РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ, ТЕХНОЛОГІЙ ТА КРЕСЛЕННЯ

МОДУЛЬ І. ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА ІНКЛЮЗИВНОГО

ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Тема 1.1. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного часу.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований
Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні,
організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з
ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий,
операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з
фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з
різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та
керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

Тема 1.2. Булінг і мобінг у школі НУШ: виклики, відповідальність і культура взаємоповаги
Актуальність проблеми булінгу як одного з ключових викликів сучасного освітнього
середовища. Психологічні аспекти проблеми, які розкривають причини, форми прояву, ознаки
булінгу, їхній вплив на емоційний стан дітей і дорослих. Правові аспекти протидії булінгу в
закладах освіти, повноваження та відповідальність учасників освітнього процесу відповідно

до чинного законодавства України. Мобінг як окреме явище в освітньому середовищі, його
основні форми прояву, механізми захисту прав потерпілих та питання правової відповідальності.
Ефективні практики, кейси та інструменти профілактики булінгу і мобінгу, спрямовані
на формування культури взаємоповаги, партнерської взаємодії. Матеріал може бути
використаний педагогічними працівниками, практичними психологами, керівниками закладів
освіти у створенні безпечного освітнього середовища.

МОДУЛЬ ІІ. ФАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Тема 2.1. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти.
Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту, здатного
створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та програмний код.
Можливості, переваги та виклики створення створення електронних освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для створення
інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними матеріалами,
аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної діяльності педагога
Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як приклади генеративного
штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних запитів і забезпечує інтерактивну
взаємодію з користувачем. Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників у середовищі
Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.

Тема 2.2. Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти.
Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM-освіти в
сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному предметному навчанні та
необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного STEM-мислення

учнів. Поняття STEM-освіти, інтегрованого навчання та види інтеграції в освітньому процесі.
Роль інтеграції у формуванні STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня.
Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту, інтегрованих
модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з ідеями Нової української
школи та його значення для професійного розвитку вчителя. Матеріал може бути
використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти для впровадження
STEM-підходу в освітню практику.

Тема 2.3. Інтеграція гуманітарного й технологічного підходів у навчанні: до використання інструментів 4К.
Сутність сучасної освіти як простору інтеграції знань, досвіду й цінностей у контексті
суспільних трансформацій ХХІ століття. Подолання предметної ізольованості як передумова
формування міждисциплінарного мислення та здатності працювати з комплексними
проблемами реального світу.
Феномен навичок ХХІ століття (критичне мислення, креативність, комунікація,
кооперація) як нової освітньої парадигми. 4К як інструмент формування суб’єктності
здобувача освіти, розвитку відповідальності, ініціативності та здатності до співтворчості.
Концепція ESTEAM як модель синтезу науки, технологій, інженерії, мистецтва й математики
на основі гуманітарного смислотворення.
Психолого-педагогічні засади створення інтегрованого освітнього середовища.
Особливості організації проєктної діяльності як простору розвитку мислення, емоційного
інтелекту та командної взаємодії. Зміна ролі вчителя.
Матеріал може бути використаний педагогами й управлінцями освіти для
впровадження інтегрованих підходів, розвитку 4К та переосмислення освітнього простору як
середовища можливостей.

Тема 2.4. Сучасні підходи до формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів.
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього процесу.
Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освіті та їх характерні риси.
Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на активного учасника освітнього процесу.
Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори впливу на
мотивацію. Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх навчальних досягнень.
Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних підходів
залученості сучасних учнів до освітнього процесу. Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто
прагне зробити процес здобуття знань захопливим та результативним.

Тема 2.5. Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу.
Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників
освітнього процесу в умовах сучасних суспільних викликів. Формування енергоощадної
поведінки як чинника зменшення негативного впливу на довкілля та підвищення соціального
добробуту. Взаємозв’язок між енергоспоживанням, екологічними наслідками та якістю життя
громади. Соціальний вимір енергоефективності в контексті соціальної справедливості,
енергетичної безпеки та колективної відповідальності.
Роль закладу освіти у формуванні енергоефективної культури та ціннісних орієнтацій.
Освітні практики, STEM-підходи та проєктна діяльність, спрямовані на розвиток практичних
навичок ощадливого використання енергоресурсів. Інтерактивні і практичні завдання для
слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Матеріал має прикладну спрямованість і може бути використаний у професійному
розвитку педагогів та освітній діяльності закладів освіти.

Тема 2.6. Цифрова графічна компетентність вчителя: від підготовки інтерактивного контенту до персоналізованого навчання.
В лекції проаналізовано стан та стратегічні перспективи розвитку цифрової
компетентності вчителя в контексті трансформації освітньої парадигми 2025–2026 років.
Дослідження базується на інтеграції європейської рамки DigCompEdu та українського
Професійного стандарту вчителя, що визначають шість рівнів прогресії — від «Новачка» (A1) до «Піонера» (C2).

Основну увагу приділено практичному інструментарію педагога:
− Інтерактивний контент: огляд інтерактивного контенту як ключового елемента
цифрової компетентності вчителя, які навчальні матеріали, які вимагають активної участі
учня, а не просто пасивного сприйняття інформації та є фундаментом персоналізованого
навчання: ознайомимось з типами контенту та інструментами для його створення та з
методикою впровадження.
− Штучний інтелект: висвітлено роль ШІ як персонального асистента для генерації
тестів, аналізу текстів та автоматизації зворотного зв'язку, що дозволяє вивільнити час для
творчої взаємодії з учнями.
− Персоналізація навчання: обґрунтовано алгоритми побудови адаптивних
освітніх траєкторій на основі ШІ-аналітики, які здатні підвищити академічну успішність учнів на 25%.
Окремий акцент зроблено на цифровому добробуті та психологічній стійкості педагога
як фундаменті сталого професійного розвитку.

Тема 2.7. Українознавство в канві викладання предметів технологічної освітньої галузі.
Матеріал пропонує інноваційний погляд на викладання предмета «Технології» через

призму національної ідентичності. Основна ідея полягає у формуванні в педагогів дизайн-
мислення та інтеграції давніх українських традицій у сучасний контекст.

Заняття орієнтоване на вчителів, які прагнуть наповнити уроки практичним змістом
через створення реальних об’єктів проєктування. Замість копіювання зразків педагоги мають
пропонувати учням роль дизайнерів та конструкторів, що працюють з етнічними матеріалами.
Ключові практичні блоки матеріалу:
Синтез технік: розробка виробів на межі ремесел та мейкерства, як-от поєднання
традиційної різьби з лазерним випилюванням або вишивки з елементами «розумного текстилю».
Кейс-проєкти: покрокові ідеї для створення актуальних продуктів — від еко-сумок з
автентичними принтами до сучасних аксесуарів у стилі етно-мінімалізму.
Матеріал містить готові алгоритми для організації практичних робіт, що робить

українську спадщину живою, функціональною та конкурентоспроможною; адаптований під
модельні програми НУШ і спрямований на формування в учнів почуття гордості за
український продукт та розвиток креативних навичок.

Тема 2.8. Інтегративні освітні практики як засіб підвищення ефективності навчання технологій / трудового навчання.
Сутність інтегрованого навчання як сучасного підходу до підвищення ефективності
освітнього процесу в умовах реалізації концепції Нової української школи. Педагогічна
доцільність міжпредметної інтеграції як засобу формування цілісної картини світу та розвитку
ключових і предметних компетентностей здобувачів освіти. Дидактичні можливості
інтегративних освітніх практик у контексті компетентнісного, діяльнісного та особистісно
орієнтованого підходів. Проєктна діяльність як ефективний метод реалізації інтеграційного
підходу, її сутність та основні етапи організації.
Міжпредметні та соціально орієнтовані проєкти, спрямовані на розвиток пізнавальної
активності, співпраці та практичних умінь учнів. Інноваційні моделі інтегрування змісту
навчальних предметів у контексті сучасних освітніх підходів, зокрема STEM-освіти.
Інтегроване навчання у формуванні життєвих компетентностей та готовності здобувачів
освіти до розв’язання комплексних практичних завдань.
Інтерактивні та практичні завдання для слухачів курсів підвищення кваліфікації
педагогічних працівників.

Тема 2.9. Методичні підходи до конструювання ефективного уроку в межах навчальних предметів технологічної освітньої галузі.
Методичні підходи до конструювання ефективного уроку в межах навчального

предмета. Значення компетентнісно-діяльнісного підходу для планування та організації
навчальної діяльності учнів. Алгоритм конструювання навчальної діяльності на уроках;
визначення цілей, добір змісту, організація типів діяльності та послідовність дій учнів.
Класифікація типів навчальної діяльності та їх роль у формуванні предметних умінь і навичок.
Принципи добору та логічної побудови змісту навчального матеріалу в межах теми уроку.
Організація самостійної навчальної роботи учнів на уроці та в позаурочний час як засіб
розвитку автономності та відповідальності за результат. Методика виявлення та корекції
типових навчальних помилок учнів. Навчальні поняття та терміни. Практико-орієнтовані
завдання для слухачів курсів підвищення кваліфікації: міні-тренінги, практикуми, творчі
завдання. Інтеграція теоретичних знань і практичних умінь у процесі організації ефективного
уроку та розвитку компетентностей учнів.

Модуль IV. ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК (ПЕРЕЛІК ТЕМ)
1. Формування екологічної компетентності педагогів в умовах воєнного стану
2. Мотиваційний аспект в організації освітньої діяльності здобувачів освіти в умовах сьогодення.
3. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації.
4. Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога.
5. Ціннісні пріоритети педагога та освіти.
6. Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я.
7. Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку.
8. Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах.
9. Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я.
10. Ментальне здоров’я особистості педагога.
11. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка.
12. Ключові аспекти організації охорони праці в закладі загальної середньої освіти.

 

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників