Vector

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА РІВНІ ЦИКЛУ БАЗОВОГО ПРЕДМЕТНОГО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Професійний розвиток учителів образотворчого мистецтва ЗЗСО відповідно до сучасної державної політики у сфері освіти, розширення та систематизація знань й удосконалення раніше набутих та формування нових професійних компетентностей, необхідних для ефективної організації освітнього процесу в умовах реалізації концепції НУШ та впровадження ДСБСО.

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА НА РІВНІ ЦИКЛУ БАЗОВОГО ПРЕДМЕТНОГО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

Інформація про розробника (розробників):

Ольга КОГУТ, заступник директора з науково-педагогічної, навчальної роботи та інформаційно-комунікаційних технологій Тернопільського ОКІППО, кандидат філологічних наук, доцент; Наталія САРАНЧУК, методист відділу методики навчальних предметів суспільно-гуманітарного та естетичного циклів Тернопільського ОКІППО.

Напрями підвищення кваліфікації:

  • сучасні підходи до навчання в Новій українській школі на рівні базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Вчитель закладу загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2024)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Вчитель ЗЗСО. А2. Предметно-методична компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. А3. Інформаційно-цифрова компетентність
  • Вчитель ЗЗСО. Г2. Організаційна компетентність

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НУШ

Тема 1.1. Впровадження сучасних підходів до навчання образотворчого мистецтва у базовій середній освіті: психолого-педагогічні та інклюзивні аспекти

Поняття педагогічного підходу як стратегічної основи організації освітнього процесу в мистецькій освітній галузі. Психолого-педагогічні особливості навчання учнів підліткового віку та їх урахування в організації освітнього процесу. Реалізація педагогіки партнерства як основи суб’єкт-суб’єктної взаємодії в освітньому процесі. Інклюзивні підходи до організації навчання образотворчого мистецтва з урахуванням індивідуальних освітніх потреб учнівства.  Реалізація сучасних підходів до навчання образотворчого мистецтва в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

 

Тема 1.2. Методичні аспекти міжпредметної інтеграції навчального предмета «Образотворче мистецтво». Методичні підходи до поєднання змісту навчального предмета «Образотворче мистецтво» з іншими освітніми галузями. Реалізація інтегративних зв’язків у процесі проєктної діяльності учнівства. Використання міжпредметних завдань як засобу формування цілісного уявлення про образотворче мистецтво. Особливості добору змісту, методів і форм навчання в умовах STEАM-орієнтованого підходу. Роль учителя в забезпеченні міжпредметної взаємодії та координації навчального змісту.

 

Тема 1.3. Взаємодоповнюваність підходів до навчання образотворчого мистецтва шляхом використання цифрових інструментів

Використання цифрових інструментів у навчанні образотворчого мистецтва як складова модернізації освітнього процесу в умовах Нової української школи. Взаємозв’язок і взаємодоповнюваність компетентнісного, діяльнісного, інтегративного та STEАM-орієнтованого підходів у процесі використання цифрових технологій. Використання хмарних платформ і онлайн-інструментів для організації навчальної взаємодії в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Методичні засади організації роботи учнів із цифровими графічними середовищами з урахуванням вікових особливостей. Роль цифрової грамотності у формуванні практичних умінь, самостійності та активної пізнавальної діяльності учнівства.

 

МОДУЛЬ 2. МЕТОДИЧНІ ТА НОРМАТИВНО-ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ВИКЛАДАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ

Тема 2.1. Методичні аспекти формування архітектури ефективного уроку образотворчого мистецтва у 7–9 класах

Поняття архітектури сучасного уроку мистецтва як цілісної педагогічної системи організації навчальної діяльності учнівства. Структурні компоненти уроку та їх взаємозв’язок у контексті компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Планування навчальної діяльності з урахуванням специфіки мистецької освітньої галузі та вікових особливостей учнів 7–9 класів. Визначення навчальних цілей і добір змісту відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти. Методи, форми та прийоми навчання як інструменти реалізації проєктної діяльності. Створення навчального середовища, що забезпечує активну пізнавальну діяльність і взаємодію учасників освітнього процесу. Методичні засади забезпечення цілісності, логічності та результативності уроку образотворчого мистецтва.

 

Тема 2.2. Трансформація освітнього процесу засобами сучасного навчально-методичного забезпечення мистецької освітньої галузі

Сучасне навчально-методичне забезпечення як чинник трансформації освітнього процесу та реалізації концептуальних засад Нової української школи. Типові та модельні навчальні програми як основа планування освітнього процесу в 7–9 класах. Навчально-методичне забезпечення викладання образотворчого мистецтва: підручники, посібники, методичні рекомендації, електронні освітні ресурси та цифрові платформи. Роль навчально-методичної документації в проєктуванні, організації та модернізації освітнього процесу. Вимоги до сучасного вчителя мистецтва у контексті професійних стандартів і освітніх реформ. Особливості використання нормативної бази та навчально-методичних матеріалів для забезпечення якості, гнучкості й безперервності освітнього процесу. Узгодження змісту навчання з вимогами державної освітньої політики, компетентнісного навчання та принципами Нової української школи.

Тема 2.3. Інтеграція змісту навчальних предметів «Технології» та «Образотворче мистецтво» засобами декоративно-ужиткового мистецтва

Місце декоративно-ужиткового мистецтва в системі сучасної шкільної освіти як засобу інтеграції змісту навчальних предметів «Технології» та «Образотворче мистецтво». Основні види й традиції декоративно-ужиткового мистецтва як складова національної культурної спадщини та важливий ресурс художньо-технологічної освіти. Освітній потенціал художньо-технологічної діяльності у формуванні естетичного смаку, креативності, технологічних умінь і творчої самореалізації учнівства. Міжпредметні зв’язки та інтегративний підхід як інструмент формування цілісного сприйняття декоративно-ужиткового мистецтва. Методичні засади організації практичної діяльності учнів у процесі створення декоративних виробів із використанням традиційних і сучасних технік. Використання проєктної діяльності як форми реалізації інтегрованого навчання та розвитку практичної спрямованості освітнього процесу. Роль декоративно-ужиткового мистецтва у розвитку творчого мислення, художньо-конструкторських умінь і національно-культурної ідентичності здобувачів освіти. Поєднання традиційних художніх практик із сучасними технологіями та цифровими засобами навчання в освітньому процесі

 

Тема 2.4. Особливості реалізації проєктного, проблемного та кооперативного навчання образотворчого мистецтва у 7–9 класах ЗЗСО

Сутність проєктного, проблемного та кооперативного навчання як сучасних педагогічних технологій, орієнтованих на активну діяльність учнівства; умови їх ефективної реалізації на уроках образотворчого мистецтва у 7–9 класах. Організація проєктної діяльності як засобу формування практичних умінь, креативності та відповідальності здобувачів освіти. Проблемне навчання як спосіб розвитку критичного мислення через розв’язання навчально-пізнавальних ситуацій. Кооперативне навчання як форма організації взаємодії учнів, спрямована на формування навичок співпраці та комунікації. Методи та прийоми інтеграції зазначених підходів у структуру уроку образотворчого мистецтва. Роль учителя як фасилітатора навчального процесу та організатора навчальної взаємодії. Реалізація зазначених підходів у контексті компетентнісної парадигми Нової української школи.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

Тема 1.1. Впровадження сучасних підходів до навчання образотворчого мистецтва у базовій середній освіті: психолого-педагогічні та інклюзивні аспекти

  • Аналіз фрагменту уроку мистецтва щодо врахування вікових та фізіологічних особливостей учнівства. 
  • Моделювання педагогічних ситуацій із адаптацією змісту завдання для учнів з різними освітніми потребами. 
  • Розроблення фрагмента уроку з урахуванням діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів.

