РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу
Тема 1. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні, організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий, операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з різними нозологіями.
Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.
Тема 2. Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах.
Формування психологічної компетентності учасників освітнього процесу. Основні аспекти психологічної компетентності педагога. Методи формування психологічної компетентності особистості.
Пріоритетні напрями психологічної компетентності. Психологічний комфорт у закладі освіти та його зв’язок із успішністю здобувачів освіти. Роль психологічної компетентності у формуванні самодостатнього педагога в реаліях сьогодення. Матеріал може бути використаний педагогами, класними керівниками, асистентами учителів, методистами та керівниками закладів освіти щодо формування психологічної компетентності та прояву стресостійкості у викликах війни. 

Модуль 2. Фахова діяльність педагогічних працівників

Тема 1. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації.
Громадянська компетентність у сучасній освіті трактується як інтегрована здатність особистості діяти відповідально в демократичному суспільстві, критично оцінювати соціальні процеси та інформаційні повідомлення, усвідомлювати власну культурну й національну ідентичність.
Інформаційна стійкість — це сформована здатність особи або спільноти протидіяти маніпулятивному інформаційному впливу шляхом критичного мислення, медіаграмотності та ціннісної саморегуляції.
Масове поширення цифрових технологій, соціальних мереж і можливість миттєвого обміну повідомленнями суттєво ускладнило процес розрізнення достовірної інформації та дезінформації. У сучасному інформаційному середовищі громадянська компетентність неможлива без здатності критично працювати з інформацією, критично її осмислювати, усвідомлювати.
Тема 2. Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті.
Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM-освіти в сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному предметному навчанні та необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного STEM-мислення учнів. Поняття STEM-освіти, інтегрованого навчання та види інтеграції в освітньому процесі. Роль інтеграції у формуванні STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня.
Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту, інтегрованих модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з ідеями Нової української школи та його значення для професійного розвитку вчителя.
Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти для впровадження STEM-підходу в освітню практику.
Тема 3. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси , підтримка.
Освітні зміни як постійна реальність: реформа НУШ, цифровізація, інклюзія, воєнний контекст, соціальна нестабільність.
Особливості професійної діяльності педагога в умовах сучасних освітніх трансформацій, зумовлених реформуванням системи освіти, упровадженням компетентнісного підходу та нових педагогічних практик. Ключові компетентності педагога в ситуації змін.
Необхідність адаптивності та безперервного професійного розвитку. Внутрішні ресурси педагога: професійна мотивація та ціннісні орієнтири, відчуття професійної місії та значущості праці, самооцінка, впевненість у власних силах, психологічна та професійна стійкість (резильєнтність), здатність до рефлексії та самопідтримки. Зовнішні ресурси професійного розвитку: система підвищення кваліфікації та неформальна освіта, професійні спільноти, педагогічні мережі, методичні об’єднання, вебінари, цифрові інструменти.
Професійна супервізія: простір для аналізу складних ситуацій та емоційного розвантаження.
Тема 4. Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів.
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього процесу. Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освіті та їх характерні риси. Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на активного учасника освітнього процесу.
Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори впливу на мотивацію. Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх навчальних досягнень. Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних підходів залученості
сучасних учнів до освітнього процесу. Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань захопливим та результативним.
Тема 5. Інтеграція гуманітарного й технологічного підходів у навчанні: до використання інструментів 4К
Лекція спрямована на осмислення сучасного освітнього процесу як інтегрованого середовища, в якому гуманітарний зміст поєднується з технологічними та проєктними підходами. У центрі уваги — розвиток ключових навичок ХХІ століття (критичне мислення, креативність, комунікація, кооперація) як основи ефективної педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти.
У межах лекції розглядаються принципи створення інтегрованого освітнього середовища та можливості впровадження 4К у поєднанні з підходом ESTEAM, психолого-педагогічні особливості формування проєктної діяльності. Практичний блок реалізується через методичну вправу «Колосок», яка демонструє, як художній текст може стати інструментом розвитку мислення, ціннісних орієнтирів, співпраці та творчої активності.
Лекція орієнтована на формування в педагогів цілісного бачення навчання як міждисциплінарного процесу, у якому «м’які» навички підсилюють «тверді» знання, а освітнє середовище стає простором дослідження, вибору, помилок і спільного творення смислів.
Тема 6. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти
Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту, здатного створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та програмний код. Можливості, переваги та виклики створення створення електронних освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet та для створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної діяльності педагога Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як приклади генеративного штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних запитів і забезпечує інтерактивну взаємодію з користувачем. Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників у середовищі Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.
Тема 7. Реалізація компетентнісного підходу на уроках зарубіжної літератури відповідно до вимог ДСБСО.
Відповідно до Концепції Нової української школи, здобувачі освіти закладів загальної середньої освіти мають не тільки опанувати зміст дисципліни, а найперше набути необхідних для життя в суспільстві умінь і навичок, шляхом цілеспрямованого формування в них ключових і предметних компетентностей.
Новий етап у розвитку шкільної освіти пов'язаний з упровадженням компетентнісного підходу до формування змісту та організації навчального процесу. Це вимагає певного підвищення професійної майстерності вчителя, оволодіння його новими знаннями, сучасними компетенціями, методами і технологіями, які б дозволили перебудувати навчально-виховний процес відповідно до нових вимог і
підходів.
Тема 8. Практика та інструменти оцінювання в мовно-літературній освітній галузі. Поточне й підсумкове оцінювання за чотирма групами результатів навчання. (4 год)
Оцінювання в межах Нової української школи (НУШ) — це не просто виставлення балів, а безперервний процес зворотного зв’язку. Приклади системи оцінювання в мовно-літературній галузі: від теорії НУШ до практичних інструментів на уроках зарубіжної літератури. Розкрито алгоритм переходу від традиційного оцінювання до оцінювання за чотирма групами результатів (ГР). Використано практичні
інструменти упровадження компетентнісного підходу до оцінювання, які допоможуть учителям зосередитися, по-перше, на відстеженні індивідуального поступу учнів, по-друге, на формуванні навичок самооцінювання та взаємооцінювання, і по-третє, на забезпеченні прозорості й об’єктивності оцінювання результатів навчання відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти.
Запропоновано переліки видів навчальної діяльності, які безпосередньо спрямовані на формування та оцінювання результатів навчання, надано зразки підсумкових робіт з детальними схемами та критеріями оцінювання.
Учасники отримають «дорожню карту» оцінювання, зразки діагностувальних, підсумкових та комплексних робіт, практичні поради щодо інтеграції критеріїв оцінювання у щоденному освітньому процесі.

Модуль 4 Варіативний складник

1.Академічна доброчесність як складова академічної культури учасників освітнього процесу.
2.Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах
3.Розвиток мовно-комунікативних якостей мовлення педагогів.

4.Ментальне здоров’я особистості педагога.
5.Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я.
6.Інтегративні освітні практики як засіб підвищення ефективності навчання.
7.Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу.
8.Ефективні освітні інструменти впрофесійній діяльності сучасного педагога.
9.Булінг і мобінг у школі НУШ: виклики, відповідальність і культура взаємоповаги.
10.Компетентнісний підхід у завданнях мовно-літературної галузі: практичні поради та інструменти.
11.Методичні підходи до конструювання ефективного уроку в межах навчального предмета.
12.Усвідомлене читання: текст як інструмент мислення, комунікації та грамотності.
13.Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ;
концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.

Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати

превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно- безпечний освітній простір.

Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників