РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ФОРМАЛЬНОЇ ЛОГІКИ
удосконалення професійної компетентності вчителів щодо практичного застосування доступних елементів логіки з метою розвитку критичного мислення учнів у процесі викладання власного навчального предмета або інтегрованого курсу
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Миколаївський обласний інститут післядипломної педагогічної освітиІнформація про розробника (розробників):
Тихонова Т. В., доктор педагогічних наук, доцент, професор кафедри філософії освіти, теорії й методики суспільствознавчих предметів Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освітиОсоба (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- повна загальна середня освіта
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН
Програмою передбачено інтерактивні лекційні заняття та практичні заняття (тренінги).
На практичних заняттях слухачі виконують логічні вправи на матеріалі різних навчальних предметів, аналізують готові завдання та адаптують їх до власної педагогічної практики.
Самостійна робота включає індивідуальну роботу з нормативними документами, навчальними й методичними матеріалами, а також підготовку до практичних занять і тестування.
Підсумкові заходи – тестування.
Зміст програми складається з 4 взаємопов’язаних тем. На етапі завершення навчання слухачі складають підсумковий тест із 15 питань. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, – 32. Прохідний бал – 24. Учасники, які успішно виконали 75 % програми навчання та склали підсумковий тест, отримують сертифікат про підвищення кваліфікації.
Загальний підсумковий бал слухача вираховується як сума балів за підсумковий тест, а також балів, отриманих під час поточного контролю (відвідування синхронних занять і виконання практичних робіт).
Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми, – 15, із них: 4 – лекційні заняття, 6 – практична робота, 3 – самостійна робота, 2 – контрольні заходи.
Навчально-тематичний план
| Назва навчальних тем | Кількість годин | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Лекції | Практичні заняття | Самостійна робота | Контрольні заходи | Усього | |
| Тема 1.1. Поняття та судження у змісті шкільного предмета | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Тема 1.2. Як навчати учнів робити й обґрунтовувати висновки? | 2 | 2 | 4 | ||
| Тема 1.3. Логічні помилки та протидія маніпуляціям | 2 | 1 | 3 | ||
| Тема 1.4. Інтегруємо елементи логіки у власний урок | 1 | 1 | 1 | 3 | |
| Підсумкові заходи | 2 | 2 | |||
| Усього | 4 | 6 | 3 | 2 | 15 |
- ЗМІСТ ПРОГРАМИ
Тема 1.1. Поняття та судження у змісті шкільного предмета.
Навіщо вчити учнів точно називати й пояснювати поняття. Поняття як назва класу предметів, явищ або ознак. Зміст та обсяг поняття на доступному рівні. Просте правило визначення: назвати ширшу групу й істотні ознаки. Типові недоліки учнівських визначень: повторення того ж слова, надто широке або вузьке пояснення, двозначність. Класифікація об’єктів за однією визначеною ознакою. Кола Ейлера як наочний спосіб показати відношення між групами. Судження як думка, про яку можна запитати, чи відповідає вона дійсності. Розрізнення факту, думки і припущення. Предметні приклади: визначення історичного або літературного поняття. Класифікація живих організмів, речовин, геометричних фігур. Перевірка тверджень за текстом, картою, таблицею чи результатом спостереження.
Тема 1.2. Як навчати учнів робити й обґрунтовувати висновки?
Висновок як нова думка, отримана з відомих фактів або тверджень. Дедукція: застосування загального правила до конкретної ситуації. Індукція: узагальнення на основі кількох спостережень. Небезпека поспішного узагальнення. Аналогія як пошук подібності та її обмеження. Прості запитання вчителя: «На підставі чого ти зробив висновок?», «Чи достатньо цих фактів?», «Чи можливе інше пояснення?». Доведення на доступному рівні: теза, аргументи, приклади або факти, пояснення зв’язку. Спростування як перевірка аргументів, пошук контрприкладу або демонстрація іншого пояснення. Правила конструктивної дискусії. Предметні приклади: робота з історичним джерелом або позицією персонажа. Обґрунтування способу розв’язання задачі. Перевірка гіпотези за результатами спостереження чи експерименту.
Тема 1.3. Логічні помилки та протидія маніпуляціям.
Логічна помилка як порушення в міркуванні, через яке висновок стає необґрунтованим. Типові помилки, доступні учням базової школи: «після цього – отже, через це», поспішне узагальнення, хибний вибір лише з двох варіантів, апеляція до авторитету або більшості замість доказів, підміна тези («солом’яне опудало»), звернення до емоцій замість фактів. Простий алгоритм аналізу: визначити головне твердження, знайти докази, перевірити, чи пов’язані вони з твердженням, з’ясувати, чого бракує, запропонувати коректніший висновок. Аналіз заголовків, реклами, дописів у соціальних мережах і відповідей генеративного ШІ. Відмінність логічної помилки від фактичної неточності. Створення безпечної атмосфери, у якій учень може переглянути свою думку.
Тема 1.4. Інтегруємо елементи логіки у власний урок.
Вибір логічної операції відповідно до теми та мети уроку: визначити поняття, класифікувати об’єкти, відрізнити факт від думки, побудувати висновок, довести або спростувати тезу, знайти логічну помилку. Місце короткої логічної вправи у структурі уроку: актуалізація, опрацювання нового матеріалу, застосування знань, рефлексія або оцінювання. Адаптація складності до віку учнів. Приклади форматів: «Дай точне визначення», «Побудуй кола Ейлера», «Факт чи думка?», «На підставі чого?», «Судове засідання над текстом», «Перевір гіпотезу», «Логічний патруль». Критерії якісного завдання: чітка навчальна мета, предметна відповідність, зрозуміла інструкція, активна розумова дія учнів, можливість пояснити відповідь. Розроблення, взаємооцінювання й доопрацювання фрагмента уроку або технологічної картки.
3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань:
Практичні заняття (8 год):
- Дати точне визначення: уточнити ключове поняття зі свого предмета, назвати ширшу групу й істотні ознаки, виявити та виправити двозначність, тавтологію або надто широке пояснення.
- Скласти кола Ейлера: побудувати наочну схему відношень між трьома-чотирма групами предметних об’єктів і сформулювати запитання для учнів за цією схемою.
- Факт, думка чи припущення: дібрати короткий предметний текст, таблицю, карту або опис досліду та створити завдання на розрізнення фактів, суджень і припущень.
- Судове засідання над текстом: визначити тезу в історичному джерелі, літературному фрагменті або іншому предметному тексті, знайти аргументи й перевірити, чи справді вони доводять тезу.
- Перевірити гіпотезу: визначити на матеріалі задачі, спостереження або експерименту, чи достатньо даних для висновку, запропонувати додаткову перевірку.
- Логічний патруль: проаналізувати заголовки, рекламні повідомлення або дописи, знайти поспішне узагальнення, хибну причину, хибний вибір, апеляцію до авторитету чи підміну тези.
- Логіка мого уроку: спроєктувати фрагмент уроку або технологічну картку з логічним інструментом, провести взаємооцінювання за критеріями й доопрацювати матеріал.
3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання:
- Які поняття в моєму предметі учні найчастіше визначають неточно?
- Як за допомогою кіл Ейлера навчати класифікувати предметні об’єкти?
- Які запитання допомагають учням відрізняти факт, думку та припущення?
- На яких темах мого предмета доречно показати дедуктивний висновок?
- Як пояснити учням небезпеку поспішного узагальнення?
- Як навчати виділяти тезу, аргументи й докази в тексті або усній відповіді?
- Які способи спростування доступні учням базової школи?
- Які логічні помилки найчастіше трапляються в навчальних і медійних повідомленнях?
- Як обговорювати помилки в міркуваннях, не оцінюючи особистість учня?
- На якому етапі уроку коротка логічна вправа буде найдоцільнішою?
- Доберіть п’ять ключових понять з однієї теми свого предмета. Перевірте їх визначення в підручнику, побудуйте класифікацію або кола Ейлера та сформулюйте два запитання для учнів.
- Оберіть короткий предметний текст, задачу, таблицю або опис експерименту й визначте можливу тезу, факти чи аргументи та висновок. Підготуйте запитання, які допоможуть учням перевірити обґрунтованість висновку.
- Знайдіть приклад логічної помилки в навчальному, рекламному або медійному повідомленні й адаптуйте його до віку учнів. Запропонуйте алгоритм аналізу та коректнішу версію висновку.
4. СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
Нормативно-правові документи:
- Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників : постанова КМУ від 21.08.2019 № 800 (зі змінами). URL : Перейти за покликанням laws/show/800-2019-%D0%BF#Text (дата звернення : 28.08.2026).
- Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти : постанова КМУ від 30.09.2020 № 898 (зі змінами). URL : Перейти за покликанням (дата звернення : 28.08.2026).
- Про затвердження професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої освіти» : наказ МОНУ від 29.08.2024 № 1225. URL : Перейти за покликанням (дата звернення : 28.08.2026).
- Про освіту : Закон України від 05.09.2017 № 2145-VIII (зі змінами). URL : Перейти за покликанням (дата звернення : 28.08.2026).
