РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) ІНФОРМАТИКИ

Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу
Тема. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів
опрацьований Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти.
Психолого-педагогічні, організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти
в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами
освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний,
вольовий, операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна
взаємодія з фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи
підтримки учнів з ООП з різними нозологіями. Матеріал може бути використаний
педагогами, методистами та керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.
Тема. Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах.
Формування психологічної компетентності учасників освітнього процесу.
Основні аспекти психологічної компетентності педагога. Методи формування
психологічної компетентності особистості. Пріоритетні напрями психологічної компетентності.
Психологічний комфорт у закладі освіти та його зв'язок із успішністю
здобувачів освіти. Роль психологічної компетентності у формуванні самодостатнього
педагога в реаліях сьогодення. Матеріал може бути використаний педагогами,
класними керівниками, асистентами учителів, методистами та керівниками закладів
освіти щодо формування психологічної компетентності та прояву стресостійкості у викликах війни.

Модуль 2 Фахова діяльність педагогічних працівників

Тема. Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього
процесу. Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освіті та
їх характерні риси. Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на
активного учасника освітнього процесу.
Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори впливу на
мотивацію. Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх навчальних досягнень.
Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних
підходів залученості сучасних учнів до освітнього процесу.
Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття
знань захопливим та результативним.
Тема. Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога
Створення якісного освітнього контенту для учнів НУШ. Мотиваційні гачки на
уроці як інструмент активізації пізнавальної діяльності. Універсальні мінівправи, які
можуть бути адаптовані до будь-якого навчального предмета. Ефективне
використання розроблених матеріалів платформи «Всеукраїнська школа онлайн» в

освітньому процесі, їх інтеграції у структуру уроку та поєднанню з авторськими
напрацюваннями вчителя. Практичні поради, учительські лайфхаки та добірка
корисних цифрових ресурсів, що сприяють оптимізації педагогічної діяльності,
підвищенню мотивації учнів і якості навчальних результатів.
Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками
закладів освіти в професійній діяльності.
Тема. Інтегративні освітні практики як засіб підвищення ефективності навчання
Сутність інтегрованого навчання як сучасного підходу до підвищення
ефективності освітнього процесу в умовах реалізації концепції Нової української
школи. Педагогічна доцільність міжпредметної інтеграції як засобу формування
цілісної картини світу та розвитку ключових і предметних компетентностей здобувачів
освіти. Дидактичні можливості інтегративних освітніх практик у контексті
компетентнісного, діяльнісного та особистісно орієнтованого підходів. Проєктна
діяльність як ефективний метод реалізації інтеграційного підходу, її сутність та основні етапи організації.
Міжпредметні та соціально орієнтовані проєкти, спрямовані на розвиток
пізнавальної активності, співпраці та практичних умінь учнів. Інноваційні моделі
інтегрування змісту навчальних предметів у контексті сучасних освітніх підходів,
зокрема STEM-освіти. Інтегроване навчання у формуванні життєвих компетентностей
та готовності здобувачів освіти до розв’язання комплексних практичних завдань.
Інтерактивні та практичні завдання для слухачів курсів підвищення кваліфікації
педагогічних працівників.

Тема. Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті.
Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті як ключове
завдання сучасної освітньої системи, орієнтованої на розвиток компетентностей XXI
століття. Концептуальні засади створення такого середовища з урахуванням

міждисциплінарного характеру STEM-підходу. Роль інтеграції природничо-
математичних, інженерних і технологічних знань у формуванні цілісного наукового

світогляду учнів. Дидактичні принципи, які лежать в основі проєктування
інтегрованого навчального простору. Організація дослідницької та проєктної
діяльності як базових компонентів STEM-освіти. Значення цифрових технологій і
лабораторного обладнання у створенні ефективного навчального середовища.
Роль учителя як фасилітатора та модератора навчальної взаємодії. Умови для
розвитку критичного мислення, креативності та командної роботи учнів. Підходи до
оцінювання результатів навчання в інтегрованому STEM-середовищі. Потенційні
виклики та шляхи їх подолання під час впровадження такого середовища в закладах
освіти. Необхідність системного підходу до проєктування інтегрованого навчального
середовища як основи якісної STEM-освіти.
Відповідно до Професійного стандарту «Вчитель закладу загальної середньої
освіти» (наказ МОН України від 29.08.2024 No 1225) , лекція на тему «Інтегроване
навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти» сприяє розвитку таких
професійних компетентностей:

Тема. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти

Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту,
здатного створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та
програмний код. Можливості, переваги та виклики створення створення електронних освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для
створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з
навчальними матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та
підтримки аналітичної діяльності педагога Порівняння платформ Gemini та ChatGPT,
що розглядаються як приклади генеративного штучного інтелекту, який функціонує на
основі розмовних запитів і забезпечує інтерактивну взаємодію з користувачем.
Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників у середовищі Gemini), які дають
змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.
Компетентності за професійним стандартом «Вчитель закладу загальної середньої освіти».
Тема. Основи інформаційної безпеки. Кіберзагрози та їх класифікація, кібербезпека в освітньому середовищі.
Формування у педагогічних працівників системного розуміння основ
інформаційної безпеки як складової цифрової компетентності сучасного вчителя.
Класифікації кіберзагроз (шкідливе програмне забезпечення, фішинг,
соціальна інженерія, витоки персональних даних, кібершахрайство, атаки на освітні
інформаційні системи), аналізу їх впливу на освітнє середовище.
Ризики використання цифрових освітніх платформ, хмарних сервісів,
соціальних мереж і інструментів штучного інтелекту з позиції інформаційної безпеки.
Правила інформаційної безпеки здобувачів освіти в мережі Інтернет.
Тема. Нормативно-правові аспекти викладання інформатики.
Концептуальні засади інформатичної освітньої галузі на 2025-2030 роки.
Інформатика як наука і як навчальний предмет в освітніх закладах. Методична
система, цілі навчання інформатики в закладах загальної середньої освіти.
Комп'ютерна грамотність, інформаційна культура учнів. Становлення, особливості та
перспективи розвитку шкільного курсу інформатики. Стандарт шкільної освіти з
інформатики. Особливості сучасної шкільної програми з інформатики.
Концептуальні засади інформатичної освітньої галузі на 2025-2030 роки.
Інструменти реалізації концепцій. Модельні навчальні програми (оновлення програм
відповідно до нових підходів). Професійний розвиток педагогів. Сучасний навчальний
простір. Цифрова платформа “Освіта для життя”. Інтеграція у Державний стандарт
базової та профільної освіти — забезпечення логічного переходу між освітніми рівнями.
Тема. Мотивація учнів через використання цифрових інструментів на уроках інформатики.
Короткий огляд сучасних викликів: інформаційне перевантаження, низька
концентрація уваги, потреба у практичності знань. Види мотивації: внутрішня та
зовнішня. Підвищення мотивації через використання цифрових інструментів.
Інформаційно-цифрова компетентність педагогічних працівників у професійному
стандарті вчителя. Гаджет - ворог чи союзник. Інноваційні технології, які підвищують
мотивацію. Класифікація цифрових інструментів для підвищення мотивації:

гейміфікація, інтерактивні платформи та інструменти, середовища для кодування,
інструменти штучного інтелекту, інструменти для спільної роботи та командної
взаємодії. Практичні приклади цифрових інструментів для підвищення мотивації учнів.
Тема. Формування екологічної компетентнолсті педагога в умовах воєнного стану
У межах лекції проаналізовано трансформацію змісту екологічної освіти в
Україні під впливом викликів збройної агресії. Розглянуто екологічну компетентність
педагога як складне інтегральне утворення, що в сучасних реаліях охоплює не лише
фахову грамотність, а й готовність до висвітлення тем екоциду та сталого відновлення територій. 

Розглянуто структуру екологічної компетентності через призму ціннісних

орієнтирів Нової української школи, де особливу увагу приділено цивільно-
патріотичному вихованню засобами екології. Виокремлено практичні методики

формування еконавичок у здобувачів освіти, зокрема досліджено потенціал проєктної діяльності.
Узагальнено алгоритми дій педагога щодо мінімізації негативних психологічних
наслідків війни через взаємодію з природою (екотерапія) та зроблено висновок про
необхідність безперервного підвищення кваліфікації вчителів у напрямі екологізації
освітнього процесу задля формування свідомої нації, здатної до екологічно доцільної
поведінки у поствоєнний період.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників