Vector

Розвиток професійної компетентності вчителя громадянської та історичної освітньої галузі

Забезпечення неперервного професійного розвитку вчителів громадянської та історичної освітньої галузі, які викладають в НУШ; набуття нових та вдосконалення набутих раніше фахових компетентностей у межах професійної діяльності вчителя історії, правознавства та громадянської освіти згідно вимог Державного стандарту базової середньої освіти; визначення шляхів для підвищення кваліфікації здобувачів освіти щодо оволодіння сучасними освітніми технологіями і методиками, які необхідні для реалізації концепції НУШ

Розвиток  професійної компетентності вчителя громадянської та історичної освітньої галузі

Інформація про розробника (розробників):

Черткова Н.С., комунальний заклад «Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського», завідувач науково-методичної лабораторії суспільно-гуманітарних та естетичних дисциплін

Напрями підвищення кваліфікації:

  • розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • Інше: Тренінг

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Із метою реалізації державної освітньої політики запропонована програма зорієнтована на професійний розвиток педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. 

Для здійснення освітнього процесу та забезпечення зворотного зв’язку  використовуватиметься  система для організації дистанційного навчання Moodle.

Зміст програми характеризується чіткою практичною спрямованістю. 

Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту програми, складає: 8 годин, із них: 1 година  – година для лекційного заняття, 7 годин  – години для самостійної  роботи й створення колективної презентації. Теоретична складова програми реалізована через лекції. Практична складова – через практико орієнтовані заняття. 

Самостійна робота передбачає створення колективного презентації, яка зараховується як підсумкова робота. Максимальна кількість балів, яку можуть отримати учасники, — 100 балів. Прохідний бал — 60. Учасники, які успішно пройшли навчання, виконали завдання колективної презентації, отримують свідоцтво про підвищення кваліфікації  відповідно до встановленого зразка обсягом  8  годин.

 

Навчально-тематичний план

 

№ з/пЗміст  Кількість годин
Лекції ПрактичніВсього аудиторних год.
1Підвищення професійної компетентності учителів громадянської  та історичної освітньої галузі, які викладають в НУШ в умовах модернізації освітньої системи1 1
2Інформаційно-цифрова компетентність як засіб професійної майстерності вчителя громадянської  та історичної освітньої галузі 22
3Предметно-методична компетентність вчителя громадянської  та історичної освітньої галузі, які викладають в НУШ як складова формування компетентної особистості 33
4Створення колективної презентації. 22

 

УСЬОГО годин 

178

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Підвищення професійної компетентності учителів громадянської  та історичної освітньої галузі, які викладають в НУШ в умовах модернізації освітньої системи

Державна політика та концептуальні засади модернізації історико-громадянської освіти

Державний стандарт базової середньої освіти: від знаннєвої моделі до компетентнісної.

Сучасні підходи до викладання історії: багатоперспективність, критичне мислення, робота з історичними джерелами. Громадянська освіта як засіб формування національної та європейської ідентичності в умовах воєнного стану та повоєнної відбудови.. Інтеграція та предметне навчання: стратегії впровадження курсів громадянської та історичної галузі. Методичний інструментарій вчителя в НУШ. Оволодіння інноваційними методиками викладання. Ключові теми: Проєктна діяльність та проблемне навчання на уроках громадянської та історичної освітньої галузі.

Технології розвитку критичного мислення: аналіз медіатекстів, верифікація інформації, протидія пропаганді.. 

Інформаційно-цифрова компетентність як засіб професійної майстерності вчителя громадянської  та історичної освітньої галузі.

Цифрова трансформація історико-громадянської освіти. Цифрові платформи для візуалізації історії (інтерактивні карти, цифрові архіви, музеї онлайн). Штучний інтелект (ШІ) як помічник учителя: створення завдань, генерація тестів, індивідуалізація навчання. Кібергігієна та етичні аспекти використання цифрових ресурсів.

Предметно-методична компетентність вчителя громадянської  та історичної освітньої галузі, які викладають в НУШ як складова формування компетентної особистості

Трансформація предметного змісту в компетентнісні результати. Від «вивчення дат та подій» до «розуміння історичних процесів та причинно-наслідкових зв’язків». Моделювання компетентнісного уроку: як інтегрувати громадянську, історичну, соціальну та математичну (робота з даними) компетентності. Розвиток наскрізних вмінь: критичне мислення, емпатія, робота в команді, вміння робити обґрунтований вибір. Методичні стратегії навчання через дослідження. Дослідницький підхід: як навчати учнів працювати з історичними джерелами (архіви, мемуари, візуальні джерела). Методика проблемного навчання: створення «ситуацій вибору» на уроці громадянської освіти. Багатоперспективність: навчання здатності бачити події очима різних учасників історії. Моделювання освітнього середовища для громадянського становлення. Створення демократичного простору в класі: шкільне самоврядування та культура діалогу. Інтеграція виховного компонента: формування ціннісних орієнтирів через аналіз сучасних суспільних викликів. Взаємодія з громадою: проєктна діяльність, залучення учнів до соціальних ініціатив.

