ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В МОВНО-ЛІТЕРАТУРНІЙ ГАЛУЗІ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ НУШ

МОДУЛЬ 1. Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі з навчальних предметів / інтегрованих курсів в мовно-літературній галузі відповідно до ДСБСО

 

Тема 1.1. Культура академічної доброчесності в оцінюванні. Базові дидактичні принципи академічної доброчесності.

Академічна доброчесність у вимірі НУШ. Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, механізми її забезпечення. Академічна доброчесність в сучасній школі через призму професійної відповідальності педагога. Практичні кейси створення компетентнісних та ситуаційних завдань. Академічна доброчесність як невіддільна складова системи оцінювання в базовій школі, практичні інструменти для запобігання академічній недоброчесності через зміну форматів завдань та критеріїв оцінювання. Цифрова етика та інструменти доброчесності.

 

Тема 1.2. Стратегії та види оцінювання результатів навчання здобувачів освіти з навчальних предметів мовно-літературної освітньої галузі: складові та сучасні підходи.

Сутність компетентнісного оцінювання в мовно-літературній галузі. Сучасні підходи до оцінювання в НУШ: критеріальний, діяльнісний та особистісно орієнтований підхід. Оцінювання та оцінка. Система оцінювання здобувачів освіти та її складові. Роль оцінювання у формуванні освітньої траєкторії здобувача освіти. Принципи оцінювання. Функції та способи оцінювання. Основні види оцінювання: формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація. Алгоритми оцінювання чотирьох обов'язкових груп результатів на основі принципів диференціації та відповідності Держстандарту.

Інструменти для надання зворотного зв'язку, критерії до завдань та адаптація оцінювання відповідно до рекомендацій МОН.

Свідоцтво досягнень та специфіка його заповнення. Особливості фіксації балів за кожною з чотирьох груп результатів.

 

Тема 1.3. Система індексних, поточних та підсумкових оцінок.

Система оцінювання в Новій українській школі (на основі аналізу наказу МОН № 1093). Практика та інструменти поточного й підсумкового оцінювання на уроках мовно-літературної освітньої галузі. Алгоритм переходу від традиційних підходів до оцінювання за чотирма групами результатів (ГР) для мовно-літературної освітньої галузі. Інструменти компетентнісного підходу для відстежування індивідуального поступу учнів, навички само- й взаємооцінювання, та забезпечення прозорості та об’єктивності результатів відповідно до вимог Державного стандарт базової середньої освіти. Види навчальної діяльності для формування ключових умінь, зразки підсумкових робіт зі схемами та критеріями оцінювання.

 

МОДУЛЬ 2. Методика та інструментарій поточного й підсумкового оцінювання в мовно-літературній освітній галузі

 

Тема 2.1. Стратегії формувального оцінювання в мовно-літературній освіті.

Потенціал формувального оцінювання як ключового чинника забезпечення якості мовно-літературної освіти в НУШ. Провідні стратегії та технології як дієвий інструмент підтримки. Мета та сутність формувального оцінювання.

Зворотний зв’язок як ключовий елемент формувального оцінювання. Методи зворотного зв’язку щодо сприймання та розуміння здобувачами освіти навчального матеріалу. Самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання здобувачів освіти на уроках мовно-літературної освітньої галузі (іншомовна освіта). Інтерактивні техніки, активні методи й прийоми формувального оцінювання. Інструменти формувального оцінювання. Оцінювання результату й процесу групової форми діяльності (парна, командна), комунікативних навичок, уміння працювати в команді та самостійно приймати обґрунтовані рішення.

 

Тема 2.2. Проєктування компетентнісно орієнтованих завдань у процесі навчання предметів/інтегрованих курсів мовно-літературної освітньої галузі за таксономією Блума.

Основні методичні вимоги до укладання компетентнісно орієнтованих завдань з урахуванням вікових особливостей та індивідуальних потреб і можливостей учнів. Типи завдань. Алгоритм конструювання компетентнісно орієнтованих завдань. 

Використання класичної таксономії Блума для створення унікального навчального контенту в просторі НУШ. Алгоритми переходу від репродуктивного рівня навчання до розвитку навичок мислення високого рівня (аналізу, оцінювання та створення). Специфіка формулювання дидактичних цілей, вибір відповідних дієслів-маркерів для кожного ступеня таксономії, а також проєктування багаторівневих тестових і творчих завдань. Практичні кейси інтеграції когнітивної моделі Блума в систему оцінювання результатів навчання інтегрованих курсів мовно-літературної галузі.

 

Тема 2.3. Критеріальне оцінювання мовленнєвої діяльності здобувачів освіти: усна взаємодія (МОВ 1) та сприймання й аналіз текстів (МОВ 2).

Теоретико-методичні засади критеріального оцінювання двох обов’язкових груп результатів навчання в мовно-літературній галузі. Аналіз механізмів вимірювання прогресу учнів в усній взаємодії (МОВ 1), підходи до діагностики вмінь сприймання, аналізу та інтерпретації текстів різних типів і жанрів (МОВ 2). Критерії диференціації рівнів навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно до оновлених нормативних вимог. Технології розробки прозорих рубрик оцінювання, підбір релевантного текстового матеріалу та моделювання мовленнєвих ситуацій для об’єктивного фіксування результатів навчання.

 

Тема 2.4. Методика оцінювання письмової взаємодії (МОВ 3) та інструменти дослідження мовних явищ і мовлення (МОВ 4).

Теоретичні та практичні аспекти оцінювання третьої та четвертої обов’язкових груп результатів навчання в мовно-літературній освітній галузі. Методика вимірювання поступу учнів у письмовій взаємодії, висловленні думок та створенні різножанрових текстів (МОВ 3). Інструменти  перевірки вмінь здобувачів освіти дослідження мовних явиа, застосовування мовних норм в системі мовлення та аналіз соціокультурного контексту (МОВ 4). Алгоритм проєктування специфічних критеріїв оцінювання диктантів, творчих робіт, мовних тем та дослідницьких завдань, узгоджених із нормативними вимогами Нової української школи.

 

Тема 2.5. Проєктування підсумкового контролю за різними формами навчання та алгоритми ведення індексної документації

Нормативно-методичні засади організації та проведення підсумкового оцінювання в Новій українській школі. Особливості проєктування підсумкового контролю для здобувачів освіти,які навчаються за різними формами (очною, дистанційною, сімейною, екстернатною, змішаною тощо). Алгоритм ведення шкільної документації: заповнення класних журналів із використанням індексних оцінок та особливості виставлення балів за групами результатів. Механізм перенесення показників успішності до Свідоцтва досягнень учня/учениці, правила уніфікації обліку навчальних досягнень та правові рамки ведення індексної документації відповідно до чинних вимог МОН України.

 

МОДУЛЬ 3. Інклюзивний та психолого-педагогічний супровід оцінювання в НУШ

 

Тема 3.1. Стратегії адаптації та модифікації оцінювання для дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в інклюзивному класі.

Нормативно-методичні засади та практичні інструменти оцінювання навчальних досягнень учнів із особливими освітніми потребами (ООП) в умовах інклюзивного навчання. Сутнісна різниця між адаптацією (зміною умов, форм та інструментів без зміни змісту) та модифікацією (трансформацією змісту та рівня складності завдань) критеріїв оцінювання відповідно до рівнів підтримки. Візуалізація навчальних матеріалів, спрощення мовних конструкцій та зміна тривалості виконання підсумкових робіт для дітей ООП. Алгоритми розробки індивідуалізованих критеріїв оцінювання, інтеграція їх в Індивідуальну програму розвитку (ІПР) та специфіка ведення поточної й підсумкової документації. Методи формувального оцінювання та фіксації динаміки індивідуального поступу кожної дитини. Приклади співпраці вчителя-предметника з асистентом учителя під час проведення поточного та підсумкового контролю.

Тема 3.2. Педагогічний менеджмент в оцінюванні: збереження професійного ресурсу та профілактика вигорання вчителя.

Оптимізація оцінювальної діяльності педагога як одного з найбільш ресурсомістких етапів освітнього процесу. Інструменти педагогічного менеджменту та тайм-менеджменту, спрямовані на раціоналізацію перевірки учнівських робіт та ведення шкільної документації в умовах НУШ. Методи автоматизації фідбеку та впровадження самооцінювання учнів.  Практика системи оцінювання для забезпечення якості освіти, особистісного та професійного ресурсу педагога.

1. Орієнтовний перелік практичних завдань
2. Проходження тестовоговихідного контролю.
3. Виконання випускної роботи:
   1. Орієнтовний перелікпитань для самостійного опрацювання варіанти випускних робіт (на вибір слухача):

Варіант 1. Моделювання компетентнісно орієнтованого уроку:

Зміст завдання: Укладання технологічної карти або конспекту уроку з предмета мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література, зарубіжна література або інтегрований курс) у контексті вимог НУШ.

Обов'язкові елементи: Чітке визначення наскрізних та предметних компетентностей, опис методів і прийомів формувального оцінювання, інструментів само- та взаємооцінювання учнів на різних етапах заняття.

Варіант 2. Проєктування контрольно-діагностичного інструментарію за групами результатів (ГР):

Зміст завдання: Розроблення компетентнісно орієнтованого завдання або комплексної підсумкової роботи для перевірки однієї чи кількох груп результатів навчання (на вибір: МОВ 1 — усна взаємодія, МОВ 2 — сприймання та аналіз текстів, МОВ 3 — письмова взаємодія, МОВ 4 — дослідження мовних явищ).

Обов'язкові елементи: Обґрунтування відповідності критеріїв оцінювання Орієнтовній рамці (наказ МОН № 1093), диференціація завдань за рівнями складності (із використанням таксономії Блума), укладання чітких дескрипторів оцінювання та закладення елементів адаптації для здобувачів освіти з ООП.

1. Опрацювання додатків до наказу МОН № 1093, зокрема порівняльний аналіз  характеристик  результатів  навчання  для  різних  рівнів  (від «початкового» до «високого»);
2. Моделювання заповнення Свідоцтва досягнень на основі запропонованого викладачем «кейсу учня» (аналіз накопичених оцінок за семестр та виведення підсумкового результату);
3. Опрацювання додатків до наказу МОН № 1093, зокрема порівняльний аналіз  характеристик  результатів  навчання  для  різних  рівнів  (від «початкового» до «високого»);
4. Моделювання заповнення Свідоцтва досягнень на основі запропонованого викладачем «кейсу учня» (аналіз накопичених оцінок за семестр та виведення підсумкового результату);
5. Адаптація наявного контрольного завдання під потреби дитини з особливими освітніми потребами (наприклад, перетворення текстового завдання на візуальне або спрощення мовних конструкцій).
6. Особливості планування та здійснення поточного оцінювання за групами результатів навчання. Фіксація оцінювання результатів навчання за групами у класному журналі з предметів мовно-літературної галузі.

 

За результатами навчання педагогічні працівники знатимуть та розумітимуть:

• принципи, функції, об'єкти оцінювання; підходи (бальне, вербальне, рівневе) до вираження оцінки; 
• структуру Свідоцтва досягнень, характеристики навчальної діяльності, сформовані відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених ДСБСО; 
• концептуальні і методичні особливості різних видів оцінювання; 
• сутність формувального оцінювання та стратегії його здійснення; 
• методи і прийоми для організації різних видів оцінювання, розвитку в учнів здатності до самооцінювання і взаємооцінювання результатів навчання. 

умітимуть:

• здійснювати різні види оцінювання результатів навчання учнів (формувальне, поточне, підсумкове); 
• організовувати оцінювальну діяльність на основі самооцінювання та взаємооцінювання; 
• застосовувати формувальне оцінювання з метою підтримки учнів в освітньому процесі  та прогнозувати ефективність застосування елементів формувального оцінювання у власній педагогічній діяльності;
• планувати урок, який підтримує освітній процес з використанням інструментів формувального оцінювання; 
• добирати й використовувати завдання для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти; адаптувати або вдосконалювати їх відповідно до освітніх потреб і можливостей учнів;
• адаптувати та модифікувати критерії оцінювання й навчальні завдання для забезпечення рівних можливостей учнів з особливими освітніми потребами (ООП) в інклюзивному середовищі;
• критично оцінювати досвід з проблеми оцінювання результатів навчання учнів та застосувати нові підходи до оцінювання результатів навчання учнів у сучасній школі.

Система оцінювання результатів навчання слухачів курсу «Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти в мовно-літературній  галузі:  від  теорії  до  практики  НУШ»  спроєктована  як практична модель оцінювальних підходів Нової української школи. Вона базується на принципах прозорості, критеріальності та мотиваційного стимулювання, демонструючи дієвість сучасного інструментарію безпосередньо в процесі підвищення кваліфікації педагогів.

За погодженням