ReSTART ENGLISH: ДІЄВІ ПРАКТИКИ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ І ПСИХОСОЦІАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ

Навчання відбувається на Перейти за покликанням в електронному курсі викладено навчальні матеріали та залікові роботи, відображається прогрес навчання. 

Доступ до матеріалів курсу зберігається протягом строку навчання.

МОДУЛЬ 1. ОСВІТНІ ВТРАТИ ТА ОСВІТНІ РОЗРИВИ: ПОНЯТТЯ, ПРИЧИНИ, НАСЛІДКИ

 

Тема 1.1. Типи освітніх втрат (когнітивні, соціально-емоційні, мотиваційні)  як проблема сучасної іншомовної освіти. Системність та комплексність підходів щодо їх подолання. 

Поняття «освітні втрати» та «освітні розриви»: спільне та відмінне. Причини освітніх втрат. Освітні втрати в контексті збройної агресії рф, пандемії, вимушеного переміщення. Фактори появи освітніх втрат, які не пов'язані з воєнним станом. Наслідки освітніх втрат (економічні, психологічні, соціальні, академічні). Шляхи подолання освітніх втрат як передумови рівного доступу до освіти. Сутність понять «освітні втрати» та «освітні розриви», основні причини їх виникнення, особливості прояву під час вивчення іноземної (англійської) мови в другому циклі базової середньої освіти. Чинники, що призводять до формування навчальних прогалин: порушення стабільності освітнього процесу, перехід до дистанційного та змішаного форматів навчання, зниження навчальної мотивації, психоемоційні стани здобувачів освіти, нерівний доступ до цифрових ресурсів, складнощі адаптації учнів до нових освітніх умов. Особливості прояву освітніх втрат у різних вікових групах учнів: у 5–6-х класах та у 7–9-х класах (акцент); типові прояви освітніх прогалин. Акцент на різних типах (видах) освітніх втрат (когнітивні, соціально-емоційні, мотиваційні); системність і комплексність підходів щодо їх подолання; проєктування програм із подолання освітніх втрат.

Підходи до виявлення освітніх втрат, наслідки їх ігнорування для подальшого навчального поступу учнів та формування іншомовної комунікативної компетентності; роль учителя в запобіганні накопиченню навчальних прогалин та створенні підтримувального освітнього середовища на уроках англійської мови.

 

Тема 1.2. Діагностика освітніх втрат: методи та інструменти. 

Діагностичний складник: інструменти для виявлення освітніх втрат (тести, опитування, спостереження та інше); аналіз прогалин у знаннях, уміннях та навичках з англійської мови. Форми організації навчання, адаптовані під потреби здобувачів освіти та умови навчання (інтенсивні курси, модулі, літні школи; змішане навчання; тьюторингові сесії, групова та індивідуальна підтримка; використання резервного часу в розкладі тощо). Методи й інструменти діагностики освітніх втрат, система організації корекційного навчання з англійської мови як сукупності заходів, спрямованих на подолання виявлених освітніх прогалин.

Адаптація та модифікація навчального контенту з англійської мови: концентрація на ключових темах і базових знаннях; скорочення та/або інтеграція навчального матеріалу; використання міжпредметних зв'язків; варіативність у формах подачі матеріалу тощо.

Зміст, форми та методи мотивації учнів після тривалих перерв у навчанні. Психолого-педагогічні передумови подолання освітніх втрат: установлення позитивної взаємодії педагога з учнем; урахування емоційного стану учнів в умовах кризових подій; якісний зворотний зв'язок та практики рефлексії; співпраця з психологом, соціальним педагогом, батьками тощо. 

 

МОДУЛЬ 2. КОРЕКЦІЯ НАВЧАЛЬНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ З АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ: ВИКОРИСТАННЯ ЕФЕКТИВНИХ ТЕХНІК ТА ІНТЕГРУВАННЯ СУЧАСНИХ ЦИФРОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ 

 

Тема 2.1. Програми з подолання освітніх втрат, кейси catch-up для 7-9-х класів. Підтримка міжнародних організацій.  

Способи, механізми імплементації програм із подолання освітніх втрат. Моніторинг та оцінювання ефективності програм (відстеження динаміки прогресу учнів; збір зворотного зв'язку від учнів, батьків, педагогів; коригування програм залежно від отриманих результатів тощо). 

Принципи планування підтримувальних занять: регулярність, адресність, відповідність реальному рівню підготовки учнів, варіативність педагогічних підходів та методів навчання (технології catch-up). Моделі групової та індивідуальної підтримки, проведення міні-групових занять, консультацій, тематичних тренінгів, тьюторського супроводу; кейси catch-up для 7-9-х класів, які можуть поповнити методичний арсенал вчителя англійської мови завдяки підтримці міжнародних та інших громадських організацій.

 

Тема 2.2. Урок англійської мови як позитивне комунікативно-пізнавальне середовище: від надолуження освітніх втрат до підвищення мотивації й ефективної комунікації.

Створення безпечного освітнього середовища для розвитку мовленнєвої діяльності та подолання мовного бар’єра.

Психосоціальний аспект уроку: інтеграція SEL, командна робота, інтерактивні вправи, імерсивні практики.

Диференційоване та персоналізоване навчання: різнорівневі завдання, гнучке групування, індивідуальний супровід.

Індивідуальні освітні траєкторії та формувальне оцінювання: визначення цілей, моніторинг результатів, підтримка мотивації.

Використання цифрових платформ і інструментів, включно зі штучним інтелектом, для створення матеріалів та аналізу результатів.

Підвищення кваліфікації педагогів: національні й міжнародні практики подолання освітніх втрат, методична та психологічна підготовка.

Наставництво, супервізія та професійні спільноти як інструменти підтримки педагогів і підвищення якості освіти.

 

МОДУЛЬ 3. ВПЛИВ ТРАВМИ НА НАВЧАННЯ ТА ПОВЕДІНКУ УЧНІВ І СТРАТЕГІЇ ПІДТРИМКИ

 

Тема 3.1. Вплив травми на навчання та поведінку учнів. 

Визначення травми. Основні типи травм, з якими можуть стикатися учні Травма в умовах війни, переміщення, втрати: особливості реагування. Типові реакції на травму (поведінкові, емоційні, фізіологічні, когнітивні тощо). Ознаки та симптоми стресу в дітей. Роль захисних механізмів у протидії травмуючим подіям. Вплив травми на освітній процес (зниження успішності, труднощі з організацією діяльності, нестійка мотивація, порушення соціальної взаємодії та інше). Методи виявлення психоемоційного стану учнів. Психофізіологічні розлади та кризові стани підлітків: ознаки депресії, тривожних розладів, емоційної нестабільності, самодеструктивної поведінки тощо. Зв'язок між травмою та дистресовою поведінкою здобувачів освіти. Прояви дистресу в класі. 

 

Тема 3.2. Стратегії підтримки учнів, які пережили стрес та травматичні події. 

Сутність травма-інформованого підходу та його принципи. Інтеграція стратегій травма-інформованого підходу в освітній процес НУШ: співпраця та позитивна взаємодія, побудова довірливих відносин; створення безпечного фізичного та емоційного простору тощо. Перша психологічна допомога та протоколи її надання. Регуляція психоемоційного стану. Профілактика стресу та емоційного вигорання в учнів у період підготовки до ДПА / HMT (ЗНО): техніки саморегуляції, організація освітнього простору, підтримка мотивації тощо. Форми надання психосоціальної підтримки здобувачам освіти, зокрема дітям, що пережили травматичні події. Алгоритм перенаправлення до психологічної служби. Протоколи дій педагога в кризових ситуаціях у школі.

 

МОДУЛЬ 4.  СТВОРЕННЯ БЕЗПЕЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ТА ЗМІЦНЕННЯ ВНУТРІШНІХ РЕСУРСІВ ПЕДАГОГА

 

Тема 4.1. Створення безпечного освітнього середовища: ключові маркери та практичні підходи. 

Ключові маркери створення безпечного освітнього середовища, спрямованого на збереження психічного здоров'я та емоційного благополуччя учнів. Визначення характеристик безпечного освітнього простору. Чекліст оцінювання класу за критеріями безпечного освітнього простору. Дизайн класу та його просторове рішення для підвищення комфорту та безпеки здобувачів освіти. Роль учителя у створенні психофізичної та емоційної безпеки. Основи ефективної комунікації з учнями та батьками задля створення безпечного освітнього середовища: активне слухання, ненасильницьке спілкування, ресурсна підтримка, створення відкритого діалогу тощо.

 

Тема 4.2. Внутрішній ресурс педагога, або як не згоріти, підтримуючи. 

Особистісні, емоційні та професійні резерви, що допомагають учителю ефективно працювати, зберігати стійкість і підтримувати інших. Профілактика вигорання та розвиток резильєнтності. Моделі психологічного благополуччя. Фактори стресостійкості. Вторинна травматизація: ознаки, профілактика, самодопомога. Емоційна грамотність педагога як основа психосоціальної підтримки здобувачів освіти: розуміння власних емоцій, навички емоційної саморегуляції, здатність до співпереживання тощо. Практичні стратегії збереження внутрішнього ресурсу педагогів. 

 

Підсумкові заходи.

Рефлексивні вправи. Когнітивна рефлексія: узагальнення нових уявлень про безпечне середовище, вплив травми на навчання, стратегії підтримки учнів та саморегуляції педагога. Діяльнісна рефлексія: оцінка власних дій і рішень у кейсах, визначення, що працює добре, а що потребує вдосконалення. Емоційна рефлексія: усвідомлення власних емоцій під час роботи з кейсами, виявлення стресових зон, планування способів підтримки себе. Тестування, аналіз залікових робіт. Анкетування.

Знання та розуміння:

• розуміння сутності та причин освітніх втрат у навчанні англійської мови в умовах війни та нестабільності;
• усвідомлення типових проявів освітніх втрат;
• знання підходів до діагностики освітніх втрат з англійської мови;
• розуміння принципів адаптації навчального змісту й очікуваних результатів з урахуванням реальних можливостей учнів;
• усвідомленняособливостей впливу травматичного досвіду на навчання, емоційний стан і поведінку учнів;
• розуміння різновидів і сутності психосоціальних практик підтримки учнів у шкільному просторі;
• оцінюванняризиків та ознак професійного і емоційного вигорання;
• знання специфіки саморегуляції, рефлексії та професійного ресурсу педагога в контексті роботи в умовах війни.

Уміння та навички:

• проведення аналізу освітніх втрат учнів з англійської мови на рівні класу й окремих груп;
• здійснення добору і застосування педагогічних стратегій компенсації освітніх втрат у різних видах мовленнєвої діяльності;
• адаптування навчальних матеріалів і завдань з англійської мови відповідно до навчальних потреб учнів;
• планування уроків англійської мови з урахуванням відновлення навчальної мотивації та поступового зростання результатів.
• застосування психосоціальних стратегій підтримки учнів, що пережили стрес чи травму;
• уміння інтегрувати практики психосоціальної підтримки в освітній процес;
• використання технік саморегуляції й відновлення власного ресурсу;
• планування та впровадження практик підтримки на уроці відповідно до потреб учнів і власних можливостей.

Професійні ставлення та позиції:

• прийняття реалістичного, підтримувального підходу до оцінювання навчальних досягнень учнів;
• готовність до гнучкого планування та коригування навчального процесу;
• орієнтація на навчальний поступ учнів замість формального відтворення програмних вимог;
• усвідомлення важливості ролі вчителя для створення простору безпеки й підтримки для учнів;
• формування відповідального ставлення до власного професійного й емоційного добробуту;
• розбудова культури взаємопідтримки у педагогічному колективі;
• дотримання гуманістичного, емпатійного підходу до взаємодії з учнями;
• утвердження позиції професійної стійкості, гнучкості та відкритості до змін освітнього середовища в умовах війни.

Реалізація освітньої програми «ReStart English: дієві практики подолання освітніх втрат і психосоціальної підтримки» здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства у сфері освіти та з урахуванням вчителів іноземної мови закладів загальної середньої освіти. Програма впроваджується у форматі тренінгу з використанням активних та інтерактивних методів навчання, що забезпечує поєднання теоретичного опрацювання змісту з практичним відпрацюванням професійно значущих умінь і навичок щодо подолання освітніх втрат учнів та психосоціальної підтримки учнів і самопідтримки педагога.

Програма може реалізовуватися у варіативних форматах залежно від організаційних умов та запитів замовника:

• інтенсивна форма – короткостроковий курс тривалістю 1–2 тижні з ущільненим графіком навчальних занять;
• пролонгована форма – поетапне опрацювання модулів і тем упродовж більш тривалого періоду з поєднанням очних (дистанційних) занять та самостійної роботи слухачів.

Навчальний процес здійснюється в дистанційному форматі з використанням онлайн-платформ для проведення вебінарів, групової роботи, обговорення кейсів, рольових ігор та рефлексивних завдань.

Реалізація програми передбачає дотримання принципів добровільності участі, професійної етики, психологічної безпеки, конфіденційності та орієнтації на індивідуальні освітні потреби педагогів.

Самостійна робота слухачів передбачає опрацювання рекомендованої літератури та аналітичних матеріалів, нормативних документів, перегляд відеоресурсів, виконання завдань для самостійного опрацювання та практичних вправ. Передбачено тестування після модулів і виконання залікових робіт. Такий підхід забезпечує глибше засвоєння навчального матеріалу, розвиток практичних навичок і формування власної стратегії створення безпечного та підтримувального освітнього середовища.

Для проходження тренінгу у дистанційному форматі необхідно мати  персональний комп'ютер (ноутбук) з актуальним програмним забезпеченням, стабільний та високошвидкісний доступ до мережі Інтернет, програму відеоконференцій Zoom.

Навчальні групи формуватимуться в квітні - червні, вересні - жовтні. 

Тренінг триватиме 10 робочих днів протягом двох тижнів.

Навчання відбувається Перейти за покликанням Запорізького ОІППО