СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ НА РІВНІ ЦИКЛУ БАЗОВОГО ПРЕДМЕТНОГО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НУШ

Тема 1.1. Підхід як стратегія навчання. Характеристика компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого підходів в НУШ.

Педагогічний підхід як стратегічна основа організації освітнього процесу у природничій галузі. Система взаємопов’язаних методів, форм і прийомів навчання біології. Три ключові підходи: компетентнісний, спрямований на формування необхідних для життя та професійної діяльності компетентностей; діяльнісний, який базується на практичній, дослідницькій роботі; особистісно орієнтований, що забезпечує умови для індивідуального розвитку й самореалізації учня. Формування цілісної стратегії навчання, орієнтованої на розвиток ключових якостей та умінь сучасної дитини.

Тема 1.2. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.

Зміна філософії сучасної освіти. Значення життєвих навичок, емоційного інтелекту, творчості, комунікації та соціальної відповідальності як необхідних складових успішної самореалізації в сучасному суспільстві.

Сутність сучасних трансформацій в освітньому процесі, пов’язаних із переходом від знаннєвої моделі навчання до компетентнісного підходу. Основні напрями реформування освіти відповідно до положень Концепції Нової української школи. Пріоритетність розвитку особистості, життєвих навичок і ключових компетентностей.

Структура Державного стандарту базової середньої освіти.Оновлення змісту освіти, упровадження педагогіки партнерства, створення сучасного освітнього середовища, забезпечення дитиноцентризму та переосмислення ролі вчителя в освітньому процесі. 

 

МОДУЛЬ 2. МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Тема 2.1. STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів природничого циклу.

Концептуальні засади STEM-орієнтованого підходу в організації навчання природничої освітньої галузі. Методичні підходи до поєднання змісту навчального предмета «Біологія» з природничими, математичними та іншими освітніми галузями. Особливості добору змісту, методів і форм навчання в умовах STEM-орієнтованого підходу. Роль учителя в забезпеченні міжпредметної взаємодії та координації навчального змісту.

Тема 2.2. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання на уроках біології.

Поняття компетентнісного підходу як стратегічного орієнтиру сучасної біологічної освіти в контексті Державного стандарту базової середньої освіти та Концепції Нової української школи. Сутність компетентнісно орієнтованого завдання (КОЗ) та його відмінність від традиційного навчального завдання. Структурні компоненти КОЗ: контекст (реальна або модельована ситуація), стимул, завдання, інформаційний ресурс, форма представлення результату. Алгоритм конструювання компетентнісно орієнтованого завдання: вибір теми та визначення компетентнісного результату, розроблення реального контексту, формулювання запитань і завдань різних рівнів складності, добір або створення інформаційного ресурсу (текст, таблиця, графік, схема, зображення), визначення форми представлення результату. Використання цифрових сервісів для розроблення, зберігання та поширення компетентнісних завдань. Роль учителя як розробника та модератора компетентнісного навчального середовища.

Тема 2.3. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання:  переваги, планування навчального проєкту на уроках біології .

Поняття проблемного та проєктного навчання як педагогічної технологій, що забезпечують формування ключових компетентностей через самостійну цілеспрямовану діяльність учнів. Сутність проблемної ситуації в навчанні біології: протиріччя між наявними знаннями учня і новою пізнавальною задачею, що не може бути розв'язана звичними способами. Типи проблемних ситуацій на уроках біології: ситуація-подив, ситуація-конфлікт, ситуація-невідповідності, ситуація-припущення.  Методичний арсенал проблемного навчання на уроках біології: евристична бесіда, мозковий штурм, аналіз кейсів, дискусія, дослідницький експеримент, метод передбачення. Переваги проєктного навчання в курсі біології: розвиток критичного мислення, формування дослідницьких умінь, набуття досвіду командної роботи, зв'язок із реальними екологічними та біологічними проблемами. Методичні орієнтири планування навчального проєкту з біології: вибір теми, що відповідає навчальній програмі та має практичну цінність; розподіл ролей у проєктній групі; визначення очікуваних результатів та критеріїв оцінювання; добір цифрових інструментів для організації співпраці та презентації результатів. 

Тема 2.4. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта. Рефлексія навчання.

Активізація навчальної діяльності учнів та формування особистості, здатної до саморозвитку, критичного мислення й усвідомленого навчання. Створення умов для включення учня в навчальну діяльність як повноправного суб’єкта пізнання.

Поняття «активний суб’єкт навчальної діяльності», його психологічні та педагогічні характеристики, а також механізми формування активної позиції у процесі навчання. Роль мотивації, пізнавального інтересу, самостійності та відповідальності за результати власної діяльності. Сучасні методи й технології навчання, які сприяють активному включенню учнів у процес здобуття знань: проєктне навчання, проблемне навчання, групова робота, дослідницька діяльність та інші форми співпраці.

Суб’єкт-суб’єктна взаємодія між учителем та учнем. Учитель у сучасному освітньому середовищі,  роль фасилітатора, наставника та організатора пізнавальної діяльності. Формування партнерських взаємин, атмосфери довіри й підтримки, що позитивно впливає на навчальну мотивацію та розвиток особистості школяра.

Рефлексія навчання як механізму самоусвідомлення та саморегуляції навчальної діяльності. Рефлексія як здатність учня аналізувати власні дії, оцінювати результати, усвідомлювати труднощі та визначати шляхи подальшого вдосконалення. Основні види рефлексії — інтелектуальна, емоційна, особистісна та комунікативна, а також форми її організації в освітньому процесі.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

 

Тема 2.1. STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів природничого циклу.

- Розроблення STEM-орієнтованого навчального проекту за підсумками вивчення теми. (7 – 9 клас). 

-  Розроблення інтегроване STEM-завдання з біології для учнів 7 –9  класів.

Тема 2.2. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання на уроках біології

• Аналіз двох навчальних завдань з біології (традиційного та компетентнісно орієнтованого) за запропонованою схемою порівняння: визначення структурних компонентів, рівня когнітивної складності, наявності реального контексту.
• Складання «паспорту» компетентнісно орієнтованого завдання: учасники заповнюють шаблон, де вказують компонент, його роль у структурі КОЗ та приклад реалізації.
• Конструювання ланцюжка із 4–5 запитань до одного біологічного тексту (наприклад, про будову клітини або фотосинтез), що охоплюють рівні «розуміння – аналіз – оцінювання».
• Редагування «слабкого» КОЗ: учасники отримують завдання із навмисними помилками у формулюваннях (розмитий контекст, нечітка інструкція, невідповідний рівень) і вдосконалюють його у спільному документі з коментарями.
• Мозковий штурм «Біологія у моєму місті»: учасники генерують ідеї реальних ситуацій для КОЗ (якість повітря, стан місцевого водойму, поширення алергенних рослин).
• Проєктування власного КОЗ з біології за покроковим алгоритмом: вибір теми (7–9 клас), розроблення контексту, підбір інформаційного ресурсу, формулювання 3–4 запитань різних рівнів.

Тема 2.3. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту на уроках біолог

• Конструювання трьох проблемних запитань до однієї теми курсу біології (7–9 клас) різних типів: «запитання-подив», «запитання-конфлікт», «запитання-припущення» 
• Моделювання вступного етапу уроку з використанням проблемної ситуації: учасники розробляють «гачок» (провокаційний факт, реальна новина, демонстрація суперечності) та презентують його.
• Розроблення біологічного кейсу на основі реальної екологічної або медичної ситуації (надається тематичний банк ситуацій): формулювання проблеми, підбір контекстних матеріалів, постановка аналітичних запитань.
• Мозковий штурм «Проєкти, які змінюють школу»: генерування ідей навчальних проєктів з біології для своєї школи або громади, що мають реальну практичну або соціальну цінність.
• Розроблення паспорту навчального проєкту з біології для 7–9 класів: тема, мета, дослідницькі запитання, очікувані результати, розподіл ролей, тривалість, необхідні ресурси — заповнення структурованого шаблону.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

 

Тема 2.4. Включення учня в навчальну діяльність як активного суб’єкта. Рефлексія навчання.

1. Що означає поняття «учень як активний суб’єкт навчання»? 
2. Чим відрізняється пасивне навчання від активного та діяльнісного? 
3. Які педагогічні умови сприяють активному включенню учнів у навчальний процес? 
4. Яку роль відіграє мотивація у формуванні активної позиції учня? 
5. Як компетентнісний підхід впливає на організацію навчальної діяльності? 
6. Чому важливо створювати ситуацію успіху на уроці? 
7. Які інтерактивні технології допомагають активізувати пізнавальну діяльність учнів? 
8. Що таке рефлексія навчання? 
9. Які види рефлексії використовують у сучасній школі? 
10. Як ідеї Нової української школи реалізують принцип активного навчання та рефлексії? 

За результатами опанування програми слухачі підвищення кваліфікації удосконалять професійні компетентності, необхідні для реалізації сучасних підходів до навчання біології у закладах загальної середньої освіти відповідно до концепції НУШ.

Знання та розуміння:

• нормативно-правових засад організації освітнього процесу в природничій освітній галузі, вимог ДСБСО та сучасних підходів до навчання в НУШ;
• сутності компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та STEM-орієнтованого підходів і специфіки їх реалізації на уроках біології;
• принципів організації проблемного, проєктного, дослідницького навчання в процесі природничої підготовки учнівства;
• методичних засад конструювання компетентнісно орієнтованих завдань, розвитку наскрізних умінь учнівства;
• стратегій розвитку критичного, творчого мислення учнів засобами природничої освітньої діяльності;
• основ STEM-інтеграції в природничій освітній галузі.

Уміння та практичні навички:

• організовувати освітній процес з біології на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ;
• проєктувати та моделювати навчальні заняття з урахуванням діяльнісного, компетентнісного та STEM-орієнтованого підходів;
• розробляти й адаптовувати змістове та методичне забезпечення навчання (компетентнісно орієнтовані завдання, навчальні проєкти, дидактичні матеріали) відповідно до освітніх потреб учнівства;
• застосовувати методи проблемного, проєктного навчання, організовувати дослідницьку й і творчу діяльність здобувачів освіти;
• використовувати цифрові інструменти та онлайн-сервіси для створення освітнього контенту, організації дистанційного й змішаного навчання, візуалізації та 3D-моделювання;
• здійснювати самооцінювання та рефлексію результатів навчальної діяльності учнівства;
• інтегрувати  STEM-практики у зміст і методику викладання навчального предмета «Біологія»
• планувати власний професійний розвиток і використовувати можливості формальної, неформальної та інформальної освіти для професійного самовдосконалення.

Диспозиції (цінності, ставлення):

• готовність до впровадження інноваційних освітніх практик і сучасних підходів до навчання біології;
• усвідомлення важливості безперервного професійного розвитку, професійної мобільності та цифрової грамотності;
• орієнтація на розвиток особистості здобувача освіти, формування ключових компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вимог НУШ;
• відповідальне ставлення до організації безпечного та психологічно комфортного освітнього середовища;
• прагнення до творчого пошуку, професійної рефлексії та особистісно-професійного самовдосконалення в педагогічній діяльності.

Реалізація програми підвищення кваліфікації ґрунтується на компетентнісному, діяльнісному, особистісно орієнтованому, інтегративному, середовищному, проєктному та STEM-орієнтованому підходах з урахуванням особливостей природничої освітньої галузі та сучасних вимог НУШ. Зміст програми має практичну спрямованість і орієнтований на розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей вчителів біології (природничої освітньої галузі), необхідних для організації навчання, виховання і розвитку учнів відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та на основі Державного стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 30 вересня 2020 року № 898.

 

За погодженням