РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) НАВЧАЛЬНОГО ПРЕДМЕТА/ІНТЕГРОВАНОГО КУРСУ «ЗАХИСТ УКРАЇНИ»

МОДУЛЬ І. ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Тема 1.1. Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах.
Основні аспекти психологічної компетентності педагога. Методи формування
психологічної компетентності особистості. Пріоритетні напрями психологічної компетентності.
Психологічний комфорт у закладі освіти та його зв'язок із успішністю здобувачів
освіти. Роль психологічної компетентності у формуванні самодостатнього педагога в реаліях
сьогодення. Матеріал може бути використаний педагогами, класними керівниками,
асистентами учителів, методистами та керівниками закладів освіти щодо формування
психологічної компетентності та прояву стресостійкості у викликах війни.

Тема 1.2. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований
Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні,
організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з

ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий,
операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з
фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з
різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та
керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

МОДУЛЬ ІІ. ФАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Тема 2.1. Булінг і мобінг в освітньому середовищі: правові, психологічні та управлінські аспекти.
Актуальність проблеми булінгу як одного з ключових викликів сучасного освітнього
середовища. Психологічні аспекти проблеми, які розкривають причини, форми прояву, ознаки
булінгу, їхній вплив на емоційний стан дітей і дорослих. Правові та управлінські аспекти
протидії булінгу в закладах освіти, повноваження та відповідальність учасників освітнього
процесу відповідно до чинного законодавства України. Мобінг як окреме явище в освітньому
середовищі, його основні форми прояву, механізми захисту прав потерпілих та питання правової відповідальності.
Ефективні практики, кейси та інструменти профілактики булінгу і мобінгу, спрямовані
на формування культури взаємоповаги, партнерської взаємодії. Матеріал може бути
використаний керівниками закладів освіти, педагогічними працівниками, практичними
психологами у створенні безпечного освітнього середовища.

Тема 2.2. Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку.
Аналіз технології мікронавчання як інноваційного підходу для підвищення ефективності
навчального процесу. Теоретичні основи мікронавчання, його інструменти (короткі навчальні

блоки, мікроприводи, інтерактивні вправи) та вплив на мотивацію, засвоєння знань і залученість учнів.
Особливості мікронавчання як технології, що є інструментом із широкими
функціональними можливостями. Мікронавчання як практика, що дає змогу задовольнити
потреби в урахуванні індивідуальних когнітивних особливостей сучасного учня.

Тема 2.3. Енгергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу.
Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників
освітнього процесу в умовах сучасних суспільних викликів. Формування енергоощадної
поведінки як чинника зменшення негативного впливу на довкілля та підвищення соціального
добробуту. Взаємозв’язок між енергоспоживанням, екологічними наслідками та якістю життя
громади. Соціальний вимір енергоефективності в контексті соціальної справедливості,
енергетичної безпеки та колективної відповідальності.
Роль закладу освіти у формуванні енергоефективної культури та ціннісних орієнтацій.
Освітні практики, STEM-підходи та проєктна діяльність, спрямовані на розвиток практичних
навичок ощадливого використання енергоресурсів. Інтерактивні і практичні завдання для
слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Матеріал має прикладну спрямованість і може бути використаний у професійному
розвитку педагогів та освітній діяльності закладів освіти.

Тема 2.4. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти.
Поняття генеративного штучного інтелекту – різновиду штучного інтелекту, здатного
створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та програмний код.
Можливості, переваги та виклики створення електронних освітніх ресурсів.

Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для створення
інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними матеріалами,
аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної діяльності педагога
Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як приклади генеративного
штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних запитів і забезпечує інтерактивну
взаємодію з користувачем. Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників у середовищі
Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.

Тема 2.5. Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти.
Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM-освіти в
сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному предметному навчанні та
необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного STEM-мислення
учнів. Поняття STEM-освіти, інтегрованого навчання та види інтеграції в освітньому процесі.
Роль інтеграції у формуванні STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня.
Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту, інтегрованих
модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з ідеями Нової української
школи та його значення для професійного розвитку вчителя. Матеріал може бути
використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти для впровадження
STEM-підходу в освітню практику.

Тема 2.6. Трансформація підходів до навчання та викладання предмета «Захист України»: ефективні практики сучасного уроку.
Сучасні підходи до навчання та викладання предмета «Захист України» в умовах
трансформації освітнього середовища та актуальних безпекових викликів. Компетентнісний,
діяльнісний і практикоорієнтований підходи як основа формування в здобувачів освіти
оборонної свідомості, громадянської відповідальності, готовності до дій у надзвичайних
ситуаціях та участі в національному спротиві. Концепція навчання через практичну діяльність
(learning by doing), залучення досвіду ветеранів, моделювання реальних ситуацій та
розв’язання практичних кейсів як основа формування життєвих компетентностей здобувачів

освіти. Ключові аспекти трансформації військово-патріотичного виховання в контексті
формування національної ідентичності, громадянської стійкості та готовності до захисту України.
Сучасний урок предмета «Захист України»: структура, змістові акценти та ефективні
методичні рішення, що передбачають використання інтерактивних методів навчання,
тренінгових технологій, симуляцій, ситуаційних завдань, проєктної діяльності та цифрових освітніх інструментів.
Роль учителя як фасилітатора, наставника та організатора практичного навчання.
Матеріал має практикоорієнтований характер і може бути використаний педагогічними
працівниками, методистами та керівниками закладів освіти для вдосконалення викладання
предмета «Захист України».

Тема 2.7. Едьютеймент на уроках предмета «Захист України»: як вивчати складне просто
Сутність едьютейменту (від англ. edutainment: «education» – навчання і «entertainment»
– розвага) як сучасного освітнього підходу, що поєднує навчання, взаємодію та елементи гри
для підвищення внутрішньої мотивації здобувачів освіти. Застосування едьютейменту як
дієвого засобу пояснення складних теоретичних концептів та відпрацювання практичних
навичок через емоційне залучення, взаємодію та навчальний досвід.
Едьютеймент-технології у формуванні предметних і ключових компетентностей учнів:
освітні ігри, тактичні й безпекові симуляції, квести, сторітелінг, кейс-метод та цифрові платформи.
Особливості проєктування інтерактивного освітнього середовища (зокрема в
Осередках предмета «Захист України»), що стимулює активність учнів, розвиває критичне
мислення, лідерські якості та стійкі практичні навички.
Роль педагога та методика створення едьютеймент-продуктів (ігрові сценарії,
інтерактивні вправи, квести, тематичні кейси). Методичні прийоми інтеграції: покрокове
впровадження елементів едьютейменту в структуру сучасного уроку та критерії оцінювання результатів навчання.
Матеріал спрямований на вдосконалення професійної компетентності педагогів щодо
інтеграції едьютеймент-технологій у викладання предмета «Захист України».

Тема 2.8. Домедична допомога в умовах бойових дій: алгоритми дій та методика їх практичного відпрацювання
Сучасні підходи до організації навчання домедичної допомоги в умовах бойових дій у
межах оновленого предмета «Захист України». Основні принципи тактичної медицини (TCCC
– Tactical Combat Casualty Care) та міжнародні протоколи надання допомоги пораненим на різних етапах (зонах) бойових дій.
Нормативно-правова база: адаптація стандартів безпеки відповідно до чинного
законодавства України та наказів Міністерства охорони здоров’я. Використання тренінгових
технологій, симуляційних вправ, ситуаційних завдань, кейсів для відпрацювання алгоритмів
дій при масивних критичних кровотечах (застосування турнікетів, тампонада, тиснучі пов’язки).
Методика інтеграції симулятора LifesaverSIM в освітній процес.
Роль вчителя у формуванні життєзберігаючих компетентностей, відповідальності та
психологічної готовності учнів діяти в екстремальних ситуаціях.
Матеріал спрямований на вдосконалення професійної майстерності педагогів та
підвищення ефективності викладання предмета «Захист України».

Тема 2.9. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації.
Громадянська компетентність у сучасній освіті трактується як інтегрована здатність
особистості діяти відповідально в демократичному суспільстві, критично оцінювати соціальні
процеси та інформаційні повідомлення, усвідомлювати власну культурну й національну ідентичність.
Інформаційна стійкість – це сформована здатність особи або спільноти протидіяти
маніпулятивному інформаційному впливу шляхом критичного мислення, медіаграмотності та
ціннісної саморегуляції. Масове поширення цифрових технологій, соціальних мереж і
можливість миттєвого обміну повідомленнями суттєво ускладнило процес розрізнення
достовірної інформації та дезінформації. У сучасному інформаційному середовищі

громадянська компетентність неможлива без здатності критично працювати з інформацією,
критично її осмислювати, усвідомлювати.

Модуль IV. ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК (ПЕРЕЛІК ТЕМ)
1. Формування екологічної компетентності педагогів в умовах воєнного стану
2. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації.
3. Ціннісні пріоритети педагога та освіти.
4. Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я.
5. Етичні аспекти використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі: академічна доброчесність, авторське право, медіаграмотність і цифрова гігієна.
6. Інтегративні освітні практики як засіб підвищення ефективності навчання
7. Методичні підходи до конструювання ефективного уроку в межах навчального предмета.
8. Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті.
9. Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога

 

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик виховання, організації освітнього процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів роботи гуртка; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; організовувати роботу гуртка, розвивати творчий потенціал,критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників