РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) ІСТОРІЇ ТА СУСПІЛЬСТВОЗНАВЧИХ ДИСЦИПЛІН

Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу
Тема 1. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований
Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні,

організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.

Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий, операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.

Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

Тема 2. Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку.

Аналіз технології мікронавчання як інноваційного підходу для підвищення ефективності навчального процесу.

Теоретичні основи мікронавчання, його інструменти (короткі навчальні блоки, мікроприводи, інтерактивні вправи) та вплив на мотивацію, засвоєння знань і замученість учнів.

Особливості мікронавчання як технології, що є інструментом із широкими функціональними можливостями.

Мікронавчання як практика, що дає змогу задовольнити потреби в урахуванні індивідуальних когнітивних особливостей сучасного учня.

Модуль 2. Фахова діяльність педагогічних працівників

Тема 1. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації.
Громадянська компетентність у сучасній освіті трактується як інтегрована здатність

особистості діяти відповідально в демократичному суспільстві, критично оцінювати соціальні процеси та інформаційні повідомлення, усвідомлювати власну культурну й національну ідентичність.

Інформаційна стійкість — це сформована здатність особи або спільноти протидіяти маніпулятивному інформаційному впливу шляхом критичного мислення, медіаграмотності та ціннісної саморегуляції.

Масове поширення цифрових технологій, соціальних мереж і можливість миттєвого обміну повідомленнями суттєво ускладнило процес розрізнення достовірної інформації та дезінформації. У сучасному інформаційному середовищі громадянська компетентність неможлива

без здатності критично працювати з інформацією, критично її осмислювати, усвідомлювати.

Тема 2. Формування екологічної компетентності педагога в умовах воєнного стану.

Сутність екологічної компетентності педагога як ключового механізму реалізації сучасної освітньої парадигми в умовах воєнного стану. Проблема трансформації змісту екологічної освіти під впливом викликів збройної агресії та необхідність міждисциплінарної інтеграції як
умови формування цілісного екологічного мислення вчителів та учнів.

Поняття екологічної компетентності як складного інтегрального утворення, що охоплює фахову грамотність, готовність до висвітлення тем екоциду та стратегій сталого відновлення територій. Моделі та практичні інструменти: cтруктура компетентності, методичний інструментарій, психолого-педагогічний аспект.

Роль екологізації освітнього процесу у професійному розвитку вчителя та зміні педагогічних ролей.

Тема 3. Енгергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу.
Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників

освітнього процесу в умовах сучасних суспільних викликів. Формування енергоощадної поведінки як чинника зменшення негативного впливу на довкілля та підвищення соціального добробуту.

Взаємозв’язок між енергоспоживанням, екологічними наслідками та якістю життя громади. Соціальний вимір енергоефективності в контексті соціальної справедливості, енергетичної безпеки та колективної відповідальності.

Роль закладу освіти у формуванні енергоефективної культури та ціннісних орієнтацій.
Освітні практики, STEM-підходи та проєктна діяльність, спрямовані на розвиток практичних

навичок ощадливого використання енергоресурсів. Інтерактивні і практичні завдання для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Матеріал має прикладну спрямованість і може бути використаний у професійному розвитку педагогів та освітній діяльності закладів освіти.

Тема 4. Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів.

Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього процесу. Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освіті та їх характерні риси.

Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на активного учасника освітнього процесу.

Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори впливу на мотивацію.
Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх навчальних досягнень.
Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних підходів залученості сучасних учнів до освітнього процесу.

Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань захопливим та результативним.

Тема 5. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти.

Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту, здатного
створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та програмний код.
Можливості, переваги та виклики створення створення електронних освітніх ресурсів.

Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної діяльності

педагога. Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як приклади генеративного штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних запитів і забезпечує інтерактивну взаємодію з користувачем. Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників у сере-
довищі Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.

Тема 6. Освітні галузі «Суспільствознавство» і «Громадянська та історична» в умовах викликів часу.
Актуальні питання реформування освітніх галузей у контексті Війни за Незалежність України, суспільних та технологічних змін.

Державні стандарти, концептуальні засади розвитку освітніх галузей, модельні навчальні програми та нові підходи до викладання історії, громадянської освіти та правознавства.

Інтегроване навчання.
Використання можливостей сучасних підручників. Інтеграція цифрових технологій у
навчальний процес.

Виховання патріотизму, громадянської свідомості та історичної пам’яті, що є ключо-
вими елементами для формування відповідальної та активної громадянської позиції учнівства.

Тема 7. Інноваційні практики організації компетентнісного навчання історії, громадянської освіти та правознавства.

Актуальні підходи до організації навчання історії, громадянської освіти та правознавства, які розвивають в учнівства компетентності, необхідні для активної участі в суспільному житті. Конкретні приклади успішних практик, які вже апробовані в українських школах та показали позитивні результати. Інноваційні методики, які перетворюють навчання з пасивного засвоєння інформації на активне формування критичного, системного й аналітичного мислення, громадянської позиції та правової культури.

Сучасні технології та методи (проєктне навчання, дебати, моделювання громадянських процесів та робота з первинними джерелами), що дозволяють учням застосовувати знання в реальних ситуаціях, розвивають навики комунікації, співпраці та громадянську активність.

Практичні рекомендації щодо проєктування уроків та створення інклюзивного освітнього середовища. Мотивація педагогів до впровадження інновацій та обміну досвідом.

Тема 8. Сучасний методичний інструментарій оцінювання результатів навчання учнівства з історії, громадянської освіти та правознавства.

Сучасні методи та інструменти оцінювання результатів навчання учнівства з історії, громадянської освіти та правознавства в контексті компетентнісного підходу. Особливості формувального оцінювання та його роль у мотивації учнівства. Підсумкове оцінювання.

Урізноманітнення форм оцінювання — від традиційних до альтернативних методик
(портфоліо, рубрики та ін.). Цифрові інструментами та платформами, які спрощують процес оцінювання та дозволяють відслідковувати прогрес учнів у реальному часі. Практичні приклади завдань, шаблонів рубрик та порад щодо оцнювання. Розроблення

завдань для оцінювання за групами результатів та дескрипторів для різних рівнів компетентностей.

Тема 9. Інтеграція гуманітарного й технологічного підходів у навчанні: до використання інструментів 4К.

Сутність сучасної освіти як простору інтеграції знань, досвіду й цінностей у контексті
суспільних трансформацій ХХІ століття. Подолання предметної ізольованості як передумова

формування міждисциплінарного мислення та здатності працювати з комплексними проблемами реального світу.

Феномен навичок ХХІ століття (критичне мислення, креативність, комунікація, кооперація) як нової освітньої парадигми. 4К як інструмент формування суб’єктності здобувача освіти, розвитку відповідальності, ініціативності та здатності до співтворчості. Концепція
ESTEAM як модель синтезу науки, технологій, інженерії, мистецтва й математики на основі гуманітарного смислотворення.

Психолого-педагогічні засади створення інтегрованого освітнього середовища. Особливості організації проєктної діяльності як простору розвитку мислення, емоційного інтелекту та командної взаємодії. Зміна ролі вчителя.
Матеріал може бути використаний педагогами й управлінцями освіти для впровадження

інтегрованих підходів, розвитку 4К та переосмислення освітнього простору як середовища можливостей.

Модуль 3. Контрольно-аналітичний
Тема. Актуальні питання професійного розвитку вчителів історії, громадянської освіти та правознавства.
Семінарське заняття у форматі засідання за круглим столом, метою якого є рефлексія, обмін думками за підсумками навчання, підвищення готовності до впровадження інноваційних підходів у навчанні історії, громадянської освіти та правознавства, а також обізнаності про сучасні можливості для зростання професійної майстерності педагогів.

Модуль 4. Варіативний складник
Теми
1. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка.

2. Мотиваційний аспект в організації освітньої діяльності здобувачів освіти в умовах сьогодення.

3. Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога.
4. Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах.
5. Ціннісні пріоритети педагога та освіти.
6. Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти.

7. Здійснення національно-патріотичного та громадянського виховання у контексті сьогодення під час навчання історії, громадянської освіти та правознавства.

8. Академічна доброчесність як складова академічної культури учасників освітнього процесу.
9. Розвиток мовно-комунікативних якостей мовлення педагогів.
10. Ментальне здоров’я особистості педагога.

11. Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я.

12. Інтегративні освітні практики як засіб підвищення ефективності навчання.
13. Булінг і мобінг у школі НУШ: виклики, відповідальність і культура взаємоповаги.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.

Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.

Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників