РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) “ПІЗНАЄМО ПРИРОДУ/ДОВКІЛЛЯ”

Модуль 1. ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Тема 1.1 Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога
Створення якісного освітнього контенту для учнів НУШ. Мотиваційні гачки на уроці
як інструмент активізації пізнавальної діяльності. Універсальні мінівправи, які можуть бути адаптовані до будь-якого навчального предмета.
Ефективне використання розроблених матеріалів платформи «Всеукраїнська школа
онлайн» в освітньому процесі, їх інтеграції у структуру уроку та поєднанню з авторськими
напрацюваннями вчителя. Практичні поради, учительські лайфхаки та добірка корисних
цифрових ресурсів, що сприяють оптимізації педагогічної діяльності, підвищенню мотивації учнів і якості навчальних результатів.
Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти в професійній діяльності.

Тема 1.2 Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного часу.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований
Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні,
організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з
ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий,
операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з
фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з
різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та
керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

Модуль 2. ФАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Тема 2.1 Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку
Аналіз технології мікронавчання як інноваційного підходу для підвищення ефективності навчального процесу.
Теоретичні основи мікронавчання, його інструменти (короткі навчальні блоки,
мікроприводи, інтерактивні вправи) та вплив на мотивацію, засвоєння знань і замученість учнів.
Особливості мікронавчання як технології, що є інструментом із широкими функціональними можливостями.
Мікронавчання як практика, що дає змогу задовольнити потреби в урахування
індивідуальних когнітивних особливостей сучасного учня.

Тема 2.2 Енгергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу
Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників
освітнього процесу в умовах сучасних суспільних викликів. Формування енергоощадної
поведінки як чинника зменшення негативного впливу на довкілля та підвищення соціального добробуту.
Взаємозв’язок між енергоспоживанням, екологічними наслідками та якістю життя
громади. Соціальний вимір енергоефективності в контексті соціальної справедливості,
енергетичної безпеки та колективної відповідальності.
Роль закладу освіти у формуванні енергоефективної культури та ціннісних орієнтацій.
Освітні практики, STEM-підходи та проєктна діяльність, спрямовані на розвиток практичних
навичок ощадливого використання енергоресурсів. Інтерактивні і практичні завдання для
слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Матеріал має прикладну спрямованість і може бути використаний у професійному розвитку педагогів та освітній діяльності закладів освіти.

Тема 2.3 Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів на уроках географії.
В умовах реформування сучасної школи та переходу до особистісно орієнтованого
навчання питання мотивації стає центральним у роботі вчителя. Лекція присвячена аналізу
дієвих стратегій, що перетворюють учня з пасивного слухача на активного учасника освітнього процесу.
У ході заняття будуть розглянуті такі питання:
- Мотивація як обов’язкова умова сучасного освітнього процесу.
- Сутність базових понять мотиваційного процесу та види мотивації в освіті.
- Особливості формування позитивної мотивації навчання.
- Вмотивований вчитель – вмотивований учень.
У результаті лекції ви сформуєте власні підходи залученості сучасних школярів до освітнього процесу. Ви дізнаєтесь, як перетворити «треба» на «хочу знати».
Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань захопливим та результативним.

Тема 2.4 Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти
Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту, здатного
створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та програмний код.
Можливості, переваги та виклики створення створення електронних освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet ТА для
створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними
матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної діяльності педагога
Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як приклади
генеративного штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних запитів і забезпечує
інтерактивну взаємодію з користувачем. Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників
у середовищі Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.

Тема 2.5 Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті
Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM- освіти в
сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному предметному навчанні та
необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного STEM-мислення учнів.
Поняття STEM-освіти, інтегрованого навчання та види інтеграції в освітньому процесі.
Роль інтеграції у формуванні STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня.
Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту, інтегрованих
модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з ідеями Нової української
школи та його значення для професійного розвитку вчителя.
Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів
освіти для впровадження STEM-підходу в освітню практику.

Тема 2.6 Формування екологічної компетентності педагога в умовах воєнного стану
Сутність екологічної компетентності педагога як ключового механізму реалізації
сучасної освітньої парадигми в умовах воєнного стану. Проблема трансформації змісту
екологічної освіти під впливом викликів збройної агресії та необхідність міждисциплінарної
інтеграції як умови формування цілісного екологічного мислення вчителів та учнів.
Поняття екологічної компетентності як складного інтегрального утворення, що
охоплює фахову грамотність, готовність до висвітлення тем екоциду та стратегій сталого
відновлення територій. Моделі та практичні інструменти: cтруктура компетентності,
методичний інструментарій, психолого-педагогічний аспект.
Роль екологізації освітнього процесу у професійному розвитку вчителя та зміні педагогічних ролей.

Тема 2.7 Інструменти вчителя інтегрованого курсу «Пізнаємо природу/ Довкілля»: комплексно-методичне забезпечення навчальної діяльності в умовах НУШ
Розкрито сучасні інструменти учителя інтегрованого курсу «Пізнаємо
природу/Довкілля» в умовах Нової української школи. У фокусі є комплексно-методичне
забезпечення навчальної діяльності, що поєднує діяльнісний, дослідницький та компетентнісний підходи.
Розглянуто дидактичні, цифрові, інтерактивні та оцінювальні інструменти, які
сприяють формуванню природничої грамотності, екологічної свідомості та критичного мислення учнів.
Особлива увагу приділено інтеграції змістових ліній курсу, організації дослідницької
роботи, проєктної діяльності та формувальному оцінюванню як складникам цілісної
методичної системи вчителя НУШ.

Тема 2.8 Методичні моделі організації пізнавальної діяльності в інтегрованих курсах  природничої освітньої галузі
Розглянуто сучасні методичні моделі організації пізнавальної діяльності учнів в
інтегрованих курсах природничої освітньої галузі в умовах Нової української школи. У центрі
уваги є діяльнісний, дослідницький, проєктний, проблемно-орієнтований та STEM-підходи як
основа формування природничої грамотності, критичного мислення та екологічної відповідальності.
Проаналізовано педагогічні інструменти інтеграції змісту (міжпредметні зв’язки,
тематичні модулі, наскрізні ідеї), способи активізації пізнавальної мотивації та організації формувального оцінювання.
Приділено увагу створенню освітнього середовища, що забезпечує дослідницьку
активність, самостійність учнів і практичне застосування знань у реальних життєвих ситуаціях.

Тема 2.9 Дизайн навчального досвіду учня в інтегрованих курсах природничої галузі
Сутність теми присвячена осмисленню концепції дизайну навчального досвіду учня в
інтегрованих курсах природничої освітньої галузі в умовах Нової української школи.
Розглянуто проєктування освітнього процесу як цілісної системи, що поєднує зміст,
діяльність, середовище, інструменти та оцінювання. У центрі уваги теми є створення
навчальних ситуацій, які стимулюють дослідницьку активність, формування природничої
грамотності, критичного мислення та здатності застосовувати знання у реальних життєвих контекстах.
Проаналізовано принципи інтеграції змісту, використання STEM-підходу, проєктних і
проблемно-орієнтованих технологій, а також роль формувального оцінювання в побудові
індивідуальної освітньої траєкторії учня.
Тема акцентує увагу на переході від традиційного «передавання знань» до свідомого
конструювання навчального досвіду, у якому учень виступає активним дослідником, а вчитель — дизайнером освітнього середовища.

Модуль 3 КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНИЙ МОДУЛЬ

Тема 3.1 Сучасний урок інтегрованого курсу “Пізнаємо природу/ Довкілля”: професійний діалог та реальні практики» 
Семінар спрямований на підвищення професійної майстерності вчителя, розвиток
рефлексії та формування спільноти практиків, готових до впровадження інноваційних підходів у навчанні.
У межах професійного діалогу обговорюємо:
− моделі сучасного уроку;
− практико-орієнтовані завдання та дослідницькі методи;
− інструменти формувального оцінювання;
− створення освітнього середовища, що мотивує до навчання

Модуль 4. ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК

1. Академічна доброчесність як складова академічної культури учасників освітнього процесу.
2. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації
3. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка.
4. Мотиваційний аспект в організації освітньої діяльності здобувачів освіти в умовах сьогодення.
5. Ціннісні пріоритети педагога та освіти.
6. Ментальне здоров’я особистості педагога.
7. Інтеграція гуманітарного й технологічного підходів у навчанні: до використання інструментів 4К.
8. Цифрова компетентність вчителя: від підготовки інтерактивного контенту до персоналізованого навчання.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників