ФАХОВІ ТА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ Й ПРАКТИКИ ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ У БАЗОВОМУ НАВЧАННІ ІНФОРМАТИКИ

Навчання відбувається на Перейти за покликанням в електронному курсі викладено навчальні матеріали та залікові роботи, відображується прогрес навчання. Доступ до матеріалів курсу зберігається протягом строку навчання.

МОДУЛЬ 1. ДІАГНОСТИКА ТА ПОДОЛАННЯ ОСВІТНІХ ВТРАТ І ЦИФРОВИХ РОЗРИВІВ У БАЗОВОМУ НАВЧАННІ ІНФОРМАТИКИ

 

Тема 1.1. Освітні втрати в інформатичній освітній галузі: сутність, причини, виклики

Поняття «освітні втрати» та «освітні розриви», їх спільні риси та відмінності. Комплекс зовнішніх причин появи освітніх втрат у здобувачів освіти. Суттєві розбіжності між чинними модельними програмами і  академічна свобода вчителя як чинники формування освітніх розривів.

Види наслідків освітніх втрат: психологічні, соціальні, академічні, економічні. Освітні втрати як системний виклик для рівного доступу до освіти.

Цифрова нерівність як підґрунтя освітніх розривів: доступ до техніки, якість підключення, цифрові навички, культурні практики використання технологій. Особливі групи ризику: учні з ТОТ, ВПО, сільські громади, учні з ООП. Вплив різного рівня цифрової грамотності, комп’ютерної техніки та інтернет-доступу на успішність опанування інформатики. Цифрові розриви між школами й територіями як причина різної глибини навчальних прогалин.

Тема 1.2. Діагностика навчальних досягнень та визначення освітніх втрат

Вимоги Державного стандарту й модельних програм як орієнтири визначення очікуваних результатів. Інструменти діагностики навчальних досягнень: тести, практичні роботи, спостереження, опитування, аналіз цифрових слідів діяльності учня.

Виявлення прогалин у знаннях і навичках з ключових компонентів інформатичної галузі: алгоритмізація й програмування, цифрова грамотність, офісні та хмарні інструменти, вебтехнології, інформаційна безпека та кібергігієна. Принципи формувального оцінювання як основи для раннього виявлення втрат.

Цифрові платформи та сервіси для фіксації навчального прогресу та виявлення освітніх втрат учнів Середовища автоматизованої діагностики, адаптивні системи, застосунки для створення індивідуалізованих тестів і вправ. Інклюзивність та доступність цифрових рішень.

Використання сервісів штучного інтелекту як інструментів: генерації діагностичних завдань; аналізу типових помилок; побудови персоналізованих маршрутів навчання.

Масові курси та онлайн-платформи як ресурс для самодіагностики та прогресивного розвитку учнів, їхня інтеграція у проєктування діагностичного компонента.

Тема 1.3. Проєктування та впровадження програм подолання освітніх втрат

Розроблення програм надолуження на основі діагностичних даних. Побудова індивідуальних освітніх траєкторій. Організаційні форми, адаптовані до умов і запитів учнів. Адаптація та модифікація навчального контенту: концентрація на ключових темах, інтеграція й скорочення матеріалу, посилення міжпредметних зв’язків, варіативність подання матеріалу.

Цифрові платформи, масові онлайн-курси, адаптивні системи та симулятори як ресурс активного надолуження втрат. Сервіси штучного інтелекту як інструмент підтримки. Механізми впровадження програм: поетапність, вибір моделей і форматів роботи.

Тема 1.4. Трансформація освітніх втрат у можливості зростання

Перетворення освітніх втрат на можливості особистісного та академічного зростання. Інструменти персоналізації: карта предмета, індивідуальна карта розвитку, рефлексивні практики.

Мотивація учнів після перерв у навчанні: підтримка навчальної ініціативи, створення ситуації успіху, розвиток самостійності. Застосування ШІ-інструментів для підтримки мотивації, нагадувань, пояснень, індивідуальних рекомендацій.

Моніторинг ефективності програм: аналіз динаміки прогресу, зворотний зв’язок, коригування.

Тема 1.5. Професійна підтримка вчителів з питань подолання освітніх втрат у здобувачів освіти.

Формування системного підходу до компенсації освітніх втрат на рівні закладу освіти. Удосконалення професійних навичок учителів з питань надолуження освітніх втрат у здобувачів освіти. Національні й міжнародні практики подолання освітніх втрат для професійного зростання. Взаємодія між колегами та розгляд практичних сценаріїв.

Ключові вектори діяльності вчителя під час впровадження заходів із надолуження освітніх втрат. Наставництво, супервізія, професійні спільноти як ефективні інструменти для професійної підтримки педагогів і підвищення якості освіти. Значущість індивідуальної підтримки, супервізійних сесій та спільнот для педагогів у контексті подолання освітніх втрат.

Контрольний захід модуля 1: укладання кейс-програми компенсації освітніх втрат та освітніх розривів, що поєднує аналіз конкретної ситуації, розроблення діагностичних інструментів та проєктування комплексних рішень.

 

МОДУЛЬ 2.  БЕЗПЕЧНЕ ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ: ІНТЕГРАЦІЯ ПСИХОСОЦІАЛЬНИХ ПРАКТИК І ПІДХОДІВ, ЧУТЛИВИХ ДО ТРАВМИ.

Тема 2.1. Психологічна безпека та емоційні стани здобувачів освіти в умовах стресу й війни 

Поняття психічної травми, її види та особливості переживання дітьми й підлітками в умовах війни, переміщення та втрати. Типові емоційні, поведінкові, когнітивні й фізіологічні реакції на травматичний досвід, ознаки стресу та кризових станів. Вплив травматичного досвіду на навчальну діяльність, мотивацію, соціальну взаємодію та поведінку здобувачів освіти.

Тема 2.2. Стратегії підтримки учнів, які пережили стрес та травматичні події. 

Сутність і принципи травма-інформованого підходу та його інтеграція в освітній процес НУШ. Побудова довірливих взаємин, створення безпечного середовища, надання першої психологічної допомоги, регуляція психоемоційного стану й профілактика стресу в учнів. Форми психосоціальної підтримки, перенаправлення до психологічної служби та дії педагога в кризових ситуаціях.

Тема 2.3. Створення безпечного освітнього середовища: ключові маркери та практичні підходи. 

Ознаки й критерії безпечного освітнього середовища, спрямованого на збереження психічного здоров’я та емоційного благополуччя учнів. Організація класного простору, роль учителя у забезпеченні психоемоційної безпеки та ефективна комунікація з учнями і батьками.

Тема 2.4. Внутрішній ресурс педагога, або як не згоріти, підтримуючи інших.

Особистісні, емоційні та професійні ресурси педагога. Профілактика вигорання, розвиток резильєнтності та стресостійкості. Вторинна травматизація: ознаки, профілактика, самодопомога. Емоційна компетентність і стратегії збереження внутрішнього ресурсу педагога.

Контрольний захід модуля 2: виконання індивідуального практичного завдання за наданим шаблоном.

 

Підсумкові заходи за програмою передбачають локальні рефлексивні елементи, що дозволяють осмислити власні результати та оцінити прогрес, а також інтерактивні можливості для обміну ідеями та аналізу практик колег.

 

• знання та розуміння сутності та структури освітніх втрат в інформатичній галузі, спричинених війною та дистанційним навчанням;
• знання та розуміння психолого-педагогічних особливостей навчання дітей в умовах стресу та невизначеності;
• знання та розуміння алгоритмів адаптації (ущільнення) навчальних програм без втрати «ядра знань»;
• вміння аналізувати дані діагностики та здійснювати кластеризацію учнів для диференційованої роботи (створення груп вирівнювання);
• вміння організовувати асинхронне навчання для учнів з нестабільним доступом до Інтернету;
• вміння розробляти календарно-тематичне планування з урахуванням годин на корекційне навчання та інтеграцію тем;
• вміння оцінювати власний рівень цифрової компетентності та визначати пріоритети для самоосвіти.

еалізація освітньої програми підвищення кваліфікації здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства у сфері освіти та з урахуванням потреб педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти. Програма реалізується у форматі тренінгу з використанням активних та інтерактивних методів навчання, що забезпечують поєднання теоретичного опрацювання змісту з практичним відпрацюванням професійно значущих умінь і навичок.

Навчання відбувається дистанційно з використанням онлайн-платформ для проведення вебінарів, групової та самостійної роботи, обговорення кейсів та рефлексивних завдань, індивідуального консультування тощо. Реалізація програми передбачає дотримання принципів добровільності участі, професійної етики, психологічної безпеки, конфіденційності та орієнтації на індивідуальні освітні потреби педагогічних працівників. Самостійна робота слухачів передбачає опрацювання пропонованих матеріалів: нормативних документів, аналітичних та методичних матеріалів, відеоресурсів. 

 

Навчальні групи формуватимуться в серпні-жовтні. 

Тренінг триватиме 10 робочих днів протягом двох тижнів.

Навчання відбувається Перейти за покликанням Запорізького ОІППО.

Ознайомитись з графіком навчання та зареєструватися на курс можна за Перейти за покликанням