СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ НА РІВНІ ЦИКЛУ БАЗОВОГО ПРЕДМЕТНОГО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НУШ

Тема 1.1. Впровадження сучасних підходів до навчання у базовій середній освіті: Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості

Критичне мислення як важлива компетенція особистості. Властивості критичного         мислення: ступінь усвідомленості власних розумових дій, самостійність, рефлективність, цілеспрямованість, оцінювання, обґрунтованість.  Ключові особливості критичного мислення школярів: самостійність, аналітичність, логічність та соціальність. Експрес-аналіз практик, що сприяють розвитку критичного мислення чи спрямовують мислення учня в догматичне русло. 

Педагогічні умови формування критичного мислення. Інструменти і методики розвитку критичного мислення: метод кейсів, технологія «Перевернутий клас», дебати, дискусія SPAR, «Дискусійне кафе», рольова гра «Прес-конференція», методи «Лицарі Круглого столу», «Плакат думок», «Прогулянка галереєю». Методи розвитку когнітивної гнучкості й здібностей до нестандартного розв’язання проблем: брейнштормінг, метод SCAMPER, метод Уолта Діснея, метод WRAP.

 

 

Тема 1.2. Методичні аспекти міжпредметної інтеграції навчального предмета «Інформатики» в STEM-орієнтованому освітньому середовищі

Поняття міжпредметної інтеграції як засобу забезпечення цілісності змісту навчання в технологічній освітній галузі. Сутність STEM-орієнтованого освітнього середовища та його роль в організації навчання технологій. Методичні підходи до поєднання змісту навчального предмета «Інформатика» з природничими, математичними та іншими освітніми галузями. Реалізація інтегративних зв’язків у процесі проєктно-технологічної діяльності учнівства. Використання міжпредметних завдань як засобу формування цілісного уявлення про інформаційні процеси та явища. Особливості добору змісту, методів і форм навчання в умовах STEM-орієнтованого підходу. Організація практико-орієнтованого навчання на основі реальних життєвих і виробничих ситуацій. Роль учителя в забезпеченні міжпредметної взаємодії та координації навчального змісту.

 

Тема 1.3. Цифрові інструменти сучасного вчителя інформатики: практикум створення захоплюючого уроку

Використання цифрових інструментів на уроках інформатики як складова модернізації освітнього процесу в умовах Нової української школи. Можливості цифрових інструментів для візуалізації, гейміфікації та зворотного зв'язку. Створення інтерактивних квізів, квестів та дидактичних ігор (на прикладі сучасних платформ для оцінювання та командної роботи). Візуалізація складного: як за допомогою динамічних ментальних карт, інтерактивних дошок та інфографіки «наочно» пояснити абстрактні поняття (алгоритми, архітектуру ЕОМ, мережеві технології). Практичні кейси використання ШІ для миттєвої генерації унікальних завдань, тестів та ідей для проєктної роботи. Покроковий алгоритм поєднання різних цифрових інструментів в єдину канву заняття (від актуалізації знань до рефлексії). Використання онлайн-платформ та цифрових  інструментів для очного, дистанційного та змішаного навчання. Розвиток цифрової грамотності для формування практичних умінь, активної пізнавальної діяльності та критичного мислення здобувачів освіти.

 

МОДУЛЬ 2. МЕТОДИЧНІ ТА НОРМАТИВНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ВИКЛАДАННЯ ІНФОРМАТИКИ

 

Тема 2.1. Методичні аспекти формування архітектури ефективного уроку інформатики у 7–9 класах. Універсальний та зворотній дизайн

Поняття архітектури сучасного уроку інформатики як цілісної педагогічної системи організації навчальної діяльності учнівства. Структурні компоненти уроку та їх взаємозв’язок у контексті компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Планування навчальної діяльності з урахуванням специфіки інформатичної освітньої галузі та вікових особливостей учнів 7–9 класів. 

Визначення навчальних цілей і добір змісту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Ключові етапи планування уроку за моделлю зворотного дизайну, інструменти універсального дизайну для забезпечення доступності та інклюзивності, приклади інтеграції практичних завдань, що формують компетентності учнів 7–9 класів.

 

Тема 2.2.Трансформація освітнього процесу засобами сучасного навчально-методичного забезпечення інформатичної освітньої галузі

Основні положення законодавчих і підзаконних актів, що регулюють викладання навчального предмета «Інформатика». Сучасне навчально-методичне забезпечення як чинник трансформації освітнього процесу та реалізації концептуальних засад Нової української школи. Типові та модельні навчальні програми як основа планування освітнього процесу в 7–9 класах. Навчально-методичне забезпечення викладання інформатики: підручники, посібники, методичні рекомендації, електронні освітні ресурси та цифрові платформи. Роль навчально-методичної документації в проєктуванні, організації та модернізації освітнього процесу. Вимоги до сучасного вчителя інформатики у контексті професійних стандартів і освітніх реформ. Особливості використання нормативної бази та навчально-методичних матеріалів для забезпечення якості, гнучкості й безперервності освітнього процесу. Узгодження змісту навчання з вимогами державної освітньої політики, компетентнісного навчання та принципами Нової української школи.

 

Тема 2.3. Діяльнісно орієнтоване застосування штучного інтелекту у створенні сучасного освітнього контенту 

Поняття використання штучного інтелекту як інструменту діяльнісно орієнтованого навчання у школі. Методичні засади інтеграції ШІ в освітній процес для формування сучасного контенту, що відповідає компетентнісному, діяльнісному та особистісно орієнтованому підходам. Використання генеративних моделей для створення навчальних текстів, генерації тестів і практичних завдань, автоматичної перевірки коду, створення інтерактивних презентацій, моделювання навчальних ситуацій, інтерактивних вправ. Структурні компоненти навчальних матеріалів та їх взаємозв’язок у контексті розвитку цифрової грамотності, критичного мислення та творчої активності учнів. Планування навчальної діяльності з урахуванням можливостей інтелектуальних технологій, специфіки освітньої галузі та вікових особливостей учнів середньої школи.

 

Тема 2.4. Особливості реалізації проєктного, проблемного та кооперативного навчання інформатики у 7–9 класах ЗЗСО

Сутність проєктного, проблемного та кооперативного навчання як сучасних педагогічних технологій, орієнтованих на активну діяльність учнівства; умови їх ефективної реалізації на уроках інформатики у 7–9 класах. Організація проєктної діяльності як засобу формування практичних умінь, креативності та відповідальності здобувачів освіти. Проблемне навчання як спосіб розвитку критичного мислення через розв’язання навчально-пізнавальних ситуацій. Кооперативне навчання як форма організації взаємодії учнів, спрямована на формування навичок співпраці та комунікації. Методи та прийоми інтеграції зазначених підходів у структуру уроку інформатики. Роль учителя як фасилітатора навчального процесу та організатора навчальної взаємодії. Реалізація зазначених підходів у контексті компетентнісної парадигми Нової української школи.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Тема 1.1. Впровадження сучасних підходів до навчання у базовій середній освіті: Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості

• Розглянути приклад уроку інформатики у 7–9 класах (наприклад, тема «Алгоритми та їх властивості»). Визначити, які елементи уроку сприяють розвитку критичного мислення учнів, а які залишаються традиційними. Запропонувати 2–3 способи модернізації завдань для підвищення когнітивної гнучкості.
• Скласти перелік запитань для учнів, які допоможуть їм оцінити власний процес мислення під час виконання інформатичних завдань. Використати інструменти штучного інтелекту (наприклад, чат-боти чи генератори запитань), щоб створити варіативні формулювання цих запитань. Пояснити, як інтеграція ШІ у цей процес може сприяти розвитку метакогнітивних навичок та індивідуалізації навчання.
• Створити навчальне завдання з інформатики, яке передбачає кілька можливих шляхів розв’язання (наприклад, побудова алгоритму для гри чи задачі з обробки даних). Обґрунтувати, як таке завдання розвиває критичне мислення та навички адаптації до нових умов.
• Скласти перелік запитань для учнів, які допоможуть їм оцінити власний процес мислення під час виконання інформатичних завдань. Пояснити, як ці запитання можна інтегрувати у структуру уроку для формування метакогнітивних навичок.

 

Тема 1.2. Методичні аспекти міжпредметної інтеграції навчального предмета «Технології» в STEM-орієнтованому освітньому середовищі

• Визначення міжпредметних зв’язків теми уроку інформатики зі STEM-дисциплінами. 
• Конструювання інтегрованого STEM-завдання для учнів 7–9 класів. 
• Розроблення мініпроєкту з елементами науки, технологій, інженерії та математики.

 

Тема 1.3. Цифрові інструменти сучасного вчителя інформатики: практикум створення захоплюючого уроку

• Обрати одну тему з курсу інформатики (наприклад, «Моделювання алгоритмів»). Використати цифрові інструменти (NotebookLM, Padlet, Canva) для створення інтерактивної візуалізації. 
• Створити інструкції або алгоритм дій для учнів з використанням цифрового графічного сервісу під час виконання практичної роботи.
• Розробити фрагмент навчального заняття з інформатики із використанням цифрових інструментів на засадах компетентнісного, діяльнісного або STEM-орієнтованого підходів.
• Провести аналіз можливостей цифрових інструментів для організації очного, дистанційного чи змішаного навчання інформатики.
• Використати онлайн-інструменти для рефлексії (Mentimeter, Google Forms, Kahoot). Скласти набір запитань, які допоможуть учням оцінити власний рівень розуміння та інтерес до уроку. Продемонструвати, як результати можна використати для корекції наступних занять.

 

Тема 2.1. Методичні аспекти формування архітектури ефективного уроку інформатики у 7–9 класах. Універсальний та зворотній дизайн

• Проєктування конспекту уроку інформатики у форматі універсального дизайну за визначеною темою. 
• Конструювання структури уроку з урахуванням компетентнісного та діяльнісного підходів.
• Створення технологічної карти уроку.
• Добір завдань для практичної частини уроку.
• Добір методів і прийомів навчання для різних етапів уроку.

 

Тема 2.2. Трансформація освітнього процесу засобами сучасного навчально-методичного забезпечення інформатичної освітньої галузі

• Розроблення фрагмента навчально-методичного забезпечення уроку інформатики (інструкційної картки, дидактичного матеріалу, цифрового ресурсу або методичних рекомендацій). 
• Добір цифрових освітніх ресурсів і методичних матеріалів для організації очного, дистанційного або змішаного навчання інформатики.
• Аналіз відповідності навчально-методичних матеріалів вимогам Державного стандарту базової середньої освіти.
• Розроблення фрагмента календарно-тематичного планування з використанням сучасного навчально-методичного забезпечення.

 

Тема 2.3. Діяльнісно орієнтоване застосування штучного інтелекту у створенні сучасного освітнього контенту 

• Аналіз можливостей ШІ. Оберіть один інструмент штучного інтелекту (наприклад, генератор текстів, чат‑бот, візуалізатор даних). Проаналізуйте, які саме види діяльнісно орієнтованих завдань він може підтримати у навчанні інформатики.
• Створення навчального матеріалу. Розробіть приклад навчального завдання для учнів 7–9 класів, використовуючи ШІ (наприклад, генерація різних варіантів алгоритму чи пояснення коду). Обґрунтуйте, як це завдання сприяє розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості.
• Інтеграція ШІ у групову роботу. Складіть сценарій кооперативного завдання, де учні працюють у групах, а ШІ використовується для створення або аналізу навчального контенту (наприклад, порівняння різних рішень задачі). Опишіть, як це підсилює діяльнісний підхід та співпрацю.

 

 

• Методичний ризик‑аналіз. Визначте можливі ризики використання ШІ у створенні освітнього контенту (наприклад, поверхневість матеріалу, академічна недоброчесність). Запропонуйте шляхи їх мінімізації у практиці вчителя інформатики.
  • Планування навчального проєкту із визначенням його мети, етапів реалізації, очікуваного продукту та критеріїв оцінювання.

 

Тема 2.4. Особливості реалізації проєктного, проблемного та кооперативного навчання інформатики у 7–9 класах ЗЗСО

• Розробка міні‑проєкту для учнів 7–9 класів на тему «Створення веб‑сторінки класу». Визначте етапи роботи (планування, розподіл ролей, реалізація, презентація) та поясніть, як проєкт сприяє формуванню цифрових компетентностей і навичок співпраці. 
• Створення групового завдання для учнів, де кожна команда відповідає за окремий етап розробки програми (аналіз задачі, написання коду, тестування, презентація результатів). Описати механізми взаємодії між групами та способи оцінювання внеску кожного учня. Створити критерії організації роботи в групах (матриця взаємодії).

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

Тема 1.1. Впровадження сучасних підходів до навчання у базовій середній освіті: Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості

 

• Які методи та прийоми ви вже застосовуєте для розвитку критичного мислення учнів на уроках інформатики?
• Як можна адаптувати традиційні завдання з інформатики (наприклад, написання алгоритму чи програми) так, щоб вони стимулювали когнітивну гнучкість?
• Які цифрові інструменти (онлайн‑платформи, симулятори, ШІ‑сервіси) можуть посилити діяльнісний підхід у навчанні інформатики?
• Як організувати групову чи кооперативну роботу учнів, щоб вона сприяла розвитку критичного мислення?
• Як ви оцінюєте рівень когнітивної гнучкості учнів? Які індикатори свідчать про її розвиток?
• Які ризики та виклики виникають при впровадженні сучасних підходів у навчанні інформатики, і як їх можна подолати?
• Як інтеграція штучного інтелекту у навчальний процес може допомогти формувати критичне мислення та навички адаптації до нових умов?
• Як забезпечити педагогічну підтримку учнів з різними освітніми потребами під час виконання практичних завдань?
• У чому полягає роль учителя як фасилітатора навчального процесу в умовах сучасного уроку інформатики?
• Які умови створення безпечного та психологічно комфортного освітнього середовища? 

 

Тема 1.2. Методичні аспекти міжпредметної інтеграції навчального предмета «Технології» в STEM-орієнтованому освітньому середовищі

• Як оцінити ефективність міжпредметної інтеграції в інформатичній освіті? 
• Які типи STEM-завдань доцільно використовувати в 7–9 класах? 
• Як забезпечити баланс між предметним змістом і інтегрованими STEM-завданнями?

 

Тема 1.3. Цифрові інструменти сучасного вчителя інформатики: практикум створення захоплюючого уроку

• Які цифрові інструменти ви вважаєте найбільш ефективними для створення інтерактивного уроку інформатики у 7–9 класах?
• Як можна використати онлайн‑платформи (Mentimeter, Kahoot, Padlet) для активізації уваги та залучення учнів до навчального процесу?
• У чому полягає перевага застосування симуляторів та середовищ програмування (Scratch, Перейти за покликанням , Tinkercad) для розвитку творчості та критичного мислення?
• Як інтеграція штучного інтелекту (чат‑боти, генератори коду, Copilot) може зробити урок більш захоплюючим та індивідуалізованим?
• Які форми рефлексії можна організувати за допомогою цифрових інструментів, щоб учні усвідомлювали власний прогрес?
• Які ризики та виклики виникають при використанні цифрових технологій у класі, і як їх можна мінімізувати?

