ПРОФЕСІЙНА ПІДТРИМКА: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ, УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ, ІНТЕГРОВАНИХ КУРСІВ У 9 КЛАСІ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

 МОДУЛЬ 1. Нормативно-правові та науково-методичні засади реалізації мовно-літературної освіти на етапі базового предметного навчання

 у Новій українській школі

 

Тема 1.1. Підхід у навчанні як стратегія формування компетентних мовців і читачів

 

Ознайомлення учасників підвищення кваліфікації зі структурою та змістом Програми. Цілепокладання та шляхи цілереалізації. 

Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Основні вектори змін: від мовно-літературної теорії до практики, особистісно орієнтоване навчання з проєкцією на освіту упродовж життя, безпека та інклюзія, діджиталізація, євроінтеграцію.

Практична зорієнтованість навчання. Підходи у навчанні як стратегія формування компетентних мовців і читачів. 

Нормативно-правовий та науково-методичний потенціал мовно-літератрної освіти.  Концептуальні засади. Державний стандарт базової середньої освіти (для 5–9 класів) як офіційний документ, який визначає мету (формування компетентних мовців і читачів) і групи результатів навчання. 

Сучасні підходи до навчання і вибір модельних програм. Критерії відбору підручників: зміст та відповідність навчальній програмі, методичний апарат, структура та специфіка подачі матеріалів, інтеграція з цифровими інструментами, дизайн, ергономіка, вікова адаптованість.

 

 

Тема 1.2. Взаємозалежність і взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації освітнього процесу на особистість здобувача освіти.

 

Взаємозалежність і взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації освітнього процесу на особистість здобувача освіти .

Сучасні підходи і проєктування мовно-літературного контенту з орієнтацією на особистість учня з кліповим мисленням в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання

Кліпове мислення як особливість сприйняття та обробки інформації. Формат і ознаки кліпового мистення. Подолання проблеми «читання без задоволення»: аудіо та візуалізований формати (аудіокниги,  буктрейлери,  відеоанонси); читацькі щоденники у блогах чи документах гугл-форми.

Проєктування мовно-літературного контенту з української мови і української літератури у 9 класі НУШ. Особливості змісту та форми контенту:

• можливість інтерактивної взаємодії (створення мультимедійних матеріалів, використання інструментів для відеоконференцій), 
• гейміфікація. 

Організація навчання на матеріалах контенту з української мови і літератури за очного навчання (фокус на живе спілкування, парну і групову роботу, театралізацію, літературні дебати, дискусії), дистанційного навчання (асинхронне навчання, самостійна робота з текстом, інтерактивні вправи, аудіоматеріали,  віртуальні дошки, онлайн-тестування); змішаного навчання (модель «Перевернутий клас»).

 

 

МОДУЛЬ 2. Організація освітнього процесу з української мови і літератури 

у 9 класі закладу загальної середньої освіти

 

Тема 2.1. Компетентнісно орієнтоані завдання – умова реалізації компетентнісного підходу.

 Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу в мовно-літературній освітній галузі. 

Структура компетентнісно орієнтованих завдань, методичні орієнтири для конструювання їх. 

Аналіз будови завдань для моніторингу рівня сформованості читацької компетентності (матеріали звітів за результатами проведення в Україні міжнародного дослідження PISA). Трансформування теоретичного матеріалу з української мови в практикоорієнтовані завдання. Приклади (дієслова, сполуки слів) формулювань складників компетентнісно орієнтованих завдань. Компетентнісно орієнтовані завдання для використання на різних етапах вивчення навчального матеріалу з української мови і української літератури у 9 класі (діагностування, опрацювання теоретичного матеріалу, формування умінь, підсумкове оцінювання).

Практичне завдання. Створити компетентнісно орієнтоване завдання або трансформувати репродуктивне завдання у компетенісно орієнтоване з української мови / української літератури (на вибір) у 9 класі, ураховуючи вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів, зазначені у Державному стандарті базової середньої освіти. Окреслити методичні умови використання в освітньому процесі створеного компетентнісно орієнтованого завдання (Перейти за покликанням Перейти за покликанням ). 

 

 

Тема 2.2. Сутність діяльнісного, особистісно орієнтованого, середовищного підходів у навчанні української мови і літератури

         

Сутність діяльнісного підходу (навчайся, діючи), базові принципи. П'ять елементів (за міжнародними стандартами) діяльнісного підходу:. Основні інтерактивні методи на уроках української мови і української літератури у 9 класі: проєктне навчання, проблемне навчання, ігрові технології. 

Сутність особистісно орієнтованого підходу до навчання. Принципи і методи  підходу. 

Ознаки, . складники і результат середовищного навчаннят. 

Кооперативне навчання як освітній підхід, за якого успіх кожного учасника групи залежить від ефективної взаємодії та внеску всіх членів команди. Основні принципи і стратегії і результат кооперативного навчання.

Групове навчання як процес вимірювання індивідуального внеску кожного учня і результату спільної роботи. Баланс між командним досягненням та особистими компетентностями. Ефективні інструменти оцінювання.

Практичне завдання. Спланувати один з трьох варіантів фрагмента уроку з української мови / української літератури (на вибір) у 9 класі, застосовуючи один з підходів – діяльнісний, особистісно орієнтований, середовищний. Підготувати методичний коментар щодо варіанту фрагмента уроку (Перейти за покликанням Перейти за покликанням ). 

 

 

Тема 2.3. Інтегративний та STEM-орієнтований підходи у навчанні предметів мовно-літературної освітньої галузі. 

 

Інтегративний підхід у викладанні мовно-літературних курсів. Мета, основні принципи та інструменти.  Переваги інтегрування. Формування цілісного сприйняття світу, розвиток комунікативних навичок, критичного мислення, читацьких умінь, навичок медіаграмотності, поглиблення знань про національну та світову культуру через взаємозв'язок мови й художніх текстів. Особливості літературної  та мовно-літературної інтеграції в 9 класі:наскрізні теми; діалог культур, навчально-методичне забезпечення. Інтегровані літературні курси (Ніколенко О. та інші; Яценко Т. О. та інші), інтегрований мовно-літературний курс для 9 класу (Старагіна І. П., Новосьолова В. І.).

STEM-орієнтований підхід до навчання. Інженерний компонент STEM на уроках мови: дослідження походження слів, частотності вживання, створення моделей, схем, мап, конструкторів, таблиць, флеш-карт, ліній часу тощо. Потенціал літератури для інтеграції STEM-підходів: художній текст як основа для дослідження, аналізу та інтерпретації. Цифрові інструменти для пошуку інформації, оформлення результатів роботи (інтерактивні і компетентнісно зорієнтовані вправи, онлайн-словники, мініпроєкти). Переваги упровадження STEM-підходів: мотивація учнів до навчання, формується уміння працювати в команді, презентувати результати своєї діяльності, аргументувати власну думку; розвиток критичного та креативного мислення, комунікативних навичок, інформаційна грамотність, індивідуалізація навчання. 

Практичне завдання. Проаналізувати одну з модельних навчальних програм   літературного / мовно-літературного інтегрованого курсу (на вибір) для 9 класу та навести приклади тем уроків, які доцільно реалізувати, застосувавши кооперативне навчання Перейти за покликанням ; Перейти за покликанням  Аргументувати свій вибір.

 

 

Тема 2.4. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості засобами проблемного, проєктного, кооперативного, глибинного та рефлексивного  навчання. 

 

Критичне мислення на уроках словесності. Етапи розвитку. Підходи.

Розвиток когнітивної гнучкості (здатності швидко адаптуватися до змін, перемикатися між різними завданнями та бачити проблему під різними кутами) засобами української мови та літератури (екологія слововживання, фразеологія, граматика, інтерпретація художніх текстів, створення альтернативних фіналів). 

Проблемне навчанняяк освітній підхід. Ключові інструменти (проблемна ситуація, евристичний, частково-пошуковий, дослідницький кейс-методи, мозковий штурм). Алгоритм провадження проблемного навчання на уроці мови чи літератури: запитання-парадокс, ресурси для пошуку відповіді (стаття, відео, факти), робота в групах, спільнота та рефлексія. Цифрові інструменти для досліджень.

Проєктне навчання. Освітні інструменти – цифрові платформи та додатки. Категорії інструментів для проєктного навчання на уроках словесності: управління мовними чи літератрними проєктами, виконання завдань, створення візуального контенту, презентацій, комунікація. 

Глибинне навчання – осмислений процес пізнання. Фокус на уроках української мови на функціональній грамотності, умінні висловлюватися, розумінні логіки мовних явищ; на уроках української літератури на розвитку критичного мислення, емоційного інтелекту та уміння використовувати ідеї з прочитаного у життєвих ситуаціях. Принципи, основні методики та прийоми роботи.

Рефлексивність як здатність усвідомлювати, аналізувати та оцінювати власну навчальну діяльність: що вивчає, як це робить, які методи доцільні і які результати. Складники: самопізнання, саморегуляція, оцінка результату. Глибина розуміння (встановлення логічних зв'язків між новими та вже відомими фактами), адаптивність (учиться вчитись), відповідальність (учень – творець своїх знань). Інструменти: щоденник навчання,  постановка цілей за методикою SMAR,  самооцінювання, зворотний зв'язок тощо. 

Практичне завдання. Підготувати декілька слайдів для проведення майстерки з використання одного з проблемного / проєктного / кооперативного / глибинного / рефлексивного  навчання на уроках української мови / української літератури у 9 класі (Перейти за покликанням ; Перейти за покликанням ). Пояснити особливості  структури уроку за використання одного із вище зазначених видів навчання.

 

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Практичне завдання. Обрати одну з тем модельної навчальної програми з української мови для 9 класу і укласти календарно-тематичний план вивчення її, спланувавши умови формування однієї з ключових компетентностей та обґрунтувавши методику опрацювання складників її (базових знань, наскрізних умінь, ціннісних орієнтирів).

2. Практичне завдання. Обрати одну з тем уроків з української мови у 9 класі і спланувати зміст та форму науково-методичного контенту з орієнтацією на особтистість учня з кліповим мисленням в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. З’ясувати методичні особливості використання цих матеріалів в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

3. Практичне завдання. Створити компетентнісно орієнтоване завдання або трансформувати репродуктивне завдання у компетенісно орієнтоване з української мови / української літератури / літературного / мовно-літературного інтегрованого курсу (на вибір) у  9 класі, ураховуючи вимоги до обов’язкових результатів навчання учнів, зазначені у Державному стандарті базової середньої освіти. Окреслити методичні умови використання в освітньому процесі створеного компетентнісно орієнтованого завдання.

4. Практичне завдання. Спланувати три варіанти фрагмента уроку з української мови / української літератури / літературного / мовно-літературного інтегрованого курсу (на вибір) у  9 класі, застосовуючи у кожному варіанті один з підходів – діяльнісний, особистісно орієнтований, середовищний. Підготувати методичний коментар щодо використання кожного варіанту фрагмента.

5. Практичне завдання. Проаналізувати модельну навчальну програму з української мови / української літератури /  літературного / мовно-літературного інтегрованого курсу (на вибір) для 9 класу та навести приклади тем уроків, які доцільно реалізувати, застосувавши кооперативне навчання. Аргументувати свій вибір.

6. Практичне завдання. Спроєктувати структуру уроку з літературного / мовно-літературного інтегрованого курсу у 9 класі і з’ясувати переваги та труднощі використання цього проєту уроку за кожною із зазначених траєкторій:

-  українська мова, українська література, зарубіжна література, іноземна мова;

- українська мова, літературний інтегрований курс (українська і зарубіжна література), іноземна мова;

- мовно-літературний інтегрований курс, іноземна мова.

