Vector

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

професійний розвиток педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей учителів закладів загальної середньої освіти, необхідних для організації навчання, виховання та розвитку учнів відповідно до Концепції НУШ та на основі Державного стандарту базової середньої освіти

ГХЗВ
СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Назва проєкту ГХЗВ:

«Гроші ходять за вчителем»

Інформація про розробника (розробників):

Бабкова Олена Олексіївна, доцент кафедри STEM-освіти та цифрових технологій КЗ “ЗОІППО” ЗОР, к.п.н., доцент

Особа (особи), які виконують програму:

Напрями підвищення кваліфікації:

  • сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • інституційна (дистанційна)

Види підвищення кваліфікації:

  • тренінги (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • повна загальна середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Б3. Компетентність педагогічного партнерства
  • Вчитель ЗЗСО. Г1. Прогностична компетентність

Навчання відбувається на Перейти за покликанням в електронному курсі викладено навчальні матеріали та залікові роботи, відображується прогрес навчання. Доступ до матеріалів курсу зберігається протягом строку навчання.

Настановне заняття

 

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НУШ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ВИКЛАДАННІ БІОЛОГІЇ

 

Тема 1.1.  Цілісна система сучасних підходів до навчання в НУШ

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.

 

Тема 1.2. Імплементація сучасних підходів до навчання біології

Трансформація змісту природничої освіти відповідно до концепції НУШ.

Проблеми навчальної мотивації учнів у вивченні біології та способи їх вирішення. Сучасні формати експерименту: віртуальні лабораторії, моделювання. Методи візуалізації й мультимодальних пояснень понять біології. Доповнена та віртуальна реальність у біології (AR/VR-моделі молекул).

Створення інтерактивних завдань для уроків біології з використанням інструментів штучного інтелекту.

Поєднання  різних підходів в один цілісний навчальний сценарій.

 

МОДУЛЬ 2. ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД У ВИКЛАДАННІ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ 

 

Тема 2.1.  Трансдисциплінарний підхід у природничій освіті: сутність, мета та форми реалізації

 Сутність трансдисциплінарного підходу: визначення, мета, відмінність від міжпредметної інтеграції та предметного навчання. Значення для формування цілісного уявлення про світ і розвиток системного мислення в учнів. Зв’язок з ключовими компетентностями та наскрізними вміннями згідно з вимогами НУШ. 

Форми реалізації трансдисциплінарності у природничій освітній галузі: інтегровані уроки, навчальні модулі, проєктна та дослідницька діяльність, кейс-уроки, STEAM/STREAM-технології, позакласні форми роботи (екологічні акції, лабораторні практикуми, квести).

 

Тема 2.2. Практична реалізація трансдисциплінарного підходу в природничій освіті: інтеграція змісту, педагогічна взаємодія, оцінювання 

Приклади інтеграції змісту: теми, що об’єднують біологію, хімію, фізику, географію, екологію. Добір освітніх тем, змістових ліній і завдань з урахуванням вікових особливостей учнів і вимог Державного стандарту базової середньої освіти.

Роль вчителя в організації трансдисциплінарного навчання: планування, співпраця між педагогами різних предметів, розроблення спільних проєктів, рефлексія та аналіз результатів.

Оцінювання в умовах трансдисциплінарного підходу: критерії; фокус на продуктивність, творчість і рефлексію учня. Приклади завдань, що охоплюють різні галузі знань.

 

МОДУЛЬ 3. МЕТОДОЛОГІЯ ПРОБЛЕМНОГО, ПРОЄКТНОГО НАВЧАННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ І ПРАКТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ 

 

Тема 3.1.  Інтеграція проблемного та проєктного навчання: теоретичні засади й практичні інструменти

Психолого-педагогічні засади проблемного та проєктного навчання. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Методи ініціювання проблеми в навчанні. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Оцінювання результатів і процесу навчальної діяльності. 

Цифрові ресурси для забезпечення проблемного та проєктного навчання.

 

Тема 3.2. Кооперативне навчання як інструмент активної взаємодії: методи, умови, оцінювання та практична зорієнтованість

Теоретико-методологічні засади кооперативного навчання. Принципи та структурні характеристики кооперативного навчання. Організаційно-педагогічні умови,  що забезпечують продуктивність кооперативної діяльності: створення безпечного й підтримувального освітнього середовища, педагогічне фасилітування, оптимальний розподіл обов’язків у групі, розвиток комунікативних умінь, формування готовності до співпраці. Стратегії організації кооперації. 

Проблеми та виклики впровадження кооперативного навчання в освітній практиці.

Кооперативне навчання як інструмент активної взаємодії: методи, умови, оцінювання та практична зорієнтованість. Матриця оцінювання командної роботи. 

 

Підсумкове заняття. Підбиття підсумків роботи на тренінгу. Рефлексія діяльності слухачів, обговорення зауважень та пропозицій щодо підвищення якості надання освітніх послуг, висловлення бажань подальшого розвитку чи розгалуження тематики тренінгу та рекомендацій щодо подальшого професійного розвитку з означеної теми.

  • формування здатності ідентифікувати, аналізувати та аргументовано пояснювати сутність і взаємозв’язки сучасних педагогічних підходів у контексті реалізації Державного стандарту базової середньої освіти та концепції Нової української школи; 
  • уміння поєднувати різні педагогічні підходи в цілісні навчальні сценарії, проєктувати інтегровані, трансдисциплінарні, проблемні та проєктні заняття з біології й предметів природничої освітньої галузі з орієнтацією на розвиток ключових компетентностей, наскрізних умінь і життєвих навичок учнів; 
  • уміння створювати й застосовувати різноманітні освітні інструменти та формати навчальної діяльності (віртуальні лабораторії, моделювання, інтерактивні вправи, кейси, навчальні проєкти, кооперативні завдання), у тому числі з використанням цифрових ресурсів і інструментів штучного інтелекту.

Зміст Програми розроблено з урахуванням аксіологічного, особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів, а також положень Державного стандарту базової середньої освіти, концепції Нової української школи.

Освітній процес реалізується за дистанційною формою та передбачає проведення занять у синхронному й асинхронному режимах.

Синхронні заняття проводяться у форматі інтерактивних лекцій з використанням спеціалізованого програмного забезпечення для вебконференцій. Обов’язковою умовою є активна участь слухачів в обговореннях, практичних вправах і моделюванні навчальних ситуацій.

Під час синхронних занять учасники опрацьовують теоретико-методологічні засади сучасної природничої освіти в контексті Нової української школи, аналізують цілісну систему педагогічних підходів (компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний, трансдисциплінарний), обговорюють можливості їх поєднання у викладанні біології та інших предметів природничої освітньої галузі. Учасники розглядають приклади освітніх практик для очного, дистанційного й змішаного навчання, аналізують кейси з педагогічної діяльності, моделюють фрагменти уроків і навчальні сценарії з використанням цифрових ресурсів, STEM/STEAM-технологій та інструментів штучного інтелекту, зосереджуючись на розвитку життєвих навичок, навчальної мотивації та активної взаємодії учнів.

Асинхронні заняття передбачають самостійне опрацювання нормативно-правових і методичних матеріалів НУШ, аналітичних джерел сучасної дидактики та природничої освіти; виконання практичних і творчих завдань, зокрема розроблення інтегрованих, проблемних і проєктних завдань, кейсів, навчальних проєктів та інтерактивних вправ з біології; добір і апробацію цифрових інструментів (у тому числі сервісів штучного інтелекту) для візуалізації, моделювання, експериментальної та кооперативної діяльності; аналізування власної педагогічної практики й освітніх сценаріїв у різних форматах навчання.

Самостійна робота спрямована на узагальнення й рефлексію здобутого досвіду, критичне осмислення ефективності використаних педагогічних підходів і методів, розроблення або удосконалення власних навчальних матеріалів (фрагментів уроків, інтегрованих модулів, проєктів, комплексних завдань) з урахуванням вимог Державного стандарту базової середньої освіти, вікових особливостей учнів, принципів безпеки та доступності, а також формування готовності до інноваційної, гнучкої,  рефлексивної педагогічної діяльності.

Навчання супроводжується системою професійної підтримки, що передбачає: ведення портфоліо вчителя біології; використання щоденника педагогічної рефлексії.

Забезпечується багаторівневий зворотний зв’язок: від тренера (бальне оцінювання); від колег під час взаємооцінювання практичних робіт і обговорення результатів.

Спілкування між учасниками освітнього процесу здійснюється виключно засобами електронної пошти.

Контрольний захід реалізується через комплексну роботу. 

Кожен учасник розробляє фрагмент уроку з реалізацією декількох педагогічних підходів, завдання трансдисциплінарного змісту засобами ШІ.

Варіативність тривалості програми: інтенсивна (короткостроковий курс, 2 тижні, з інтенсивним графіком навчання). 

До реалізації Програми залучаються педагогічні працівники, які мають досвід викладання біології та проведення тренінгів або курсів підвищення кваліфікації для вчителів; володіють сучасними методиками предметного навчання.

Навчальні групи формуватимуться в травні-червні, вересні-жовтні 2026 р.

Тренінг триватиме 10 робочих днів протягом двох тижнів.

Навчання відбувається Перейти за покликанням Запорізького ОІППО