 

Тема 2.1. Методичні аспекти формування архітектури ефективного уроку інформатики у 7–9 класах. Універсальний та зворотній дизайн 

• У чому полягає сутність поняття «архітектура уроку інформатики» і як воно співвідноситься з цілісною педагогічною системою?
• Які ключові етапи планування уроку передбачає модель зворотного дизайну, і як вони можуть бути реалізовані у 7–9 класах?
• Як універсальний дизайн навчання (UDL) забезпечує доступність та інклюзивність уроку інформатики?
• Які приклади діяльнісно орієнтованих завдань можна інтегрувати в уроки інформатики для розвитку критичного мислення та цифрової грамотності?
• Які цифрові інструменти можуть підтримати реалізацію універсального дизайну та зворотного планування в інформатиці?
• Як оцінювати ефективність уроку інформатики з точки зору його архітектури та відповідності сучасним освітнім підходам?
• Які методичні ризики можуть виникати при впровадженні універсального та зворотного дизайну, і як їх можна мінімізувати? 

 

Тема 2.2. Трансформація освітнього процесу засобами сучасного навчально-методичного забезпечення інформатичної освітньої галузі

• Які сучасні навчально‑методичні матеріали та цифрові ресурси ви вже використовуєте у своїй практиці, і як вони впливають на якість уроків інформатики?
• Як нові методичні підходи сприяють трансформації уроку інформатики у напрямі діяльнісного та компетентнісного навчання?
• Які інструменти навчально‑методичного забезпечення допомагають формувати критичне мислення та когнітивну гнучкість учнів 7–9 класів?
• Як інтеграція штучного інтелекту та цифрових платформ може змінити структуру та архітектуру сучасного уроку інформатики?
• Які виклики та ризики виникають при впровадженні сучасного навчально‑методичного забезпечення, і які шляхи їх подолання ви бачите у власній практиці?

 

Тема 2.3. Діяльнісно орієнтоване застосування штучного інтелекту у створенні сучасного освітнього контенту

• Які можливості штучного інтелекту можна використати для створення діяльнісно орієнтованих завдань з інформатики у 7–9 класах?
• Як інтеграція ШІ у навчальний процес може сприяти розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів?
• Які приклади освітнього контенту, створеного за допомогою ШІ, ви могли б адаптувати для власних уроків інформатики?
• Які ризики та виклики виникають при використанні ШІ у створенні навчальних матеріалів, і як їх можна мінімізувати?
• Як забезпечити академічну доброчесність та педагогічну цінність контенту, створеного із застосуванням інструментів штучного інтелекту?

 

Тема 2.4. Особливості реалізації проєктного, проблемного та кооперативного навчання інформатики у 7–9 класах ЗЗСО

• Які спільні та відмінні характеристики цих педагогічних підходів? 
• Які переваги та виклики ви бачите у впровадженні проєктного навчання на уроках інформатики для учнів 7–9 класів?
• Як інтегрувати проблемні ситуації в структуру уроку інформатики?

 

 

За результатами опанування програми слухачі підвищення кваліфікації удосконалять професійні компетентності, необхідні для реалізації сучасних підходів до навчання інформатики у ЗЗСО відповідно до концепції НУШ.

Знання та розуміння:

• нормативно-правових засад організації освітнього процесу в інформатичній освітній галузі, вимог ДСБСО та сучасних підходів до навчання в НУШ;
• сутності компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного та STEM-орієнтованого підходів і специфіки їх реалізації на уроках інформатики;
• принципів організації проблемного, проєктного, дослідницького навчання;
• методичних засад конструювання компетентнісно орієнтованих завдань, формувального оцінювання та розвитку наскрізних умінь учнівства;
• стратегій розвитку критичного, творчого, алгоритмічного мислення та когнітивної гнучкості учнів засобами інформатичної освітньої галузі;
• принципів організації безпечного, інклюзивного та психологічно комфортного освітнього середовища;
• можливостей сучасних цифрових технологій, сервісів і платформ для організації очного, дистанційного та змішаного навчання інформатики;
• принципів інтеграції штучного інтелекту в освітній процес та створення сучасного освітнього контенту;
• педагогічних можливостей використання генеративних моделей ШІ для створення дидактичних матеріалів, тестів, інтерактивних вправ і навчальних кейсів;
• основ академічної доброчесності, цифрової етики, кібербезпеки та захисту персональних даних у професійній діяльності вчителя інформатики.

 

Уміння та практичні навички:

• організовувати освітній процес із інформатики на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ;
• проєктувати компетентнісно орієнтовані уроки інформатики з використанням сучасних освітніх технологій;
• інтегрувати міжпредметні зв’язки та STEM-підходи у викладання інформатики;
• використовувати адаптивні методики навчання відповідно до рівня підготовки та освітніх потреб учнів;
• організовувати навчальну діяльність учнів у форматі дослідження, проєкту, командної роботи;
• формувати в учнів алгоритмічне, логічне та критичне мислення через практичну діяльність.
• проєктувати та моделювати навчальні заняття з урахуванням діяльнісного, компетентнісного та STEM-орієнтованого підходів;
• розробляти й адаптовувати змістове та методичне забезпечення навчання (компетентнісно орієнтовані завдання, навчальні проєкти, дидактичні матеріали) відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти;
• застосовувати методи проблемного, проєктного навчання, організовувати дослідницьку й і творчу діяльність здобувачів освіти;
• використовувати цифрові інструменти та онлайн-сервіси для створення освітнього контенту, організації дистанційного й змішаного навчання, візуалізації та 3D-моделювання;
• здійснювати самооцінювання та рефлексію результатів навчальної діяльності учнівства.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• готовність до впровадження інноваційних освітніх практик і сучасних підходів до навчання інформатики;
• орієнтація на розвиток особистості здобувача освіти, формування ключових компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вимог НУШ;
• відповідальне ставлення до організації безпечного та психологічно комфортного освітнього середовища;
• прагнення до творчого пошуку, професійної рефлексії та особистісно-професійного самовдосконалення в педагогічній діяльності.

Реалізація програми підвищення кваліфікації ґрунтується на компетентнісному, діяльнісному, особистісно орієнтованому, інтегративному, середовищному, проєктному та STEM-орієнтованому підходах з урахуванням особливостей інформатичної освітньої галузі та сучасних вимог НУШ. Зміст програми має практичну спрямованість і орієнтований на розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників, необхідних для організації сучасного освітнього процесу на рівні циклу базового предметного навчання.

Програма також охоплює психолого-педагогічні аспекти навчання інформатики, зокрема вдосконалення вмінь педагогічних працівників адаптувати зміст і методи навчання відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти

Освітній процес передбачає поєднання інтерактивних лекцій, практичних занять і самостійної роботи слухачів та може здійснюватися в очному, дистанційному або змішаному форматах. Теоретична складова програми реалізується у формі інтерактивних лекцій, тематичних обговорень і відеолекцій, що забезпечують опрацювання актуальних питань інформатичної освіти, нормативно-правового забезпечення та сучасних методичних підходів до навчання інформатики.

Практична складова програми спрямована на трансформацію набутих знань у професійні вміння й навички через виконання компетентнісно орієнтованих завдань, аналіз педагогічних ситуацій, участь у практикумах й обговоренні актуальних проблем інформатичної освіти. Значна увага приділяється проєктуванню фрагментів уроків інформатики, розробленню компетентнісно орієнтованих завдань, моделюванню навчальних ситуацій, використанню цифрових інструментів та організації проєктної діяльності учнівства.

Навчання базується на розв’язанні реальних або наближених до професійної практики ситуацій, що сприяє розвитку здатності педагогів до самостійного застосування набутих знань у професійній діяльності, прийняття педагогічних рішень і вдосконалення власної методичної грамотності.

Самостійна робота слухачів передбачає поглиблене опрацювання змісту навчальних модулів, аналіз нормативно-правових і методичних джерел, підготовку до практичних занять, виконання індивідуальних практичних завдань і тестових форм контролю. Вона спрямована на розвиток навичок самоосвіти, професійної рефлексії та здатності до безперервного професійного розвитку.

За погодженням