7. Практичне завдання. Укласти вправу для інтегрованого уроку з мовно-літературної освітньої галузі у 9 класі із застосуванням зазначених у таблиці нижче одного зі способів створення STEM-завдання за формулою: аналіз мови тексту – визначення цифрових показників – створення STEM-завдання – презентація створеного продукту-завдання  і методичний коментар щодо використання його у освітній діяльності.

 

№	Способи створення STEM-завдань
	Створення проєктів «Світ синтаксису», «У гостях у фразеології», «Світ флори / фауни у художньому творі», «Способи визначення художнього часу», «Географія локації письменника», «Страви української кухні у художньому творі», «Шкідливі звички героїв твору», «Герої твору очима сучасного читача», «Музика у літературному творі»
	Створення омографів (малюнків-гармошок з оптичною ілюзією), рекламних роликів, сторібордів, скрайбінгу, обкладинки книжки, твору, стрічки новин, подієвого репортажу, інтернет-сторінки літературного героя, стенограми відеосюжету, сторітелінгу
	Створення на основі змісту творів макетів географічного та історичного тла,  механізмів, подій, планів населених пунктів, замків, фортець, етапів подій, сюжетних ланцюжків, маршрутних листів, карт місцевості
	Створення театрального реквізиту для інсценізації епізодів твору
	Створення мемів, буктрейлерів, буклетів, постерів, лепбуків, абеток-енциклопедій, словників, коміксів,   каліграм,  брошур, фотоколажів, відео, мультфільмів,  скрапбукінгів, кардмейкінгів, артмагазинів
	Дослідження стихії природи,   секретів творення і символьного значення кольорів у тексті / художньому творі
	Підготовка сценаріїв проведення дебатів, дискусій, конференцій, прес-конференцій, інтерв’ю з автором, героєм, читачем твору
	Перевтілення за принципами інженерії: «Я модельєр», «Я редактор», «Я експерт-історик», «Я співавтор твору» тощо

 

 

8. Практичне завдання. Підготувати декілька слайдів для проведення майстерки з використання проблемного / проєктного / кооперативного / глибинного / рефлексивного  навчання на уроках української мови / української літератури у 9 класі. Пояснити особливості  структури уроку за використання одного із вище зазначених видів навчання.

9. Практичне завдання. Укласти діаграму Вена стосовно глибинного та поверхневого навчання на уроках української словесності у 9 класі. Відповідь ілюструвати прикладами роботи учителя та здобувачів освіти на уроках відповідних навчальних предметів. Відповідь аргументувати.

10. Практичне завдання.  Дібрати ефективні методи розвитку критичного мислення у здобувачів базової середньої освіти, укласти рейтинг за частотністю використання їх на уроках. Обґрунтувати свою позицію.

11. Практичне завдання. З урахуванням педагогічної мобільності й гнучкості поділитися власним досвідом щодо доцільних інструментів для створення рефлексивного навчального середовища.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

До теми 2.1.  Зміна пріоритетів в освітньому процесі.  Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу в мовно-літературній освітній галузі. Методичні орієнтири конструювання компетентнісно зорієнтованих завдань

1. Довести, що компетентнісно зорієнтовані завдання є умовою реалізації компетентнісного підходу до реалізації мовно-літературної освіти у 9 класі. Відповідь ілюструвати прикладами.

2. Перелічити варіанти структури компетентнісно зорієнтованих завдань на уроках української мови і літератури, навести приклад і дати методичне обкутування ефективності завдання

3. Укласти кілька пунктів методичних рекомендацій колегам щодо конструювання компетентнісно зорієнтованих завдань для використання на уроках української словесності.

До теми 2.2. Взаємозалежність та взаємодоповнюваність підходів. Сутність діяльнісного, особистісно орієнтованого, середовищного підходів у навчанні  української мови і літератури. Кооперативне навчання (стратегії кооперації, оцінювання групової діяльності).

1. Сформувати визначення кооперативного навчання, створити візуалізацію цього визначення.

2. Перелічити методи організації кооперативного навчання на уроках мови / літератури / інтегрованого курсу у 9 класі.

