РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА

Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу
Тема 1. Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку.
Аналіз технології мікронавчання як інноваційного підходу для підвищення
ефективності навчального процесу. Теоретичні основи мікронавчання, його інструменти
(короткі навчальні блоки, мікроприводи, інтерактивні вправи) та вплив на мотивацію,
засвоєння знань і залученість учнів.
Особливості мікронавчання як технології, що є інструментом із широкими
функціональними можливостями. Мікронавчання як практика, що дає змогу задовольнити
потреби в урахуванні індивідуальних когнітивних особливостей сучасного учня.

Тема 2. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного часу.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований
Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні,
організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з
ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий,
операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з
фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з
різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та
керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

Модуль 2. Фахова діяльність педагогічних працівників

Тема 1. Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога.
Створення якісного освітнього контенту для учнів НУШ. Мотиваційні гачки на уроці
як інструмент активізації пізнавальної діяльності. Універсальні мінівправи, які можуть бути
адаптовані до будь-якого навчального предмета. Ефективне використання розроблених
матеріалів платформи «Всеукраїнська школа онлайн» в освітньому процесі, їх інтеграції у
структуру уроку та поєднанню з авторськими напрацюваннями вчителя. Практичні поради,
учительські лайфхаки та добірка корисних цифрових ресурсів, що сприяють оптимізації
педагогічної діяльності, підвищенню мотивації учнів і якості навчальних результатів.
Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти в професійній діяльності.

Тема 2. Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу.
Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників
освітнього процесу в умовах сучасних суспільних викликів. Формування енергоощадної
поведінки як чинника зменшення негативного впливу на довкілля та підвищення соціального
добробуту. Взаємозв’язок між енергоспоживанням, екологічними наслідками та якістю життя
громади. Соціальний вимір енергоефективності в контексті соціальної справедливості,
енергетичної безпеки та колективної відповідальності.
Роль закладу освіти у формуванні енергоефективної культури та ціннісних орієнтацій.
Освітні практики, STEM-підходи та проєктна діяльність, спрямовані на розвиток практичних
навичок ощадливого використання енергоресурсів. Інтерактивні і практичні завдання для
слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Матеріал має прикладну спрямованість і може бути використаний у професійному
розвитку педагогів та освітній діяльності закладів освіти.

Тема 3. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка.
Освітні зміни як постійна реальність: реформа НУШ, цифровізація, інклюзія, воєнний контекст, соціальна нестабільність.
Особливості професійної діяльності педагога в умовах сучасних освітніх
трансформацій, зумовлених реформуванням системи освіти, упровадженням
компетентнісного підходу та нових педагогічних практик. Ключові компетентності педагога в ситуації змін.
Необхідність адаптивності та безперервного професійного розвитку. Внутрішні
ресурси педагога: професійна мотивація та ціннісні орієнтири, відчуття професійної місії та
значущості праці, самооцінка, впевненість у власних силах, психологічна та професійна
стійкість (резильєнтність), здатність до рефлексії та самопідтримки. Зовнішні ресурси
професійного розвитку: система підвищення кваліфікації та неформальна освіта, професійні
спільноти, педагогічні мережі, методичні об’єднання, вебінари, цифрові інструменти.
Професійна супервізія: простір для аналізу складних ситуацій та емоційного розвантаження.
Тема 4. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти.
Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту, здатного
створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та програмний код.
Можливості, переваги та виклики створення створення електронних освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для
створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними
матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної
діяльності педагога Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як
приклади генеративного штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних запитів і

забезпечує інтерактивну взаємодію з користувачем. Створення Gem-ботів (персоналізованих
помічників у середовищі Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.
Відповідальне та безпечне використання технологій штучного інтелекту в освітньому
процесі. Дотримання академічної доброчесності та вимог законодавства України під час
створення та модифікації електронних освітніх ресурсів. Використання даних, згенерованих
цифровими сервісами для прийняття рішень щодо освітнього процесу.
Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовища. Оцінювання
достовірності даних і надійності цифрових джерел і ресурсів: як розпізнавати «галюцинації»
нейромереж; уникати маніпуляцій та захищати свої персональні дані під час взаємодії з ШІ.
Базові принципи функціонування технологій штучного інтелекту, що дає змогу критично
оцінювати результати їх застосування та усвідомлювати межі використання ШІ в освітній практиці.
Тема 5. Інтеграція гуманітарного й технологічного підходів у навчанні: до використання інструментів 4К.
Лекція спрямована на осмислення сучасного освітнього процесу як інтегрованого
середовища, в якому гуманітарний зміст поєднується з технологічними та проєктними
підходами. У центрі уваги — розвиток ключових навичок ХХІ століття (критичне мислення,
креативність, комунікація, кооперація) як основи ефективної педагогічної діяльності та
навчання здобувачів освіти.
Розглядаються принципи створення інтегрованого освітнього середовища та
можливості впровадження 4К у поєднанні з підходом ESTEAM, психолого-педагогічні
особливості формування проєктної діяльності.
Лекція орієнтована на формування в педагогів цілісного бачення навчання як
міждисциплінарного процесу, у якому «м’які» навички підсилюють «тверді» знання, а
освітнє середовище стає простором дослідження, вибору, помилок і спільного творення смислів.
Тема 6. Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти.
Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM-освіти в
сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному предметному навчанні та
необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного STEM-мислення
учнів. Поняття STEM-освіти, інтегрованого навчання та види інтеграції в освітньому процесі.
Роль інтеграції у формуванні STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня.
Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту, інтегрованих
модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з ідеями Нової
української школи та його значення для професійного розвитку вчителя. Матеріал може бути
використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти для впровадження STEM-підходу в освітню практику.
Тема 7. Використання інформаційного середовища у процесі вивчення образотворчого мистецтва у 5 класі Нової української школи.
Актуальність інформаційного середовища на уроках образотворчого мистецтва.
Поєднання традиційних методів із цифровими технологіями (ІКТ); мультимедійні
презентації, графічні редактори (Paint, TuxPaint), віртуальні екскурсії музеями та навчальні відео.
Розвиток творчих здібностей, креативності, забезпечення кращої візуалізації мистецьких образів.
Тема 8. Інтегрований підхід до вивчення та сприймання творів образотворчого українського та світового мистецтва у 7 класі Нової української школи.
Вивчення української та світової спадщини (живопис, архітектура, дизайн) на
уроках образотворчого мистецтва у 7 класі Нової української школи.

Практична діяльність у процесі вивчення взаємодії мистецтв: дослідження історії,
мисецької ідентичності та краси через діалог культур. Створення проєктів (індивідуальних
та групових) із застосовуванням отриманих знань, використання різних матеріалів та технік.

Тема 9. Використання сучасних художніх технік у процесі вивчення образотворчого мистецтва у Новій українській школі: практичний ракурс.

Використання художніх технік на уроках образотворчого мистецтва: метод
ейдетики (асоціації), естамп, плямографія, шаблонографія, фроттаж, граттаж, мильний
живопис, мозаїка, малювання з сіллю, пластиліновий живопис тощо.

Виконання практичних робіт за допомогою нетрадиційних матеріалів і предметів:
штампи із овочів (картопля, буряк, морква); трафарети (картон, пластик, монети,
канцелярські скріпки); ватні палички, поролон, кисті різної жорсткості; опале листя різних
дерев різної форми та величини, пір’я; зубна щітка, коркова пробка, гумка канцелярська,
пінопласт; кам’яна сіль, манна крупа, харчові барвники; клей ПВА, воскова свічка, нитки;
зім’ятий папір, поролон, тканина, марля, харчова плівка; підошва взуття, губна помада, пластилін.

Модуль 3.

Круглий стіл. Обмін досвідом роботи.

Модуль 4 Варіативний складник

1. Мотиваційний аспект в організації освітньої діяльності здобувачів освіти в умовах сьогодення.
2.Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах
3.Розвиток мовно-комунікативних якостей мовлення педагогів.
4.Ментальне здоров’я особистості педагога.
5.Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я.
6. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників