Vector

Мистецтво як засіб творення цілісної особистості

формувати у слухачів розуміння мистецтва як потужного інструменту самопізнання, саморозвитку та розвивати навички гармонізації та синхронізації внутрішнього та зовнішнього світу особистості у контексті мистецької діяльності

Мистецтво як засіб творення цілісної особистості

Інформація про розробника (розробників):

Бондаренко В. В., кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії й методики дошкільної та початкової освіти Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Особа (особи), які виконують програму:

Напрями підвищення кваліфікації:

  • Інше: розвиток загальнокультурної компетентності педагогічних працівників засобами мистецтва.

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • очна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • Інше

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • початкова освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • A1. Мовно-комунікативна компетентність
  • А2. Предметно-методична компетентність
  • Б1. Психологічна компетентність
  • Б2. Емоційно-етична компетентність
  • В2. Здоров’язбережувальна компетентність
  • Д1. Здатність до навчання впродовж життя
  • Д1.З. Здатність до інноваційної діяльності

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Зміст навчання (тематичний план)Розподіл навчальних годинФорми навчальних занятьОсвітній продукт
Тема 1

Вступ до курсу.

Тема 1. Образ «Я» як внутрішня програма особистості.

3

Інтерактивна лекція.

Самостійна робота.

Практичне заняття

Розроблення індивідуального рефлексивного портфоліо «Мій образ «Я», яке міститиме результати самоспостережень, творчих завдань і практичних вправ, спрямованих на усвідомлення власних цінностей, установок, мотивів і життєвих цілей.

У межах освітнього продукту учасники:

  • створюють візуально-асоціативну карту «Я-образу» (малюнок, колаж, цифровий проєкт), що відображає їхні уявлення про себе в особистісному, професійному та творчому вимірах.
Тема 2. 
Тема 2. Зв’язок мистецтва, уяви, самонавіювання.3

Інтерактивна лекція.

Самостійна робота.

Практичне заняття

Створення творчого артбуку або мультимедійного проєкту «Мистецтво внутрішньої гармонії», у якому відображено взаємозв’язок уяви, художнього мислення та позитивного самонавіювання як засобів саморозвитку й емоційного балансу.

У межах освітнього продукту учасники:

  • виконують практичні завдання з візуалізації власних емоційних станів через образотворчість, музику, слово чи рух, демонструючи, як мистецтво впливає на внутрішній стан людини.
Тема 3.
Тема 3. Формування конструктивної атрибуції особистості  через застосування ресурсів творчості та їх продукування.3

Інтерактивна лекція.

Самостійна робота.

Практичне заняття

Розроблення інтерактивного майстер-класу «Творчість як ресурс позитивного самосприйняття», спрямованого на формування конструктивного ставлення особистості до власних успіхів, невдач і життєвих обставин через використання творчих практик.

У межах освітнього продукту учасники:

  • створюють фрагмент практичного заняття, у якому застосовуються методи арттерапії, казкотерапії, музичної імпровізації, рольових ігор, спрямованих на переосмислення життєвого досвіду.
Підсумковий контроль
Робота в групах1

Самостійна робота

Практичне заняття

Варіанти освітніх продуктів на вибір слухачів.

Формують індивідуальну програму самопізнання і саморозвитку, засновану на принципах психокібернетики та гуманістичної педагогіки.

Розробляють фрагмент інтерактивного уроку з використанням мистецтва як інструмента розвитку уяви та саморегуляції в дітей.

Розробляють креативні вправи з формування позитивної атрибуції (наприклад, «Мій успіх у кольорі», «Метафоричний щоденник сил» чи «Карта особистісних ресурсів»).

Усього, год10  


ЗМІСТ НАВЧАЛЬНИХ ТЕМ

Тема 1. Образ «Я» як внутрішня програма особистості.

Мета заняття: сформувати в слухачів уявлення про феномен образу «Я» як системоутворювальний елемент особистості, показати його роль у становленні самосвідомості, поведінки та творчого потенціалу людини; розкрити психокібернетичні механізми саморегуляції через усвідомлення, формування та розвиток позитивного «Я-образу» у контексті педагогічної діяльності.