3. З’ясувати умови,  необхідні для ефективного перебігу уроку словесності у 9 класі за умови використання кооперативного навчання. Презентувати їх у формі «Вірю / не вірю»

4. Укласти матрицю оцінювання групової діяльності учнів 9 класу на уроках української мови / української літератури / інтегрованого літературного / мовно-літературного курсу. Обгрунтувати вибір критеріїв та кількості балів за кожен

5. Назвати стратегії кооперації у класі, визначити складники ефективності й доцільності використання їх на різних типах уроків української словесності у 9 класу. 

• знання основних відомостей законодавчих нормативно-правових актів щодо мовно-літературної освітньої галузі у базовій школі НУШ (концептуальних засад, маркерів держстандарту); змістового наповнення предметно-методичної, прогностичної та організаційної компетентностей професійного стандарту учителя закладу загальної середньої освіти; планування і організації освітнього процесу у 9 класі з використанням сучасного ефективного освітнього інструментарію для досягнення обов’язкових результатів діяльності учнівства за чотирма обов’язковими групами – усна взаємодія, робота з текстом, письмова взаємодія і дослідження мовлення; визначальних характеристик ефективного й безпечного освітнього середовища з орієнтацією на особистість в умовах очного, дистанційного та змішаного форматів освіти;
• уміння планування змісту освіти відповідно до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти, визначених державними стандартами; проєктування  ефективного відповідного контенту і освітнього середовища у рамках сучасних підходів до навчання (вибір методів, прийомів, форм і засобів навчання) з метою формування і розвитку в здобувачів освіти ключових компетентностей, наскрізних умінь і ціннісних орієнтирів; моделювання сценаріїв когнітивної гнучкості з урахуванням освітніх інструментів  проблемного, проєктного, кооперативного, глибинного навчання, компетентнісно орієнтованих завдань;
• диспозиції (цінності, ставлення: бути готовим до реалізації сучасних підходів щодо освіти в Новій українській школі, безперервного професійного розвитку та саморозвитку, упровадження інноваційних освітніх практик, партнерської взаємодії, формування в учнівства життєво необхідних ключових компетентностей.

Програмою передбачено розвиток відповідних професійних компетентностей учителів української мови і літератури задля забезпечення належного рівня якості мовно-літературної освіти у Новій українській школі (5 – 9 класи); поглиблення й розширення їхніх знань з теорії і практики навчання (підходи, технології, методики, методи, прийоми, форми) з урахуванням психолого-педагогічних особливостей організації освітнього процесу відповідно до вимог нормативно-правової бази в галузі освіти, що сприятиме активізації розвитку професійних якостей словесників, удосконаленню уміння їх забезпечувати європейський вектор упровадження держстандартів. 

Особливість реалізації Програми – робота за кількома напрямами:

• опрацювання змістового наповнення курсу здійснюється під час лекцій,  практичних занять щодо планування і організації освітнього процесу; створення контенту для забезпечення якості мовно-літературної освіти; коригування індивідуальної траєкторії професійного розвитку учителя української мови і літератури; відпрацювання навичок використання взаємозалежних і взаємодоповнюваних підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість здобувача освіти; застосування стратегій розвитку критичного мислення, когнітивної гнучкості та саморефлексії;
• участь у заняттях практичного спрямування стосовно обговорення й аналізу педагогічної діяльності на засадах сучасних підходів (методів, інструментів) в умовах очного, дистанційного й змішаного навчання; моделювання фрагментів уроків за базовими сценаріями проблемно орієнтованого, проєктного, кооперативного навчань; визначення ознак поверхневого та глибинного навчань; планування навчального проєкту; аналізу, добору та застосування компетентнісно орієнтованих завдань, ефективних методів формування колективної відповідальності, розвитку критичного мислення та  когнітивної гнучкості, створення рефлексивного навчального середовища тощо;
• самостійна робота на основі самодіагностування передбачає опрацювання нормативно-правових, науково-методичних і фахових матеріалів, аналіз і узагальнення сучасних педагогічних практик, виконання практико орієнтованих завдань;
• підсумкові заходи – тестування.

За погодженням