МАТЕМАТИЧНА ОСВІТНЯ ГАЛУЗЬ У 5–6 КЛАСАХ: РЕАЛІЗАЦІЯ КОНЦЕПЦІЇ НУШ
професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей учителів та учительок математики закладів загальної середньої освіти (далі — ЗЗСО), необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів і учениць відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 988-р, та на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 898.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Товариство з обмеженою відповідальністю Видавництво «РАНОК»Інформація про розробника (розробників):
Скворцова Світлана Олексіївна, професор, доктор педагогічних наук, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, завідувач кафедри математики та методики її навчання Державного закладу «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського». Шевченко Ірина Олексіївна, методистка видавництва «Ранок»Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- Сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- базова середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
МОДУЛЬ 1. Особливості навчання математики в Новій українській школі
Тема 1.1. Нормативні засади навчання математики в Новій українській школі
Державний стандарт базової середньої освіти: структура, вимоги до результатів навчання. Типова освітня програма, модельні навчальні програми. Планування освітнього процесу відповідно до очікуваних результатів математичної освітньої галузі.
Тема 1.2. Реалізація наступності між початковою та базовою середньою освітою, між 5 і 6 класами
Аналіз Типових навчальних програм для 3–4 класів математичної освітньої галузі; визначення результатів навчання. Реалізація наступності в змісті навчання математики 5-го класу. Реалізація наступності в методиці навчання математики.
Тема 1.3. Сучасні підходи й технології навчання математики в Новій українській школі
Сучасні підходи до навчання математики: компетентнісний, діяльнісний та особистісно орієнтований. Їх взаємозв’язок і реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Орієнтація навчання на розвиток математичної компетентності, критичного мислення та життєвих навичок.
Проблемне та проєктне навчання математики: особливості організації, навчальні завдання, а також форми співпраці учнів і учениць. Практична спрямованість навчання, математичне моделювання, компетентнісно орієнтовані завдання.
Тема 1.4. Реалізація діяльнісного підходу в навчанні математики в Новій українській школі. Технологія поетапного формування розумових дій і понять
Діяльнісні теорії навчання. Навчання математики в 5–6 класах на основі поетапного формування розумових дій і понять: створення та розв'язування проблемної ситуації, формулювання орієнтувальної основи дії, формування дії в матеріалізованій формі, у мовленнєвій формі, у внутрішньому плані.
МОДУЛЬ 2. Методичні підходи до навчання математики в 5–6 класах Нової української школи
Тема 2.1. Розвиток математичного мислення учнів та учениць у ході формування поняття про числа й розвитку обчислювальних навичок
Формування математичної компетентності учнів та учениць засобами опрацювання множин чисел. Розвиток розуміння десяткової системи числення, позиційного значення цифри в записі натурального числа, а також десяткового дробу. Формування обчислювальної компетентності в усних обчисленнях. Розвиток усних і письмових обчислювальних умінь, здатності обирати раціональні способи обчислення, оцінювати правдоподібність результату, виявляти й аналізувати помилки.
Тема 2.2. Математичне моделювання та розв’язування проблемних ситуацій у навчанні математики
Розвиток уміння застосовувати математичні знання для розв’язування навчальних і життєвих проблем. Математичне моделювання як засіб переходу від опису ситуації до її математичного подання у вигляді схеми, таблиці, рисунка, виразу, рівняння або іншої моделі. Аналіз умови задачі, визначення відомих і невідомих величин, установлення зв’язків між ними, вибір стратегії розв’язування та обґрунтування послідовності виконання дій. Формування вміння інтерпретувати отриманий результат відповідно до умов проблемної ситуації, перевіряти його доцільність і здійснювати пошук альтернативних способів розв’язування. Використання компетентнісно орієнтованих завдань для розвитку критичного мислення, логічного обґрунтування, творчості, комунікації та здатності приймати рішення.
Тема 2.3. Організація навчальних досліджень на уроках математики в 5–6 класах
Розвиток дослідницького підходу до навчання математики через спостереження, порівняння, пошук закономірностей, висунення припущень і перевірку їхньої правильності. Формування вміння аналізувати математичні об'єкти, установлювати відношення між ними, класифікувати їх за певними ознаками й аргументувати висновки. Використання дослідницьких і проблемних завдань для розвитку логічного мислення, математичної аргументації, критичного оцінювання тверджень і здатності обирати способи перевірки гіпотез. Формування культури математичного міркування: точне використання понять і символів, послідовне пояснення, наведення прикладів і контрприкладів, перевірка отриманих результатів.
