СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ В 5-6 КЛАСАХ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ КОНЦЕПЦІЇ НУШ
Мета підвищення кваліфікації: професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та / або набуття нових компетентностей учителів української мови закладів загальної середньої освіти (далі — ЗЗСО), необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа», схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України № 988-р від 14.12.2016, та на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 898 від 30.09.2020.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво «РАНОК»Інформація про розробника (розробників):
Літвінова Інна, авторка підручників «Українська мова» для 5–9-х класів, доцентка кафедри української мови Харківського національного університету ім. В. Н.Каразіна, кандидатка філологічних наук; Якименко Олена, співавторка підручників «Українська мова» для 8–9 класів, авторка посібників, редакторка видавництва «Ранок», кандидатка філологічних наук; Коробкова Наталія, методистка з мовно-літературної галузі видавництва «Ранок», кандидатка філологічних наук, доцентка, вчителька вищої категорії, методистка КУ «ОЦРПП».Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А1. Мовно-комунікативна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г1. Прогностична компетентність
МОДУЛЬ 1. Методологічні стратегії та парадигма навчання української мови в НУШ
Тема 1.1. Концептуальні підходи НУШ: від знаннєвої парадигми до формування життєвих навичок
Поняття педагогічного підходу як стратегії організації освітнього процесу. Взаємозв’язок підходів, методів, форм і прийомів навчання. Зміна освітніх пріоритетів у сучасній школі: перехід від знаннєвої моделі до компетентнісної та розвиток життєвих навичок учнівства. Реалізація сучасних підходів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.
Тема 1.2. Сучасні підходи до навчання української мови
Роль предмета в мовно-літературній освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти (постанова КМУ № 898): очікувані (обов’язкові) результати навчання для 5–6 класів та їх відображення в модельних навчальних програмах і Типовій освітній програмі. Компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, комунікативний підходи: сутність, основні характеристики та можливості реалізації у навчанні української мови. Формування ключових і предметної (українська мова) компетентностей. Організація практичної та проєктної діяльності учнівства. Взаємодія в цифровому освітньому середовищі. Взаємозв’язок і взаємодоповнюваність підходів
МОДУЛЬ 2. Технології активного навчання та інструментарій моніторингу й оцінювання навчальних досягнень учнів на уроках української мови
Тема 2.1. Компетентнісний підхід у викладанні та конструюванні завдань з української мови в 5–6 класах
Проблемне навчання: сутність, механізм реалізації, створення проблемних ситуацій, методи стимулювання пізнавальної активності. Проєктне навчання: сутність, переваги, етапи реалізації навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Кооперативне навчання: методи організації групової роботи, стратегії кооперації, формування навичок співпраці. Оцінювання результатів групової діяльності (матриця оцінювання).
Тема 2.2. Глибинне навчання та критичне мислення: стратегії активізації пізнавальної діяльності учнів
Поверхневе та глибинне навчання: ознаки, прояви на уроках української мови. Розвиток критичного, алгоритмічного мислення та когнітивної гнучкості учнівства на уроках української мови. Організація навчальних завдань, що передбачають аналіз, порівняння, узагальнення. Практична спрямованість навчання. Включення учнівства в активну навчальну діяльність
Тема 2.3. Інноваційні технології навчання української мови в 5–6 класах
Цифрові сервіси та мультимедійні інструменти: застосування інтерактивних дощок, гейміфікованих платформ та електронних освітніх ресурсів для організації активної пізнавальної діяльності на уроках української мови. Технології змішаного та дистанційного навчання: специфіка організації освітнього процесу в умовах дистанційної та змішаної освіти, використання цифрових платформ для підтримки мовленнєвої й читацької діяльності п’ятикласників і шестикласників. Медіаграмотність і критичний аналіз інтернет-простору: розпізнавання маніпулятивних технологій, пропаганди та фейків у мережі, оцінювання достовірності цифрових джерел та безпечна поведінка в цифровому просторі. Створення та модифікація цифрового контенту: добір, адаптація й створення власних електронних освітніх ресурсів (цифрових вправ, завдань, тестів) з дотриманням вимог академічної доброчесності й авторського права.
Тема 2.4. Методичні аспекти викладання цифрових інновацій у 5–6 класах
Штучний інтелект (ШІ) та аналіз великих даних (Data Science): інструменти для персоналізації навчання та автоматизації рутинних завдань. Генеративний ШІ та основи промпт-інжинірингу для вчителя; вікові обмеження сервісів і безпечні форми залучення учнів 5–6 класів (лише під керівництвом учителя). Технології доповненої (AR) та віртуальної (VR) реальності. Інтернет речей (IoT) у навчальних проєктах. Кібербезпека, медіаграмотність та академічна доброчесність як основа безпечного цифрового середовища: захист даних, розпізнавання маніпуляцій та етика цифрової взаємодії. Добір цифрових інновацій для 5–6 класів здійснюється з орієнтацією на очікувані результати галузі та вікові особливості учнів.
Знання й розуміння:
- сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання в Новій українській школі та особливостей їх реалізації в навчанні української мови;
- спільних і відмінних рис проблемного й проєктного навчання та можливостей їх застосування на уроках української мови;
- умов ефективного перебігу кооперативного навчання під час організації роботи учнівства на уроках української мови;
- методів кооперативного навчання та формування колективної відповідальності в процесі виконання навчальних завдань з української мови;
- сутності та принципів діяльнісного підходу в навчанні української мови та інструментів його реалізації;
- ознак поверхневого і глибинного навчання та їх прояву під час вивчення української мови;
- стратегій розвитку критичного, алгоритмічного мислення та когнітивної гнучкості учнівства засобами української мови;
- особливостей конструювання компетентнісно орієнтованих завдань з української мови.
Уміння:
- організовувати освітній процес з української мови на засадах сучасних підходів до навчання в Новій українській школі;
- реалізовувати принципи діяльнісного підходу під час навчання української мови, застосовувати відповідні методи та інструменти;
- реалізовувати сучасні підходи до навчання української мови в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання;
- аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані завдання з української мови;
- моделювати фрагменти уроків української мови за сценаріями проблемного, проєктного та кооперативного навчання;
- планувати та організовувати навчальні проєкти з української мови;
- розробляти завдання для розвитку критичного мислення та формування комунікативної компетентності;
- розрізняти ознаки поверхневого та глибинного навчання в освітньому процесі з української мови;
- створювати рефлексивне освітнє середовище під час навчання української мови.
Диспозиції (цінності, ставлення):
- готовність застосовувати сучасні підходи до навчання в процесі викладання української мови;
- усвідомлення необхідності постійного професійного розвитку, мобільності та гнучкості;
- прагнення до організації навчання української мови як діяльнісного, практично спрямованого процесу;
- орієнтація на розвиток особистості учня / учениці та формування ключових і предметної компетентностей;
- здатність планувати освітній процес з української мови відповідно до ідей Концепції Нової української школи.
Реалізація програми підвищення кваліфікації здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, середовищного підходів з урахуванням специфіки навчання української мови.
Освітній процес організовується з поєднанням лекційних, практичних та самостійних видів діяльності слухачів / слухачок і спрямований на формування здатності застосовувати набуті знання в професійній діяльності. Значна увага приділяється практичній спрямованості навчання, зокрема проєктуванню фрагментів уроків української мови, розробленню компетентнісно орієнтованих завдань, моделюванню навчальних ситуацій.