ПРОФЕСІЙНА ПІДТРИМКА: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ У 9 КЛАСІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

МОДУЛЬ 1. Нормативно-правові та науково-методичні засади реалізації мовно-літературної освітньої галузі на етапі базового предметного навчання у Новій українській школі

Тема 1.1. Практична зорієнтованість навчання. Концептуальні засади, держстандарт формування компетентних мовців і читачів з гуманістичним світоглядом. 

 

Ознайомлення учасників підвищення кваліфікації  зі структурою та змістом Програми. Цілепокладання та шляхи цілереалізації.  

Практична зорієнтованість навчання (практико-орієнтований підхід) як освітня модель. Мета, переваги, інструменти упровадження.

Концептуальні засади мовно-літературної освітньої галузі. Цілі та завдання. 

Державний стандарт базової середньої освіти (для 5–9 класів) як офіційний документ, який визначає державні вимоги до того, яких результатів навчання мають досягти учні. Мета, компетентнісний потенціал (базові знання, наскрізні уміння і ціннісні орієнтири) мовно-літературної освітньої галузі,  вимоги до обов’язкових результатів навчання  учнів. Особливості засвоєння  базових знань з української мови й літератури у 9 класі. Розвиток наскрізних умінь і формування ціннісних орієнтирів засобами навчальних предметів «Українська мова», «Українська література», літературних та мовно-літературного інтегрованих курсів. Поступ учнів у досягненні очікуваних результатів.

 

Тема 1.2. Підхід як стратегія навчання. Сучасні підходи до проєктування мовно-літературного контенту з орієнтацією на особтистість учня з кліповим мисленням в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. 

 

Підхід як стратегія навчання. Методи та техніки реалізації підходу.

Проєктування мовно-літературного контенту на основі концепції особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного, діяльнісного, інтегративного, середовищного, емоційного та ціннісного підходів. Методики та інструменти реалізації їх. Цифрові рішення.

Особливості змісту та форми контенту з української мови і української літератури (можливість інтерактивної взаємодії (створення мультимедійних матеріалів, використання інструментів для відеоконференцій), гейміфікація).

Кліпове мислення як особливість сприйняття та обробки інформації. Формат і ознаки кліпового мистення. Подолання проблеми «читання без задоволення»: аудіо та візуалізований формати (аудіокниги,  буктрейлери,  відеоанонси); читацькі щоденники  у блогах чи документах гугл-форми.

Особливості навчання (контент) української мови і літератури за очного навчання (фокус на живе спілкування, парну і групову роботу, театралізацію, літературні дебати, дискусії), дистанційного навчання (асинхронне навчання, самостійна робота з текстом, інтерактивні вправи, аудіоматеріали,  віртуальні дошки, онлайн-тестування);   змішаного навчання(модель «Перевернутий клас»).

 

МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу з української мови і літератури у 9 класі закладу загальної середньої освіти

Тема 2.1. Зміна пріоритетів в освітньому процесі.  Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу в мовно-літературній освітній галузі. Методичні орієнтири конструювання компетентнісно зорієнтованих завдань

 

Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Основні вектори змін: від мовно-літературної теорії до практики, особистісно орієнтоване навчання з проєкцією на освіту упродовж життя, безпеку та інклюзію, діджиталізацію, євроінтеграцію.

Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура компетентнісно орієнтованих завдань, методичні орієнтири для конструювання їх. Аналіз будови орієнтовних завдань для моніторингу читацької компетентності (матеріали звітів за результатами проведення в Україні міжнародного дослідження PISA). Трансформування теоретичного матеріалу з української мови в практико-орієнтовані завдання.  Приклади (дієслова, сполуки слів) формулювань складників компетентнісно орієнтованих завдань. Конструювання компетентнісно орієнтованих завдань  для використання на різних етапах вивчення навчального матеріалу з української мови і української літератури у 9 класі (діагностування, опрацювання теоретичного матеріалу і формування умінь, підсумкове оцінювання).

 

Тема 2.2. Взаємозалежність та взаємодоповнюваність підходів. Сутність діяльнісного, особистісно орієнтованого, середовищного підходів у навчанні  

української мови і літератури. Кооперативне навчання (стратегії кооперації, оцінювання групової діяльності).

         

Взаємозалежність та взаємодоповнюваність підходів до навчання – стратегія, що об'єднує методи, форми та прийоми активного розвитку життєвих навичок, критичного мислення (на прикладі мовно-літературного матеріалу). 

Сутність діяльнісного підходу («навчайся, діючи»), базові принципи: активність, практична спрямованість, орієнтація на результат. За міжнародними стандартами, діяльнісний підхід базується на п'яти елементах: значущості,  залученості (активності), соціальності, мотивації, радості. Основні інтерактивні методи на уроках української мови і української літератури у 9 класі: проєктне навчання, проблемне навчання, ігрові технології. 

Особистісно орієнтований підхід до навчання. Гуманістична сутність цієї моделі навчання. Розвиток людяності, критичного мислення та здатності до адаптації у світі. Принципи (суб'єкт-суб'єктна взаємодія, опора на суб'єктивний досвід, індивідуалізація, педагогіка підтримки) і методи (проєктна діяльність, інтерактивні завдання з мови і літератури, індивідуальні освітні траєкторії, формувальне оцінювання) підходу. 

Середовищне навчання як педагогічна стратегія, що визначає головним інструментом і джерелом розвитку особистості навколишнє освітнє середовище,  ключовими компонентами якого є просторовий, соціальний, інформаційний та діяльнісний. Складники (навчання через дію, вплив на підсвідомість і емоції, індивідуалізація) і результат (формування на основі роботи з текстом, літературним твором адаптивної, свідомої та відповідальної особистості) середовищного підходу. 

Кооперативне навчання як освітній підхід, за якого успіх кожного учасника групи залежить від ефективної взаємодії та внеску всіх членів команди. Основні принципи (позитивна взаємозалежність, особиста (індивідуальна) відповідальність, безпосередня взаємодія, робота в команді (міжособистісні навички), групова рефлексія) і стратегії кооперативного навчання («Ажурна пилка», «Думай – обговорюй у парі – дій», «Карусель», «Пошук інформації», командна гра тощо). Результат –  розуміння мовно-літературних явищ, соціалізація, психологічний комфорт.

Групове навчання як процес вимірювання індивідуального внеску кожного учня і результату спільної роботи. Баланс між командним досягненням (спільний продукт) та особистими компетентностями (мовно-літературні знання, навички комунікування та співпраці), які здобуває кожен учасник. Основні підходи до оцінювання групової роботи (командний (груповий), індивідуальний, змішаний (найбільш ефективний)) та ефективні інструменти оцінювання (критеріальні таблиці за групами результатів або виду роботи – диктант, переказ, твір, тестові завдання; взаємооцінювання, самооцінювання, щоденник/картка спостереження тощо). 

 

Тема 2.3. Інтегративний підхід у викладанні літературного та мовно-літературного інтегрованих курсів. Створення STEM-орієнтованого середовища.

 

Інтегративний підхід у викладанні мовно-літературних курсів. Фокус на формуванні цілісного сприйняття світу, розвитку комунікативних навичок і критичного мислення через текст. Основні принципи та інструменти інтегративного підходу.

Літературні інтегровані курси у 9 класі як новітній спосіб вивчення українського та зарубіжного письменства. Мета запровадження курсів (формування цілісного світогляду, де національні шедеври розглядають в контексті світової літератури, без механічного поділу на окремі предмети) та модельні навчальні програми:  програма авторського колективу під керівництвом Т. Яценко  та програма авторського колективу під керівництвом О. Ніколенко. Особливості літературної інтеграції в 9 класі: наскрізні теми; діалог культур, навчально-методичне забезпечення. Переваги інтегрування.

Інтегрований мовно-літературний курс для 9 класу (програма Старагіної І. П., Новосьолової В. І.),   спрямування на розвиток комунікативних та читацьких компетентностей, поглиблення знань про національну та світову культуру через взаємозв'язок мови й художніх текстів. Особливості: хронологічно-стильовий принцип, аналіз творів світової класики розглядають в єдиному контексті з українськими відповідниками, компетентнісно орієнтований,  містить матеріали для формування критичного мислення, навичок медіаграмотності та усвідомленого володіння державною мовою. 

STEM-орієнтований підхід до навчання української мови і літератури. Дослідницька діяльність (з’ясування походження слів, створення «мовної мапи», аналіз частоти вживання певних слів у текстах, мовні спостереження, створення  мультимедійних  презентацій, інтерактивні і компетентнісно зорієнтовані вправи, онлайн-словники, мініпроєкти). Цифрові інструменти для пошуку інформації, оформлення результатів роботи (інформаційно-цифрова компетентність). Інженерний компонент STEM на уроках мови: створення моделей, схем, конструкторів, таблиць, флеш-карт, ліній часу тощо. Потенціал літератури для інтеграції STEM-підходів: художній текст як основа для дослідження, аналізу та інтерпретації. Ефективною формою роботи є проєктна діяльність (обєднує читання, творчість, конструювання та роботу в групах –  створення макетів, схеми подій, коміксів, ілюстрацій, карт подорожей тощо). Розвиток інтересу до читання засобами STEM-продуктів: аудіокниг, електронних бібліотек, інтерактивних дошок, відео або презентацій за змістом твору. Переваги упровадження STEM-підходів: мотивація учнів до навчання, формується уміння працювати в команді, презентувати результати своєї діяльності, аргументувати власну думку; розвиваються критичне та креативне мислення, комунікативні навички, інформаційна грамотність, відбувається індивідуалізація навчання. Приклади STEM-завдань на уроках української мови і літератури.

 

Тема 2.4. Освітні інструменти проблемного, проєктного навчання. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості засобами української мови і літератури. Рефлексивність навчання.

 

Проблемне навчання якосвітній підхід.Ключові інструменти (проблемна ситуація, евристичний, частково-пошуковий, дослідницький кейс-метод, мозковий штурм). Алгоритм провадження проблемного навчання на уроці мови чи літератури: запитання (парадокс), ресурси для пошуку відповіді (стаття, відео, факти), робота в групах, спільнота та рефлексія. Цифрові інструменти для досліджень.

Проєктне навчання як освітня технологія. Освітні інструменти проєктного навчання – цифрові платформи та додатки. Категорії інструментів для проєктного навчання на уроках словесності: управління мовними чи літератрними проєктами та виконання завдань; мозковий штурм, створення візуального контенту та презентацій, комунікація та обмін документами. 

Термін глибинне (глибоке) навчання як педагогічна концепція, в основі якої лежить глибокий, осмислений процес пізнання. На уроках української мови –  фокус на функціональній грамотності, умінні висловлюватися, розумінні логіки мовних явищ, на уроках української літератури – розвиток критичного мислення, емоційного інтелекту та уміння використовувати ідеї з прочитаного у життєвих ситуаціях. Ключові принципи: усвідомленість, системність, критичний аналіз художніх текстів, оцінка вчинків персонажів.  Основні методики та прийоми на уроках української мови: «Асоціативний кущ», Метод «ПРЕС», взаємоперевірка, сенкан, на уроках української літератури – «Інсерт»,  «Кола Вена», «Кубування», есе «Плюс — мінус — цікаво». Етапи уроку розвитку критичного мислення.

Розвиток когнітивної гнучкості, або здатності швидко адаптуватися до змін, перемикатися між різними завданнями та бачити проблему під різними кутами. Вплив засобів української мови та літератури (багатозначність та синонімія, інтерпретація художніх текстів, створення альтернативних фіналів, фразеологія та граматика) на варіативність мислення, емоційний інтелект та творчість. 

Рефлексивність навчання як здатність учня усвідомлювати, аналізувати та оцінювати власний навчальний процес: що саме вивчає, як це робить, які методи доцільні і які результати. Складники: самопізнання, саморегуляція, оцінка результату. Глибина розуміння (встановлення логічних зв'язків між новими та вже відомими фактами), адаптивність (учиться вчитись), відповідальність (учень – творець своїх знань). Інструменти: щоденник навчання,  постановка цілей за методикою SMAR,  самооцінювання, зворотний зв'язок тощо. 

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Практичне завдання. Обрати одну з тем модельної навчальної програми з української мови для 9 класу і укласти календарно-тематичний план вивчення її, спланувавши умови формування однієї з ключових компетентностей та обґрунтувавши методику опрацювання складників її (базових знань, наскрізних умінь, ціннісних орієнтирів).

2. Практичне завдання. Обрати одну з тем уроків з української мови у 9 класі і спланувати зміст та форму науково-методичного контенту з орієнтацією на особтистість учня з кліповим мисленнямв умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. З’ясувати методичні особливості використання цих матеріалів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

3. Практичне завдання. Створити компетентнісно орієнтоване завдання або трансформувати репродуктивне завдання у компетенісно орієнтоване з української мови / української літератури / літературного / мовно-літературного інтегрованого курсу (на вибір) у  9 класі, ураховуючи вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів, зазначені у Державному стандарті базової середньої освіти. Окреслити методичні умови використання в освітньому процесі створеного компетентнісно орієнтованого завдання.

4. Практичне завдання. Спланувати три варіанти фрагмента уроку з української мови / української літератури / літературного / мовно-літературного інтегрованого курсу (на вибір) у  9 класі, застосовуючи у кожному варіанті один з підходів – діяльнісний, особистісно орієнтований, середовищний. Підготувати методичний коментар щодо використання кожного варіанту фрагмента.

5. Практичне завдання. Проаналізувати модельну навчальну програму з української мови / української літератури / літературного / мовно-літературного інтегрованого курсу (на вибір) для 9 класу та навести приклади тем уроків, які доцільно реалізувати, застосувавши кооперативне навчання. Аргументувати свій вибір.

6. Практичне завдання. Спроєктувати структуру уроку з літературного / мовно-літературного інтегрованого курсу у 9 класі і з’ясувати переваги та труднощі використання цього проєту уроку у 9 класі за кожною із зазначених траєкторій:

-  українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземна мова;

- українська мова, літературний інтегрований курс (українська і зарубіжна література), іноземна мова;

- мовно-літературний інтегрований курс, іноземна мова.

7. Практичне завдання. Укласти вправу для інтегрованого уроку з мовно-літературної освітньої галузі у 9 класі із застосуванням зазначених у таблиці нижче одного зі способів створення STEM-завдання за формулою: аналіз мови тексту – визначення цифрових показників – створення STEM-завдання – презентація створеного продукту-завдання  і методичний коментар щодо використання його у освітній діяльності. 

 

№	Способи створення STEM-завдань
	Створення проєктів «Світ синтаксису», «У гостях у фразеології», «Світ флори / фауни у художньому творі», «Способи визначення художнього часу», «Географія локації письменника», «Страви української кухні у художньому творі», «Шкідливі звички героїв твору», «Герої твору очима сучасного читача», «Музика у літературному творі»
	Створення омографів (малюнків-гармошок з оптичною ілюзією), рекламних роликів, сторібордів, скрайбінгу, обкладинки книжки, твору, стрічки новин, подієвого репортажу, інтернет-сторінки літературного героя, стенограми відеосюжету, сторітелінгу
	Створення на основі змісту творів макетів географічного та історичного тла,  механізмів, подій, планів населених пунктів, замків, фортець, етапів подій, сюжетних ланцюжків, маршрутних листів, карт місцевості
	Створення театрального реквізиту для інсценізації епізодів твору
	Створення мемів, буктрейлерів, буклетів, постерів, лепбуків, абеток-енциклопедій, словників, коміксів,   каліграм,  брошур, фотоколажів, відео, мультфільмів,  скрапбукінгів, кардмейкінгів, артмагазинів
	Дослідження стихії природи,   секретів творення і символьного значення кольорів у тексті / художньому творі
	Підготовка сценаріїв проведення дебатів, дискусій, конференцій, прес-конференцій, інтерв’ю з автором, героєм, читачем твору
	Перевтілення за принципами інженерії: «Я модельєр», «Я редактор», «Я експерт-історик», «Я співавтор твору» тощо

 

 

8. Практичне завдання. Підготувати декілька слайдів для проведення майстерки з використання проблемного / проєктного навчання на уроках української мови / української літератури у 9 класі. Пояснити особливості  структури уроку за використання одного із вище зазначених видів навчання.

9. Практичне завдання. Укласти діаграму Вена стосовно глибинного та поверхневого навчання на уроках української словесності у 9 класі. Відповідь ілюструвати прикладами роботи учителя та здобувачів освіти на уроках відповідних навчальних предметів. Відповідь аргументувати.

10. Практичне завдання.  Дібрати ефективні методи розвитку критичного мислення у здобувачів базової середньої освіти, укласти рейтинг за частотністю використання їх на уроках. Обґрунтувати свою позицію.

11. Практичне завдання. З урахуванням педагогічної мобільності й гнучкості поділитися власним досвідом щодо доцільних інструментів для створення рефлексивного навчального середовища.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

До теми 2.1.  Зміна пріоритетів в освітньому процесі.  Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу в мовно-літературній освітній галузі. Методичні орієнтири конструювання компетентнісно зорієнтованих завдань

1. Довести, що компетентнісно зорієнтовані завдання є умовою реалізації компетентнісного підходу до реалізації мовно-літературної освіти у 9 класі. Відповідь ілюструвати прикладами.

2. Перелічити варіанти структури компетентнісно зорієнтованих завдань на уроках української мови і літератури, навести приклад і дати методичне обкутування ефективності завдання

3. Укласти кілька пунктів методичних рекомендацій колегам щодо конструювання компетентнісно зорієнтованих завдань для використання на уроках української словесності.

До теми 2.2. Взаємозалежність та взаємодоповнюваність підходів. Сутність діяльнісного, особистісно орієнтованого, середовищного підходів у навчанні  української мови і літератури. Кооперативне навчання (стратегії кооперації, оцінювання групової діяльності).

1. Сформувати визначення кооперативного навчання, створити візуалізацію цього визначення.

2. Перелічити методи організації кооперативного навчання на уроках мови / літератури / інтегрованого курсу у 9 класі.

3. З’ясувати умови,  необхідні для ефективного перебігу уроку словесності у 9 класі за умови використання кооперативного навчання. Презентувати їх у формі «Вірю / не вірю»

4. Укласти матрицю оцінювання групової діяльності учнів 9 класу на уроках української мови / української літератури / інтегрованого літературного / мовно-літературного курсу. Обгрунтувати вибір критеріїв та кількості балів за кожен

5. Назвати стратегії кооперації у класі, визначити складники ефективності й доцільності використання їх на різних типах уроків української словесності у 9 класу. 

• знання нормативно-правових та законодавчих актів у сфері мовно-літературної освітньої галузі у базовій школі НУШ та компетентнісний потенціал професійного стандарту учителя закладу загальної середньої освіти; про сучасні концептуальні засади, маркери держстандарту, підходи та методики організації мовно-літературного освітнього процесу у 9 класі; особливості методики оцінювання результатів діяльності учнівства за чотирма обов’язковими групами – усна взаємодія, робота з текстом, письмова взаємодія і дослідження мовлення; визначальні характеристики ефективного й безпечного освітнього середовища в умовах очного, дистанційного та змішаного форматів освіти;
• уміння створювати безбар’єрний та психологічно безпечний освітній простір на засадах Концепції Нової української школи, сучасних підходів до навчання (компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного, STEAM-орієнтованого тощо), моделювання сценаріїв проблемного, кооперативного, глибинного навчання, навчального проєкту, стратегій розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості; проєктувати  психологічно комфортне освітнє середовище з урахуванням принципів дизайну уроку, використанням компетентнісно орієнтованих завдань, планування оцінювання, застосування цифрових інструментів та педагогічної рефлексії, адаптації програм,методів, прийомів, форм роботи, засобів навчання (підручників) і змісту навчального матеріалу відповідно до освітніх потреб здобувачів освіти;     
• диспозиції (цінності, ставлення): бути готовим до реалізації сучасних цілей освіти в Новій українській школі, безперервного професійного розвитку та саморозвитку,  упровадження інноваційних освітніх практик, партнерської взаємодії, формування в учнівства життєво необхідних ключових компетентностей. 