Тема 2.4. Методика компетентнісно орієнтованого навчання чисел і дій із ними в 5–6 класах Нової української школи
Особливості реалізації компетентнісного підходу до навчання математики в 5–6 класах Нової української школи на прикладі вивчення звичайних дробів і мішаних чисел. Використання предметних моделей, числової та прямої схем, таблиць, інтерактивних і цифрових засобів навчання для формування математичних понять і способів діяльності. Компетентнісно орієнтовані завдання на застосування звичайних дробів і мішаних чисел у життєвих ситуаціях, математичне моделювання та розв’язування практичних і проблемних задач.
Знання та розуміння:
- сутнісних характеристик сучасних підходів до навчання математики в Новій українській школі;
- спільних і відмінних рис проблемного та проєктного навчання у викладанні математики;
- методів кооперативного навчання та способів організації спільної діяльності учнів і учениць під час розв’язування математичних задач;
- сутності й принципів діяльнісного та практико-орієнтованого підходів у навчанні математики, а також інструментів їх реалізації в освітньому процесі;
- ознак поверхневого і глибинного навчання та їх проявів у ході формування математичної компетентності;
- стратегій розвитку критичного, логічного й алгоритмічного мислення, математичної грамотності та когнітивної гнучкості на основі розв’язування проблемних завдань та аналізу практичних ситуацій.
Уміння:
- організовувати навчання математики на засадах сучасних підходів Нової української школи з урахуванням компетентнісної спрямованості та практичного застосування математичних знань;
- реалізовувати принципи діяльнісного підходу, застосовувати діяльнісні методи й практико-орієнтовані завдання у викладанні математики;
- упроваджувати сучасні підходи до організації навчання математики в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання;
- аналізувати, добирати та застосовувати компетентнісно орієнтовані математичні завдання, задачі з реальним контекстом і проблемні ситуації;
- моделювати уроки математики за сценаріями проблемно-орієнтованого, проєктного та кооперативного навчання;
- планувати й реалізовувати навчальні проєкти математичного змісту, спрямовані на дослідження реальних явищ і розв’язування практичних проблем;
- добирати ефективні методи розвитку критичного, логічного й алгоритмічного мислення, математичної грамотності, самостійності та когнітивної гнучкості учнів і учениць;
- розрізняти ознаки поверхневого та глибинного навчання математики, оцінювати рівень розуміння учнями й ученицями математичних понять і способів розв’язування задач;
- створювати рефлексивне та практико-орієнтоване навчальне середовище, що сприяє дослідницькій діяльності, математичному моделюванню та застосуванню знань у життєвих ситуаціях.
Диспозиції (цінності, ставлення):
- готовність застосовувати сучасні підходи до навчання математики в Новій українській школі, зокрема проблемне, проєктне, кооперативне та практико-орієнтоване навчання;
- усвідомлення важливості розвитку математичної грамотності, критичного й логічного мислення, самостійності та здатності учнів і учениць знаходити обґрунтовані рішення;
- готовність створювати умови для активної пізнавальної діяльності учнів та учениць, дослідження математичних закономірностей і застосування математичних знань у повсякденному житті;
- усвідомлення необхідності професійної мобільності, методичної гнучкості та постійного вдосконалення педагогічної майстерності;
- здатність планувати й реалізовувати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи з орієнтацією на формування математично грамотної особистості, здатної критично мислити, аналізувати інформацію та розв’язувати практичні проблеми.
Навчання здійснюється на засадах компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Основна увага приділяється проєктуванню освітнього процесу відповідно до очікуваних результатів навчання математичної освітньої галузі, організації активної пізнавальної діяльності учнів та учениць, розвитку математичного мислення, аргументації, уміння аналізувати дані та застосовувати математичні знання в практичних ситуаціях.
Програма реалізується в дистанційній формі та передбачає послідовне опанування навчальних матеріалів у зручному для слухачів і слухачок темпі. Освітній процес організовується з використанням асинхронних відеолекцій, електронних навчально-методичних матеріалів, практичних завдань і самостійної роботи. За потреби передбачено тьюторський супровід і консультації.