ПСИХОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ТА РЕСУРСНІСТЬ: ІНСТРУМЕНТИ ПІДТРИМКИ В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ
удосконалення професійних компетентностей педагогічних працівників щодо створення психологічно безпечного та ресурсно насиченого освітнього середовища
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальна установа Яворівської міської ради Львівської області "Центр професійного розвитку педагогічних працівників"Інформація про розробника (розробників):
Кунанець Іванна – психолог комунальної установи Яворівської міської ради Львівської області «Центр професійного розвитку педагогічних працівників»Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- Інше: Формування та розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників щодо створення психологічно безпечного, емоційно підтримуючого освітнього простору
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- інституційна (дистанційна)
Види підвищення кваліфікації:
- практикуми (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вихователь
- Вчитель
- Директор
- Консультант
- Музичний керівник
Перелік професійних стандартів:
- Інше
Складники системи освіти та рівні освіти:
- дошкільна освіта
- повна загальна середня освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Б1. Психологічна компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
- Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя
- Вихователь ЗДО. B1 Психо-емоційна компетентність
- Вихователь ЗДО. В2 Педагогічне партнерство
МОДУЛЬ 1. Системна робота щодо подолання освітніх втрат як передумова рівного доступу до освіти
Тема 1.1. Освітні втрати через призму ментального здоров'я: сутність, причини та психосоціальні наслідки.
Поняття «освітні втрати» та «освітні розриви» у психолого-педагогічному контексті: спільне, відмінне та їхня нейробіологічна природа під впливом хронічного стресу.
Сутність освітніх втрат і ключові психосоціальні причини їх виникнення.Фактори виявлення та поглиблення освітніх втрат. Багатовимірні наслідки освітніх втрат.
Травмоінформовані шляхи подолання освітніх втрат учасників освітнього процесу через реалізацію принципу «спочатку зв'язок, потім навчання», адаптацію освітнього процесу та забезпечення рівного й безпечного доступу до освіти.
Тема 1.2. Картування освітніх втрат: аналіз причин, викликів та психоемоційних бар'єрів у закладах освіти.
Сутність та методологія картування освітніх втрат і розривів у закладах освіти. Сучасні діагностичні інструменти, алгоритми та якісні критерії виявлення навчальних і психоемоційних дефіцитів у здобувачів освіти.
Аналіз ключових викликів та причин поглиблення освітніх втрат у дитячому середовищі. Психоемоційні бар’єри навчання під час війни. Системне оцінювання впливу освітнього середовища на стан здобувачів освіти.
Складання індивідуальних і групових карт освітніх та психологічних потреб учнів як основа для проєктування адаптивних навчальних траєкторій, подолання бар'єрів і збереження їхнього ментального здоров'я.
МОДУЛЬ 2. Безпечне освітнє середовище: інтеграція психосоціальних практик і підходів , чутливих до травми.
Тема 2.1. Психофізіологія травми: як травматичний досвід впливає на когнітивні функції, поведінку та навчання здобувачів освіти
Нейробіологічні та психофізіологічні механізми реакції людського організму на гострий і хронічний стрес. Особливості функціонування головного мозку в умовах травматичного досвіду.
Специфіка впливу психологічної травми на когнітивні функції здобувачів освіти.
Трансформація поведінки здобувачів освіти під дією травми.
Психопедагогічні стратегії та травмоінформовані підходи до адаптації освітнього процесу, створення безпечних умов для відновлення когнітивної здатності та нормалізації поведінки здобувачів освіти.
Тема 2.2. Аптечка швидкої психологічної допомоги: практичні алгоритми та інструменти стабілізації здобувачів освіти.
Сутність, принципи та етичні межі надання першої психологічної допомоги (ППД) в освітньому середовищі під час гострих стресових станів і кризових ситуацій.
Структура «Аптечки самодопомоги та стабілізації». Практичні алгоритми реагування педагога на гострі емоційні прояви під час освітнього процесу та в укритті .
Інструменти створення «простору спокою» в закладах освіти та використання арт-терапевтичних і тілесно-орієнтованих методик для оперативної саморегуляції, відновлення відчуття безпеки та психоемоційної стабілізації здобувачів освіти.
Тема 2.3. Безконфліктна комунікація та ненасильницьке спілкування в освітньому середовищі.
Концептуальні засади та філософія ненасильницького спілкування (ННС) в освітній практиці. Принципи екологічної, ненасильницької взаємодії як основа створення психологічно безпечного та довірливого середовища.
Чотири кроки моделі ННС. Алгоритми та техніки безконфліктної комунікації в закладі освіти.
Практика вирішення конфліктних ситуацій у трикутнику «учень – учитель – батьки» на засадах відновного підходу.
Інструменти запобігання комунікативним бар'єрам, цькуванню (булінгу) та формування культури взаємоповаги й рефлексії в освітньому колективі.
Тема 2.4. Джерела відновлення ресурсу педагога.
Феномен емоційного та професійного вигорання педагога в умовах тривалої кризи.
Принцип «кисневої маски» та психологічна резилієнтність.
Аналіз та систематизація внутрішніх і зовнішніх джерел ресурсу. Практики турботи про себе, інформаційна гігієна, встановлення здорових особистісних і професійних меж, а також розбудова систем взаємопідтримки й супервізійного спілкування всередині педагогічного колективу.
3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань
1. Коригування робочої навчальної програми із подолання освітніх втрат (відповідно до предмету/освітньої галузі), її адаптація то модифікація залежно від отриманих результатів.
2. Створення власних цифрових ресурсів для подолання освітніх втрат (відповідно до предмету/освітньої галузі): тести, опитування, спостереження, відстеження динаміки прогресу чи регресу здобувачів освіти, збір інформації тощо.
3. Складання алгоритму перенаправлення здобувачів освіти, що пережили травматичні події, до психологічної служби.
4. Створення моделі психологічного благополуччя педагога, збереження його внутрішнього ресурсу.
3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання
1. Вимоги Державного стандарту базової середньої освіти та освітніх програм (відповідно до освітньої галузі) як критерії виявлення освітніх втрат здобувачів освіти.
2. Вимірювання освітніх втрат учнів у програмах з надолуження (відповідно до освітньої галузі).
За результатами опанування програми підвищення кваліфікації учасники знає:
- специфіку впливу гострого і хронічного стресу та травматичного досвіду на психоемоційний стан;
- базові принципи травмоінформованої педагогіки;
- дієві інструменти першої психосоціальної допомоги.