СУЧАСНЕ НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ, ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ ТА ПРАВОЗНАВСТВА В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (7-9 КЛАСИ)

МОДУЛЬ 1. ГРОМАДЯНСЬКА ТА ІСТОРИЧНАОСВІТА У РЕАЛІЗАЦІЇ ЦІЛЕЙ І ЗАВДАНЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

Тема 1.1. Нормативно-правова база Нової української школи в контексті громадянської та історичної освітньої галузі: нові можливості для сучасного вчителя.

Фундаментальні законита стратегічні орієнтири реформи освіти. Закони України «Про освіту» та «Про повну загальну середню освіту» як основи для трансформації шкільної системи. Концепція Нової української школи: цінності і принципи НУШ.

Державний стандартбазової середньої освіти (ДСБСО) та як з ним працювати вчителям громадянської та історичної освітньої галузі.

Академічна свободавчителя: від програмдо практики. Варіантипоєднання освітніх компонентів громадянської та історичної освітньої галузі. Навчально-методичне забезпечення предметів/курсів освітньої галузі за варіантами

компонування. Методичнапідтримка підручників у НУШ.

Проєктування програм:можливості вчителя розробляти власні навчальні програми на основі модельних навчальних програм. Календарно-тематичне планування.

Типовий та робочий плани: роль вчителя у створенні освітньої програми закладу освіти.

Автономія педагога: право на вибір методів, стратегійта інструментів навчання відповідно до потреб учнівства.

Тема 1.2. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів / курсів освітньої галузі

Методологічний інструментарій сучасного вчителя громадянської та історичної освітньої галузі. Компетентнісний підхіддо навчання у громадянській та історичній освітній галузі. Діяльнісний підхід: включення учня в навчальний процес як активного суб’єкта, застосування методів, що спонукають до дії та

самостійного пошуку. Інтегроване навчання: чому важлива інтеграція у громадянській та історичній освітній галузі. STEM-орієнтований підхід:

поєднання науки, технологій та математики для розв'язання реальнихжиттєвих проблем.

Ключові характеристики сучасних методів навчання: орієнтація на учня / ученицю, навчання на основі діяльності, інтерактивний підхід, різноманітні форми взаємодії учнівства, інтегрований характер(можливість отримати знанняз кількох тем, вивчаючи одну), співпраця на рівних умовах. Приклади сучасних методів (за списком Suraasa, 2024): перевернутий клас, інтеграція технологій, компетентнісно орієнтоване навчання, сократівський метод, 12 соціальне

навчання (сервісненавчання), STEAM, дизайн-мислення. Стратегії навчання високого впливу (High Impact Teaching Strategies - HITS).

МОДУЛЬ 2. СУЧАСНА КОМПЕТЕНТНІСНА МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ІСТОРІЇ, ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ ТА ПРАВОЗНАВСТВА

Тема 2.1. Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходув громадянської та історичної освітньої галузі

Потенціал громадянської та історичної освітньої галузі у формуванні ключових компетентностей. Ключові компетентності та специфіка їх формування в межах галузі. Потенціал галузі у формуванні наскрізних умінь.

Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісногопідходу до навчання.Структура та орієнтиридля їх аналізу, добору і застосування. Практична зорієнтованість навчання.

Галузева специфіка у формуванні ключовихкомпетентностей.

Розроблення компетентнісних завдань, що враховують вікові особливості учнівства та групи результатів навчання галузі. Методичні особливості роботи з групами результатів.

Практичний кейс. Розроблення компетентнісно орієнтованих завдань з історії, правознавства, громадянської освіти.

Тема 2.2. Виявлення та подолання освітніх втрат у громадянській та історичнійосвітній галузі на рівні другогоциклу базової середньої освіти

Діагностика освітніх втрат та результатів навчання. Аналіз вимог Державного стандарту: визначення обов’язкових результатів навчання для громадянської та історичної галузі,які могли бути не досягнуті на попередніх етапах.

Інструментарій діагностики: проведення вхідного оцінювання для виявленняпрогалин у знанняхта вміннях (діагностика готовності до навчання).

Цифрові інструменти для моніторингу: застосування електронних сервісів для відстеження прогресу учнів та оперативного виявлення втрат у реальному часі.

Проєктування стратегій подолання втрат. Адаптація навчальних програм: використання академічної свободи вчителя для модифікації робочих

програм з метою компенсації втраченого навчального матеріалу. Прогнозування результатів: планування освітнього процесу з урахуванням виявлених дефіцитів.

Індивідуальні освітні траєкторії: побудова планів навчання, що враховують психолого-фізіологічні особливості підлітків та їхні індивідуальні потреби у надолуженні знань.

Методичний інструментарій та діяльнісний підхід у подоланні освітніх втрат.

Інтегрований підхід:поєднання тем історичної та громадянської освіти для оптимізації навчального часу та подолання втрат через міждисциплінарні зв’язки.

Оцінювання та підтримка в процесі надолуження освітніх втрат.

Тема 2.3.Зміна пріоритетів в освітньому процесівід накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Дизайн сучасного уроку

Зміна освітньої парадигми: від знань до навичок. Пріоритети НУШ: перехід від накопичення знань до розвитку життєвих навичок, критичного мислення та когнітивної гнучкості. Формування ключових компетентностей та наскрізних умінь, спільних для всіх освітніх галузей.

Теоретичне підґрунтята моделі освітнього дизайну. Концепція зворотного дизайну.

З чого варто почати, щоб створити дизайнуроку? Приклади вправтехнік для рефлексії вчителя:картка рефлексії для вчителя, метод «Три зірки і бажання», питання для самоаналізу за категоріями, анкетування учнівства, метод SWOT-

аналізу, спільна рефлексія з колегами, щоденниквчителя.

Як визначити навчальніцілі уроку? Використання таксономії

навчальних цілей Бенджаміна Блума. Приклади практичного застосування таксономії Блума під час створеннядизайну року з історії, громадянської освіти, правознавства.

«Освітній дизайн» за Робертом Ганьє. Практичний кейс: створення дизайну урокуз історії/громадянської освіти/правознавства за 9 подіяминавчання Ганьє.

 

Тема 2.4. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту

Сутність проєктне навчання.Що таке обʼєктоорієнтоване навчання з історії. Методи обʼєктоорієнтованого навчання; проблеми та переваги

впровадження такого навчання; ресурси й джерела для вчителів, аби опанувати та впровадити обʼєктоорієнтоване навчання на уроках історії й громадянської освіти.

Приклади «музейних проєктів» у школі: як інтегрувати живу спадщину у навчальний процес (за матеріалами проєкту «Навчати та вчитися за допомогою живої спадщини в Україні»). Які основні етапи проєктної діяльності на уроках історії в школі? Практичний кейс: розроблення технологічної карти навчального проєкту з історії України у 9 класі.

1. Орієнтовний перелікпрактичних завдань
2. Укладання навчальної програми (фрагменту) з навчального предмету/ інтегрованого курсу на основі модельної навчальної програми.
3. Створення шаблонівконспектів   компетентнісно орієнтованих уроків з навчального предмету / інтегрованого курсу.
4. Моделювання навчального процесуна уроці з використанням принципуBYOD / STEAM-освіти.

 

1. Вирішення педагогічної ситуації.
2. Виготовлення сучасного дидактичного матеріалу для: інтегрованого навчання; подолання освітніх втрат; організації громадянського та національно-патріотичного виховання; навчання дітей з ООП.
3. Конструювання фрагменту уроку з елементами проєктного навчання / медіаосвіти.
4. Використання інструментів ШІ для роботиз навчальними матеріалами.
5. Укладання рубрик для оцінювання результатів навчання.
6. Створення завдань для здійснення оцінювання за групами результатів.
7. Виконання тестовихзавдань із теми.
   1. Орієнтовний перелікпитань для самостійного опрацювання (за потреби)

1. Корисний зарубіжний досвід організації компетентнісного навчання історії та суспільних дисциплін.

2.Оцінювання        результатів         навчання    з        історії,       громадянської    освіти         та правознавства за допомогою деяких цифрових інструментів (на вибір).

Оволодіння знаннями, уміннями, навичками та способами діяльності, з урахуванням вимог Професійного стандарту вчителя ЗЗСО.

Педагоги знатимуть та розумітимуть:

Державний стандартбазової середньої освіти та його вимоги до змісту й результатів навчання учнівства;

концептуальні засади освітньої галузі,мету та завдання навчання історії, громадянської освіти та правознавства;

методологію компетентнісного підходу, методи формування ключових і предметних компетентностей;

сучасні підходи та технології викладання історії, громадянської освіти та правознавства;

методи оцінювання результатів навчання учнівства;

цифрові інструменти та ресурси для організації освітнього процесу.

Педагоги умітимуть:

проєктувати навчальний процес з урахуванням компетентнісного підходу та сучасних вимог;

застосовувати інтерактивні методи (дискусії, дебати, кейс-метод, проєктна діяльність);

формувати в учнівства історичну свідомість, громадянську компетентність, правову культуру, критичне мислення, толерантність та повагу до різноманітності (культур, релігій, поглядів);

застосовувати медіаосвіту для розвитку критичного мислення учнів; розроблятисучасні навчальні матеріали(конспекти, презентації, тести,

завдання);

використовувати    цифрові     ресурси     (онлайн-сервіси,     мультимедійні матеріали);

оцінювати результати навчання учнівства за допомогоюсучасних методів та інструментів;

адаптувати зміст навчання до потреб різних категорій учнівства (зокрема з особливими освітніми потребами);

проводити позакласну роботу (гуртки, екскурсії, виховні заходи); співпрацювати з батьками та громадськістю у вихованнігромадянина-

патріота;

аналізувати власний педагогічний досвід та вдосконалювати професійні навички.

Програма розроблена на основі Типової програми підвищення кваліфікації вчителів закладів загальної середньої освіти, які впроваджують новий Державний стандарт базової середньої освіти (наказ МОН України від 12.10.2022 року № 904). Її зміст реалізується в межах двох модулів: модуль І «Освітні стратегії та сучасні підходи до навчання в Новій українській школі в контексті громадянської та історичної освітньої галузі», модуль ІІ «Організація освітнього процесу та методичні аспекти викладання предметів і курсів громадянської та історичної освітньої галузі». Програма спрямована на розвиток предметно-методичної, прогностичної,оцінювально-аналітичної,інформаційно-цифрової компетентностей вчителів, які викладають предмети та курси громадянської та історичної освітньої галузі, в умовах виконання завдань Концепції Нової української школи. Особливістю цієї програми є її виражена практична орієнтованість, де основний фокус зміщено з теоретичного навчання на активну діяльність вчителя.

За погодженням