Завдання заняття:

  • Класифікувати знання щодо:
  • поняття «Я-образу» як внутрішньої програми особистості, його структури, функцій та психологічних механізмів формування;
  • ролі позитивного «Я-образу» у розвитку самосвідомості, саморегуляції та професійної ідентичності педагога;
  • впливу мистецтва, творчості та психокібернетичних процесів на гармонізацію внутрішнього світу особистості.
  • Сформувати навички (уміння):
  • здійснювати самоаналіз та рефлексію власного «Я-образу» з метою його усвідомленого розвитку;
  • застосовувати методи мистецької діяльності, самонавіювання й візуалізації для формування позитивного образу «Я» в учнів початкової школи;
  • створювати педагогічні умови для розвитку у дітей адекватного самосприйняття, віри у власні сили та самоцінності.
  • Розвинути установки до:
  • усвідомлення важливості формування гармонійного образу «Я» як основи внутрішньої рівноваги та професійної самореалізації педагога;
  • сприяння формуванню позитивного самосприйняття й самоповаги в учнів через педагогічну взаємодію та мистецтво;
  • розвитку власної емоційної культури, рефлексивності й творчого мислення як засобів саморозвитку.

Очікувані навчальні результати:

  • Знання:
  • сутності, структури та функцій образу «Я» у психологічному та педагогічному контексті;
  • механізмів формування позитивного «Я-образу» в учнів і педагогів;
  • психокібернетичних принципів саморегуляції, самопізнання й розвитку особистості;
  • ролі мистецтва і творчості у становленні гармонійного «Я-образу».
  • Навички (уміння):
  • аналізувати власний «Я-образ» і визначати шляхи його вдосконалення;
  • використовувати прийоми саморефлексії, позитивного самонавіювання, арт-методи для підтримки психоемоційного стану;
  • проектувати педагогічні ситуації, що сприяють розвитку в дітей позитивного самосприйняття й самоповаги;
  • поєднувати психолого-педагогічні й мистецькі засоби у формуванні внутрішньої цілісності учня.
  • Установки до:
  • усвідомлення цінності формування позитивного «Я-образу» для розвитку особистості дитини та професійного зростання педагога;
  • прагнення до самопізнання, саморозвитку і гармонізації власного внутрішнього світу;
  • визнання ролі мистецтва як засобу формування емоційно-етичної, духовної та професійної зрілості.

Теоретичний матеріал до теми 1

Основні поняття:

  • Психокібернетика 
  • Образ «Я» («Я-образ»)
  • Рефлексія
  • Самоприйняття
  • Самонавіювання і позитивне мислення
  • Творча діяльність
  • Соціальна взаємодія
  • Катарсис
  • Переосмислення
  • Мотивація
  • Візуалізація

 

Практичне заняття 1.

Метод навчання: інтерактивне навчання. 

Форма роботи: робота в парах.

Завдання: створити візуально-асоціативну карту «Я-образу».  Таблиця призначена для індивідуального рефлексивного портфоліо «Мій образ «Я». Учасники заповнюють її письмово або у вигляді колажу, цифрового проєкту чи малюнка (за вибором).

Сфера «Я»Мої уявлення, асоціаціїВізуальний образ (малюнок, символ, колір, колаж)

Ключові цінності/

мотиви

Цілі саморозвитку та самореалізації
Особистісне «Я»    
Професійне «Я»    
Творче «Я»    
Соціальне «Я»    
Ідеальне «Я»    


Опис завдання: кожна сфера «Я» допомагає усвідомити різні аспекти власної особистості. На основі заповненої таблиці сформуйте коротку рефлексію (до 10 речень) про те, яким ви бачите свій цілісний образ і які кроки зробите для його розвитку.

 

Тема 2. Зв’язок мистецтва, уяви, самонавіювання.

Мета заняття: розкрити механізм синергетичного зв’язку між мистецтвом, уявою та самонавіюванням як інструмент особистісного зростання, психологічної саморегуляції та розвитку креативності.

Завдання заняття:

  • Систематизувати знання щодо: 
  • механізмів взаємодії мистецтва, уяви та самонавіювання у процесі формування креативного мислення;
  • специфіки уяви молодших школярів та її ролі як психологічної передумови для самонавіювання і художньої діяльності;
  • чинників впливу на формування креативного мислення учнів початкової школи через образні засоби (метафори, символи, візуалізація).
  • Сформувати навички (уміння):
  • використовувати принципи самонавіювання (аутосугестії) для створення позитивних установок у молодших учнів (наприклад, через ігрові афірмації чи ритуали);
  • максималізувати застосовування творчих вправ, які поєднують мистецтво та уяву (наприклад, візуалізація мрій, казкотерапія, створення емоційних колажів);
  • створювати ситуації креативного спрямування в міжособистісних відносинах, заохочуючи учнів до співтворчості та рольової гри (вживання в образи).
  • Розвинути установки до:
  • професійного розвитку, що включає підвищення психологічного та креативного рівнів професійної компетентності в застосуванні арт-терапевтичних та сугестивних методик;
  • самовдосконалення, особистісного розвитку через свідоме використання мистецтва для саморегуляції та формування власної позитивної Я-концепції;
  • інноваційності у підходах до навчання, інтегруючи психологічні механізми (уява, навіювання) у традиційні навчальні предмети;
  • психологізації освітнього процесу, приділяючи увагу внутрішньому емоційному стану дитини та її образному світу;
  • творчості як постійної життєвої позиції та основного методу роботи.

Очікувані навчальні результати:

  • знання:
  • механізмів взаємодії мистецтва, уяви та самонавіювання;
  • специфіки уяви молодших школярів та її використання для самонавіювання (наприклад, роль казки та гри);
  • конкретних образних чинників впливу (колір, музика, метафора) на формування креативного мислення та емоційного стану учнів.
  • навички (уміння):
  • враховувати психолого-педагогічні детермінанти (наприклад, високу сугестивність молодшого віку) в процесі розвитку креативного мислення через мистецькі та образні засоби;
  • максималізувати застосовування творчих вправ із використанням візуалізації, музики та створення символічних образів (арт-техніки);
  • створювати ситуації креативного спрямування в міжособистісних відносинах через рольові ігри та спільне фантазування, що сприяє емоційному зближенню.

установки до:

  • професійного розвитку, зокрема, до підвищення кваліфікації у сфері арт-педагогіки та психології творчості;
  • самовдосконалення, зокрема, до використання мистецтва та уяви для власної емоційної гігієни;
  • інноваційності через інтеграцію психологічних знань про самонавіювання в педагогічну практику;
  • психологізації освітнього процесу, акцентуючи на важливості образного мислення дитини;
  • творчості як наскрізного елементу педагогічної діяльності.

Теоретичний матеріал до теми 2

Основні поняття: 

  • Творчість
  • Творчий розвиток
  • Творчий потенціал
  • Творчі здібності
  • Мистецтво
  • Арт-терапія
  • Метафора
  • Символізм
  • Сугестивність
  • Самонавіювання
  • Афірмація
  • Уява (фантазія)

 

Практичне заняття 2.

Метод навчання: інтерактивне навчання. 

Форма роботи: робота в групах.

Завдання: практичні робота з візуалізації емоційних станів.

Образотворчість: «Мій емоційний ландшафт».

Опис завдання: візуалізувати складний емоційний стан або внутрішній конфлікт і знайти шляхи його гармонізації через колір та форму (корекція самонавіювання). 

Рефлексія: обговорення, ситуації, як зміна образу на папері вплинула на внутрішнє відчуття емоції? (Самонавіювання через трансформацію символу). 

Учасники у групі презентують свої роботи та обговорюють їх.

 

Тема 3.  Формування конструктивної атрибуції особистості  через застосування ресурсів творчості та їх продукування.

Мета: розкрити механізм використання творчої діяльності та продукування мистецьких продуктів як ключового ресурсу для свідомої корекції неконструктивних внутрішніх установок, формування позитивної «Я-образу» та стійких конструктивних моделей атрибуції.

Завдання заняття:

  • Систематизувати знання щодо: 
  • про природу атрибутивних помилок (наприклад, звинувачення себе чи зовнішніх обставин) та психологічний потенціал творчості як засобу їх подолання.
  • Сформувати навички (уміння):
  • переосмислення негативного досвіду, створення нових, ресурсних символів через мистецькі канали (образотворчість, слово, рух) та їх інтеграції як конструктивної атрибуції (тобто, приписування успіху внутрішнім, контрольованим факторам);
  • застосовувати практичні методики самодіагностики та корекції неконструктивних атрибутивних стилів за допомогою творчого продукування (створення арт-об’єктів, метафор) із метою досягнення особистісного зростання та емоційного балансу.

Очікувані навчальні результати:

  • знання:
  • сутності атрибуції, основних типів атрибутивних стилів (інтернальний /  екстернальний; стабільний/нестабільний) та їхній вплив на мотивацію та самооцінку;
  • особливостей конструктивної атрибуції, принципів формування оптимістичного атрибутивного стилю (приписування успіху внутрішнім, контрольованим факторам; приписування невдач зовнішнім, тимчасовим факторам).
  • психологічної ролі творчості, як механізму корекції неконструктивних атрибутивних помилок (наприклад, подолання самозвинувачення);
  • специфіки використання різних художніх елементів (символів, кольорів, метафор) для перетворення негативного досвіду на ресурс.
  • навички (уміння):
  • діагностувати стиль атрибуції – аналізувати власні типові реакції та пояснення причин успіхів і невдач;
  • створювати ресурсні продукти – застосовувати техніки арт-терапії та творчої візуалізації для продукування матеріальних об’єктів, що символізують конструктивну атрибуцію та особисту силу;
  • здійснювати свідому корекцію негативних самонавіювальних образів, закладених у творчому продукті, перетворюючи «проблемний» образ на «ресурсний»;
  • інтегрувати атрибуцію.
  • установки до: 
  • усвідомлення власної активної ролі та відповідальності за свої емоційні реакції та результати;
  • формування незвинувачувального, конструктивного ставлення до власних невдач як до тимчасового та навчального досвіду;
  • сприйняття творчої діяльності не лише як хобі, а як надійного, доступного інструменту психологічної підтримки та саморозвитку;
  • до формування оптимістичних прогнозів та позитивного самонавіювання, підкріплених творчими образами.

