ОСВІТНЯ ПРОГРАМА підвищення кваліфікації педагогічних працівників «Медіаосвіта та медіатворчість»
Науково-методична підтримка та розвиток медійно-інформаційної, цифрової й предметно-методичної компетентностей педагогічних працівників для упровадження медіаосвіти в освітній процес НУШ з урахуванням українських реалій сьогодення та організації сучасної учнівської медіатворчості.
Суб’єкт підвищення кваліфікації:
Комунальний заклад вищої освіти "Дніпровська академія неперервної освіти" Дніпропетровської обласної ради"Інформація про розробника (розробників):
Оксана БУТУРЛІНА, кандидат філософських наук, доцент, завідувач кафедри управління інформаційно-освітніми проєктами комунального закладу вищої освіти «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради».Особа (особи), які виконують програму:
Напрями підвищення кваліфікації:
- розвиток професійних компетентностей (знання навчального предмета, фахових методик, технологій)
Форма (форми) підвищення кваліфікації:
- Очно-дистанційна
Види підвищення кваліфікації:
- курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)
Цільова група:
- Вчитель закладу загальної середньої освіти
Перелік професійних стандартів:
- «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)
Складники системи освіти та рівні освіти:
- освіта дорослих, у тому числі післядипломна освіта
Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:
- А1.4. Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти
- АЗ. Інформаційно-цифрова компетентність
- Г1. Прогностична компетентність
- Г2. Організаційна компетентність
- Г3. Оцінювально-аналітична компетентність
- Д1. Здатність до навчання впродовж життя
Зміст Програми деталізовано за теоретичним і практичним складниками кожної теми, що забезпечує науково-методичну основу для розроблення структурованих лекцій, інтерактивних тренінгів, кейс-стаді та майстер-класів. Програма ґрунтується на компетентнісному, проблемно-орієнтовному, дослідницькому, критично-аналітичному та травмоінформованому підходах із урахуванням викликів гібридної війни та цифрової трансформації освіти.
МОДУЛЬ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕОРЕТИЧНИЙ
Тема 1.1. Вступ. Доступ до спільних документів і хмарного середовища слухачів курсів.
Ознайомлення з метою, завданнями, модульною структурою освітньої програми та вимогами до підсумкового медіаосвітнього проєкту. Алгоритми безпечної поведінки учасників освітнього процесу під час сигналу «Повітряна тривога» в очному та дистанційному форматах. Основи кібербезпеки та інформаційної гігієни педагога в умовах гібридної війни: налаштування двофакторної автентифікації, захист акаунтів у месенджерах, безпечний обмін файлами.
Підключення слухачів до віртуального освітнього простору в Google Classroom, налаштування прав доступу до спільних Google-документів, таблиць і презентацій, виконання вхідного анкетування щодо рівня медіаграмотності та освітніх запитів.
Тема 1.2. Еволюція медіа. Медіа як система неформальної освіти. Функції та освітній потенціал медіа в сучасних соціокультурних системах.
Теоретичний складник (зміст лекції): Історичні етапи еволюції засобів масової комунікації: від усної та писемної традиції й друкованої преси (галактика Гутенберга) до радіо, телебачення, цифрових конвергентних медіа, соціальних мереж, месенджерів (Telegram, TikTok, YouTube) та генеративних медіа епохи штучного інтелекту. Медіа як потужний інститут неформальної та інформальної освіти, чинник соціалізації й формування ціннісних орієнтирів молоді. Соціальні функції медіа (інформаційна, комунікативна, освітньо-просвітницька, рекреаційна, мобілізаційна, маніпулятивна) та їхня трансформація в умовах інформаційно-психологічних операцій. Дидактичний, виховний, експертний, комунікативний та дослідницький потенціал медіа в діяльності вчителя Нової української школи.
Практичний та діяльнісний складник: Інтерактивна проблемна дискусія «Чи можуть алгоритми соцмереж замінити вчителя?» та групове моделювання матриці використання дидактичного, виховного й дослідницького потенціалу медіа на уроках різних освітніх галузей.
Тема 1.3. Медіа в структурі пізнання сучасної людини. Роль медіа у формуванні цілісної наукової картини світу. Практикум «Моє медіаполе».
Теоретичний складник (зміст лекції): Медіатизація сучасного суспільства та трансформація когнітивних процесів людини: феномен кліпового мислення, «інформаційного шуму», інфодемії, ефекту підтвердження (confirmation bias) та
алгоритмічних «інформаційних бульбашок» (echo chambers). Вплив медіа на конструювання картини реальності: відмінності між науковим знанням, експертною думкою, медійним інтерпретуванням, псевдонаукою та конспірологією. Методичні шляхи використання якісного науково-популярного медіаконтенту (документальних фільмів, наукових подкастів, віртуальних лабораторій, верифікованих освітніх каналів) для формування цілісної наукової картини світу здобувачів освіти.
Практичний та діяльнісний складник: Практикум та самостійна дослідницька робота «Моє медіаполе»: аудит власного добового медіаспоживання слухачів, візуалізація індивідуальної карти джерел інформації, аналіз тригерних тем та алгоритмів рекомендаційних стрічок, розроблення персональних правил «інформаційної дієти» та когнітивного розвантаження педагога.
МОДУЛЬ 2. ТЕОРЕТИКО-ЗМІСТОВИЙ
Тема 2.1. Сучасні ризики і виклики медіапростору в умовах гібридних війн та інформаційних загроз.
Теоретичний складник (зміст лекції): Сутність гібридної та когнітивної війни як боротьби за свідомість, цінності та поведінку громадян. Типологія деструктивних інформаційних впливів: фейки, дезінформація, мізінформація, маніпулятивні технології (емоційне зараження, підміна понять, селекція фактів, «вікно Овертона», мова ворожнечі), пропаганда, астротурфінг, мережі ботів та інформаційно-психологічні операції (ІПСО). Новітні технологічні загрози доби генеративного ШІ: синтетичні зображення, аудіо- та відеодипфейки (deepfakes), клонування голосу, фішинг. Вікові та психологічні ризики для дітей і підлітків у цифровому просторі воєнного часу (кібербулінг, секстинг, онлайн-грумінг, деструктивні челенджі, вербування через месенджери).
Практичний та діяльнісний складник: Інтерактивний тренінг із фактчекінгу та базового OSINT: покрокова верифікація сумнівних новин, зворотний пошук зображень (Google Lens, TinEye), перевірка метаданих і геолокації, аналіз Telegram-каналів на предмет анонімності та маркерів ІПСО, розпізнавання ШІ-згенерованих зображень і дипфейків на реальних кейсах.
Тема 2.2. Медіаосвіта як специфічний вид освітньої діяльності. Світові концепції, рамки та практичні підходи.
Теоретичний складник (зміст лекції): Сутність, категоріальний апарат і завдання медіаосвіти, медіаграмотності та медійно-інформаційної грамотності (МІГ / MIL). Еволюція світових теоретичних підходів до медіаосвіти:
протекціоністська (ін’єкційна) модель, естетична модель, семіотичний та критично-аналітичний підходи, медіаекологічна концепція (М. Маклюен, Н. Постман), концепція партисипативної культури (Г. Дженкінс). Стратегічні міжнародні документи: навчальна програма ЮНЕСКО з медійної та інформаційної грамотності для вчителів, Європейська рамка цифрових компетентностей громадян (DigComp 2.2) та педагогів (DigCompEdu). Моделі впровадження медіаосвіти в шкільну практику: інтегрована, спеціальна (окремі курси за вибором) та позакласна (гурткова, проєктна).
Практичний та діяльнісний складник: Аналіз міжнародних практик медіаграмотності (досвід Фінляндії, Естонії, Канади, Великої Британії) та моделювання способів інтеграції медіаосвітніх вправ у структуру сучасного уроку Нової української школи.
Тема 2.3. Медіаосвіта в Україні: порівняльна характеристика концептуальних підходів за період 2010–2022 років та сучасний етап трансформації (2022–2026 рр.).
Теоретичний складник (зміст лекції): Генезис та інституціоналізація вітчизняної медіаосвіти: порівняльний аналіз Концепції впровадження медіаосвіти в Україні 2010 року та її нової редакції 2016 року (наукова школа Л. Найдьонової, Інститут соціальної та політичної психології НАПН України). Внесок громадських і науково-освітніх інституцій (Академія української преси, Детектор медіа, IREX — проєкт «Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність») у розбудову шкільної медіаосвіти у 2010–2020 роках. Сучасний етап розвитку медіаосвіти в Україні (2021–2026 рр.): трансформація змісту медіапедагогіки в умовах повномасштабної гібридної війни, фокус на когнітивну безпеку, протидію дезінформації, етичне використання штучного інтелекту та медіастійкість освітян.
Практичний та діяльнісний складник: Компаративний кейс-аналіз вітчизняних навчальних програм і посібників з медіаграмотності для початкової, базової та профільної школи; самостійна розробка конспекту або фрагмента інтегрованого медіаосвітнього заняття.
МОДУЛЬ 3. ПРАКТИЧНІ КЕЙСИ ТА МЕДІАТВОРЧІСТЬ
Тема 3.1. Особливості створення наукових, науково-методичних публікацій та освітніх медіатекстів. Академічна доброчесність.
Теоретичний складник (зміст лекції): Жанрова система та композиційно-стильові особливості публікацій педагога: тези доповідей, наукова стаття, методична розробка, опис педагогічного кейсу, науково-популярний лонгрід та
освітній блог. Алгоритм роботи з науковою інформацією: пошук і верифікація джерел у наукометричних та реферативних базах (Google Scholar, Scopus, Web of Science, Електронна бібліотека НАПН України), використання ідентифікаторів ORCID та DOI. Принципи академічної доброчесності та авторського права в цифровому середовищі: коректне цитування, оформлення списку використаних джерел за стандартами ДСТУ 8302:2015 та APA, відкриті ліцензії Creative Commons. Етичні засади та межі застосування генеративного штучного інтелекту (ChatGPT, Claude, Gemini) під час написання та редагування науково-методичних текстів.
Практичний та діяльнісний складник: Практикум із наукового письма: формулювання назви, актуальності, мети, ключових слів та анотації власної методичної публікації, бібліографічне оформлення списку джерел, перевірка фрагмента тексту на дотримання академічної доброчесності й коректність атрибуції ШІ.
Тема 3.2. Організація дитячої та учнівської медіатворчості у закладі освіти в умовах сучасних викликів.
Теоретичний складник (зміст лекції): Педагогічний і психологічний потенціал медіатворчості в Новій українській школі: перехід від пасивного споживання інформації до активної суб’єктної медіапродукції. Медіатворчість як засіб травмоінформованої підтримки, самовираження та згуртування учнівської спільноти в умовах воєнного стану. Форми та формати учнівської медіатворчості: шкільні друковані й електронні видання, офіційні сторінки та Telegram-канали учнівського самоврядування, шкільне радіо й подкастинг, інфографіка, скрайбінг, соціальні плакати, антифейкові комікси та освітні меми. Правові та безпекові вимоги до дитячої медіатворчості під час війни: захист персональних даних дитини, отримання інформованої згоди батьків на фото- та відеозйомку, дотримання вимог інформаційної безпеки та нерозголошення чутливих відомостей.
Практичний та діяльнісний складник: Проєктна майстерня: розробка дорожньої карти шкільного медіапроєкту або сценарію учнівського медіапродукту (подкасту, інфографіки, серії антифейкових карток у Canva) з урахуванням правил кібербезпеки та вікових особливостей здобувачів освіти.
Тема 3.3. Створення та монтаж навчального й проєктного відео у сучасних програмах та мобільних додатках.
Теоретичний складник (зміст лекції): Дидактичні засади використання відеоконтенту в освітньому процесі (навчальні відеоролики, відеоінструкції, скрайб-презентації, буктрейлери, учнівські відеорепортажі та соціальні ролики). Три етапи відеовиробництва (відеопродакшну): препродакшн (визначення цільової аудиторії, ідея, синопсис, сценарій, розкадрування), продакшн (правила композиції кадру, правило третин, ракурси, постановка світла, запис чистого звуку за допомогою смартфона та петличного мікрофона) і постпродакшн (ритм монтажу, склейки, переходи, кольорокорекція, титрування, додавання фонової музики без порушення авторських прав, субтитрування для забезпечення інклюзивності). Огляд актуальних програм і мобільних додатків для відеомонтажу (CapCut, InShot, ін) та ШІ-інструментів для генерації голосу, автоматичних субтитрів і візуального супроводу.
Практичний та діяльнісний складник: Практичний майстер-клас: зйомка коротких відеофрагментів на смартфон, імпорт та монтаж у мобільному додатку (CapCut) або на ПК, накладання титрів, інфографіки, автоматичних субтитрів і ліцензійного аудіосупроводу, експорт та презентація готового навчального або антифейкового відеоролика.
За результатами навчання слухачі оволодіють знаннями та розумінням:
– еволюції медіа, їхньої ролі як системи неформальної освіти та дидактичного, виховного, експертного, комунікативного й дослідницького потенціалу в соціокультурному просторі;
– механізмів впливу медіа на особистість, особливостям різних маніпулятивних технік, які застосовуються при створенні повідомлень;
– ключових інформаційних загроз гібридної війни (дезінформація, ІПСО, пропаганда, дипфейки, кібербулінг, алгоритмічні маніпуляції) та способів захисту від них;
– світових концепцій медіаосвіти (ЮНЕСКО MIL, DigComp) та порівняльної динаміки вітчизняних концептуальних підходів за 2010–2020 рр. і сучасний етап;
– жанрових, структурних і етичних вимог до підготовки наукових та науково-методичних публікацій, а також принципів організації дитячої медіатворчості.
сформують уміння (навички):
– забезпечувати власну кібербезпеку, цифрову гігієну та ефективну роботу в хмарному середовищі спільних документів;
– здійснювати аудит та оптимізацію власного медіаполя, налаштовувати алгоритми інформаційних стрічок для підтримки когнітивної рівноваги;
– застосовувати техніки фактчекінгу, верифікації медіафайлів для виявлення фейків і маніпулятивних впливів;
– інтегрувати медіаосвітні вправи та критичне мислення у викладання шкільних дисциплін Нової української школи;
– готувати, структурувати та оформлювати освітні медіатексти з дотриманням вимог академічної доброчесності;
– організовувати учнівську медіатворчість (шкільні медіа, подкасти, візуальний контент) та здійснювати зйомку й монтаж навчального відео в сучасних програмах і мобільних додатках.
розвинуть установки до:
– критичного осмислення будь-яких медіа та інформаційної стійкості в умовах гібридних викликів;
– нульової толерантності до академічного плагіату, порушення авторських прав та некритичного використання генеративного ШІ;
– створення психологічно безпечного, травмоінформованого та творчого медіасередовища у закладі освіти;
– активного впровадження та популяризації медіаосвітніх інновацій у педагогічній спільноті.