Створення колективної презентації. «Від стратегії до результату: Модель вчителя історії та громадянської освіти НУШ». Кожен учасник представляє один слайд  професійної майстерності. Зміст презентації:

  • Блок 1: Як я формую критичне мислення (методичні прийоми).
  • Блок 2: Як я використовую цифрові інструменти для візуалізації історії.
  • Блок 3: Як я створюю демократичний простір на уроці.

Результат: Цілісна візуалізація сучасного вчителя як фасилітатора, дослідника та цифрового експерта. Поради до оформлення колективної презентації:

Єдиний стиль: Використовуйте спільний шаблон, щоб усі слайди виглядали як єдиний документ. Принцип 70/30: 30% — теоретичне обґрунтування, 70% — ваші конкретні розробки, скриншоти робіт учнів, результати опитувань чи приклади інтерактивних завдань. Інтерактив: Додайте в презентацію QR-коди, що ведуть на ваші цифрові продукти (створені онлайн-тести, карти, цифрові кейси), щоб колеги могли ними скористатися.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Нормативно-правові документи

  1. Державний стандарт базової середньої освіти. URL: Перейти за покликанням .
  2. Типова освітня програма 5-9 клас (в редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 09 серпня 2024 року № 1120). URL: Перейти за покликанням
  3. Модельні навчальні  програми  для 5-9 класів   Нової української школи. 
  4. URL:Перейти за покликанням
  5. Наказ МОН України «Про затвердження професійного стандарту “Вчитель закладу загальної середньої освіти”» від 29.08.2024 №1225. URL: Перейти за покликанням

Основна література

  1. Голодюк Л. Нова українська школа: освіта для сталого розвитку.  Цифрова трансформація та безпека освітнього простору у системі неперервної освіти регіону: науково-методичний вісник № 61. Кропивницький: КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2025. С. 52-61. URL:Перейти за покликанням .
  2. Горошкіна О.М., Доротюк В.І., Рогоза В.В., Левченко Ф.Г., Піддячий М.І., Чудакова В.П., Доротюк О.Г. Компетентнісно орієнтоване навчання сутність, форми і методи: навчальний посібник. Київ: Педагогічна думка, 2022. 221 с. URL: Перейти за покликанням . 
  3. Єфіменко С.М. Роль фактчекінгових ініціатив у формуванні стійкості українського інформаційного простору. Гуманітарна політика в умовах війни: матеріали Всеукраїнської науково-дискусійної платформи (в авторській редакції), (м. Кропивницький, 21 листопада 2025 року). Кропивницький, 2025. 387 с. (С.163-165). URL: Перейти за покликанням  
  4. Інфомедійна грамотність – невід’ємна складова навчального процесу закладу вищої освіти : збірник статей.  Київ: Академія української преси, IREX, Центр Вільної преси, 2021. 400 с. URL: Перейти за покликанням _infomedia.pdf
  5. Каталог компетентнісних робіт для НУШ. Громадянська та історична освітня галузь освітня галузь. URL: Перейти за покликанням
  6. НУШ: базова середня освіта: путівник онлайн–курсу. URL: Перейти за покликанням .
  7. НУШ: навчально-методичний довідник (розробники: Л. Голодюк, Л.Солонько, О.Ревнивцева, І.Коса, Н.Черткова, Л.Хлань, М.Чала, В.Кондратова, О.Татаренко, Т.Желєзнова, Н.Клімкіна). Перейти за покликанням
  8. Павлюх В.В. Специфіка викладання в інклюзивному класі: практика спільного викладання в організації корекційного супроводу учнів з особливими потребами. Науково-методичний вісник. Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2018. № 3-4. С. 79-83. Перейти за покликанням . 

Знання та розуміння: 

 - принципи компетентнісного і діяльнісного підходів у ході реалізації громадянознавчого компоненту Державного стандарту базової середньої освіти; 

 - особливості організації освітнього процесу для ефективного навчання учнів;

 - сучасні засади, форми і методи комунікації, співпраці та взаємодії, у т.ч. із використанням цифрових технологій;

 - шляхи зацікавлення і мотивування учнів;

 - цінності громадянського суспільства, основні аспекти виховання патріотизму, поваги до культурних цінностей Українського народу, його історико-культурного надбання і традицій;

Уміння: 

 - опрацьовувати інформацію, створювати ситуаційні вправи, складати кейси, створювати авторський продукт; 

- застосовувати різні види і форми організації навчально-пізнавальної діяльності учнів щодо розвитку та формування в учнів ключових компетентностей, зокрема, громадянської, та уміння, спільні для всіх компетентостей;

 - впроваджувати технології розвитку критичного мислення та методики особистісно зорієнтованого, компетентнісного та інтегрованого навчання, виховання і розвитку учнів.

Диспозиції (цінності, ставлення):

 - доцільність вибору методів, форм, засобів, технологій щодо організації навчально-пізнавальної діяльності учнів

- власну педагогічну діяльність та визначити її шляхи удосконалення. 

26.10-06.11.2026