 

Тема 1.2. Методичні аспекти міжпредметної інтеграції навчального предмета «Образотворче мистецтво» в STEАM-орієнтованому освітньому середовищі

  • Визначення міжпредметних зв’язків теми уроку образотворчого  мистецтва зі STEАM-дисциплінами. 
  • Конструювання інтегрованого STEАM-завдання для учнів 7–9 класів. 

 

Тема 1.3. Взаємодоповнюваність підходів до навчання мистецтва шляхом використання цифрових інструментів

  • Моделювання мистецького твору у 3D-середовищі. 
  • Створення інструкції для учнів щодо використання цифрового графічного сервісу під час виконання практичної роботи.
  • Розроблення фрагмента навчального заняття з музичного мистецтва із використанням цифрових інструментів на засадах компетентнісного, діяльнісного або STEАM-орієнтованого підходів.
  • Аналіз можливостей цифрових інструментів для організації очного, дистанційного чи змішаного навчання образотворчого мистецтва.

 

Тема 2.1. Методичні аспекти формування архітектури ефективного уроку «Мистецтво» у 7–9 класах

  • Проєктування конспекту уроку мистецтва за визначеною темою. 
  • Конструювання структури уроку з урахуванням компетентнісного та діяльнісного підходів.
  • Створення технологічної карти уроку.
  • Моделювання різних етапів уроку (мотиваційного, діяльнісного, рефлексивного).
  • Добір завдань для практичної частини уроку.
  • Добір методів і прийомів навчання для різних етапів уроку.

 

Тема 2.2. Трансформація освітнього процесу засобами сучасного навчально-методичного забезпечення мистецької освітньої галузі

  • Розроблення фрагмента навчально-методичного забезпечення уроку мистецтва (інструкційні картки, дидактичний матеріал). 
  • Добір цифрових освітніх ресурсів і методичних матеріалів для організації очного, дистанційного або змішаного навчання мистецтва.
  • Аналіз відповідності навчально-методичних матеріалів вимогам Державного стандарту базової середньої освіти.
  • Розроблення фрагмента календарно-тематичного планування з використанням сучасного навчально-методичного забезпечення.

 

Тема 2.3. Декоративно-ужиткове мистецтво як інтегруюча складова навчальних предметів «Технології» та «Образотворче мистецтво»

  • Розроблення інтегрованого завдання з елементами декоративно-ужиткового мистецтва. 
  • Розроблення плану інтегрованого уроку «Технології + Образотворче мистецтво».
  • Створення ескізу виробу з декоративним оздобленням.
  • Планування мініпроєкту з виготовлення художньо-технологічного виробу. 
  • Аналіз можливостей використання традиційних технік у сучасному навчанні.
  • Аналіз культурологічного та технологічного потенціалу виробів народного мистецтва.

 

Тема 2.4. Особливості реалізації проєктного, проблемного та кооперативного навчання образотворчого мистецтва у 7–9 класах ЗЗСО

  • Планування навчального проєкту із визначенням його мети, етапів реалізації, очікуваного продукту та критеріїв оцінювання.
  • Моделювання проблемної ситуації для уроку образотворчого мистецтва. 
  • Конструювання завдання для групової (кооперативної) роботи учнів. 
  • Створення критеріїв організації роботи в групах.
    1. Тема 1.1. Впровадження сучасних підходів до навчання образотворчого мистецтва у базовій середній освіті: психолого-педагогічні та інклюзивні аспекти

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

  • У чому полягають спільні риси та відмінності компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів у навчанні образотворчого мистецтва?
  • Як забезпечити педагогічну підтримку учнів з різними освітніми потребами під час виконання практичних завдань?
  • У чому полягає роль учителя як фасилітатора навчального процесу в умовах сучасного уроку образотворчого мистецтва?
  • Які умови створення безпечного та психологічно комфортного освітнього середовища? 
  1.  