- Про повну загальну середню освіту : Закон України від 16.01.2020 № 463-IX (зі змінами). URL : Перейти за покликанням (дата звернення : 28.08.2026).
- Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року : розпорядження КМУ від 14.12.2016 № 988-р (зі змінами). URL : Перейти за покликанням (дата звернення : 28.08.2026).
Основна література:
- Литвиненко А. О. Критичне мислення та аналітичне забезпечення підприємницької діяльності : метод. рекомендації до самостійної роботи студентів спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» першого (бакалаврського) рівня. Харків : ХНЕУ ім. С. Кузнеця, 2022. 31 с. URL : Перейти за покликанням 123456789/27466/1/2022-Литвиненко%20АО.pdf (дата звернення : 31.08.2026).
- Лякішева А. В., Вітюк В. В., Кашуб’як І. О. Кейсбук методів і прийомів технології розвитку критичного мислення в Новій українській школі : навч.-метод. посіб. для вчителів початкових класів закладів загальної середньої освіти та студентів спеціальності 013 «Початкова освіта». 2-ге вид., переробл. і доповн. Луцьк : ФОП Іванюк В. П., 2022. 116 с. URL : Перейти за покликанням (дата звернення : 31.08.2026).
- Довгань Б. В. Місце логіки у формуванні критичного мислення. Травневі студії: історія, міжнародні відносини, філософія : збірник матеріалів ІІІ Міжнародної наукової конференції студентів та молодих вчених. 2021. С. 406–408. URL : Перейти за покликанням 11000 (дата звернення : 28.08.2026).
- Кравчук Л. В. Логіка та критичне мислення : посібник. Тернопіль : ТНМУ ; Укрмедкнига, 2023. 148 с.
- Пістунов І. М., Антонюк О. П., Турчанінова Н. І. Логічні та статистичні основи критичного мислення : електронний навчальний посібник. Дніпро : НТУ «ДП», 2019. 177 с. URL : Перейти за покликанням (дата звернення : 28.08.2026).
- Halpern D. F., Dunn D. S. Thought and Knowledge: An Introduction to Critical Thinking. 6th ed. New York : Routledge, 2023. URL : Перейти за покликанням (date of access : 31.08.2026).
- Hanscomb S. Critical Thinking: The Basics. 2nd ed. London ; New York : Routledge, 2023. URL : Перейти за покликанням (date of access : 31.08.2026).
- Puig B., Jiménez-Aleixandre M. P., editors. Critical Thinking in Biology and Environmental Education : Facing Challenges in a Post-Truth World. Cham : Springer, 2022. XII, 276 p. DOI : Перейти за покликанням
- Topping K. J. Improving Thinking in the Classroom : What Works for Enhancing Cognition. New York : Routledge, 2023. URL : Перейти за покликанням (date of access : 31.08.2026).
- Facione P. A. Critical Thinking: What It Is and Why It Counts. 2023 Update. Insight Assessment : website. URL : Перейти за покликанням iaresource/critical-thinking-what-it-is-and-why-it-counts/ (дата звернення : 28.08.2026).
Додаткова література та ресурси:
- Мороз П. В., Мороз І. В. Особливості конструювання та використання інтегрованих завдань на уроках інтегрованого курсу «Досліджуємо історію і суспільство. 5–6 класи». Український педагогічний журнал. 2023. № 3. С. 205–216. DOI : Перейти за покликанням
- Demircioğlu T., Karakuş M., Uçar S. Developing students’ critical thinking skills and argumentation abilities through augmented reality-based argumentation activities in science classes. Science & Education. 2023. Vol. 32. P. 1165–1195. DOI : Перейти за покликанням .
- OECD. PISA 2022 Assessment and Analytical Framework. Paris : OECD Publishing, 2023. 291 p. DOI : Перейти за покликанням .
- OECD. PISA 2022 Results. Vol. III : Creative Minds, Creative Schools. Paris : OECD Publishing, 2024. 301 p. DOI : Перейти за покликанням .
- Southworth J. Bridging critical thinking and transformative learning: The role of perspective-taking. Theory and Research in Education. 2022. Vol. 20, № 1. DOI : Перейти за покликанням .
- Svedholm-Häkkinen A. M., Kiikeri M. Cognitive miserliness in argument literacy? Effects of intuitive and analytic thinking on recognizing fallacies. Judgment and Decision Making. 2023. DOI : Перейти за покликанням
Удосконалення предметно-методичної компетентності вчителів щодо практичного застосування доступних елементів логіки з метою розвитку критичного мислення учнів у процесі викладання власного навчального предмета або інтегрованого курсу