Vector

МОВА ПРОГРАМУВАННЯ PYTHON ЯК ШЛЯХ ДО ОПАНУВАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

удосконалення професійних, предметно-методичних та інформаційно-цифрових компетентностей педагогічних працівників щодо використання мови програмування Python в освітньому процесі, формування навичок розроблення й аналізу алгоритмів, створення програмних продуктів, розв’язування практичних та олімпіадних задач, а також організації проєктної й гурткової діяльності з програмування для розвитку алгоритмічного мислення, творчих здібностей і цифрової компетентності здобувачів освіти.

МОВА ПРОГРАМУВАННЯ PYTHON ЯК ШЛЯХ ДО ОПАНУВАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

Інформація про розробника (розробників):

Комунальний заклад вищої освіти «Вінницька академія безперервної освіти». Лесик Олексій, завідувач відділу інформаційних технологій та видавничої діяльності КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти»

Особа (особи), які виконують програму:

Напрями підвищення кваліфікації:

  • цифрові технології педагогічної діяльності на рівні базової середньої освіти(ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • практико-орієнтований курс (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Д1. Здатність до навчання впродовж життя

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ

Структура та зміст курсу підвищення кваліфікації, його мета, завдання, очікувані результати та особливості організації освітнього процесу. Види навчальної діяльності, форми поточного та підсумкового контролю. Правила комунікації, терміни виконання завдань. Налаштування облікових записів слухачів, під’єднання до Google Classroom.

 

МОДУЛЬ 1. ОСНОВИ МОВИ ПРОГРАМУВАННЯ PYTHON ТА АЛГОРИТМІЗАЦІЯ 

Тема 1.1. Базовий синтаксис мови Python 

Заняття «Базовий синтаксис мови Python» спрямовані на формування та розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників у галузі програмування та використання сучасних цифрових технологій в освітньому процесі.

У межах навчання розглядаються основні конструкції мови програмування Python, правила написання програмного коду, змінні та типи даних, оператори, команди введення й виведення даних, умовні конструкції, цикли та базові прийоми алгоритмізації. Особлива увага приділяється практичному застосуванню отриманих знань для розроблення алгоритмів, розв’язування навчальних задач і створення простих програмних проєктів.

Опрацювання матеріалів програми сприятиме вдосконаленню цифрової та інформаційно-комунікаційної компетентностей педагогів, розвитку алгоритмічного й логічного мислення, а також підвищенню ефективності викладання інформатики в закладах загальної середньої освіти.

 

Тема 1.2. Програмування в освітньому середовищі: сучасні підходи до навчання та організації гурткової роботи 

Заняття спрямоване на вдосконалення професійних компетентностей педагогічних працівників щодо впровадження сучасних методик навчання програмування в закладах загальної середньої освіти та ефективної організації гурткової роботи з інформатики. На занятті розглядаються сучасні підходи до навчання програмування, використання мов програмування Python та інших цифрових інструментів, проєктної й дослідницької діяльності, ігрових технологій та інтеграції міжпредметних зв’язків в освітній процес. Особлива увага приділяється формуванню алгоритмічного, логічного й критичного мислення учнів, розвитку творчих здібностей, цифрової грамотності та навичок розв’язування практичних задач.

Практична складова передбачає ознайомлення з методами планування гурткових занять, розроблення навчальних і творчих проєктів, добору завдань відповідно до вікових особливостей та рівня підготовки учнів, а також використання інтерактивних платформ і сучасних освітніх ресурсів. Розглядаються підходи до залучення учнів до участі в конкурсах, хакатонах, олімпіадах та інших інтелектуальних змаганнях з програмування. Після завершення заняття педагогічні працівники зможуть застосовувати сучасні методики викладання програмування, розробляти навчально-методичні матеріали, організовувати діяльність гуртків технічного та інформаційно-технологічного спрямування, реалізовувати учнівські проєкти й створювати умови для розвитку індивідуальних здібностей та стійкої мотивації учнів до вивчення інформатики й програмування.

 

Тема 1.3. Колекції та цикли в мові Python

На занятті розглядаються основні типи колекцій мови програмування Python, зокрема списки, кортежі, множини та словники, їхні властивості, способи створення, опрацювання й використання під час розроблення програм. Особлива увага приділяється вивченню циклічних конструкцій for і while, використанню функції range(), вкладених циклів, операторів керування циклом break і continue, а також організації повторюваних обчислень та опрацювання наборів даних.

