Vector

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ КЕРІВНИКІВ ДИРЕКТОРІВ) ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Професійний розвиток керівників (директорів) закладів загальної середньої освіти відповідно до державної політики в галузі освіти, удосконалення загальних і професійних компетентностей керівників (директорів) закладів загальної середньої освіти, необхідних для ефективного управління закладом загальної середньої освіти, організації освітньої діяльності відповідно до Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти "Нова українська школа", схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. No988-р.

РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ КЕРІВНИКІВ ДИРЕКТОРІВ) ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Інформація про розробника (розробників):

Соболяк Л.Є., методист, в.о. завідувача відділу освітнього адміністрування Тернопільського ОКІППО

Напрями підвищення кваліфікації:

  • підвищення кваліфікації керівників закладів освіти, що забезпечують здобуття базової середньої освіти (ГХЗВ)

Форма (форми) підвищення кваліфікації:

  • очна, дистанційна

Види підвищення кваліфікації:

  • курси (навчання за програмами підвищення кваліфікації)

Цільова група:

  • Інше: Керівники (директори) закладів загальної середньої освіти

Перелік професійних стандартів:

  • «Керівник (директор) закладу загальної середньої освіти» (2021)

Складники системи освіти та рівні освіти:

  • базова середня освіта

Професійні компетентності за професійними стандартами педагогічних працівників:

  • Керівник ЗЗСО. А1. Нормативно-правова компетентність
  • Керівник ЗЗСО. А2.Компетентність стратегічного управління закладом освіти
  • Керівник ЗЗСО. АЗ.Компетентність стратегічного управління персоналом
  • Керівник ЗЗСО. Б1. Компетентність забезпечення якості освітньої діяльності та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти
  • Керівник ЗЗСО. В1. Лідерська компетентність
  • Керівник ЗЗСО. В2. Емоційно-етична компетентність
  • Керівник ЗЗСО. ВЗ.Компетентність педагогічного, соціального та мережевого партнерства
  • Керівник ЗЗСО. Г1.Здоров’язбережувальна компетентність
  • Керівник ЗЗСО. Г2. Інклюзивна компетентність
  • Керівник ЗЗСО. ГЗ. Проектувальна компетентність
  • Керівник ЗЗСО. Д1. Інноваційна компетентність
  • Керівник ЗЗСО. Д2.Здатність до навчання впродовж життя
  • Керівник ЗЗСО. ДЗ. Інформаційно-цифрова компетентність

Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу 

Тема 1.1. Булінг і мобінг в освітньому середовищі: правові, психологічні та управлінські аспекти 

Актуальність проблеми булінгу як одного з ключових викликів сучасного освітнього середовища. Психологічні аспекти проблеми, які розкривають причини, форми прояву, ознаки булінгу, їхній вплив на емоційний стан дітей і дорослих. Правові та управлінські аспекти протидії булінгу в закладах освіти, повноваження та відповідальність учасників освітнього процесу відповідно до чинного законодавства України. Мобінг як окреме явище в освітньому середовищі, його основні форми прояву, механізми захисту прав потерпілих та питання правової відповідальності.
Ефективні практики, кейси та інструменти профілактики булінгу і мобінгу, спрямовані на формування культури взаємоповаги, партнерської взаємодії. Матеріал може бути використаний керівниками закладів освіти, педагогічними працівниками, практичними психологами у створенні безпечного освітнього середовища.
Тема 1.2. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти.
Психолого-педагогічні, організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий, операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.
Модуль 2. Управлінська діяльність керівників (директорів) закладів загальної середньої освіти
Тема 2.1. Формування нормативно-правової компетентності керівників закладів освіти
Формування нормативно-правової компетентності керівників закладів освіти в умовах модернізації освітньої системи та постійних змін у законодавчому полі.
Сутність і структура нормативно-правової компетентності як складової професійної компетентності керівника. Роль нормативно-правової компетентності у забезпеченні ефективного управління закладом освіти. Нормативно-правові акти що регламентують діяльність керівників закладів освіти, типові правові ризики управлінської діяльності та шляхи їх запобігання.
Застосування норми освітнього, трудового та адміністративного права в управлінській практиці, прийняття правомірних управлінських рішень та забезпечення дотримання прав учасників освітнього процесу.
Лекція спрямована на підвищення рівня правової культури та професійної відповідальності керівників закладів освіти.
Тема 2.2. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка Освітні зміни як постійна реальність: реформа НУШ, цифровізація, інклюзія, воєнний контекст, соціальна нестабільність.
Особливості професійної діяльності педагога в умовах сучасних освітніх трансформацій, зумовлених реформуванням системи освіти, упровадженням компетентнісного підходу та нових педагогічних практик. Ключові компетентності педагога в ситуації змін.
Необхідність адаптивності та безперервного професійного розвитку. Внутрішні ресурси педагога: професійна мотивація та ціннісні орієнтири, відчуття професійної місії та значущості праці, самооцінка, впевненість у власних силах, психологічна та професійна стійкість (резильєнтність), здатність до рефлексії та самопідтримки.
Зовнішні ресурси професійного розвитку: система підвищення кваліфікації та неформальна освіта, професійні спільноти, педагогічні мережі, методичні об’єднання, вебінари, цифрові інструменти.
Професійна супервізія: простір для аналізу складних ситуацій та емоційного розвантаження.
Тема 2.3. Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті

 Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM-освіти в сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному предметному навчанні та необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного STEM-мислення учнів. Поняття STEM-освіти, інтегрованого навчання та види
інтеграції в освітньому процесі. Роль інтеграції у формуванні STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня.
Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту, інтегрованих модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з ідеями Нової української школи та його значення для професійного розвитку вчителя.
Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти для впровадження STEM-підходу в освітню практику.
Тема 2.4. Аспекти управлінських дій з організації освітнього процесу в закладі загальної середньої освіти
Управлінські дії в закладі загальної середньої освіти, спрямовані на реалізацію державної політики, забезпечення якості освітнього процесу, створення безпечного середовища та розвиток професійного потенціалу педагогів. Ключові аспекти, які охоплюють стратегічне планування, нормування, організацію навчання, моніторинг якості, кадрове забезпечення та взаємодію з учасниками освітнього процесу.
Ефективність управління ЗЗСО: здатність керівника поєднувати адміністративні функції з лідерством, оперативне реагування на виклики воєнного стану, забезпечення неперервності навчання за будь-яких умов. Здійснення управління на основі колегіальності (педагогічна рада) та законодавчої бази.

Тема 2.5. Створення умов для розвитку критичного мислення в закладах освіти
Критичне мислення як важлива компетенція особистості. Системні умови для розвитку критичного мислення учасників освітнього процесу. Властивості, структурні елементи, етапи процесу критичного мислення. Основні напрями організації роботи з розвитку критичного мислення в закладі освіти.
Управлінська роль керівника закладу освіти щодо упровадження практичних методик і технік розвитку критичного мислення в освітньому процесі. Ефективні педагогічні стратегії, інструменти активного навчання та механізми їх системного впровадження на рівні закладу освіти. Матеріал може бути використаний керівниками закладів освіти при створенні організаційних умов для розвитку критичного мислення
в учасників освітнього процесу.
Тема 2.6. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації
Громадянська компетентність у сучасній освіті трактується як інтегрована здатність особистості діяти відповідально в демократичному суспільстві, критично оцінювати соціальні процеси та інформаційні повідомлення, усвідомлювати власну культурну й національну ідентичність.
Інформаційна стійкість — це сформована здатність особи або спільноти протидіяти маніпулятивному інформаційному впливу шляхом критичного мислення, медіаграмотності та ціннісної саморегуляції.
Масове поширення цифрових технологій, соціальних мереж і можливість миттєвого обміну повідомленнями суттєво ускладнило процес розрізнення достовірної інформації та дезінформації. У сучасному інформаційному середовищі громадянська компетентність неможлива без здатності критично працювати з інформацією, критично її осмислювати, усвідомлювати.
Тема 2.7. Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу
Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу в умовах сучасних суспільних викликів; важливий напрям управлінської діяльності закладу освіти. Формування енергоощадної поведінки як чинник зменшення негативного впливу на довкілля, оптимізації використання ресурсів
закладу освіти та підвищення соціального добробуту. Взаємозв’язок між енергоспоживанням, екологічними наслідками та якістю життя громади, зокрема в контексті прийняття управлінських рішень на рівні закладу освіти. Соціальний вимір енергоефективності в аспекті соціальної справедливості, енергетичної безпеки та колективної відповідальності педагогів.
Роль закладу освіти як освітнього та управлінського середовища у формуванні енергоефективної культури й ціннісних орієнтацій учасників освітнього процесу.
Освітні практики, STEM-підходи та проєктна діяльність, спрямовані на розвиток практичних навичок ощадливого використання енергоресурсів, удосконалення управлінських механізмів впровадження енергоефективних рішень у закладі освіти.

Інтерактивні та практичні завдання для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівників закладів загальної середньої освіти.
Матеріал має прикладну спрямованість і може бути використаний у професійному розвитку педагогів, управлінській діяльності керівників та роботі закладів освіти.
Тема 2.8. STEM для Smart - здоров’я: управлінські рішення 

Сутність STEM-підходу як ключового управлінського інструменту формування системи Smart-здоров’я в сучасному закладі освіти. Проблема подолання фрагментарності здоров'язбережувальних заходів та необхідність створення цілісної екосистеми, що об’єднує цифрові технології, природничі науки та інженерні рішення для забезпечення благополуччя учасників освітнього процесу. Поняття Smart-здоров’я в контексті цифровізації освіти та стратегічного планування розвитку закладу.
Управлінські рішення щодо впровадження STEM-ініціатив, оптимізації ресурсів, управління ризиками та оцінювання результативності. Роль керівника у створенні безпечного, інноваційного та стійкого освітнього середовища, орієнтованого на благополуччя учнів і педагогічних працівників.
Тема 2.9. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту, здатного створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та програмний код. Можливості, переваги та виклики створення створення електронних
освітніх ресурсів. Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної діяльності педагога Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як приклади генеративного штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних запитів і забезпечує інтерактивну взаємодію з користувачем.
Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників у середовищі Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ;
концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати управлінську та педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи;
застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення,
медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо
булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): ціннісне ставлення керівників (директорів) закладів освіти до управлінської діяльності в умовах соціальних та освітніх змін, готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів області