Освітня програма підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів вищої і фахової передвищої освіти «Здоров’язбережувальні технології в освітньому процесі: сучасні підходи та практичні інструменти для педагогічних працівників»

1. Навчально-тематичний план:

 

Модуль / освітній компонент (тема)		Кількість годин
		Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
Модуль 1. Діагностико-аналітичний
1.1.	Вхідний контроль	–	–	–	1	1
1.2.	Інструктивно-методичне заняття	–	1	–	–	1
1.3.	Вихідне тестування	–	–	–	1	1
1.4.	Залікове заняття	–	–	–	3	3
Усього		–	1	–	5	6
Модуль 2. «Здоров’язбережувальні технології в освітньому процесі: сучасні підходи та практичні інструменти для педагогічних працівників»
2.1.	Поняття здоров’язбережувальних технологій у сучасній освіті	2	2	–	–	4
2.2.	Формування культури здоров’я здобувачів освіти	2	2	–	–	4
2.3.	Організація безпечного та комфортного освітнього середовища	2	2	–	–	4
2.4.	Використання фізкультхвилинок, руханок та вправ для профілактики втоми	2	2	–	–	4
2.5.	Інтерактивні технології навчання як засіб збереження здоров’я здобувачів освіти	2	2	–	–	4
2.6.	Застосування цифрових технологій без шкоди для здоров’я	2	2	–	–	4
2.7.	Практикум із розроблення здоров’язбережувального заняття аудиторного заняття	2	2	–	–	4
Усього		14	14	–	–	28
Модуль 3. Психологічне благополуччя учасників освітнього процесу
3.1.	Психологічна безпека освітнього середовища	2	2	–	–	4
3.2.	Профілактика стресу та емоційного виснаження здобувачів освіти	2	4	–	–	6
3.3.	Практичні технології фасилітації: розробка навчальних занять із застосуванням дитиноцентрованих технологій і методів навчання	2	4	–	–	6
3.4.	Профілактика професійного вигорання педагогів	2	4	–	–	6
3.5.	Технології розвитку резилієнтності учасників освітнього процесу	2	2	–	–	4
Усього		10	16	–	–	26
Усього за трьома модулями		24	31	–	5	60
ЗАГАЛЬНА КІЛЬКІСТЬ  ГОДИН / КРЕДИТІВ ЗА ОСВІТНЬОЮ ПРОГРАМОЮ						60 / 2

 

 

1. Навчально-тематичний зміст

Модуль 1. Діагностико-аналітичний (6 год.)

Інструктивно-методичне заняття. Вхідний контроль. Вихідний контроль.

Залікове заняття: обговорення розроблених слухачами курсів із застосуванням здоров’язбережувальних технологій фрагментів аудиторних занять і виховних заходів, кейсів; аналіз педагогічних ситуацій. Презентація та захист практичної роботи. 

Практичні завдання: проаналізувати запропонований конспект аудиторного заняття щодо дотримання здоров’язбережувальних вимог. Розробити фізкультхвилинку або руханку відповідно до віку здобувачів освіти. Створити комплекс вправ для профілактики зорової втоми. Спроєктувати аудиторне заняття із використанням щонайменше трьох здоров’язбережувальних технологій. Представити та захистити власну розробку, спрямовану на збереження та зміцнення фізичного, психічного й соціального здоров’я здобувачів освіти.

 

 

 

 

Модуль 2. «Здоров’язбережувальні технології в освітньому процесі: сучасні підходи та практичні інструменти для педагогічних працівників»роцесі (28 год.)

 

Тема 2.1. Поняття здоров’язбережувальних технологій у сучасній освіті

Зміст. Поняття здоров’я та його складові: фізична, психічна, соціальна і духовна. Сутність здоров’язбережувальних технологій та їх місце в системі освіти. 

Нормативно-правові засади впровадження здоров’язбережувального підходу в освіті. 

Принципи здоров’язбереження в освітньому процесі: гуманізація, безпечність, індивідуалізація, профілактична спрямованість. 

Класифікація здоров’язбережувальних технологій: медико-гігієнічні, фізкультурно-оздоровчі, екологічні, технології забезпечення безпеки життєдіяльності, психолого-педагогічні. 

Роль викладача у формуванні здоров’язбережувального освітнього середовища. Компетентності педагога щодо реалізації здоров’язбережувальних технологій. 

 

Тема 2.2. Формування культури здоров’я здобувачів освіти

Зміст. Поняття культури здоров’я та здорового способу життя. Формування відповідального ставлення до власного здоров’я. Здоров’язбережувальна компетентність як ключовий результат навчання. 

Вікові особливості формування здоров’язбережувальної поведінки. Профілактика шкідливих звичок та ризикованої поведінки. Розвиток навичок саморегуляції, емоційної стійкості, управління стресом, безпечної поведінки. 

Інтеграція питань здоров’я у зміст навчальних предметів. 

Співпраця закладу освіти, сім’ї та громади у вихованні культури здоров’я. 

 

Тема 2.3. Організація безпечного та комфортного освітнього середовища

Зміст. Поняття безпечного освітнього середовища. Вимоги до організації освітнього простору: освітлення, температурний режим, вентиляція, ергономіка робочих місць. 

Психологічна безпека учасників освітнього процесу. Запобігання булінгу, дискримінації та насильству.

Інклюзивність та безбар’єрність освітнього середовища. Формування позитивного психологічного клімату. 

Алгоритми дій під час надзвичайних ситуацій. Підтримка психічного здоров’я здобувачів освіти в умовах кризових викликів та воєнного стану. 

 

Тема 2.4. Використання фізкультхвилинок, руханок та вправ для профілактики втоми

Зміст. Фізіологічні причини втоми школярів. Вплив рухової активності на працездатність та концентрацію уваги. Види фізкультхвилинок: загальнорозвивальні, тематичні, ігрові, музичні. 

Руханки як інструмент активізації пізнавальної діяльності. Вправи для: профілактики порушень постави, профілактики зорової втоми, зняття м’язового напруження, розвитку координації рухів. Особливості проведення фізкультхвилинок у початковій, базовій та старшій школі. 

Використання цифрових ресурсів та відеоматеріалів для організації руханок. 

 

Тема 2.5. Інтерактивні технології навчання як засіб збереження здоров’я здобувачів освіти

Зміст. Вплив організації навчальної діяльності на здоров’я здобувачів освіти. Психологічні аспекти навчального перевантаження. 

Інтерактивне навчання та його переваги для збереження здоров’я. Методи інтерактивної взаємодії: робота в парах, групова робота, дискусії, мозковий штурм, кейс-метод, проєктна діяльність. 

Створення ситуації успіху як чинника психічного благополуччя. 

Методи зниження тривожності та навчального стресу. Баланс між інтелектуальним навантаженням і відпочинком під час аудиторного заняття. 

 

Тема 2.6. Застосування цифрових технологій без шкоди для здоров’я

Зміст. Цифровізація освіти та її вплив на здоров’я учасників освітнього процесу. Потенційні ризики надмірного використання цифрових пристроїв: перевтома, порушення зору, порушення постави, інформаційне перевантаження. 

Санітарно-гігієнічні вимоги до роботи з цифровими пристроями. Раціональна організація екранного часу. Вправи для очей та профілактика цифрової втоми. Ергономічні вимоги до робочого місця. 

Формування цифрового добробуту (digital well-being). Безпечна поведінка в цифровому середовищі та кібербезпека здобувачів освіти. Використання цифрових інструментів для підтримки фізичного та психічного здоров’я. 

 

Тема 2.7. Практикум із розроблення здоров’язбережувального аудиторного заняття

Зміст. Критерії здоров’язбережувального аудиторного заняття. Аналіз структури сучасного аудиторного заняття з позицій здоров’язбереження. 

Планування навчального навантаження та видів діяльності здобувачів освіти. Інтеграція фізкультхвилинок, вправ для очей та елементів релаксації. Використання інтерактивних методів і цифрових технологій із дотриманням здоров’язбережувальних вимог. 

Забезпечення психологічного комфорту та підтримки мотивації здобувачів освіти. Розроблення фрагментів аудиторних занять із різних предметів. Експертиза та взаємооцінювання розроблених занять. Створення власного проєкту здоров’язбережувального аудиторного заняття. 

 

Модуль 3. Психологічне благополуччя учасників освітнього процесу (26 год.)

 

Тема 3.1. Психологічна безпека освітнього середовища

Зміст. Поняття психологічної безпеки освітнього середовища. Психологічне благополуччя як складник якості освіти. Ознаки безпечного та підтримувального освітнього простору. Чинники ризику для психологічного здоров’я учасників освітнього процесу. 

Психологічний клімат у класному та педагогічному колективах. Попередження булінгу, кібербулінгу, дискримінації та насильства. Ненасильницька комунікація в освітньому середовищі. 

Роль педагога у створенні атмосфери довіри, взаємоповаги та підтримки. Особливості забезпечення психологічної безпеки в умовах кризових ситуацій та воєнного стану. Взаємодія педагогів, психологічної служби та батьків щодо підтримки психоемоційного благополуччя дітей. 

 

Тема 3.2. Профілактика стресу та емоційного виснаження здобувачів освіти

Зміст. Поняття стресу та його вплив на психічне і фізичне здоров’я дітей. Вікові особливості переживання стресових ситуацій. Причини шкільного стресу та навчального перевантаження. 

Ознаки емоційного виснаження, тривожності та психологічного неблагополуччя здобувачів освіти. Вплив кризових подій на психоемоційний стан дітей. 

Психологічна підтримка здобувачів освіти у складних життєвих обставинах. Техніки емоційної саморегуляції та управління стресом. Ресурсні вправи для стабілізації емоційного стану. 

Організація аудиторного заняття з урахуванням психоемоційних потреб здобувачів освіти. Співпраця з батьками щодо підтримки психічного здоров’я дітей. 

Практичний компонент. Вправи на емоційне розвантаження. Техніки дихання та релаксації. Методи швидкої психологічної стабілізації. Розроблення «банку ресурсних вправ» для здобувачів освіти різного віку. Розпізнання ознак стресу та емоційного виснаження в здобувачів освіти, використання профілактичних методик підтримки психоемоційного здоров’я, створення умов для зниження рівня тривожності в освітньому процесі. 

 

Тема 3.3. Практичні технології фасилітації: розробка навчальних занять із застосуванням дитиноцентрованих технологій і методів навчання

Зміст. Сутність фасилітації в освітньому процесі. Принципи дитиноцентрованого навчання. Особливості організації партнерської взаємодії між викладачем та студентами. Методи фасилітації навчальної діяльності: відкриті запитання, активне слухання, колективне обговорення, рефлексивні практики, технології групового прийняття рішень. Створення ситуації успіху та підтримки навчальної мотивації. Інтерактивні методи розвитку критичного мислення. Використання фасилітаційних технік для розв’язання конфліктів. Організація освітнього процесу з урахуванням індивідуальних потреб здобувачів освіти. 

Правила і алгоритми технологій дитиноцентрованого навчання на засадах фасилітаційного підходу у закладі вищої і фахової передвищої освіти. Проєктування і освоєння технологій ефективного спілкування. Імітаційні технології навчання. Ігрові технології навчання. Соціально-психологічний тренінг як технологія навчання. Дискусійні технології навчання. Технології навчання у співробітництві. Кооперативне навчання.

Педагог-фасилітатор: компетентності, професійні ролі, функції, стилі взаємодії. Ефективна комунікація з студентами. Навички фасилітації та коучингу. Створення мотиваційного освітнього середовища. Управління складними ситуаціями у навчальному процесі.

Професійна фасилітація як мистецтво соціального/емоційного навчання в групі/команді/спільноті. Актуальність соціального та емоційного навчання (СЕН) у сучасних групах та спільнотах. Поняття фасилітації: основні завдання та принципи в педагогіці та психології. Роль фасилітатора у створенні безпечного середовища для розвитку групової динаміки та навчання. Сутність професійної фасилітації. Поняття та основні принципи професійної фасилітації. Техніки та інструменти фасилітації для розвитку соціальних та емоційних навичок. Навички викладача-фасилітатора для формування соціальних, рефлексивних і комунікативних компетентностей студента.

1. Технології ефективного педагогічного спілкування. Педагогічне спілкування на основі нейролінгвістичного програмування. Базові комунікативні навички. Вплив з використанням А-ресурсів. Вплив у А–В комунікації. Використання В-ресурсів. Техніка В-впливів. В-взаємодії в складних ситуаціях. 
2. Практичний компонент. Моделювання фасилітованих навчальних занять. Розробка навчальних занять із застосуванням дитиноцентрованих технологій і методів: «відкрите запитання», «активне слухання», «коучинговий діалог», «позитивна рефлексія». Формування фасилітаційного освітнього середовища. Аналіз педагогічних кейсів. Відпрацювання навичок фасилітаційної взаємодії. Створення умов для активної та безпечної участі здобувачів освіти у навчанні. 

 

Тема 3.4. Профілактика професійного вигорання педагогів

Зміст. Поняття професійного вигорання та його складники. Причини виникнення професійного стресу в педагогічній діяльності. Основні симптоми емоційного виснаження. Фактори ризику професійного вигорання в сучасних умовах. 

Професійні та особистісні ресурси педагога. Методи самодіагностики психоемоційного стану. Технології саморегуляції та відновлення ресурсів. Баланс між професійною діяльністю та особистим життям. Тайм-менеджмент як засіб профілактики перевантаження. Формування культури психологічної підтримки в педагогічному колективі. 

Практичний компонент. Самооцінювання ризиків професійного вигорання. Визначення особистих ресурсів. Техніки емоційного відновлення. Розроблення індивідуального плану психологічного благополуччя педагога. Застосування стратегії самодопомоги та самовідновлення, формування навичок підтримання психологічного благополуччя. 

 

Тема 3.5. Технології розвитку резилієнтності учасників освітнього процесу

Зміст. Поняття резилієнтності та психологічної стійкості. Резилієнтність як ресурс особистісного розвитку. 

Фактори формування стійкості до стресу у дітей та дорослих. Захисні та ресурсні чинники психологічного благополуччя. Роль педагога у розвитку резилієнтності здобувачів освіти. 

Технології розвитку життєстійкості: ресурсні практики, рефлексивні вправи, розвиток оптимізму, формування навичок подолання труднощів. 

Соціальна підтримка як чинник психологічної стійкості. Розвиток адаптивних навичок. Практики відновлення внутрішніх ресурсів у кризових ситуаціях. Формування культури взаємопідтримки в освітньому середовищі. 

Практичний компонент. Виконання ресурсних вправ і технік відновлення. Створення «карти особистих ресурсів». Розроблення вправ для розвитку резилієнтності здобувачів освіти. Моделювання занять із розвитку психологічної стійкості. Створення психологічно безпечного та підтримувального освітнього середовища, застосування технології профілактики стресу й емоційного виснаження здобувачів освіти, використання фасилітаційних та дитиноцентрованих методів навчання, здійснення профілактики професійного вигорання та підтримка власного психологічного благополуччя, впровадження технологій розвитку резилієнтності учасників освітнього процесу, сприяння формуванню культури психологічного здоров’я в закладі освіти.

 

Тематика занять може змінюватися в межах 30% залежно від змін нормативних документів, запровадження інноваційних методик, технологій, досвіду, досягнень педагогічної науки і практики та на задоволення запитів здобувачів освіти.

Для цього можуть бути використані теми на вибір:

 

Модуль / освітній компонент (тема)		Кількість годин
Модуль 2. Здоров’язбережувальні технології в освітньому процесі
2.1	Нормативно-правове забезпечення створення безпечного та здорового освітнього середовища в закладах вищої і фахової передвищої освіти	4
2.2	Принципи організації здоров’язбережувального освітнього середовища	2
2.3	Формування культури здорового способу життя засобами навчального предмета	2
2.4	Моніторинг ефективності впровадження здоров’язбережувальних технологій у закладі освіти	2
Модуль 3. Психологічне благополуччя учасників освітнього процесу
3.1	Методи профілактики перевтоми та емоційного вигорання здобувачів освіти під час навчання	2
3.2	Методи профілактики перевтоми та емоційного вигорання здобувачів освіти під час навчання	2
3.3	Організація рухової активності на аудиторних заняттях та під час дистанційного навчання	2
3.4	Безпечне використання цифрових технологій та профілактика негативного впливу гаджетів на здоров’я дітей	2
3.5	Співпраця закладу освіти з батьками щодо формування здорового способу життя дітей	2

 

 

Педагогічний працівник закладу вищої і фахової передвищої освіти, здійснивши навчання за Освітньою програмою підвищення кваліфікації,  повинен знати:  ознаки безпечного освітнього середовища; основи безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни; види та прояви насильства, дискримінації, булінгу (цькування), правила запобігання та протидії їм; засади профілактично-просвітницької роботи щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни; особливості профілактики інфекційних і неінфекційних захворювань, запобігання поширенню серед здобувачів освіти звичок, небезпечних для їхнього здоров’я; засади збереження психоемоційного здоров’я в освітньому середовищі; вплив освітнього процесу на спосіб життя і здоров’я здобувачів освіти; методики й технології формування культури здорового й безпечного способу життя здобувачів освіти; закономірності та особливості використання рухової активності для формування здоров’я; взаємозв’язок організму людини з природним, техногенним і соціальним оточенням; засади здорового способу життя, правила поведінки в надзвичайних ситуаціях; вплив професійної діяльності на здоров’я, прийоми збереження особистого здоров’я у професійній діяльності; повинен уміти: організовувати освітнє середовище з урахуванням правил безпеки життєдіяльності, санітарних правил охорони праці і норм, протиепідемічних правил та діям у надзвичайних ситуаціях; вживати заходів щодо запобігання та протидії булінгу, різним проявам насильства та дискримінації серед здобувачів освіти та інших учасників освітнього процесу; проводити профілактичні заходи, спрямовані на збереження та зміцнення здоров’я здобувачів освіти; забезпечувати дотримання здобувачами освіти вимог безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни; створювати умови для збереження психоемоційного здоров’я здобувачів освіти; використовувати методики, що зменшують вплив стресогенних факторів на здоров’я здобувачів освіти; планувати освітній процес з урахуванням принципів здорового й безпечного способу життя; використовувати методики й технології організації активного й безпечного дозвілля здобувачів освіти; формувати в здобувачів освіти навички здорового й безпечного способу життя; використовувати різні види та форми фізкультурно-оздоровчої рухової активності для активного відпочинку та ведення здорового способу життя; дотримуватись у професійній діяльності санітарних правил і норм, правил поведінки в надзвичайних ситуаціях; здійснювати профілактичні заходи зі збереження особистого фізичного та психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності; використовувати методики зміцнення здоров’я та запобігання захворюванням; повинен усвідомлювати, маючи відповідальність і автономію: інтегрувати апробовані здоров’язбережувальні технології, засоби й ресурси в освітній процес, зокрема для запобігання та протидії насильству, булінгу (цькуванню); упроваджувати профілактично-просвітницькі програми і проекти; налагоджувати співпрацю з відповідними державними установами та громадськими організаціями щодо безпеки життєдіяльності, санітарії та гігієни; використовувати оптимальні форми, засоби і стратегії формування культури здорового й безпечного способу життя, життєвих навичок для збереження фізичного та психоемоційного здоров’я здобувачів освіти; заохочувати здобувачів освіти до здорового й безпечного способу життя; дотримуватися правил підтримки особистого фізичного та психоемоційного здоров’я під час професійної діяльності, заохочувати інших учасників освітнього процесу дотримуватися цих правил.