Тема 1.2. Методичні аспекти міжпредметної інтеграції навчального предмета «Образотворче мистецтво» в STEАM-орієнтованому освітньому середовищі

  • Як оцінити ефективність міжпредметної інтеграції в мистецькій освіті? 
  • Які типи STEАM-завдань доцільно використовувати в 7–9 класах? 
  • Як забезпечити баланс між предметним змістом і інтегрованими STEАM-завданнями?
  •  
    1. Тема 1.3. Взаємодоповнюваність підходів до навчання образотворчого мистецтва шляхом використання цифрових інструментів
  • Що включає поняття «графічна грамотність» у мистецькій освіті? 
  • Які методичні підходи до організації роботи учнів із цифровими графічними середовищами? 

 

  1. Тема 2.1. Методичні аспекти формування архітектури ефективного уроку «Образотворче мистецтво» у 7–9 класах
  • Як забезпечити логічну послідовність етапів уроку відповідно до компетентнісного підходу? 
  • Які методи і форми навчання є найбільш ефективними в мистецькій освітній галузі? 

 

  1. Тема 2.2. Трансформація освітнього процесу засобами сучасного навчально-методичного забезпечення мистецької освітньої галузі
  • Яке значення мають модельні навчальні програми для планування освітнього процесу? 
  • Які вимоги висуваються до навчально-методичного забезпечення уроків образотворчого мистецтва? 
  • Як забезпечується відповідність освітнього процесу Державному стандарту базової середньої освіти? 

 

  1. Тема 2.3. Декоративно-ужиткове мистецтво як інтегруюча складова технологій та образотворчого мистецтва
  • Чим відрізняється роль декоративно-ужиткового мистецтва у технологічній та мистецькій освітніх галузях? 
  • Які традиційні та сучасні техніки декоративно-ужиткового мистецтва доцільно використовувати на уроках? 
  • Як забезпечити розвиток творчості учнів через художньо-технологічну діяльність? 

 

  1. Тема 2.4. Особливості реалізації проєктного, проблемного та кооперативного навчання образотворчого мистецтва у 7–9 класах ЗЗСО
  • Які спільні та відмінні характеристики цих педагогічних підходів? 
  • Як організувати ефективну групову взаємодію учнів під час навчання образотворчого мистецтва? 
  • Як інтегрувати проблемні ситуації в структуру уроку образотворчого мистецтва?

За результатами опанування програми слухачі підвищення кваліфікації удосконалять професійні компетентності, необхідні для реалізації сучасних підходів до навчання образотворчого мистецтва у ЗЗСО відповідно до концепції НУШ.

Знання та розуміння:

  • нормативно-правових засад організації освітнього процесу у мистецькій освітній галузі, вимог ДСБСО та сучасних підходів до навчання в НУШ;
  • сутності компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного та STEАM-орієнтованого підходів і специфіки їх реалізації на уроках образотворчого мистецтва;
  • принципів організації проблемного, проєктного, дослідницького та кооперативного навчання в процесі мистецької підготовки учнівства;
  • методичних засад формувального оцінювання та розвитку наскрізних знань та умінь учнівства;
  • стратегій розвитку критичного, творчого мислення учнів засобами мистецької освітньої діяльності;
  • принципів організації безпечного, інклюзивного та психологічно комфортного освітнього середовища;
  • можливостей сучасних цифрових технологій, сервісів і платформ для організації очного, дистанційного та змішаного навчання образотворчого мистецтва;
  • основ дизайн-мислення, STEАM-інтеграції у мистецькій освітній галузі.
  • Уміння та практичні навички:
  • організовувати освітній процес вивчення образотворчого мистецтва на засадах сучасних підходів до навчання в НУШ;
  • проєктувати та моделювати навчальні заняття з урахуванням діяльнісного, компетентнісного та STEАM-орієнтованого підходів;
  • розробляти й адаптовувати змістове та методичне забезпечення навчання (компетентнісно орієнтовані завдання, навчальні проєкти, дидактичні матеріали) відповідно до освітніх потреб учнівства;
  • застосовувати методи проблемного, проєктного та кооперативного навчання, організовувати дослідницьку й і творчу діяльність здобувачів освіти;
  • використовувати цифрові інструменти та онлайн-сервіси для створення освітнього контенту, організації дистанційного й змішаного навчання, візуалізації та 3D-моделювання;
  • здійснювати самооцінювання та рефлексію результатів навчальної діяльності учнівства;
  • створювати безпечне, інклюзивне психологічно комфортне освітнє середовище, враховуючи вікові та індивідуальні особливості здобувачів освіти; 
  • інтегрувати сучасні цифрові технології, інструменти дизайн-мислення та STEАM-практики у зміст і методику викладання навчального предмета «Образотворче мистецтво»;
  • планувати власний професійний розвиток і використовувати можливості формальної, неформальної та інформальної освіти для професійного самовдосконалення.

Диспозиції (цінності, ставлення):

  • готовність до впровадження інноваційних освітніх практик і сучасних підходів до навчання мистецтва;
  • усвідомлення важливості безперервного професійного розвитку, професійної мобільності та цифрової грамотності;
  • орієнтація на розвиток особистості здобувача освіти, формування ключових компетентностей і наскрізних умінь відповідно до вимог НУШ;
  • відповідальне ставлення до організації безпечного та психологічно комфортного освітнього середовища;
  • прагнення до творчого пошуку, професійної рефлексії та особистісно-професійного самовдосконалення в педагогічній діяльності.

Реалізація програми підвищення кваліфікації ґрунтується на компетентнісному, діяльнісному, особистісно орієнтованому, інтегративному, середовищному, проєктному та STEАM-орієнтованому підходах з урахуванням особливостей мистецької освітньої галузі та сучасних вимог НУШ. Зміст програми має практичну спрямованість і орієнтований на розвиток професійних компетентностей педагогічних працівників, необхідних для організації сучасного освітнього процесу на рівні циклу базового предметного навчання.

Програма також охоплює психолого-педагогічні та інклюзивні аспекти навчання технологій, зокрема вдосконалення вмінь педагогічних працівників адаптувати зміст і методи навчання відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти

Освітній процес передбачає поєднання інтерактивних лекцій, практичних занять і самостійної роботи слухачів та може здійснюватися в очному, дистанційному або змішаному форматах. Теоретична складова програми реалізується у формі інтерактивних лекцій, тематичних обговорень і відеолекцій, що забезпечують опрацювання актуальних питань мистецької освіти, нормативно-правового забезпечення та сучасних методичних підходів до навчання мистецтва.

Практична складова програми спрямована на трансформацію набутих знань у професійні вміння й навички через виконання компетентнісно орієнтованих завдань, аналіз педагогічних ситуацій, участь у практикумах й обговоренні актуальних проблем мистецької освіти. Значна увага приділяється проєктуванню фрагментів уроків образотворчого мистецтва, розробленню компетентнісно орієнтованих завдань, моделюванню навчальних ситуацій, використанню цифрових інструментів та організації проєктно-технологічної діяльності учнівства.

Навчання базується на розв’язанні реальних або наближених до професійної практики ситуацій, що сприяє розвитку здатності педагогів до самостійного застосування набутих знань у професійній діяльності, прийняття педагогічних рішень і вдосконалення власної методичної грамотності.

Самостійна робота слухачів передбачає поглиблене опрацювання змісту навчальних модулів, аналіз нормативно-правових і методичних джерел, підготовку до практичних занять, виконання індивідуальних практичних завдань і тестових форм контролю. Вона спрямована на розвиток навичок самоосвіти, професійної рефлексії та здатності до безперервного професійного розвитку.

За погодженням