Теоретичний матеріал до теми 3

Основні поняття:

  • Об’єктивація
  • Атрибуція (каузальна атрибуція)
  • Конструктивна (оптимістична) атрибуція
  • Деструктивна (песимістична) атрибуція
  • Локус контролю
  • Трансформація образу

 

Практичне заняття 3.

Метод навчання: інтерактивне навчання. 

Форма роботи: самостійна робота.

Завдання: Казкотерапія, рольова гра (афірмація, інтеграція).

 

Практичне заняття 4.

Метод навчання: інтерактивне навчання. 

Форма роботи: робота в групах.

Завдання одне з трьох на вибір: 

Опис завдання:

  1. Створити фрагмент індивідуальної програми самопізнання і саморозвитку, засновану на принципах психокібернетики та гуманістичної педагогіки. 
  2. Розробити фрагмент інтерактивного уроку з використанням мистецтва як інструмента розвитку уяви та саморегуляції в дітей.
  3. Розробити креативні вправи з формування позитивної атрибуції (наприклад, «Мій успіх у кольорі», «Метафоричний щоденник сил» чи «Карта особистісних ресурсів»).


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Виготський, Л. С. Уява і творчість у дитячому віці : психологічний нарис. Київ : Рад. школа, 1993. 100 с.
  2. Григорович, Л. А. Педагогіка і психологія : навч. посіб. Київ : ВЦ «Академія», 2202. 384 с. (Загальні розділи з психології особистості та мотивації, які охоплюють основи атрибутивного стилю та локусу контролю).
  3. Деркач, А. А. Акмеологія : навчальний посібник. Київ : МАУП, 2003. 368  с.
  4. Коваленко, О. Е. Педагогічна психологія : курс лекцій. Харків : ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2013. 284 с.
  5. Куе, Е. Школа самовладання шляхом свідомого самонавіювання. Київ : Національна Книга, 2014. 96 с.
  6. Максименко, С. Д. Загальна психологія : підручник. Київ : Центр учбової літератури, 2008. 678 с. (Розділи, що стосуються волі та мотивації, містять інформацію про роль Я-концепції та приписування причинності).
  7. Маляренко, І. А. Арт-терапія: витоки, становлення, перспективи. Харків : Основа, 2016. 240 с.
  8. Мартінес, Ф. Г., Мартінес-Табла, К. Теорії мотивації та атрибуції в освіті / пер. з ісп. А. Ковальової. Київ : Навчальна книга – Богдан, 2022. 268 с. (Сучасне джерело, яке детально розглядає теорію атрибуції як основу навчальної мотивації та саморегуляції).
  9. Мольц, М. Психокібернетика : секрети успішного життя / пер. з англ. Т. Семигіна. Київ : Форс, Україна, 2024. 384 с.
  10. Моляко, В. О. Психологія творчості : навч. посіб. Київ : Либідь, 2007. 320 с. (Досліджує механізми креативного мислення, що є важливим для розуміння, як творчість допомагає переосмислити невдачі і змінити атрибуцію).
  11. Орбан-Лембрик, Л. Е. Психологія управління. Київ : Академвидав, 2003. 584 с. (Розділи, присвячені соціальній психології та психології лідерства, часто містять розбір каузальної атрибуції у контексті прийняття рішень та взаємодії).
  12. Петрушин, В. І. Психологія і педагогіка художньої творчості : навч. посіб. Київ : НАКККіМ, 2012. 352 с. (Джерело, що розкриває зв'язок між мистецтвом, емоціями та фокусуванням свідомості (домінантою), необхідним для інтеграції нової атрибуції).
  13. Селігман, М. Навчений оптимізм. Як змінити своє життя і своє мислення / пер. з англ. В. В. Плиса. Харків : Клуб Сімейного Дозвілля, 2017. 320 с.

Розвиток психологічної компетентності, мистецької предметної та міжпредметної компетентностей: створювати психологічно комфортне, діяльнісне, арттерапевтичне та мистецьке освітнє середовище для формування цілісної особистості учня