ФАХОВІ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ Й ПРАКТИКИ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ У БАЗОВОМУ НАВЧАННІ ІНФОРМАТИКИ

Навчання відбувається на Перейти за покликанням в електронному курсі викладено навчальні матеріали та залікові роботи, відображується прогрес навчання. Доступ до матеріалів курсу зберігається протягом строку навчання.

МОДУЛЬ 1. ДІАГНОСТИКА ТА ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ І ЦИФРОВИХ РОЗРИВІВ У БАЗОВОМУ НАВЧАННІ ІНФОРМАТИКИ

 

Тема 1.1. Освітні втрати в інформатичній освітній галузі: сутність, причини, виклики

Поняття «освітні втрати» та «освітні розриви», їх спільні риси та відмінності. Комплекс зовнішніх причин появи освітніх втрат у здобувачів освіти. Суттєві розбіжності між чинними модельними програмами і  академічна свобода вчителя як чинники формування освітніх розривів.

Види наслідків освітніх втрат: психологічні, соціальні, академічні, економічні.

Освітні втрати як системний виклик для рівного доступу до освіти.

Цифрова нерівність як підґрунтя освітніх розривів: доступ до техніки, якість підключення, цифрові навички, культурні практики використання технологій. Особливі групи ризику: учні з ТОТ, ВПО, сільські громади, учні з ООП. Вплив різного рівня цифрової грамотності, комп’ютерної техніки та інтернет-доступу на успішність опанування інформатики. Цифрові розриви між школами й територіями як причина різної глибини навчальних прогалин.

 

Тема 1.2. Діагностика навчальних досягнень та визначення освітніх втрат

Вимоги Державного стандарту й модельних програм як орієнтири визначення очікуваних результатів. 

Інструменти діагностики навчальних досягнень: тести, практичні роботи, спостереження, опитування, аналіз цифрових слідів діяльності учня.

Виявлення прогалин у знаннях і навичках з ключових компонентів інформатичної галузі: алгоритмізація й програмування, цифрова грамотність, офісні та хмарні інструменти, вебтехнології, інформаційна безпека та кібергігієна.

Принципи формувального оцінювання як основи для раннього виявлення втрат.

Цифрові платформи та сервіси для фіксації навчального прогресу та виявлення освітніх втрат учнів Середовища автоматизованої діагностики, адаптивні системи, застосунки для створення індивідуалізованих тестів і вправ.

Інклюзивність та доступність цифрових рішень.

Використання сервісів штучного інтелекту як інструментів: генерації діагностичних завдань; аналізу типових помилок; побудови персоналізованих маршрутів навчання.

Масові курси та онлайн-платформи як ресурс для самодіагностики та прогресивного розвитку учнів, їхня інтеграція у проєктування діагностичного компонента.

 

Тема 1.3. Проєктування та впровадження програм подолання освітніх втрат

Розроблення програм надолуження на основі діагностичних даних. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій. Організаційні форми, адаптовані до умов і запитів учнів. Адаптація та модифікація навчального контенту: концентрація на ключових темах, інтеграція й скорочення матеріалу, посилення міжпредметних зв’язків, варіативність подання матеріалу.

Цифрові платформи, масові онлайн-курси, адаптивні системи та симулятори як ресурс активного надолуження втрат. Сервіси штучного інтелекту як інструмент підтримки. Механізми впровадження програм: поетапність, вибір моделей і форматів роботи.

Перетворення освітніх втрат на можливості особистісного та академічного зростання. Інструменти персоналізації: карта предмета, індивідуальна карта розвитку, рефлексивні практики.

Мотивація учнів після перерв у навчанні: підтримка навчальної ініціативи, створення ситуації успіху, розвиток самостійності. Застосування ШІ-інструментів для підтримки мотивації, нагадувань, пояснень, індивідуальних рекомендацій.

Моніторинг ефективності програм: аналіз динаміки прогресу, зворотний зв’язок, коригування.

 

Контрольний захід модуля 1: укладання кейс-програми компенсації освітніх втрат та освітніх розривів, що поєднує аналіз конкретної ситуації, розроблення діагностичних інструментів та проєктування комплексних рішень

 

МОДУЛЬ 2.  ШКОЛА ДОВІРИ ТА ПІДТРИМКИ: ЯК СТАТИ БЕЗПЕЧНИМ ДОРОСЛИМ ДЛЯ СВОЇХ УЧНІВ.

 

Тема 2.1. Психологічна безпека та емоційні стани здобувачів освіти в умовах стресу й війни 

Поняття психологічної безпеки здобувачів освіти та її основні складові. Вплив тривалого стресу й травматичного досвіду на когнітивні процеси, емоційні стани, поведінку та навчальну мотивацію дітей і підлітків з урахуванням вікових особливостей. Поведінкові прояви як індикатори емоційного неблагополуччя; розмежування порушень правил поведінки та стрес-зумовлених поведінкових реакцій. Фактори ризику та захисні фактори освітнього середовища, школа як простір стабільності, передбачуваності й підтримки. Межі професійної відповідальності педагога та критерії залучення фахівців психологічної служби.

Практичний компонент: відпрацювання навичок аналізу поведінки учнів, визначення чинників психологічної безпеки, застосування стратегій і практик підтримки.

 

Тема 2.2. Педагог як «безпечний дорослий»: психосоціальні практики підтримки та професійна стійкість.

Поняття педагога як «безпечного дорослого», його професійно-особистісні характеристики, ціннісні орієнтації та стиль комунікації як чинники формування довіри й відчуття безпеки. Принципи травма-інформованого підходу в діяльності педагога та можливості їх реалізації в освітньому процесі. Психосоціальні практики підтримки та стабілізації учнів (емоційні «чек-іни», ритуали, спільні правила, стабілізаційні техніки «тут і зараз»), у тому числі в дистанційному форматі. Поняття психологічного ресурсу й професійної стійкості педагога, взаємозв’язок між емоційним станом учителя та його здатністю виконувати роль «безпечного дорослого». Базові стратегії саморегуляції, самодопомоги та профілактики емоційного вигорання, формування особистого «ресурсного меню» педагога та залучення ресурсів педагогічного колективу й професійної спільноти (супервізія, інтервізія) для підтримання професійної стійкості.

Практичний компонент: моделювання педагогічної взаємодії в складних ситуаціях, відпрацювання психосоціальних практик підтримки та стабілізації, самодіагностика рівня стресу, розроблення індивідуального «ресурсного плану» педагога.

 

Контрольний захід модуля 2: виконання індивідуального практичного завдання за наданим шаблоном.

• знання та розуміння сутності та структури освітніх втрат в інформатичній галузі, спричинених війною та дистанційним навчанням;
• знання та розуміння психолого-педагогічних особливостей навчання дітей в умовах стресу та невизначеності;
• знання та розуміння алгоритмів адаптації (ущільнення) навчальних програм без втрати «ядра знань»;
• вміння аналізувати дані діагностики та здійснювати кластеризацію учнів для диференційованої роботи (створення груп вирівнювання);
• вміння організовувати асинхронне навчання для учнів з нестабільним доступом до Інтернету;
• вміння розробляти календарно-тематичне планування з урахуванням годин на корекційне навчання та інтеграцію тем;
• вміння оцінювати власний рівень цифрової компетентності та визначати пріоритети для самоосвіти.

Реалізація освітньої програми підвищення кваліфікації здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства у сфері освіти та з урахуванням потреб педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Програма впроваджується у форматі тренінгу з використанням активних та інтерактивних методів навчання, що забезпечують поєднання теоретичного опрацювання змісту з практичним відпрацюванням професійно значущих умінь і навичок.

Навчання відбувається дистанційно з використанням онлайн-платформ для проведення вебінарів, групової та самостійної роботи, обговорення кейсів та рефлексивних завдань, індивідуального консультування тощо. Реалізація програми передбачає дотримання принципів добровільності участі, професійної етики, психологічної безпеки, конфіденційності та орієнтації на індивідуальні освітні потреби педагогічних працівників. Самостійна робота слухачів передбачає опрацювання пропонованих матеріалів: нормативних документів, аналітичних та методичних матеріалів, відеоресурсів. 

Як навчальний елемент Модуля 1 передбачено тестування з теоретичних питань та виконання залікового завдання, що забезпечує усвідомлене засвоєння навчального матеріалу й формування особистої траєкторії професійного розвитку вчителя. 

Реалізація Модуля 2 спрямована на формування в педагогів компетентностей щодо забезпечення психологічної безпеки, ідентифікації та розуміння емоційних станів здобувачів освіти в умовах стресу й війни, а також усвідомлення й реалізації ролі педагога як «безпечного дорослого» та опанування психосоціальних практик підтримки і професійної стійкості.

Навчальні групи формуватимуться в серпні-жовтні. 

Тренінг триватиме 10 робочих днів протягом двох тижнів.

Навчання відбувається Перейти за покликанням Запорізького ОІППО.

Ознайомитись з графіком навчання та зареєструватися на курс можна за Перейти за покликанням