Практична частина заняття передбачає розв’язування задач із використанням колекцій і циклів: пошук та обробку елементів, обчислення сум і середніх значень, визначення максимальних і мінімальних елементів, фільтрацію даних, підрахунок частоти появи елементів та опрацювання табличних даних. Розглядаються методичні підходи до пояснення відповідних алгоритмічних конструкцій, аналізу типових помилок учнів і розроблення практичних завдань різного рівня складності.

 

Тема 1.4. Функції та методи мови Python

Заняття спрямоване на вдосконалення професійних компетентностей педагогічних працівників у галузі програмування, формування системного підходу до розроблення програмного коду та впровадження сучасних методик навчання інформатики в закладах загальної середньої освіти. На занятті розглядаються призначення та принципи використання функцій і методів у мові програмування Python, правила їх оголошення та виклику, передавання аргументів, використання параметрів і повернення результатів за допомогою оператора return. Особлива увага приділяється локальним і глобальним змінним, стандартним вбудованим функціям, створенню власних функцій, а також використанню методів для опрацювання рядків, списків, словників та інших структур даних.

Практична складова передбачає розроблення програм із використанням функцій і методів, декомпозицію складних задач на окремі підзадачі, повторне використання програмного коду, опрацювання текстових і числових даних та вдосконалення структури програм. Розглядаються методичні підходи до формування в учнів навичок структурного програмування, налагодження коду, пошуку й виправлення помилок, а також організації практичної діяльності з урахуванням рівня підготовки здобувачів освіти.

 

Тема 1.5. Порівняльна характеристика версій Python 2 та Python 3

На занятті розглядаються основні відмінності між версіями Python 2 і Python 3, особливості синтаксису, використання функцій введення та виведення даних, операцій ділення, обробки текстових рядків, роботи з Unicode, циклів, винятків і стандартних бібліотек. Особлива увага приділяється аналізу типових відмінностей у програмному коді, сумісності програм, особливостям перенесення проєктів зі старої версії мови на сучасну та перевагам використання Python 3 в освітньому процесі.

Практична частина передбачає порівняння фрагментів програм, виявлення синтаксичних і логічних відмінностей, аналіз типових помилок під час адаптації коду та виконання практичних завдань із використанням сучасних засобів програмування. Розглядаються методичні підходи до пояснення еволюції мов програмування, розвитку навичок читання й аналізу коду та формування в учнів розуміння важливості використання актуальних програмних технологій.

По завершенню заняття слухачі зможуть визначати ключові відмінності між Python 2 і Python 3, аналізувати та адаптувати програмний код, пояснювати особливості сумісності різних версій мови й обґрунтовано використовувати Python 3 для навчання програмування, розроблення освітніх проєктів і формування цифрових компетентностей учнів.

 

 

МОДУЛЬ 2. ПРАКТИЧНЕ ЗАСТОСУВАННЯ PYTHON В ОСВІТНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Тема 2.1. Методика розв’язування олімпіадних задач з програмування у шкільному курсі інформатики

Заняття спрямоване на розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників у галузі навчання програмування, підготовки учнів до предметних олімпіад з інформатики та формування алгоритмічного мислення. Розглядаються методичні підходи до аналізу й розв’язування олімпіадних задач, основні алгоритмічні конструкції та структури даних, методи побудови ефективних алгоритмів, оцінювання часової та просторової складності програм, а також особливості реалізації розв’язків мовою програмування Python. Особлива увага приділяється використанню методів перебору, сортування, пошуку, рекурсії, жадібних алгоритмів і динамічного програмування відповідно до рівня підготовки учнів.

Практична частина передбачає опрацювання типових олімпіадних задач, аналіз можливих способів їх розв’язування, виявлення типових помилок та добір навчальних завдань різного рівня складності. Розглядаються методи організації системної підготовки учнів до олімпіад, розвитку самостійності, логічного мислення та навичок оптимізації програмного коду. За результатами навчання педагогічні працівники зможуть добирати й адаптувати олімпіадні задачі для шкільного курсу інформатики, застосовувати ефективні методики навчання алгоритмізації та програмування, аналізувати складність алгоритмів і організовувати підготовку учнів до інтелектуальних змагань з інформатики.

 

Тема  2.2. Розв’язування лінійних задач та задач на розгалуження 

На занятті розглядаються принципи побудови лінійних алгоритмів і алгоритмів із розгалуженням, особливості використання змінних, типів даних, арифметичних операцій, операторів порівняння та логічних виразів. Особлива увага приділяється використанню умовних операторів if, elif, else у мові програмування Python, розробленню блок-схем, аналізу умов задач і вибору оптимального алгоритмічного рішення. Практична складова передбачає розв’язування задач різного рівня складності, зокрема на обчислення значень виразів, перетворення величин, перевірку умов, визначення найбільшого або найменшого значення та моделювання ситуацій із кількома варіантами розвитку подій. Розглядаються методичні прийоми пояснення алгоритмічних конструкцій, типові помилки учнів і способи організації практичної діяльності з програмування.

За результатами навчання слухачі зможуть проєктувати лінійні алгоритми й алгоритми з розгалуженням, реалізовувати їх засобами мови програмування Python, добирати навчальні завдання відповідно до рівня підготовки учнів та ефективно формувати навички алгоритмізації й програмування в шкільному курсі інформатики.

 

Тема 2.3. Багатовимірні масиви. Рядкові величини в Python 

На практичному занятті розглядаються принципи організації та опрацювання багатовимірних масивів у мові програмування Python, способи подання двовимірних структур даних за допомогою вкладених списків, алгоритми доступу до елементів, використання вкладених циклів для опрацювання рядків і стовпців матриць. Особлива увага приділяється розв’язуванню задач на обчислення сум і середніх значень, пошук максимальних і мінімальних елементів, опрацювання головної та побічної діагоналей, а також виконання перетворень елементів масивів.

Окрема частина практичної роботи присвячена рядковим величинам у Python: створенню та опрацюванню рядків, індексації, зрізам, конкатенації, використанню методів пошуку, заміни, розбиття й об’єднання тексту, перетворенню регістру та перевірці вмісту рядків. Практична складова передбачає розв’язування задач на аналіз текстової інформації, підрахунок символів і слів, пошук підрядків, перевірку властивостей тексту та поєднання опрацювання рядків із багатовимірними структурами даних.

МОДУЛЬ 3. ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО ЦИФРОВОГО КЕЙСУ ПЕДАГОГА

Тема 3.1 Сучасне підвищення кваліфікації педагогів: ключові елементи комплексного запровадження

Заняття спрямоване на ознайомлення педагогічних працівників із сучасними підходами до організації системи підвищення кваліфікації в умовах трансформації освітнього середовища та впровадження Нової української школи. Розглядаються концептуальні засади безперервного професійного розвитку педагога, нормативно-правові вимоги та ключові елементи комплексної моделі підвищення кваліфікації. Особлива увага приділяється ключовим елементам комплексного запровадження системи підвищення кваліфікації, зокрема: діагностиці професійних потреб педагогів, модульній побудові навчальних програм, інтеграції цифрових ресурсів, використанню дистанційних платформ, впровадженню практико-орієнтованого навчання та системі оцінювання результатів професійного розвитку.

 

Тема 3.2. Психолого-педагогічний супровід педагога у роботі з учасниками інклюзивного освітнього середовища

Нормативно-правові основи інклюзивної освіти. Інклюзивність як  соціальне явище. Інклюзивна культура в суспільстві та закладі освіти.  Інклюзивна освіта в контексті Нової української школи. Класифікаційні  ознаки та категорії дітей з особливими освітніми потребами(ООП):сучасне  розуміння .Рівні підтримки в інклюзивному освітньому процесі. Інклюзивне  освітнє середовище.: загальні та специфічні характеристики. Критерії оцінки  інклюзивного освітнього середовища та завдання професійної діяльності  керівника закладу загальної середньої освіти. Основні принципи  універсального дизайну в освіті та принципи розумного пристосування.  Особливості професійної діяльності керівника під час організації здорового, безпечного, розвивального, інклюзивного освітнього середовища 

 

Тема 3.3. Тимбілдінг як чинник успішного впровадження концепції «Нова українська школа»

Заняття спрямоване на формування у педагогічних працівників розуміння ролі командної взаємодії (тимбілдінгу) як важливого чинника ефективного впровадження Концепції Нова українська школа. Розглядаються сучасні підходи до побудови командної роботи в закладі освіти, розвиток корпоративної культури педагогічного колективу та створення сприятливого психологічного клімату для професійної взаємодії. Під час заняття учасники ознайомляться з поняттям тимбілдінгу в освітньому середовищі, його основними принципами, видами та інструментами формування ефективної команди. Аналізуються умови успішної командної роботи педагогів, роль лідерства в освітньому колективі, механізми розподілу відповідальності та координації спільної діяльності.

Практична частина заняття передбачає виконання інтерактивних вправ на командоутворення, моделювання педагогічних ситуацій, розв’язання кейсів у групах, а також опрацювання технік ефективної комунікації, активного слухання та спільного прийняття рішень. Окремий блок присвячено інструментам сучасного тимбілдінгу, зокрема використанню цифрових платформ для командної роботи, фасилітаційних методик, рефлексивних практик та стратегій розвитку професійних педагогічних спільнот.

 

Тема 3.4. Формування громадянської компетентності відповідно до Закону України «Про освіту» (соціально-економічний захист)

Заняття спрямоване на розкриття змісту громадянської компетентності як однієї з ключових компетентностей, визначених Законом України «Про освіту», та її ролі у формуванні відповідального, свідомого та активного громадянина в умовах сучасного суспільства. Розглядаються нормативно-правові засади реалізації громадянської освіти та її значення в освітньому процесі Нової української школи. Під час заняття учасники ознайомляться з поняттям громадянської компетентності, її структурними компонентами (знання, цінності, ставлення та навички), а також із шляхами її формування в освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти. Аналізуються можливості інтеграції громадянської освіти в різні освітні галузі та навчальні предмети.

Практична частина заняття передбачає розгляд педагогічних кейсів, моделювання навчальних ситуацій, спрямованих на розвиток громадянських цінностей у здобувачів освіти, а також добір інтерактивних методів і вправ для формування громадянської позиції учнів.

 

Контрольний захід– 1 год

(тестування за змістом Програми курсу)

Очікувані результати підвищення кваліфікації. За результатами навчання слухачі курсу підвищення кваліфікації оволодіють знаннями та набудуть (удосконалять) уміння й навички:

очікувані результати навчання за Програмою деталізуються через набуття слухачами цифрової компетентності, що охоплює: 

знання: основних понять алгоритмізації та програмування; базового синтаксису Python, типів даних, операторів і засобів введення та виведення інформації; принципів побудови лінійних алгоритмів, розгалужень і циклів; особливостей використання колекцій, рядкових величин, багатовимірних масивів, функцій і методів; принципів створення графічних застосунків із використанням бібліотеки Tkinter; методів аналізу алгоритмів, розв’язування олімпіадних задач і налагодження програмного коду; сучасних методичних підходів до навчання програмування, організації гурткової та проєктної діяльності;

уміння: розробляти, читати й аналізувати програмний код мовою Python; створювати алгоритми та реалізовувати їх для розв’язування навчальних і практичних задач; використовувати цикли, розгалуження, колекції, функції та методи для опрацювання даних; створювати програми для роботи з текстовими й числовими даними, багатовимірними масивами; розробляти прості графічні застосунки та інтерактивні навчальні тренажери; тестувати й налагоджувати програми, виявляти помилки та вдосконалювати алгоритмічні рішення; добирати й адаптувати задачі з програмування відповідно до вікових особливостей і рівня підготовки учнів; організовувати підготовку учнів до олімпіад, конкурсів і змагань з інформатики; планувати та реалізовувати гурткові заняття, навчальні проєкти й міжпредметні дослідження з використанням Python; застосовувати практико-орієнтовані методи навчання для розвитку алгоритмічного, логічного та критичного мислення учнів;

 

цінності та ставлення: усвідомлення значення програмування як інструменту розв’язування практичних і дослідницьких задач; готовність до впровадження сучасних технологій та інноваційних методик у викладання інформатики; відповідальне використання цифрових інструментів і програмного забезпечення; дотримання принципів академічної доброчесності під час створення та використання програмного коду; орієнтація на розвиток творчості, самостійності й дослідницьких здібностей учнів; прагнення до постійного професійного вдосконалення та навчання впродовж життя.