СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ФІЗИКИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ: УРОК, ЩО ВІДКРИВАЄ СВІТ

Навчання відбувається на Перейти за покликанням в електронному курсі викладено навчальні матеріали та залікові роботи, відображується прогрес навчання. Доступ до матеріалів курсу зберігається протягом строку навчання.

Настановне заняття (1 година, асинхронно)
Ознайомлення слухачів з розкладом, організацією, змістом та умовами проведення тренінгу, надання рекомендацій щодо виконання залікових робіт, представлення рекомендованої літератури, вивчення якої допоможе розширити та поглибити їх знання. 
Вимоги до оформлення залікових робіт, правила їх надання, правила онлайн спілкування в групі, умови отримання сертифікатів.
Інструктаж з техніки безпеки. Вимоги до слухачів щодо виконання «Закону про корупцію», «Положення про академічну доброчесність».

МОДУЛЬ 1. ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ

 

Тема 1.1. Кейс-метод та практико-орієнтовані задачі з фізики. (3 години: синхронні заняття – 1 година, асинхронні заняття – 2 години) 
Сутність та переваги практико-орієнтованого навчання. Кейс-метод є потужним інструментом, що перетворює фізику з набору формул на науку для життя та ефективно готує учнів до розв'язання складних, багатофакторних проблем. Кейс-метод (Case-Study): Поняття та структура. Етапи роботи з кейсом Типи кейсів з фізики. Що таке практико-орієнтовані задачі? Створення та аналіз задач. Приклади практико-орієнтованих задач та кейсів

 

Тема 1.2. Методика розвитку критичного мислення у процесі розв’язування проблемно-пошукових завдань з фізики. (4 годин: синхронні заняття – 1 година, асинхронні заняття – 2  години, самостійна робота – 1 година) 
Теоретичні основи технології розвитку критичного мислення учнів. Сутність поняття критичне мислення. Технологія розвитку критичного мислення. Методика застосування технології розвитку критичного мислення на уроках фізики. Особливості застосування технології розвитку критичного мислення на уроках фізики. Методи і прийоми розвитку критичного мислення учнів на уроках фізики. Приклади використання методів і прийомів розвитку критичного мислення на предметному матеріалі з фізики. Завдання для формування soft-skills – навичок. Завдання для розвитку і формування критичного предметного мислення. Позакласна робота з фізики для сприяння розвитку критичного мислення.

 

МОДУЛЬ 2.  ТРАНСПРЕДМЕТНИЙ ПІДХІД У ВИКЛАДАННІ ФІЗИКИ: ГЛОБАЛЬНІ ТЕМИ ТА КОМПЕТЕНТНОСТІ

 

Тема 2.1. Концептуальні основи транспредметності. (4 години: синхронні заняття – 2 години, асинхронні заняття – 2 години, самостійна робота – 1 година) 
Поняття "Трансдисциплінарність" (TD). Відмінність від міжпредметної та мультидисциплінарної інтеграції. TD як відповідь на глобальні виклики (Sustainable Development Goals, SDG). Компетентнісний підхід та TD. Формування ключових компетентностей (наприклад, громадянська, екологічна, підприємницька) через фізику. Роль фізики у формуванні цілісного світогляду. Принципи організації транспредметного навчання. Принцип проблемно-орієнтованого навчання (PBL) як основа TD. Визначення наскрізних тем (трансдисциплінарних ідей). Кейс-стаді: фізика, суспільство та технології.

 

Тема 2.2. Проєктування транспредметного уроку фізики. (4 години: синхронні заняття – 2 години, асинхронні заняття – 2 години)
Технологія проєктування TD-уроку/проєкту. Вибір проблеми (не теми!) як основи уроку.  Методи: PBL (Problem-Based Learning), Design Thinking (дизайнерське мислення). Створення завдань, що вимагають синтезу фізики, історії, економіки та інших наук.
Оцінювання в умовах TD-підходу. Оцінювання не предметних знань, а навичок розв'язання реальної проблеми. Використання рубрикаторів для оцінки комунікації, співпраці та критичного мислення (наприклад, шкала для оцінки презентації проєкту).
Складання індивідуального плану впровадження однієї транспредметної ідеї у власну практику.

 

МОДУЛЬ 3. ФОРМУВАННЯ МЕДІАГРАМОТНОСТІ НА УРОКАХ ФІЗИКИ І АСТРОНОМІЇ

 

Тема 3.1. Медіаосвіта як засіб розвитку критичного мислення. (8 годин: синхронні заняття – 2 години, асинхронні заняття – 5 годин, самостійна робота – 1 година) 
Медіаосвіта як засіб розвитку критичного мислення. Інтеграція медіаграмотності у викладання фізики і астрономії. Робота з реальними даними: використання моделювання у STEM.
Визначення ролі медіаграмотності у формуванні навичок критичного мислення. Розгляд механізмів впливу медіа на сприйняття інформації та методів їх аналізу в освітньому процесі. Як пов'язати фізику та медіаграмотність: підходи та приклади. Використання статистичних даних з медіа для ілюстрації фізичних понять. Візуалізація даних: як навчити учнів критично оцінювати графіки, діаграми та інфографіку. Фізичне  моделювання для аналізу реальних ситуацій із медіапростору. Розробка задач на основі реальних медіаджерел. Робота в групах: створення фізичних завдань із критичним аналізом даних. Застосування фізичних моделей для аналізу інформації зі STEM-дисциплін. Розробка фізичних задач на основі реальних STEM-досліджень. Створення проєктів: від аналізу екологічних даних до моделювання інженерних рішень.
 

Тема 3.2. Методичні аспекти застосування медіаграмотності на уроках фізики і астрономії (3 години: синхронні заняття – 1 година, асинхронні заняття – 2 години)
Розробка підходів до інтеграції медіаосвіти у викладання фізики і астрономії. Аналіз завдань, що сприяють розвитку аналітичного мислення, перевірки фактів та інтерпретації статистичних даних.
Огляд цифрових платформ для інтеграції медіаграмотності в уроки. Інструменти для створення інфографіки (Canva тощо). Використання онлайн-ресурсів для навчання обробці даних (Excel, Google Sheets). Створення інтерактивних завдань із використанням цифрових платформ. Аналіз медійної інформації з використанням математичних методів. Огляд цифрових платформ для STEM-навчання (Tinkercad, Go-LAB, Scratch, Google). Створення інтерактивної інфографіки (Canva, Desmos та інші). Робота в групах над STEM-проєктами: поєднання фізики і астрономії, медіа та цифрових технологій.
 

Підсумкове заняття  (2 години, асинхронно)
Підбиття підсумків роботи на тренінгу. Рефлексія діяльності слухачів, обговорення зауважень та пропозицій щодо підвищення якості надання освітніх послуг, висловлення бажань подальшого розвитку чи розгалуження тематики тренінгу та рекомендацій щодо подальшого професійного розвитку з означеної теми.

Контрольний захід - комплексна залікова робота, яка  містить завдання:
1. Проаналізувати приклади завдань і увідповіднити їх з групами результатів (максимальний бал 30).
2. Розробити фрагмент уроку  або міні-проєкт на будь-яку тему курсу фізики 7-9 класу (максимальний бал 40).
Фрагмент має включати:
- освітню мету та очікувані результати;
- формування 2–3 наскрізних умінь (з ДСБСО);
- методи/прийоми активного навчання (дослідження, аналіз, дискусія тощо);
- пропозицію щодо оцінювання результатів навчальної діяльності учнів 7-9 класів.

3. Здійснити аналізування представлених ресурсів і визначити в них способи маніпуляцій (максимальний бал 30).

• уміння ідентифікувати, критично осмислювати й аргументовано пояснювати мету, структуру і компетентнісний потенціал природничої освітньої галузі; 
• уміння впроваджувати принципи універсального дизайну на уроках фізики;
• формування здатності цілісно осмислювати та реалізовувати сучасні освітні підходи у викладанні фізики відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти та концепції Нової української школи

Зміст Програми розроблено з урахуванням аксіологічного, особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів, а також положень Державного стандарту базової середньої освіти (Природнича освітня галузь), концепції Нової української школи.

Освітній процес реалізується за дистанційною формою та передбачає проведення занять у синхронному й асинхронному режимах.

Синхронні заняття проводяться у форматі інтерактивних лекцій з використанням спеціалізованого програмного забезпечення для вебконференцій. Обов’язковою умовою є активна участь слухачів в обговореннях, практичних вправах і моделюванні навчальних ситуацій.

Під час синхронних занять учасники ознайомлюються зі структурою, метою та компетентнісним потенціалом природничої освітньої галузі Державного стандарту базової середньої освіти, аналізують вимоги до обов’язкових результатів навчання, обговорюють принципи НУШ, універсального дизайну в освіті, академічної доброчесності та медіаграмотності. У процесі спільної роботи слухачі розглядають модельні навчальні програми, приклади сучасного навчально-методичного забезпечення, освітні кейси й фрагменти уроків фізики, моделюють навчальні ситуації з використанням активних методів, STEM/STEAM-підходу, цифрових ресурсів та інструментів штучного інтелекту, зосереджуючись на формуванні наскрізних умінь, мотивації й залученості учнів, а також на подоланні освітніх бар’єрів і розвитку критичного мислення.

Асинхронні заняття передбачають самостійне опрацювання нормативно-правових документів (Державний стандарт БСО, матеріали НУШ, документи з медіаосвіти), методичних і науково-популярних джерел з фізики та природничої освіти. Слухачі виконують аналітичні, практичні й творчі завдання: порівнюють модельні навчальні програми, розробляють фрагменти уроків, мініпроєкти, дослідницькі та проблемні завдання, вправи з формування медіаграмотності; аналізують приклади фейкової та маніпулятивної інформації фізичної тематики; добирають і апробують цифрові інструменти, віртуальні лабораторії, інтерактивні платформи та ресурси для різних форматів навчання (очного, дистанційного, змішаного).

Самостійна робота спрямована на узагальнення та рефлексію здобутого досвіду, критичне осмислення ефективності застосованих педагогічних підходів і методів, а також на підготовку до виконання комплексної залікової роботи. Учасники вдосконалюють власні навчальні матеріали (фрагменти уроків, мініпроєкти, кейси, завдання з оцінювання результатів навчання), враховуючи вимоги Державного стандарту, принципи універсального дизайну, академічної доброчесності, безпеки та доступності, вікові особливості учнів і потребу у формуванні відповідального, медіаграмотного та критично мислячого здобувача освіти.

Навчання супроводжується системою професійної підтримки, що передбачає: ведення портфоліо вчителя фізики; використання щоденника педагогічної рефлексії.

Забезпечується багаторівневий зворотний зв’язок: від тренера (бальне оцінювання); від колег під час взаємооцінювання практичних робіт і обговорення результатів.

Спілкування між учасниками освітнього процесу здійснюється виключно засобами електронної пошти.

Контрольний захід реалізується через комплексну роботу. 

Кожен учасник аналізує приклади запропонованих завдань і співвідносить їх з групами результатів; розробляє фрагмент уроку з проекцією на очікувані результати і наскрізні уміння; критично осмислює медіаресурси.

Варіативність тривалості програми: інтенсивна (кортокостроковий курс, 2 тижні, з інтенсивним графіком навчання).                                                                                                           

До реалізації Програми залучаються педагогічні працівники, які мають досвід викладання фізики та проведення тренінгів або курсів підвищення кваліфікації для вчителів; володіють сучасними методиками предметного навчання.

 

Навчальні групи формуватимуться в березні - червні, вересні - жовтні. 

Тренінг триватиме 10 робочих днів протягом двох тижнів.

Навчання відбувається Перейти за покликанням Запорізького ОІППО