Підвищення кваліфікації учителів української мови і літератури за Програмою може відбуватися очно, дистанційно та у змішаному форматі. Для організації освітнього процесу і забезпечення зворотного зв’язку  дистанційно використовуватиметься  платформа сервісу відеоконференцій Google Meet. 

Особливістю реалізації програми є поєднання компетентнісного (професійний стандарт «Вчитель закладу загальної середньої освіти») і діяльнісного підходів у навчанні дорослих та інтеграція цифрових застосунків у освітній процес. 

Призначення  Програми – підготувати педагога-словесника до переходу від репродуктивного навчання до формування ключових компетентностей засобами української мови і літератури, що передбачає зміну ролі учителя та запровадження педагогіки партнерства (супровід, підтримка та модерація освітнього процесу), суб’єкт-суб’єктної взаємодії (співавторство у освітньому процесі), орієнтування на  компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний, середовищний, STEAM-орієнтований підходи (розвиток гуманістичного світогляду здобувачів освіти, критичного мислення, культури мовлення, читацької та цифрової грамотності учнівства у контексті сучасного життя,  інтегрування засобів мови та літератури з медіаграмотністю). Учасники підвищення кваліфікації опанують методичний інструментарій учителя-словесника для другого циклу базової середньої освіти (базового предметного навчання), зокрема для використання на уроках української мови і літератури, літературних та мовно-літературного інтегрованих курсів у 9 класі. 

В основі структури  Програми лежить модульний принцип (програма складається з трьох модулів (семи взаємопов’язаних тем), змістове наповнення яких має практичну спрямованість і сприяє розвитку професійних компетентностей педагогів щодо організації орієнтованого на особистість ефективного освітнього процесу, зокрема на уроках української мови і літератури у 9 класі в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання (у синхронному або асинхронному режимах, використання програм і застосунків, штучного інтелекту, контенту Всеукраїнської школи онлайн, тренажерів, інтерактивних дошок, електронних версій підручників та посібників мовно-літературної тематики тощо).

Зміст Програми має практичну  спрямованість. Кількість годин  на засвоєння  програмного матеріалу становить 15: з них 4 години – лекційні заняття, 8 годин – практична робота, 2 години – самостійна робота, 1 година– підсумкові заходи.

Реалізація Програми здійснюється у поєднанні інтерактивних лекцій з елементами обговорення проблем, перегляду відеоматеріалів з питань нормативно-правового забезпечення та сучасних підходів до навчання мови і літератури, інтегрованих курсів практичних занять і самостійної роботи учасників підвищення кваліфікації.

Практичні завдання покликані інтегрувати набуті знання й уміння учительства у професійну діяльність задля удосконалення власної науково-методичної грамотності та самостійного прийняття педагогічних рішень. Це зокрема компетентнісно орієнтовані та ситуаційні педагогічні завдання, обговорення актуальних проблем мовно-літературної освіти. Значна увага приділяється конструюванню фрагментів уроків української словесності, розробленню на основі мовно-літературного матеріалу компетентнісно орієнтованих завдань, моделюванню навчальних ситуацій, організації проєктної діяльності учнівства, використанню цифрових інструментів, проблемного, кооперативного, глибинного та STEM-орієнтованого навчання.

На основі здатності до безперервного професійного розвитку учасники підвищення кваліфікації удосконалюватимуть уміння професійної рефлексії, самостійного критичного опрацювання нормативно-правових і науково-методичних джерел, змісту навчального матеріалу, виконання практичних індивідуальних (очно групових) різнорівневих завдань  закритої і відкритої  форми (з однією відповіддю, кількома чи альтернативними відповідями, на встановлення відповідності/послідовності,  стислою/розгорнутою відповіддю). 

На завершальному етапі навчання учасники підвищення кваліфікації складуть підсумковий тест із 20 тестових завдань. Максимальна кількість балів за розв’язання тестових завдань – 100, прохідний бал – 60. 

 

За погодженням