Івано‐Франківськ : Плай, 2005. – 508 с.
- Українська родина: родинний і громадський побут: навч.-метод. посіб. для вчителів та викладачів народознавства. Київ: Вид-во ім. Олени Теліги, 2000. – 424 с.
- Українська минувшина : ілюстрований етнографічний довідник / А. П. Пономарьов, Л. Ф. Артюх, Т. В. Космічна. Київ: Либідь, 1993. – 256 с.
- Українські традиції і звичаї : для дітей серед. шк. віку / авт.-упоряд.: В. М. Скляренко, А. С. Шуклінова, В. В. Сядро. Харків :Фоліо, 2006. – 318 с.
- Цюсь А. В. Фізичне виховання в календарній обрядовості українців: навч. посіб. / Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки. Луцьк: Надстир’я, 2000. – 374 с.
- Шаповал Л. І. Словник етнографічних (етнологічних) понять і термінів: термінологічний словник / Полтав. нац. пед. ун-т імені В. Г. Короленко. 2-е вид., змінене і перероб. Полтава : АСМІ, 2016. – 298 с.
ІІ. Додаткові джерела:
- Боряк О. З прабатьківщини скрині: свята, звичаї, обряди. Людина і світ. 2004. № 2. – С. 45-48.
- Великдень: звичаї, обряди, страви / авт. упоряд. Я. Музиченко. Вид. 2-е випр. Львів: Свічадо, 2011. – 159 с.
- Гавадзин В. Календарна обрядовість в соціокультурному полі сучасної цивілізації і регрес чи розвиток (на матеріалах Гуцульщини). Культура і сучасність: альманах. Київ : НАККІМ, 2010. Вип. 1. – С. 120-124.
- Гоцалюк А. А. Трансформаційні процеси в календарній обрядовості українців в ХХ – на поч. ХХІ ст. Культура і сучасність. 2009. № 2. – С. 71–77.
- Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях українського народу / упоряд. тексту і авт. післямови Я. Левчук. Київ :Либідь, 2006. – 256 с.
- Карпенко Є. Народна родинна обрядовість як складова частина національного виховання. Наукові записки Івано-Франківського краєзнавчого музею. Галич, 1993. Вип. 2. – С. 71-75.
- Катрій Ю. Значення традиційної християнської обрядовості для етнонаціонального розвитку України. Народна творчість та етнографія. 2000. № 1. – С. 10-24.
- Макаренко О. Традиційні календарні обряди і свята південноукраїнського краю у соціокультурному вимірі. Календарна обрядовість у життєдіяльності етносу: Одеські етнографічні читання. Одеса, 2011. – С. 228-236.
- Номис М. Різдвяні святки. Народна творчість та етнографія. 2002. № 1/2. – С. 61–66.
- Скуратівський В. Українські традиційні свята та обряди. Дошкільне виховання. 1993. № 5. – С. 14–15; № 6. – С. 20–21; № 8. – С. 20–21; № 9. – С. 20–21.
- Скуратівський В. Т. Святвечір : нариси : у 2 кн. Кн. 2. Київ: Перлина, 1994. 192 с.
- Стельмахович М.Г. Українська народна педагогіка. – К: ІЗМН, 1997. – 232 с.
- Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1996. – 288 с.
- Ткач М. Коляда (Різдво, Василя, Водохреще). Людина і світ. 1992. № 11/12. – С. 10-15.
- Ткач М. Свято долі – Катерини, Калита – свято Андрія. Українська культура. 1996. № 11. – С. 34-35.
- Чебанюк О. Народний календар у традиційній картині світу українців. Народна творчість та етнографія. 2008. № 6. – С. 41-45.
- Шокало О. Традиційні обряди українців: Річне обрядове коло. Український світ. 1993. № 1/2.– С. 36-37.
- Яворницький Д. Як святкували запорожці Новий Рік. Народна творчість та етнографія. 2003. № 1/2. – С. 3-4.
ІІІ Інформаційне забезпечення:
- Перейти за покликанням
- Перейти за покликанням
- Перейти за покликанням
- Перейти за покликанням
- Перейти за покликанням
- Перейти за покликанням
- Перейти за покликанням
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
- Великдень в Україні: Нариси про Великодні свята з народними піснями. Київ: Музична Україна, 1993. – 128 с.
- Великдень: звичаї, обряди, страви / авт. упоряд. Я. Музиченко. Вид. 2-е випр. Львів: Свічадо, 2011. – 159 с.
- Вовк Х. Студії з української етнографії та антропології. Нью Йорк, 1976. – 356 с.
- Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис: У 2 т. – К.: Оберіг, 1991. – Т. 1. 450 с; Т. 2. – 445 с.
- Гоцалюк А. А. Трансформаційні процеси в календарній обрядовості українців в ХХ – на поч. ХХІ ст. Культура і сучасність. 2009. № 2. – С. 71–77.
- Дмитренко А. Свято Івана Купала в селах українського Побужжя. Матеріали до української етнології. Київ, 2008. Вип. 7 (10). – С. 21–25.
- Килимник С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у 3 кн., 6 т. Кн. 1. Т. 1: Зимовий цикл. Т. 2: Весняний цикл. Київ : АТ «Обереги», 1994. – 400 с.
- Килимник, С. Український рік у народних звичаях в історичному освітленні: у 3 кн., 6 т. Кн. 2. Т. 3: Весняний цикл. Т. 4: Літній цикл. Київ: АТ «Обереги», 1994. – 528 с.
- Кожолянко Г. Обряди й ритуали під час Святої вечері. Берегиня. 2002. № 4. – С. 21–43.
- Крижко В. Народно-педагогічні традиції осіннього календарного циклу в етногенезі українців. Рідна школа. 2006. № 9. – С. 59–62.
- Курочкін О. В. Новорічні свята українців: традиції і сучасність. Київ: Наукова думка, 1978. – 191 с.
- Курочкін О. В. Українці в сім’ї європейській: звичаї, обряди, свята. Київ: Б-ка українця, 2004. – 248 с.
- Кутельмах К. Дохристиянські та християнські мотиви в календарних обрядах українців: Грані співіснування. Народні зошити. 2003. № 1/2. – С. 94–97.
- Лозко Г. Українське народознавство. Вид. 2-е. Київ: АртЕк, 2004. – 470 с.
- Маліков В. Традиційна жниварська обрядовість у побутуванні звичаєво-правових відносин наймання. Народна творчість та етнографія. 2010. № 6. – С. 67–72.
- Пригаріна Т. В. Трансформація обрядодії «колодка» протягом ХХ сторіччя. Етнічність в історії та культурі. Одеса, 1998. – С. 142–145.
- Скуратівський В. Т. Святвечір : нариси : у 2 кн. Кн. 2. Київ: Перлина, 1994. – 192 с.
- Скуратівський В. Серпень втоми не знає: Народний агрокалендар. Вітчизна. 1990. № 8. – С. 192–194.
- Старков В. Великдень у традиційній календарній обрядовості українців. Пам’ять століть. 2002. № 2. – С. 93–96.
- Старков В. Весняні ігри в традиційній календарній обрядовості українців /від Стрітення до Великодня. Пам’ять століть. 2001. № 2. – С. 116–121.
- Ткач М. Коляда (Різдво, Василя, Водохреще). Людина і світ. 1992. № 11/12. – С. 10–15.
- Ткач М. Три Спаси: Маковій, Преображеніє Господнє, Нерукотворимий образ. Українська культура. 1995. № 9/10. – С. 30–32.
- Ткач М. Свято долі – Катерини, Калита – свято Андрія. Українська культура. 1996. № 11. – С. 34–35.
- Ткаченко В. Післявеликодні обрядово-звичаєві функції Великоднього яйця. Pereyaslavica. Переяслав-Хмельницький, 2009. Вип. 3 (5). – С. 259–262
- Шафранська Г. Зелена неділя: етнографічний нарис. Вітчизна. 2008. № 5/6. – С. 153–162.
- Чмелик Р. П. Мала українська селянська сім’я другої половини ХІХ – поч. ХХ ст. (структура, функції). Львів : Ін-т народознавства НАНУ, 1999. – 142 с.
Розвиток професійних компетентностей:
- знати еволюційний процес становлення родинно-календарної культури українців – середовища виховання молодого поління;
- формувати повагу, зберігати та передавати традиції народу в історичній тяглості.