РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ І ЛІТЕРАТУРИ

МОДУЛЬ 1. ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ
Тема 1.1. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні, організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних
ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий, операційно-
компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.

Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та
керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

Тема 1.2. Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку
Аналіз технології мікронавчання як інноваційного підходу для підвищення ефективності навчального процесу. Теоретичні основи мікронавчання, його інструменти (короткі навчальні блоки, мікроприводи, інтерактивні вправи) та вплив на мотивацію, засвоєння знань і залученість учнів.
Особливості мікронавчання як технології, що є інструментом із широкими функціональними можливостями. Мікронавчання як практика, що дає змогу задовольнити потреби в урахуванні індивідуальних когнітивних особливостей сучасного учня.

МОДУЛЬ 2. ФАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Тема 2.1. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації
Громадянська компетентність у сучасній освіті трактується як інтегрована здатність особистості діяти відповідально в демократичному суспільстві, критично оцінювати соціальні процеси та інформаційні повідомлення, усвідомлювати власну культурну й національну
ідентичність.
Інформаційна стійкість — це сформована здатність особи або спільноти протидіяти маніпулятивному інформаційному впливу шляхом критичного мислення, медіаграмотності та ціннісної саморегуляції.
Масове поширення цифрових технологій, соціальних мереж і можливість миттєвого обміну повідомленнями суттєво ускладнило процес розрізнення достовірної інформації та дезінформації. У сучасному інформаційному середовищі громадянська компетентність неможлива
без здатності критично працювати з інформацією, критично її осмислювати, усвідомлювати.

Тема 2. 2. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка
Освітні зміни як постійна реальність: реформа НУШ, цифровізація, інклюзія, воєнний контекст, соціальна нестабільність.

Особливості професійної діяльності педагога в умовах сучасних освітніх трансформацій, зумовлених реформуванням системи освіти, упровадженням компетентнісного підходу та нових педагогічних практик. Ключові компетентності педагога в ситуації змін.
Необхідність адаптивності та безперервного професійного розвитку. Внутрішні ресурси педагога: професійна мотивація та ціннісні орієнтири, відчуття професійної місії та значущості праці, самооцінка, впевненість у власних силах, психологічна та професійна стійкість
(резильєнтність), здатність до рефлексії та самопідтримки. Зовнішні ресурси професійного розвитку: система підвищення кваліфікації та неформальна освіта, професійні спільноти, педагогічні мережі, методичні об’єднання, вебінари, цифрові інструменти.
Професійна супервізія: простір для аналізу складних ситуацій та емоційного розвантаження.

Тема 2. 3. Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього процесу. Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освіті та їх характерні риси. Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на активного учасника освітнього процесу.
Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори впливу на мотивацію. Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх навчальних досягнень. Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних підходів залученості сучасних учнів до освітнього процесу. Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань захопливим та результативним.

Тема 2. 4. Інтеграція гуманітарного й технологічного підходів у навчанні: до використання інструментів 4К

Сутність сучасної освіти як простору інтеграції знань, досвіду й цінностей у контексті суспільних трансформацій ХХІ століття. Подолання предметної ізольованості як передумова формування міждисциплінарного мислення та здатності працювати з комплексними проблемами
реального світу.
Феномен навичок ХХІ століття (критичне мислення, креативність, комунікація, кооперація) як нової освітньої парадигми. 4К як інструмент формування суб’єктності здобувача освіти, розвитку відповідальності, ініціативності та здатності до співтворчості. Концепція ESTEAM як

модель синтезу науки, технологій, інженерії, мистецтва й математики на основі гуманітарного смислотворення.
Психолого-педагогічні засади створення інтегрованого освітнього середовища. Особливості організації проєктної діяльності як простору розвитку мислення, емоційного інтелекту та командної взаємодії. Зміна ролі вчителя.
Матеріал може бути використаний педагогами й управлінцями освіти для впровадження інтегрованих підходів, розвитку 4К та переосмислення освітнього простору як середовища можливостей.

Тема 2. 5. Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти
Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM-освіти в сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному предметному навчанні та необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного STEM-мислення учнів.
Поняття STEM-освіти, інтегрованого навчання та види інтеграції в освітньому процесі. Роль інтеграції у формуванні STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня. Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту, інтегрованих модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з ідеями Нової української школи та його значення для професійного розвитку вчителя. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти для впровадження STEM-підходу в освітню практику.

Тема 2. 6. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти

 Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту, здатного створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та програмний код. Можливості, переваги та виклики створення створення електронних освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної діяльності педагога
Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як приклади генеративного штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних запитів і забезпечує інтерактивну взаємодію з користувачем. Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників у середовищі

Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.

Тема 2. 7. Положення Державного стандарту базової середньої світи (2020) як канва укладання календарно-тематичного плану, проєктування структури уроку та змісту підсумкової роботи з української літератури

Відповідність освітньої діяльності педагога-словесника у рамках реалізації мовно-літературної освіти (реалізації вимог модельної навчальної програми з української літератури в частині переліку очікуваних результатів) вимогам Державного стандарту базової середньої освіт,
зокрема конкретним результатам навченості учнівства.
Процес формування практичних умінь підпорядкований логічній послідовності. Структура календарно-тематичного плану з української літератури (послідовність вивчення тем, розвиток/удосконалення у здобувачів освіти очікуваних результатів, планування системи
оцінювання, підбір доцільних методів роботи, які є ефективними для формування ключових компетентностей (базові знання, наскрізні уміння, ставлення) та конкретних результатів).
Зміст і форма уроку з української літератури (план уроку): підбір типів різнорівневих завдань для оцінювання зазначених у модельній навчальній програмі очікуваних результатів за чотирма групами обов’язкових результатів.
Планування структури підсумкових робіт для оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з української літератури за чотирма групами обов’язкових результатів (відповідність дібраних результатів когнітивним рівням та очікуваним результатам модельних навчальних
програм). Оцінювання (формувальне, поточне, підсумкове) різних видів роботи з української літератури згідно з критеріями оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 No 1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»; лист Міністерства освіти і науки України від 14.03.2025 No 1/4895-25 «Про окремі питання оцінювання результатів навчання»).

Тема 2. 8. Положення Державного стандарту базової середньої світи (2020) як канва укладання календарно-тематичного плану, проєктування структури уроку та змісту підсумкової роботи з української мови

Відповідність освітньої діяльності педагога-словесника у рамках реалізації мовно-літературної освіти (реалізації вимог модельної навчальної програми з української мови в частині переліку очікуваних результатів) вимогам Державного стандарту базової середньої освіт, зокрема
конкретним результатам навченості учнівства.
Процес формування практичних умінь підпорядковано логічній послідовності. Структура календарно-тематичного плану з української мови (послідовність вивчення тем, розвиток/удосконалення у здобувачів освіти очікуваних результатів, планування системи оцінювання, вибір доцільних методів роботи, які є ефективними для формування ключових компетентностей (базові знання, наскрізні уміння, ставлення) та конкретних результатів).
Зміст і форма уроку з української мови (план уроку): добір типів різнорівневих ефективних завдань для оцінювання зазначених у модельній навчальній програмі очікуваних результатів за чотирма групами обов’язкових результатів.
Планування підсумкових робіт для оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти з української мови за чотирма групами обов’язкових результатів (відповідність дібраних результатів когнітивним рівням та очікуваним результатам модельних навчальних програм).
Оцінювання (формувальне, поточне, підсумкове) різних видів мовних вправ згідно з критеріями оцінювання результатів навчання здобувачів освіти відповідно до нового Державного стандарту базової середньої освіти (наказ Міністерства освіти і науки України від 02.08.2024 No
1093 «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання»; лист Міністерства освіти і науки України від 14.03.2025 No 1/4895-25 «Про окремі питання оцінювання результатів навчання»).

