ОСВІТНЯ ПРОГРАМА підвищення кваліфікації педагогічних працівників «ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ ТА ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В КОНТЕКСТІ МІЖГАЛУЗЕВОЇ ІНТЕГРАЦІЇ»
Науково-методична підтримка та розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників щодо інтеграції питань енергоефективності, енергозбереження, відновлюваної енергетики та енергетичної безпеки в освітній процес ЗЗСО на засадах міжгалузевої інтеграції та технологій STEM/STE(A)M.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний заклад вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради"Інформація про розробника (розробників):
Оксана БУТУРЛІНА, кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри управління інформаційно-освітніми проєктами комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради».Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
- цифрова компетентність
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- Очно-дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
- Керівник гуртка
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- А2. Предметно-методична компетентність
- АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
- Г1. Прогностична компетентність
- Г2. Організаційна компетентність
- Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
- Д1. Здатність до навчання впродовж життя
Програма містить два модулі, зміст яких спрямований на підвищення кваліфікації та науково-методичну підтримку педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Програма ґрунтується на компетентнісному, особистісно орієнтованому, діяльнісному та інтегрованому підходах; передбачає опанування принципів міжгалузевої інтеграції, STEM/STE(A)M-дидактики та сучасного педагогічного дизайну для формування культури енергоефективності й енергозбереження.
МОДУЛЬ 1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ТА НАУКОВО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ТЕМАТИКИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ Й ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В НУШ
Тема 1.1. Державна та європейська політика енергоефективності, декарбонізації й сталого розвитку в контексті завдань Нової української школи. Розглядаються стратегічні орієнтири державної політики України у сфері енергетичної ефективності, енергетичної безпеки та повоєнного відновлення, а також положення Європейського зеленого курсу (European Green Deal), рамки компетентностей сталого розвитку GreenComp і Цілей сталого розвитку ООН (ЦСР 7, 12, 13). Аналізується роль освіти у формуванні енергетичної культури суспільства та місце тематики енергозбереження у Державних стандартах базової та профільної середньої освіти. Аналізується структура Європейської рамки компетентностей у сфері сталого розвитку (GreenComp) та її взаємозв’язок із ключовими компетентностями Нової української школи. Особлива увага приділяється формуванню ціннісних орієнтирів, системного й критичного мислення здобувачів освіти як основи екологічно свідомої поведінки.
Тема 1.2. Компетентнісний потенціал освітніх галузей НУШ у формуванні енергоощадної та екологічно відповідальної поведінки здобувачів освіти. Розкривається компетентнісний потенціал природничої, математичної, технологічної, інформатичної та громадянської освітніх галузей у вихованні раціонального ставлення до енергоресурсів. Висвітлюються дидактичні засади реалізації компетентнісного підходу на уроках різних предметів, алгоритм конструювання компетентнісно орієнтованих завдань і критерії оцінювання сформованості екологічної та енергетичної грамотності учнів.
Тема 1.3. Сучасні підходи до пізнання на засадах міжгалузевої інтеграції. Від монодисциплінарності до трансдисциплінарності. Обґрунтовується необхідність переходу від ізольованого предметного викладання до міжгалузевої та трансдисциплінарної інтеграції задля формування в учнів цілісного бачення енергетичних процесів і їхнього впливу на довкілля й економіку. Характеризуються рівні, моделі й дидактичні форми інтегрованого пізнання, що забезпечують формування в учнів цілісної наукової картини світу. Висвітлюються методичні умови синхронізації змісту різних освітніх галузей навколо наскрізних феноменів ресурсозбереження.
Тема 1.4. Технології STEM/STE(A)M та відновлювана енергетика в освітньому процесі: фізика, математика, інженерія й цифровий моніторинг
енергоспоживання. Висвітлюються концептуальні засади та методичний інструментарій STEM-освіти у вивченні традиційної та відновлюваної енергетики (сонячної, вітрової, біоенергетики). Розглядаються особливості поєднання фізичного експерименту, математичного моделювання, інженерного проєктування (EDP), дизайну та цифрових інструментів збору й візуалізації даних про споживання енергії.
МОДУЛЬ 2. ПРАКТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ ОРГАНІЗАЦІЇ МІЖГАЛУЗЕВОГО НАВЧАННЯ З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ
Тема 2.1. Проєктно-орієнтоване (PBL), дослідницьке навчання та Challenge-Based Learning у розв’язанні локальних енергетичних викликів школи й громади. Розкриваються сутність та алгоритм організації проєктно-орієнтованого (PBL), дослідницького (Inquiry-Based) навчання та навчання на основі викликів (Challenge-Based Learning) для вирішення реальних проблем енергоефективності закладу освіти, домівки й територіальної громади. Опановуються матриці оцінювання командної роботи, інструменти гейміфікації та практики партнерської взаємодії школи з місцевими стейкхолдерами.
Тема 2.2. Практичний кейси дослідження та моделювання «розумного» енергоощадного простору засобами ІКТ і мікроконтролерів. Висвітлюється методика проведення учнівського енергоаудиту шкільних приміщень (вимірювання освітленості, температурного режиму, виявлення тепловтрат, облік споживання електроенергії та води). Розглядаються практичні прийоми створення прототипів «розумного» енергоощадного будинку/класу з використанням віртуальних лабораторій (PhET, Tinkercad), датчиків і мікроконтролерів (Arduino, Micro:bit).
Тема 2.3. Розвиток критичного мислення, фінансової грамотності та когнітивної гнучкості учнів під час аналізу енергетичних даних і тарифікації ресурсів. Розкриваються дидактичні прийоми глибинного навчання та розвитку критичного мислення учнів на основі аналізу реальних платіжок за комунальні послуги, розрахунку окупності енергоефективних заходів (заміна ламп, утеплення, встановлення сонячних панелей) і спростування поширених міфів про енергозбереження. Акцентується на формуванні підприємливості, фінансової грамотності та вмінні верифікувати дані за допомогою цифрових інструментів і ШІ.
Тема 2.4. Від предметних задач до комплексних STEM-проєктів сталого розвитку: еволюція завдань і формування енергоощадної поведінки.
Узагальнюється роль STEM/STE(A)M-підходу як системоутворювального механізму міжгалузевої інтеграції у вивченні енергоефективності та сталого розвитку. Простежується еволюція дидактичного інструментарію — від типових репродуктивних і розрахункових вправ до комплексних компетентнісно орієнтованих завдань та інженерних проєктів з прототипування енергоощадних рішень. Розкриваються методичні орієнтири оцінювання динаміки розвитку ключових і предметних компетентностей, критичного мислення та екологічно відповідальної поведінки учнів на різних етапах навчання.
За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та розумінням:
– ключових положень державної та європейської політики енергоефективності, кліматичної нейтральності та сталого розвитку в контексті завдань Нової української школи;
– компетентнісного потенціалу освітніх галузей щодо формування енергоощадної свідомості учнів;
– принципів, рівнів і дидактичних моделей міжгалузевої інтеграції та технологій STEM/STE(A)M у вивченні енергозбереження й відновлюваної енергетики;
– методики організації шкільного енергоаудиту, енергетичного менеджменту та застосування цифрових засобів моніторингу енергоспоживання;
сформують уміння (навички):
– добирати та адаптувати сучасні технології, методи й цифрові інструменти для інтеграції тематики енергоефективності у зміст навчальних предметів та інтегрованих курсів;
– проєктувати міжгалузеві уроки, STEM-модулі та дослідницькі кейси на основі проблемно-орієнтованого, проєктного й виклико-орієнтованого навчання;
– організовувати практичні вимірювання, розрахунки енергетичного балансу, теплових втрат і економічної доцільності енергоощадних заходів у закладі освіти та побуті;
– конструювати компетентнісно орієнтовані завдання й критерії формувального оцінювання групової та індивідуальної проєктної діяльності учнів;
– застосовувати дидактичні стратегії розвитку критичного мислення, фінансової грамотності та когнітивної гнучкості здобувачів освіти під час аналізу енергетичних даних;
– здійснювати рефлексію власної педагогічної діяльності та координувати шкільні еколого-енергетичні ініціативи.
розвинуть установки до:
– неперервного професійного розвитку та адаптації освітнього процесу до сучасних соціоекологічних і технологічних викликів;
– активного впровадження принципів сталого розвитку, ресурсозбереження та енергетичної ощадності у повсякденну культуру закладу освіти;
– проєктування, створення й поширення авторських міжгалузевих дидактичних матеріалів і цифрових освітніх ресурсів.