Vector

ІНФОРМАТИКА У ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ: СТАНДАРТ, ПРОГРАМИ, ТЕХНОЛОГІЇ, ОЦІНЮВАННЯ

формування професійної готовності вчителів до реформи профільної середньої освіти з інформатики через опанування вимог нового Державного стандарту, методики розроблення модельних програм, використання цифрових освітніх екосистем та впровадження критеріального оцінювання навчальних досягнень учнів.

ІНФОРМАТИКА У ПРОФІЛЬНІЙ ШКОЛІ:  СТАНДАРТ, ПРОГРАМИ, ТЕХНОЛОГІЇ, ОЦІНЮВАННЯ

Інформація про розробника (розробників):

Швець Юлій Олександрович, доцент кафедри STEM-освіти та цифрових технологій КЗ”ЗОІППО” ЗОР, к.ф.-м.н., доцент; Стадниченко Кира Валентинівна, старший викладач кафедри STEM-освіти та цифрових технологій КЗ”ЗОІППО” ЗОР, вчитель-методист.

Напрями підвищення кваліфікації:

  • реалізація державного стандарту профільної середньої освіти педагогічними працівниками, які викладають навчальні предмети/ інтегровані курси (у тому числі вибіркові освітні компоненти) у профільній школі (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • інституційна (дистанційна)

Види підвищення кваліфікації:

  • тренінги (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • профільна середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г1. Прогностична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г3. Оцінювально-аналітична компетентність

Навчання відбувається на Перейти за покликанням в електронному курсі викладено навчальні матеріали та залікові роботи, відображується прогрес навчання. Доступ до матеріалів курсу зберігається протягом строку навчання.

 

Вартість:  

950 грн. за умови наповненості групи від 15 осіб.

1300 грн. за умови наповненості від 10 осіб.

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правові та концептуальні засади навчання інформатики в профільній школі 

 

Тема 1.1. Профільна старша школа: нормативно-правова база та структура інформатичної галузі

Організація проведення тренінгу. 

Структура профільної середньої освіти: профільно-адаптаційний цикл і профільний цикл, логіка побудови освітньої траєкторії.

Нормативно-правова база: Закон «Про освіту», Закон «Про повну загальну середню освіту», Державний стандарт профільної середньої освіти. Типові освітні програми для ліцею: структура, інваріантна й варіативна складові, рамки годин. Модельні навчальні програми інформатичної галузі (базовий і профільний рівні): призначення, структура, змістові лінії.

Рамка результатів навчання і компетентностей, визначена Державним стандартом: цифрова компетентність, обчислювальне мислення, інформаційна та медіаграмотність.

Загальні підходи до оцінювання в старшій школі: компетентнісний підхід, дескриптори рівнів, формувальне та підсумкове оцінювання (у нормативному контексті).

 

Тема 1.2. Концептуальні засади розвитку інформатичної галузі в НУШ та їх реалізація у профільній школі

Еволюція інформатичної освіти: від ІКТ-компетентностей до обчислювального мислення та цифрової грамотності. Світові концептуальні рамки та стандарти: CS for All, CSTA Standards, DigComp, їх відображення у сучасних підходах до навчання.

Концептуальні засади НУШ щодо інформатики: розвиток цифрової компетентності, критичного мислення, безпечної та відповідальної цифрової поведінки.

Загальна логіка формування змісту інформатичної галузі: обчислювальне мислення, робота з інформацією, створення цифрових продуктів, алгоритмічна культура. Інтеграція інформатики з іншими освітніми галузями: STEM, міжгалузеві проєкти, інтегровані курси, міждисциплінарні зв’язки. Штучний інтелект як глобальна тенденція та обов’язковий елемент цифрової грамотності у непрофільному та профільному навчанні.

 

МОДУЛЬ 2. Інформатика як непрофільний предмет у профільній школі.

 

Тема 2.1. Інформатика як обов’язковий непрофільний предмет у 10 класі: логіка, зміст, методи

Роль інформатики як обов’язкового предмета для всіх профілів: формування цифрової компетентності як базової життєвої навички. Спрямованість навчання на забезпечення універсальних цифрових умінь для будь-якої освітньої траєкторії: робота з інформацією, цифрова комунікація, відповідальність і безпека.

Узагальнені базові змістові акценти непрофільного рівня: робота з даними (збір, організація, базовий аналіз); основи кібербезпеки та цифрової гігієни; базові уявлення про штучний інтелект (що це, як працює, етичні аспекти); створення простих цифрових продуктів; використання хмарних сервісів у навчальній діяльності.

Варіативні та інтегровані курси як можливість розширення змісту непрофільної інформатики в різних профілях.

 

Тема 2.2. Планування й оцінювання результатів навчання на непрофільному рівні

Планування навчання за принципами зворотного дизайну: визначення результатів навчання для непрофільного рівня, вибір доказів досягнення результатів і форм їх подання, планування індикаторів успіху та критеріїв оцінювання. Оцінювання універсальних умінь, важливих для зміни чи вибору профілю.

Формувальне оцінювання цифрових умінь і продуктів діяльності. Інструменти оцінювання: е-портфоліо, цифрові щоденники, рубрики, самооцінювання.

Узгодження завдань, оцінювання та результатів у єдину логіку навчального курса.

 

МОДУЛЬ 3. Інформатика як профільний предмет профільної школи

 

Тема 3.1. Профільне навчання інформатики як засіб профорієнтації

Місце профільної інформатики у системі профільної освіти: поглибленість, професійні орієнтири, відмінність від непрофільного рівня. Різновиди профілів: технологічний, математичний, природничий, інформаційний, змішаний; логіка добору профільних модулів. Методи навчання у профільній школі: проблемно-орієнтоване навчання, проєктні студії, майстерні, лабораторії, модульно-комбінована структура.

Профільна інформатика як засіб професійного самовизначення: ознайомлення з галузями застосування ІТ (програмування, аналітика, кібербезпека, системне адміністрування, дизайн та мультимедіа, AI/ML). Визначення глибинних компетентностей, які формує профільний курс: алгоритмічне мислення, інженерний підхід, здатність до складних цифрових рішень, створення реальних продуктів.

Профільні траєкторії та їх відображення у змісті: прикладне та високорівневе програмування; інженерія даних і аналіз даних; розробка цифрових систем, IoT, робототехніка; web- та мобільна розробка; кібербезпека; штучний інтелект і машинне навчання; дизайн цифрових продуктів.

Вплив профільної інформатики на подальший освітній і професійний вибір здобувачів.

 

Тема 3.2. Проєктування навчальних програм та системи оцінювання до профільних курсів інформатичної галузі

Зворотний дизайн на профільному рівні: формування розширених і поглиблених результатів навчання; добір складених доказів досягнення результатів (проєкти, продукти, кейси, розробки); розгортання змісту під визначені результати; планування траєкторій зростання учня у межах профілю.

Розроблення профільного курсу: визначення обов’язкових модулів і варіативних блоків; деталізація профільних компетентностей; розподіл часу між видами діяльності.

Оцінювання у профільних курсах: компетентнісно орієнтоване оцінювання; оцінювання складних цифрових продуктів; оцінювання інженерних, технологічних, програмних рішень. Інструменти оцінювання: технічні листи, чеклисти продуктів, оцінювання командної роботи, peer-review, трекінг прогресу.

Рубриковане оцінювання: створення рубрик для різних профільних напрямів (розробка, аналіз даних, кібербезпека, дизайн).

Побудова «матриці курсу»: зв’язок результатів – змісту – діяльностей – інструментів оцінювання; відображення профільної логіки і можливості поглиблення.

Забезпечення академічної доброчесності та технічної коректності під час створення цифрових продуктів.

Рефлексія.

  • знання структури профільної середньої освіти (профільно-адаптаційний та профільний цикли), логіки побудови освітніх траєкторій та нормативно-правових документів (Закони, Державний стандарт, типові програми тощо);
  • усвідомлення відмінності між інформатикою як непрофільним предметом (базова життєва навичка, цифрова грамотність) та профільним курсом (засіб профорієнтації, поглиблені компетентності);
  • розуміння принципів планування навчання «від результату», логіки добору змісту та видів доказів досягнення результатів навчання;
  • орієнтація у підходах до формувального та підсумкового оцінювання, компетентнісній рамці стандарту та специфіці оцінювання складних цифрових продуктів;
  • набуття навички створення рамкових шаблонів та повних матриць курсів, які узгоджують результати навчання, зміст, діяльність та інструменти оцінювання як для профільного, так і для непрофільного рівнів;
  • готовність підтримувати індивідуальні освітні траєкторії, забезпечувати інклюзивність цифрового навчання та допомагати учням, які змінюють профіль;
  • розуміння цінності та дотримання академічної доброчесності, прозорості оцінювання та коректності створених цифрових рішень.

Реалізація програми підвищення кваліфікації здійснюється відповідно до чинного законодавства у сфері освіти та враховує сучасні виклики шкільного навчання інформатики в умовах цифровізації, дистанційного та змішаного навчання. Програма орієнтована на потреби вчителів інформатики закладів загальної середньої освіти (профільна школа) та спрямована на формування цілісного бачення інформатики як навчального об’єкта, інструменту та середовища для розвитку цифрових компетентностей учнів.

Програма реалізується у форматі інтерактивного тренінгу з поєднанням теоретичного опрацювання ключових концептів інформатики та практичного проєктування навчальних курсів і оцінювальних систем. Кожний модуль включає виконання практичних завдань, що дозволяють слухачам застосовувати отримані знання безпосередньо у професійній діяльності: створення матричних моделей курсу, розроблення профільних і непрофільних траєкторій, планування формувального та підсумкового оцінювання, формування компетентнісно орієнтованих рубрик і цифрових інструментів моніторингу.

Навчання організовується у дистанційному форматі з використанням онлайн-платформ для проведення вебінарів, групових та індивідуальних консультацій, аналізу педагогічних кейсів, обговорення практичних рішень та виконання рефлексивних завдань. Синхронні та асинхронні види діяльності моделюють реальні умови сучасного викладання інформатики, дозволяючи слухачам поєднувати активну участь у вебінарах із самостійною роботою та застосуванням цифрових сервісів у професійній практиці.

Програма побудована на принципах добровільності участі, професійної етики, психологічної безпеки, конфіденційності та поваги до різного рівня цифрової компетентності слухачів. Значна увага приділяється питанням безпечного, етичного та відповідального використання цифрових технологій у навчальному процесі, а також інтеграції штучного інтелекту у непрофільну і профільну інформатику як засобу розвитку критичного мислення та цифрової грамотності.

Самостійна робота слухачів передбачає опрацювання нормативно-правових документів, методичних рекомендацій, аналіз сучасних цифрових середовищ та сервісів, виконання практичних і рефлексивних завдань, що забезпечують формування професійної компетентності, умінь планувати та оцінювати навчання, а також створювати ефективне навчальне середовище. Контроль результатів навчання здійснюється через модульні практичні завдання та підсумкове проєктне оцінювання, що відображає комплексну систему «зміст → компетентності → інструменти → середовище», забезпечує усвідомлене засвоєння матеріалу та сприяє формуванню індивідуальної траєкторії професійного розвитку вчителя інформатики.

Навчальні групи формуватимуться в серпні - жовтні. 

Тренінг триватиме 10 робочих днів протягом двох тижнів.

Навчання відбувається Перейти за покликанням Запорізького ОІППО.

 

Переглянути графік проведення тренінгів та зареєструватися на курс можна за посиланням