РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЗАСТУПНИКІВ КЕРІВНИКІВ (ДИРЕКТОРІВ) ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Модуль 1. Психологія і педагогіка інклюзивного навчання

Тема 1. Булінг і мобінг в освітньому середовищі: правові, психологічні та управлінські аспекти.
Актуальність проблеми булінгу як одного з ключових викликів сучасного освітнього середовища. Психологічні аспекти проблеми, які розкривають причини, форми прояву, ознаки булінгу, їхній вплив на емоційний стан дітей і дорослих. Правові аспекти протидії булінгу в закладах освіти, повноваження та відповідальність учасників освітнього процесу відповідно до чинного законодавства України. Мобінг як окреме явище в освітньому середовищі, його основні форми прояву, механізми захисту прав потерпілих та питання правової відповідальності.
Ефективні практики, кейси та інструменти профілактики булінгу і мобінгу, спрямовані на формування культури взаємоповаги, партнерської взаємодії. Матеріал може бути використаний педагогічними працівниками, практичними психологами, керівниками закладів освіти у створенні безпечного освітнього середовища.
Тема 2. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований  Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти.  сихолого-педагогічні, організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий, операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з різними нозологіями.
Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

Модуль 2. Фахова діяльність заступників керівників (директорів) закладів загальної середньої освіти

Тема 1. Створення умов для розвитку критичного мислення в закладах освіти.
Критичне мислення як важлива компетенція особистості. Системні умови для розвитку критичного мислення учасників освітнього процесу. Властивості, структурні елементи, етапи процесу критичного мислення. Основні напрями організації роботи з розвитку критичного мислення в закладі освіти.
Управлінська роль керівника закладу освіти щодо упровадження практичних методик і технік розвитку критичного мислення в освітньому процесі. Ефективні педагогічні стратегії, інструменти активного навчання та механізми їх системного впровадження на рівні закладу освіти. Матеріал може бути використаний керівниками закладів освіти при створенні організаційних умов для розвитку критичного мислення в учасників освітнього процесу.
Тема 2. Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті.
Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті як ключове завдання сучасної освітньої системи, орієнтованої на розвиток компетентностей XXI століття. Концептуальні засади створення такого середовища з урахуванням міждисциплінарного характеру STEM-підходу.
Роль інтеграції природничо-математичних, інженерних і технологічних знань у формуванні цілісного наукового світогляду учнів. Дидактичні принципи, які лежать в основі проєктування інтегрованого навчального простору. Організація дослідницької та проєктної діяльності як базових компонентів STEM-освіти. Значення цифрових технологій і лабораторного обладнання у створенні ефективного навчального середовища. Потенційні виклики та шляхи їх подолання під час впровадження такого середовища в закладах освіти. Необхідність системного підходу до проєктування інтегрованого навчального середовища як основи якісної STEM-освіти.
Тема 3. Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу.
Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу в умовах сучасних суспільних викликів. Формування енергоощадної поведінки як чинника зменшення негативного впливу на довкілля та підвищення соціального добробуту.
Взаємозв’язок між енергоспоживанням, екологічними наслідками та якістю життя громади. Соціальний вимір енергоефективності в контексті соціальної справедливості, енергетичної безпеки та колективної відповідальності.
Роль закладу освіти у формуванні енергоефективної культури та ціннісних орієнтацій. Освітні практики, STEM-підходи та проєктна діяльність, спрямовані на розвиток практичних навичок ощадливого використання енергоресурсів. Інтерактивні і практичні завдання для слухачів курсів
підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Матеріал має прикладну спрямованість і може бути використаний у професійному розвитку педагогів та управлінській діяльності керівників та роботі закладів освіти.
Тема 4. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти.
Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту, здатного створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та програмний код.
Можливості, переваги та виклики створення електронних освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної діяльності педагога Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як приклади генеративного штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних запитів і забезпечує інтерактивну взаємодію з користувачем.
Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників у середовищі Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.
Тема 5. Архітектоніка професійної майстерності заступника керівника (директора) закладу освіти.
Архітектоніка професійної майстерності заступника керівника (директора) школи - це комплексна, багаторівнева та динамічна структура. У ширшому міждисциплінарному контексті архітектоніка в педагогіці — це цілісність та взаємозумовленість всіх елементів освітнього процесу.
Вона охоплює поєднання управлінської компетентності, педагогічної майстерності, психологічної зрілості та здатності до саморозвитку.
Майстерність управлінця — це не статичний набір правил, а гнучка конструкція, яка постійно перебудовується відповідно до сучасних викликів, таких як цифрова трансформація та безпекові умови. Вона передбачає ефективну організацію освітнього процесу, методичний супровід педагогів, формування інноваційного середовища та впровадження компетентнісного підходу.

Тема 6. STEM для Smart - здоров’я: управлінські рішення.

Сутність STEM-підходу як ключового управлінського інструменту формування системи Smart-здоров’я в сучасному закладі освіти. Проблема подолання фрагментарності здоров’язбережувальних заходів та необхідність створення цілісної екосистеми, що об’єднує цифрові технології, природничі науки та інженерні рішення для забезпечення благополуччя учасників освітнього процесу. Поняття Smart-здоров’я в контексті цифровізації освіти та стратегічного планування розвитку закладу.
Управлінські рішення щодо впровадження STEM-ініціатив, оптимізації ресурсів, управління ризиками та оцінювання результативності. Роль керівника у створенні безпечного, інноваційного та стійкого освітнього середовища, орієнтованого на благополуччя учнів і педагогічних працівників.
Тема 7. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації.
Громадянська компетентність у сучасній освіті трактується як інтегрована здатність особистості діяти відповідально в демократичному суспільстві, критично оцінювати соціальні процеси та інформаційні повідомлення, усвідомлювати власну культурну й національну ідентичність.
Інформаційна стійкість — це сформована здатність особи або спільноти протидіяти маніпулятивному інформаційному впливу шляхом критичного мислення, медіаграмотності та ціннісної саморегуляції.
Масове поширення цифрових технологій, соціальних мереж і можливість миттєвого обміну повідомленнями суттєво ускладнило процес розрізнення достовірної інформації та дезінформації. У сучасному інформаційному середовищі громадянська компетентність неможлива без здатності критично працювати з інформацією, критично її осмислювати, усвідомлювати.
Тема 8. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка.
Освітні зміни як постійна реальність: реформа НУШ, цифровізація, інклюзія, воєнний контекст, соціальна нестабільність.
Особливості професійної діяльності педагога в умовах сучасних освітніх трансформацій, зумовлених реформуванням системи освіти, упровадженням компетентнісного підходу та нових педагогічних практик. Ключові компетентності педагога в ситуації змін.
Необхідність адаптивності та безперервного професійного розвитку. Внутрішні ресурси педагога: професійна мотивація та ціннісні орієнтири, відчуття професійної місії та значущості праці, самооцінка, впевненість у власних силах, психологічна та професійна стійкість (резильєнтність),
здатність до рефлексії та самопідтримки. Зовнішні ресурси професійного розвитку: система підвищення кваліфікації та неформальна освіта, професійні спільноти, педагогічні мережі, методичні об’єднання, вебінари, цифрові інструменти.
Професійна супервізія: простір для аналізу складних ситуацій та емоційного розвантаження.
Тема 9. Життєстійкість педагога в умовах освітнього середовища як соціальна необхідність і складова безпеки життєдіяльності.
Концептуальні основи життєстійкості педагога як ключовий ресурс професійної стабільності, психологічного благополуччя та безпеки життєдіяльності в умовах сучасних викликів освітнього середовища. Визначення життєстійкості, її психолого-педагогічна сутність, чинники формування й практичні шляхи її розвитку у професійній діяльності педагога.
Сучасні підходи до підтримки психологічної стійкості в умовах стрес-факторів, невизначеності та змін та стратегії формування життєстійкості педагогічного колективу та освітнього середовища у закладі освіти. Обґрунтування життєстійкості як соціальної та професійної необхідності для забезпечення високої якості освітнього процесу.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ;
концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної
свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників