РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) ХІМІЇ

Модуль 1. Психологія та педагогіка-інклюзивного освітнього процесу
Тема 1.1. Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку.

Проаналізовано технології мікронавчання як інноваційного підходу для підвищення ефективності навчального процесу. Розглянуто теоретичні основи мікронавчання, його інструменти (короткі навчальні блоки, мікроприводи, інтерактивні вправи) та вплив на мотивацію, засвоєння
знань і залученість учнів.
Проаналізовано особливості мікронавчання як технології, що є інструментом із широкими
функціональними можливостями. Визначено, що така практика дає змогу задовольнити потреби в
урахуванні індивідуальних когнітивних особливостей сучасного учня. Наголошено на тому, що
мікронавчання є безперечно цінним, оскільки надає вчителеві справжньої академічної свободи в
площині проведення уроків.

Тема 1.2 Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану.

Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні, організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.

Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий, операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.

Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів
освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

Модуль 2.

Фахова діяльність педагогічних працівників.

Тема 2.1.Етичні аспекти використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі: академічна доброчесність, авторське право, медіаграмотність і цифрова гігієна.
Відповідальне та безпечне використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі.

Дотримання академічної доброчесності та вимог законодавства України під час створення та модифікації електронних освітніх ресурсів. Використання даних, згенерованих цифровими сервісами для прийняття рішень щодо освітнього процесу.
Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовища. Оцінювання достовірності

даних і надійності цифрових джерел і ресурсів: як розпізнавати «галюцинації» нейромереж; уникати маніпуляцій та захищати свої персональні дані під час взаємодії з ШІ. Базові принципи функціонування технологій штучного інтелекту, що дає змогу критично оцінювати результати їх застосування та усвідомлювати межі використання ШІ в освітній практиці.

Тема 2.2 Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів.
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього процесу. Сутність

базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освіті та їх характерні риси. Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на активного учасника освітнього процесу.

Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори впливу на мотивацію.
Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх навчальних досягнень.

Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних підходів залученості сучасних учнів до освітнього процесу.

Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань захопливим та результативним.

Тема 2.3 Булінг і мобінг в освітньому середовищі: правові, психологічні та управлінські аспекти.

Актуальність проблеми булінгу як одного з ключових викликів сучасного освітнього середовища. Психологічні аспекти проблеми, які розкривають причини, форми прояву, ознаки булінгу,

їхній вплив на емоційний стан дітей і дорослих. Правові аспекти протидії булінгу в закладах
освіти, повноваження та відповідальність учасників освітнього процесу відповідно до чинного
законодавства України. Мобінг як окреме явище в освітньому середовищі, його основні форми
прояву, механізми захисту прав потерпілих та питання правової відповідальності.
Ефективні практики, кейси та інструменти профілактики булінгу і мобінгу, спрямовані на
формування культури взаємоповаги, партнерської взаємодії. Матеріал може бути використаний
педагогічними працівниками, практичними психологами, керівниками закладів освіти у створенні безпечного освітнього середовища.

Тема 2.4 Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації.

Громадянська компетентність у сучасній освіті трактується як інтегрована здатність особистості діяти відповідально в демократичному суспільстві, критично оцінювати соціальні процеси та інформаційні повідомлення, усвідомлювати власну культурну й національну ідентичність.

Інформаційна стійкість — це сформована здатність особи або спільноти протидіяти маніпулятивному інформаційному впливу шляхом критичного мислення, медіаграмотності та ціннісної саморегуляції.
Масове поширення цифрових технологій, соціальних мереж і можливість миттєвого обміну
повідомленнями суттєво ускладнило процес розрізнення достовірної інформації та дезінформації.
У сучасному інформаційному середовищі громадянська компетентність неможлива без здатності
критично працювати з інформацією, критично її осмислювати, усвідомлювати.

Тема 2.5 Розвиток мовно-комунікативних якостей мовлення педагогів
Розвиток мовно-комунікативних якостей мовлення педагогів.

Одним із ключових напрямів підвищення кваліфікації педагогічних працівників є розвиток мовно-комунікативних якостей мовлення педагогів. Вільне володіння державною мовою розглядається як базовий компонент комунікативної культури педагога, професійної ідентичності та педагогічної майстерності.

Акцентуємо на Трудовій функції. «Навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів)» Професійного стандарту вчителя ЗЗСО, зокрема, «Здатність забезпечувати здобувачам освіти навчання державною мовою» та «Здатність формувати й розвивати мовно-комунікативні вміння й навички здобувачів освіти». Особливу увагу приділено орфографічним нормам української літературної мови та змінам в Українському правописі (2019), формуванню мовного портрета педагога та практичним порадам для вчителів.
Зміст навчання охоплює питання комунікативної культури педагога, педагогічної та ділової
комунікації, невербальних засобів спілкування, а також формування комунікативного портрета педагога/педагогині.

Тема 2.6 Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті.
Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті як ключове завдання

сучасної освітньої системи, орієнтованої на розвиток компетентностей XXI століття. Концептуа-
льні засади створення такого середовища з урахуванням міждисциплінарного характеру STEM-
підходу. Роль інтеграції природничо-математичних, інженерних і технологічних знань у форму-
ванні цілісного наукового світогляду учнів. Дидактичні принципи, які лежать в основі проєкту-
вання інтегрованого навчального простору. Організація дослідницької та проєктної діяльності як

базових компонентів STEM-освіти. Значення цифрових технологій і лабораторного обладнання у
створенні ефективного навчального середовища.

Роль учителя як фасилітатора та модератора навчальної взаємодії. Умови для розвитку кри-
тичного мислення, креативності та командної роботи учнів. Підходи до оцінювання результатів

навчання в інтегрованому STEM-середовищі. Потенційні виклики та шляхи їх подолання під час

впровадження такого середовища в закладах освіти. Необхідність системного підходу до проєкту-
вання інтегрованого навчального середовища як основи якісної STEM-освіти.

Тема 2.7.Формування екологічної компетентності педагога в умовах воєнного стану.
Сутність екологічної компетентності педагога як ключового механізму реалізації сучасної
освітньої парадигми в умовах воєнного стану. Проблема трансформації змісту екологічної освіти

під впливом викликів збройної агресії та необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови фо-
рмування цілісного екологічного мислення вчителів та учнів. Поняття екологічної компетентності

як складного інтегрального утворення, що охоплює фахову грамотність, готовність до висвітлення
тем екоциду та стратегій сталого відновлення територій.
Моделі та практичні інструменти: cтруктура компетентності, методичний інструментарій,
психолого-педагогічний аспект.

Роль екологізації освітнього процесу у професійному розвитку вчителя та зміні педагогічних ролей.

Тема 2.8 Реалізація діяльнісного компетентнісного та інтегрованого підходів у навчанні учнів і учениць.

Методичні засади реалізації діяльнісного й компетентнісного інтегрованого підходів у навчанні учнів і учениць на уроках хімії в умовах Нової української школи обґрунтовані значенням діяльнісної парадигми і як основи формування ключових і предметних компетентностей, розвитку

критичного мислення, дослідницьких умінь та здатності застосовувати знання в реальних життєвих ситуаціях. Особлива увага приділяється інтеграції змісту хімічної освіти з іншими природничими науками, технологіями та соціальним контекстом, що сприяє формуванню цілісної наукової картини світу.

Аналіз сучасних освітніх технологій, методики активного навчання, практично зорієнтовані

завдання, проєктна та дослідницька діяльність як ефективний інструмент реалізації компетентнісного підходу. Приклади інтегрованих уроків, моделей навчальних ситуацій і формувального оцінювання, що забезпечують суб’єктну позицію учнів і учениць у навчальному процесі , де учитель керує процесами мислення й дослідження. оєднання діяльнісного та компетентнісного підходів
підвищує мотивацію до вивчення хімії, сприяє розвитку наукової грамотності та готує здобувачів
освіти до відповідального прийняття рішень у повсякденному житті.

Тема 2.9 Практично -зорієнтоване навчання і включення учнів та учениць в навчальну діяльність як активного суб'єкта.

Практично зорієнтоване навчання розглядається як педагогічна система, що складається з
ексерименту, дослідницької діяльності, проектних технологій, STEM-інтеграції та формувального

оцінювання. Хімічний експеримент виступає ключовим засобом активізації пізнавальної діяльнос-
ті, розвитку самостійності, відповідальності та рефлексії. Створення навчальних ситуацій вибору,

проблемності й співпраці, у яких учень і учень виступають дослідниками, співавторами знань і
суб’єктами власної освітньої траєкторії. Системне впровадження практично -орієнтованих завдань
і дослідницьких практик створює мотивацію до вивчення хімії, формує життєву компетентність та сприяє соціалізації здобувачів освіти.

Тема 2.10. Огляд найкращих практик світового, вітчизняного та міжнародного досвіду.

Сутність підходів, їх педагогічні функції, взаємозв'язок із сучасними методиками викладан-
ня, різних країн .Забезпечення активної пізнавальної діяльності учнів через практичні завдання,

дослідження, моделювання та міжпредметну інтеграцію, сприяє формуванню предметної, загаль-
нопізнавальної, дослідницької та соціальної компетентностей.Компетентнісний і інтегрований

підхід розглядається як органічне поєднання змісту хімії із суміжними дисциплінами (біологією,

фізікою, екологією, технологіями), що посилює практичну значущість знань і дає можливість фо-
рмувати цільне наукове бачення світу.Реалізація світових практик навчання хімії: активне навчан-
ня через POGIL (Process Oriented Guided Inquiry Learning), кейс-методи, STEM-інтегровані проек-
ти, використання цифрових симуляцій і мультимедійних ресурсів як інструментів розвитку крити-
чного мислення та дослідницьких умінь. Приклади вітчизняної практики та міжнародного досвіду

демонструють ефективність комплексного впровадження нових та інтегрованих підходів у зага-
льній та вищій школах.

Модуль 3

Контрольно-аналітичний модуль
Тема. 3.1. Круглий стіл. Розвиток і реалізація освітніх інновацій
Модуль 4 Варіативний складник

1. Академічна доброчесність як складова академічної культури учасників освітнього процесу.
2.Педагог у ситуації змін: компетентності ,ресурси ,підтримка.
3. Мотиваційний аспект в організації освітньої діяльності здобувачів освіти в умовах сьогодення.
4. Роль учителя у впровадженні реформи шкільного харчуння у сучасному закладі освіти.
5. Ментальне здоровя педагога .
6. Методичні підходи до конструювання ефективного уроку в межах навчального предмета.
7. Ціннісні пріоритети педагога та освіти.
8. Адаптація освітнього процесу сучасного викладання хімії.
9. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів.

10. Інтегративні освітні практики як засіб підвищення ефективності навчання

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ;
концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтрим-
ки вчителя на різних етапах професійного розвитку.

Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовува-
ти цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників