НУШ 9 КЛАС. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИКИ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Навчання відбувається на Перейти за покликанням в електронному курсі викладено навчальні матеріали та залікові роботи, відображується прогрес навчання. Доступ до матеріалів курсу зберігається протягом строку навчання.

Настановне заняття

Ознайомлення слухачів з розкладом, організацією, змістом та умовами проведення тренінгу, надання рекомендацій щодо виконання вправ, представлення рекомендованої літератури, вивчення якої допоможе розширити та поглибити їх знання.

Вимоги до оформлення залікової робіт, правила її надання, правила онлайн спілкування в групі, умови отримання сертифікатів.

Інструктаж з техніки безпеки. Вимоги до слухачів щодо виконання «Закону про корупцію», «Положення про академічну доброчесність».

 

МОДУЛЬ 1. Сучасні підходи в НУШ та диференціація навчання інформатики

Тема 1.1. Система методологічних підходів НУШ в інформатичній освіті та їх реалізація в різних форматах навчання

Підхід як стратегія навчання (методи, форми, прийоми) на уроках інформатики. Реалізація компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного та середовищного підходів у викладанні інформатики. Взаємодоповнюваність підходів для орієнтації на особистість учня в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Зміна пріоритетів: від репродуктивного освоєння інтерфейсів програм («накопичення знань») до розвитку життєвих навичок (цифрова стійкість, когнітивна гнучкість, критичне мислення). Практична зорієнтованість навчання та включення учня як активного суб'єкта через рефлексивне освітнє середовище.

Тема 1.2. Дихотомія «технологічного» та «інженерного» контурів шкільної інформатики в умовах BYOD та обмежених ресурсів

Баланс між технологічною (User/Data) та інженерною (Computer Science) складовими курсу інформатики. Особливості реалізації діяльнісного підходу: віртуальні середовища навчання, хмарні кабінети та мобільні додатки. Стратегія BYOD (Bring Your Own Device) на уроках інформатики: організація роботи з різноплатформними пристроями (смартфони, планшети, ноутбуки) в одному класі. Організація «безапаратного» (Unplugged Computer Science) та малоресурсного навчання в умовах відсутності світла чи інтернету.

 

МОДУЛЬ 2. Інноваційні технології, STEM та робототехніка на уроках інформатики

Тема 2.1. STEM-орієнтований підхід, інженерне мислення та робототехніка

Сутність STEM-орієнтованого підходу в інформатичній галузі. Зближення інформатики з робототехнікою, моделюванням штучного інтелекту (AI) та інженерією. Проєктування та симуляція робототехнічних систем за умов обмеженого забезпечення (використання онлайн-платформ на кшталт Tinkercad Circuits, Open Roberta Lab, Scratch). Low-tech STEM та паперове прототипування інтерфейсів (UI/UX) і алгоритмів як інструмент розвитку когнітивної гнучкості. Проблемно-орієнтоване навчання (PBL) та дизайн-мислення (Design Thinking) під час створення ІТ-продуктів.

Тема 2.2. Проєктне та проблемне навчання в ІТ: від задуму до готового продукту

Сутність, механізми та переваги проблемного та проєктного навчання на уроках інформатики. Спільні й відмінні риси. Алгоритм планування навчального ІТ-проєкту (від визначення соціальної/технічної проблеми до презентації MVP — мінімально життєздатного продукту). Інтеграція медіаграмотності, дата-аналітики та кібербезпеки у проєктну діяльність. Компетентнісно орієнтовані завдання з інформатики: структура, критерії конструювання та оцінювання.

 

МОДУЛЬ 3. Кооперація, глибинне навчання та цифрові інструменти оцінювання

Тема 3.1. Кооперативне навчання та командна розробка (Agile/Scrum) в класі

Методи та стратегії кооперативного навчання на уроках інформатики (парне програмування, методика «мозаїка» для вивчення теоретичного матеріалу). Умови ефективного перебігу командної роботи: фасилітація вчителя, формування колективної відповідальності (розподіл ролей: аналітик, дизайнер, розробник, тестувальник). Матриця оцінювання групової діяльності учнів та інструменти взаємооцінювання ІТ-продуктів. Глибинне навчання проти поверхневого: як навчити учнів переносити логіку алгоритмів з однієї мови програмування на іншу.

Тема 3.2. Цифрова рефлексія, оцінювання та інструменти ШІ в роботі вчителя.

Створення рефлексивного навчального середовища засобами цифрових інструментів (ментальні карти, інтерактивні дошки, блоги). Використання генеративного штучного інтелекту (ChatGPT, Claude тощо) для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань, диференційованих під BYOD. Критеріальне та формувальне оцінювання в інформатиці: використання електронних рубрикаторів.

 

Підсумкові заходи

Підбиття підсумків роботи на тренінгу. Рефлексія діяльності слухачів, обговорення зауважень та пропозицій щодо підвищення якості надання освітніх послуг, висловлення бажань подальшого розвитку чи розгалуження тематики тренінгу та рекомендацій щодо подальшого професійного розвитку з означеної теми.

• набуття та/або вдосконалення професійних знань, умінь та навичок, визначених з урахуванням професійних стандартів (за наявності) та узгоджених зі змістом програми;
• поглиблення і систематизація знань щодо концептуальних і нормативних засад навчання інформатики в НУШ; вимог Державного стандарту базової середньої освіти до результатів навчання у розрізі технологічного та інженерного контурів; сутності STEM-орієнтованого, діяльнісного та проблемно-проєктного підходів у інформатичній освіті; сучасних методик інтеграції робототехніки й штучного інтелекту; умов ефективного перебігу кооперативного й глибинного навчання;
• набуття / вдосконалення вміння проєктувати навчання інформатики на основі модельних та авторських програм; реалізовувати гнучкі сценарії уроків в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання за схемою BYOD або за умов дефіциту технічних ресурсів; конструювати компетентнісно орієнтовані завдання за допомогою цифрових сервісів та генеративного ШІ; моделювати уроки командної розробки та STEM-проєкти; розробляти критеріальні матриці (рубрикатори) для оцінювання індивідуального й групового навчального поступу учнів та створювати цифрове рефлексивне середовище;
• набуття усвідомленого ставлення (диспозицій) до збалансованого поєднання технологічної та інженерної складових предмета для всебічного розвитку особистості учня; готовності до професійної мобільності, гнучкості та рефлексії в умовах динамічних змін матеріально-технічного забезпечення шкіл; орієнтації на відкритість, прозорість, академічну доброчесність і психологічну безпеку під час організації командної взаємодії та оцінювання результатів навчання.

Впровадження Нової української школи ставить перед вчителем інформатики унікальний виклик: інформатика є одночасно і об'єктом вивчення, і головним рушієм інновацій. Сучасний педагог має, навчаючи цифрової грамотності, балансувати між технологічним (“користувацьким”) та інженерним (“програмістським”) контурами, інтегрувати STEM-технології, елементи робототехніки та штучний інтелект. Але як узгодити ці масштабні завдання з реальністю, де в одному класі в учнів можуть бути і потужні ноутбуки, і лише смартфони, або взагалі виникає потреба у малоресурсному навчанні?

Тренінг присвячений пошуку гнучких та життєздатних стратегій викладання в умовах змін. Він покликаний дати вчителю практичні відповіді на питання, як зробити інформатику інструментом розвитку когнітивної гнучкості, критичного мислення та колективної відповідальності учнів.

Ключові вектори тренінгу

• методологічний баланс: розведення та гармонізація інженерного й технологічного контурів навчання; втілення Держстандарту БСО через діяльнісний та інтегративний підходи;
• гнучкість інструментарію та BYOD: практичні алгоритми організації уроків за схемою «Принеси свій власний пристрій» (Bring Your Own Device) та моделювання STEM/робототехнічних проєктів у віртуальних симуляторах, що працюють на будь-якому гаджеті;
• архітектура інноваційного уроку: перехід від сухої теорії до проблемно-проєктного та кооперативного навчання, командна розробка за гнучкими методологіями (елементи Agile/Scrum) та використання генеративного ШІ як асистента вчителя;
• розумне оцінювання та рефлексія: створення прозорих критеріальних матриць (рубрикаторів) для командної та індивідуальної роботи, формування колективної відповідальності учнів та побудова цифрового рефлексивного середовища.

Особливість програми: наскрізний практичний кейс

Програма тренінгу побудована за принципом "навчання через дію". Слухачі не просто прослухають курс, а створять власний реальний освітній продукт (STEM-проєкт, сценарій BYOD-уроку або кооперативного заняття з програмування). Робота над проєктом розбита на три послідовні кроки, по одному наприкінці кожного модуля, що дозволяє поетапно, без надмірного навантаження, сформувати якісне портфоліо для своєї подальшої практики.

Тренінг стане для вас майданчиком професійного діалогу та простором готових рішень, які допоможуть зробити уроки інформатики змістовними, результативними та стійкими до будь-яких технічних викликів сьогодення.

Навчання відбувається Перейти за покликанням Запорізького ОІППО

 

Терміни навчання груп:

група 1: 28.09.2026 - 09.10.2026

 

група 2: 05.10.2026 - 16.10.2026

 

група 3: 12.10.2026 - 23.10.2026

 

група 4: 19.10.2026 - 30.10.2026