Тема 2. 9. Випускник базової школи – компетентний мовець і читач: традиційні та нетрадиційні форми роботи на уроці словесності
Сучасна освітня парадигма, втілена в Новій українській школі, націлена на розвиток у здобувачів освіти не лише знань, але й ключових компетентностей, серед яких особливо важливими є мовленнєві та читацькі уміння.
Випускник базової школи (9 клас) НУШ – це компетентний мовець, який вільно володіє державною мовою, здатний ефективно спілкуватися усно й письмово, аргументовано висловлювати думки, почуття та погляди, уміє читати з розумінням, критично мислити,
застосовувати мовні норми в різних життєвих ситуаціях та виявляє повагу до культури й мови.
Читацька грамотність – це здатність учня сприймати, аналізувати, використовувати й оцінювати письмовий текст задля досягнення певних цілей, розширювати свої знання і читацький потенціал, а також посилювати свою готовність брати участь у житті суспільства.
Діяльнісний підхід у НУШ (основні шляхи, характеристики, методи) перетворює вивчення української мови та літератури з пасивного запам'ятовування правил, біографій, змісту текстів на процес самостійного здобуття знань через практику, гру та дослідження. Основна мета –
формування компетентностей, застосування теорії української мови та літератури на практиці для розв'язання життєвих ситуацій (учні набувають компетентностей, створюють продукти (проєкти, схеми, есе), а не просто відтворюють інформацію).
Місія учителя – упровадження в практику роботи сучасних педагогічних технологій навчання, компетентнісного, діяльнісного й індивідуального підходів до розвитку умінь і ставлень здобувачів освіти.
Вибір оптимальних форм, методів та прийомів роботи корелюється з особливостями класного колективу, індивідуальних особливостей учнів, обсягу навчального матеріалу. Розвиток мислення здобувачів освіти, формування уміння самостійно здобувати знання та застосовувати їх
в конкретних умовах шляхом використання відповідних форм та методів роботи: кросвордів, ребусів, літературних пазлів, кросенсів, стрічок часу, плакатів, інтерактивні вправ, буктрейлерів, розмальовок, хмаринок слів, піктограм, анаграм, фейсбук-сторінок письменників, літературного паспорта твору, візуалізованих схем, таблиць, ментальних карт та ін.

МОДУЛЬ 3. КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНИЙ (КРУГЛИЙ СТІЛ)
Тема. Педагогічна рефлексія учителя-словесника: когнітивні та афективні аспекти Науково-методичні питання для обговорення:
1. Норми і стилі української літературної мови, використання усного й писемного мовлення. Інтонаційні й позамовні засоби виразності мовлення. Стратегії комунікації з учасниками освітнього процесу.

2. Вимоги до результатів навчання за державними стандартами освіти. Зміст мовно-літературної освітньої галузі/навчального предмета (інтегрованого курсу).

3. Ключові компетентності здобувачів освіти й наскрізні уміння, визначені державними стандартами освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і рівнів сформованості їхніх компетентностей у межах мовно-літературної освітньої галузі.
4. Види інтеграції в мовно-літературній освітній галузі, підходи до інтегрованого навчання здобувачів освіти.
5. Форми, методи й засоби навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових груп засобами мовно-літературної освітньої галузі (навчального предмета / інтегрованого курсу).

6. Технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти засобами мовно-літературної освітньої галузі (навчального предмета / інтегрованого курсу). Зміст навчального матеріалу, особливості технологій і методик особистісно зорієнтованого, компетентнісного та
інтегрованого навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти. Способи організації дослідницької діяльності здобувачів освіти на уроках української мови і літератури/інтегрованого курсу.
7. Підходи до формування ціннісних ставлень здобувачів освіти на уроках української словесності.
8. Функційна грамотність у використанні цифрових пристроїв, їхнього базового програмного забезпечення, онлайн-сервісів, мережі Інтернет. Правила критичного оцінювання інформації та критерії медіаграмотності, цифрової фінансової грамотності. Цифрові середовища, професійні онлайн-спільноти й електронні (цифрові) ресурси для безперервного професійного розвитку учителя-словесника упродовж життя.
9. Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності й використання об’єктів авторського права; мережевий етикет у професійній діяльності учителя української мови і літератури. Правила безпеки в цифровому середовищі, наслідки впливу цифрової інформації на
людину.
10. Індивідуальні особливості здобувачів освіти, вплив цих особливостей на засвоєння навчального матеріалу з української мови і літератури й успішну соціалізацію, ознаки погіршення психоемоційного стану. Види пізнавальної діяльності здобувачів освіти. Основні умови формування мотивації здобувачів освіти до навчання.

11. Сучасні форми, методи, технології та засоби навчання навчальних предметів мовно-літературної освіти, які сприяють розвитку уваги; способи/ методи саморегуляції, подолання стресу, керування емоціями, порозуміння.
12. Розмаїття й унікальність різних культур у суспільстві, відмінності між людьми, стратегії попередження, подолання і трансформації конфліктів у рамках освітньої діяльності на уроках словесності.
13. Основні завдання членів команди психолого-педагогічного супроводу осіб з особливими освітніми потребами. Інструменти забезпечення інклюзивного навчання (інклюзивної культури, політики, практики). Принципи, форми й методи ефективної підтримки осіб з особливими
освітніми потребами задля вивчення української мови і літератури.
14. Технології індивідуального та диференційованого навчання на уроках словесності. Вимоги до особливостей організації освітнього середовища як чинника мовно-літературного розвитку особистості здобувачів освіти.
15. Ознаки безпечного освітнього середовища у рамках мовно-літературної освіти. Засади збереження психоемоційного здоров’я в освітньому середовищі.
16. Методики педагогічного прогнозування філолога. Види та етапи планування освітнього процесу. Зміст типових освітніх програм / модельних навчальних програм з навчальних предметів (інтегрованих курсів) мовно-літературної освітньої галузі. Вимоги до навчальних програм.
17. Вимоги законодавства щодо організації освітнього процесу з української мови і літератури. Форми організації освітнього процесу, види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів освіти. Вимоги до змістового наповнення освітнього середовища.
Обладнання, необхідне для забезпечення викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів).
18. Види оцінювання результатів навчання здобувачів освіти на уроках української мови і літератури. Форми оцінювання. Методики здійснення формувального, поточного і підсумкового оцінювання. Способи фіксації результатів педагогічних спостережень. Критерії та рекомендації щодо оцінювання результатів навчання здобувачів освіти в рамках мовно-літературної освітньої галузі.
19. Методи і прийоми здійснення аналізу й рефлексії навчальної діяльності здобувачів освіти та її результативності у процесі мовно-літературної освіти. Методи й прийоми здійснення самооцінювання і взаємооцінювання здобувачами освіти результатів навчання
20. Вимоги до організації професійного розвитку учителів-словесників. Форми й види професійного розвитку. Вимоги до професійної діяльності вчителя, які визначено у професійному стандарті учителя ЗЗСО.
21. Засади створення та функціонування професійних спільнот. Особливості організації різних форм професійної підтримки й допомоги вчителям-філологам.
22. Освітні інновації у мовно-літературній освіті, їхні характеристики. Особливості організації інноваційної педагогічної діяльності словесника.

 

МОДУЛЬ 4. ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК

1. Академічна доброчесність як складова академічної культури учасників освітнього процесу.
2. Булінг і мобінг у школі: виклики, відповідальність і культура взаємоповаги.
3. Мотиваційний аспект в організації освітньої діяльності здобувачів освіти в умовах сьогодення.
4. Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога.
5. Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу.
6. Інтегративні освітні практики як засіб підвищення ефективності навчання.
7. Методичні підходи до конструювання ефективного уроку в межах навчального предмета.
8. Розвиток мовно-комунікативних якостей мовлення педагогів.
9. Ціннісні пріоритети педагога та освіти.
10.Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах.
11.Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я.
12.Ментальне здоров’я особистості педагога.

Знання нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ;
концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.

Диспозиції (цінності, ставлення) готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників