СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ХІМІЇ НА РІВНІ ЦИКЛУ БАЗОВОГО ПРЕДМЕТНОГО НАВЧАННЯ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ

  МОДУЛЬ 1.« ОСНОВИ СУЧАСНОГО НАВЧАННЯ ХІМІЇ В НУШ»

Тема 1.1. Реалізація компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів у хімічній освіті базової школи. 

Поняття педагогічного підходу як стратегії організації хімічної освіти. Зміна освітніх пріоритетів у сучасній школі. Перехід від накопичення хімічних знань до розвитку життєвих навичок. Розвиток природничо-наукової грамотності здобувачів освіти. Інструменти діяльнісного підходу в навчанні хімії. Організація учнівського хімічного експерименту та моделювання процесів. Особливості побудови особистісно орієнтованого уроку хімії в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання.

Тема 1.2. STEM-орієнтований підхід у навчанні хімії.

STEM-підхід як стратегія інтеграції хімії з біологією, фізикою, географією та математикою. Практична зорієнтованість навчання: упровадження домашнього хімічного експерименту та ужиткової хімії. Інструменти створення середовищного підходу в кабінеті хімії та віртуальних лабораторіях.

МОДУЛЬ 2. «ПРАКТИЧНЕ ВПРОВАДЖЕННЯ СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ ХІМІЇ В НУШ» 

Тема 2.1 Стратегії глибинного навчання, розвиток критичного мислення та конструювання компетентнісно орієнтованих завдань із хімії Ознаки поверхневого та глибинного навчань у хімічній освіті. Розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості здобувачів освіти. Графічні організатори для аналізу хімічних властивостей речовин. Застосування діаграми Венна, ментальних карт і фішбоуна. Виявлення фейків та маніпуляцій у медіаінформації хімічного змісту. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації підходів НУШ. Структура компетентнісно орієнтованого завдання з хімії. Формування стимулу, задачної формули та критеріїв оцінювання. Розроблення контекстних задач на основі реальних життєвих ситуацій.

Тема 2.2. Проблемне навчання на уроках хімії: створення проблемних ситуацій та алгоритми їх розв'язання під час хімічного експерименту.

 Сутність та механізми проблемного навчання у хімічній освіті. Поняття проблемного запитання, проблеми та проблемної ситуації. Методика створення проблемних ситуацій на різних етапах вивчення хімії. Алгоритми та освітні інструменти для розв’язання проблемних завдань під час лабораторних та практичних робіт. Кроки наукового пізнання в процесі хімічного експерименту. Висунення гіпотез та планування підтверджувального дослідження.

Тема 2.3. Кооперативне навчання: методи групової взаємодії та стратегії кооперації у процесі хімічних досліджень. 

Сутність, методи та умови ефективного перебігу кооперативного навчання. Принципи формування мікрогруп для виконання хімічних завдань. Розподіл соціальних та командних ролей у групі. Адаптація технік кооперації для уроків хімії. Використання методів Акваріум, Два, чотири, всі разом, Ажурна пилка. Стратегії формування колективної відповідальності в класі. Розроблення матриці оцінювання групової діяльності учнів.

Тема2.4. Проєктне навчання: етапи планування, критерії оцінювання та реалізація навчальних проєктів із хімії.

 Поняття проєктного навчання та його переваги. Спільні та відмінні риси проблемного й проєктного навчання хімії. Етапи планування, структура та координація короткострокових і довгострокових хімічних проєктів. Критерії оцінювання результатів індивідуальної та групової проєктної діяльності учнів. Розроблення проєктів екологічного, валеологічного та практичного спрямування.

Тема 2.5. Створення рефлексивного освітнього середовища та інструменти зворотного зв'язку на уроках хімії.

Практична зорієнтованість та рефлексивність навчання в сучасній школі. Сутність, функції, форми та види педагогічної рефлексії. Особливості емоційної, діяльнісної та змістовної рефлексії з хімії. Формування в учнів навичок до самооцінювання та взаємооцінювання. Педагогічні техніки організації зворотного зв'язку та моніторингу розуміння хімічного матеріалу. Огляд сучасних технік формувального оцінювання для миттєвого відстеження розуміння: швидкі візуальні методи (без гаджетів) – світлофор, пальцевий тест, шкала 1-5, хімічні знаки; письмові експрес-техніки (1–3 хвилини) – квиток на вихід, однохвилинне ессе, знайди помилку, 3-2-1; цифрові інструменти - платформи Plickers, Mentimeter, Kahoot, Google Forms; практично-орієнтовані вправи – хімічний конструктор, робота в парах «Учень – Учитель» тощо.   

 

Орієнтовний перелік практичних завдань 

Для успішного завершення курсу слухачі виконують комплекс завдань, що моделюють реальну професійну діяльність: 

Проєктна майстерня «Хімія навколо нас»: Переформатуйте класичні академічні теми (наприклад, «Розчини», «Оксиди» або «Швидкість хімічних реакцій») у площину повсякденного життя. Розробіть мінісценарії уроків, де учні виступають у ролі експертів: технологів харчової промисловості, екологів, експертів побутової хімії чи фармакологів.

 Конструкторське бюро «Компетентнісний вимір та рефлексія»: Розробіть одне компетентнісно орієнтоване завдання на основі реальної життєвої ситуації, спрямоване на розвиток критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів. Додайте до нього опис однієї паперової або цифрової техніки формувального оцінювання для миттєвого відстеження розуміння та організації самооцінювання учнів наприкінці такого уроку.

 Методичний інтенсив «Дослідницький підхід»: Розробіть інструкцію для учнівських хімічних досліджень (зокрема побутового або домашнього експерименту з безпечними речовинами: сода, оцет, лимонна кислота, індикатори з соку червонокачанної капусти тощо). Акцентуйте на тому, як навчити учнів самостійно висувати гіпотези та фіксувати результати спостережень, а не просто діяти за готовим шаблоном.

 Лабораторія віртуальної хімії (на вибір педагога) 1. За допомогою PhET Simulations розробіть робочий аркуш для учня під одну з цих симуляцій: «Концентрація», «Розчинність», «Моделювання молекул» та «Балансування хімічних рівнянь». 2. За допомогою ChemCollective / Beyond Labz: змоделюйте віртуальний хімічний експеримент (наприклад, титрування або визначення pH 11 розчинів), який важко або небезпечно реалізувати в умовах шкільного кабінету. 3. Працюючи з мобільними додатками - створіть 3D-екскурсію доповненої реальності (AR) для візуалізації кристалічних ґраток та просторової будови органічних і неорганічних молекул.

Вимоги до самостійної роботи 

Самостійна робота передбачає поглиблене вивчення нормативних документів та опрацювання додаткової літератури. 

Питання до самостійної роботи 

1. Які головні зміни у викладанні хімії у 7–9 класах передбачає наказ МОН від 09.08.2024 № 1120 щодо оновлення типової освітньої програми? 

2. Які головні відмінності між проблемним запитанням та звичайним репродуктивним запитанням на уроці хімії? 

3. Який конкретний матеріальний або цифровий продукт можуть створити учні у межах навчального проєкту з хімії? 

4. Як ефективно розподілити ролі між чотирма учнями в мікрогрупі під час виконання хімічного досліду? 

5. Чим відрізняється глибинне засвоєння хімічних понять від поверхневого зазубрювання визначень та формул? 

6. Які переваги має використання цифрових інструментів швидкого зворотного зв'язку (типу Google Forms чи Mentimeter) наприкінці уроку хімії?

Знання й розуміння:

 - нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері базової     середньої освіти; 

- академічної свободи вчителя в організації освітнього процесу; 

- роль компетентнісно орієнтованих завдань в інтеграції знань та умінь; 

- значення сучасних методів навчання, їхню орієнтацію на учня, діяльнісний підхід та інтерактивність; 

- психолого-фізіологічні особливості учнів та мотиваційні чинники підлітків у освітньому процесі;

 - види оцінювання результатів навчання у природничій освітній галузі, принципи самооцінювання та взаємооцінювання.

 Уміння:

 - формувати в учнів ключові компетентності та вміння, спільні для всіх компетентностей; 

- організовувати освітній процес із застосуванням рефлексії, формувального оцінювання та інноваційних методів для підвищення результативності та мотивації учнів; 

- використовувати онлайн-платформи для формування природничої компетентності учнів; 

- враховувати психолого-фізіологічні особливості підліткового віку; 

- ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології та інструменти штучного інтелекту в освітньому процесі.

Програма реалізується у дистанційній формі з використанням сучасних цифрових освітніх платформ, що забезпечують організацію синхронної та асинхронної взаємодії учасників освітнього процесу. Реалізація програми поєднує інтерактивні лекції та практичні заняття. Основний акцент зроблено на діяльнісному підході:

•  виконанні вправ;
•  аналізі 2 реальних кейсів;
• розв’язанні конкретних професійних ситуацій з якими вчитель стикається у повсякденній роботі.

Програма може втілюватися у різних часових форматах залежно від організаційних умов, зокрема:

-        інтенсивному (короткостроковому) форматі з компактним розкладом занять протягом 1-го тижня;

-        пролонгованому форматі з розподілом навчальних модулів і тем у часі.

Навчальний процес здійснюється з урахуванням принципів гнучкості та доступності, що передбачає можливість поєднання синхронної участі в заняттях із самостійним опрацюванням навчальних матеріалів.

Втілення Програми передбачає залучення педагогічних працівників, які мають досвід викладання відповідного навчального курсу або суміжних дисциплін, а також володіють сучасними методиками навчання та цифровими інструментами.

За погодженням