РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПЕДАГОГІВ-ОРГАНІЗАТОРІВ

МОДУЛЬ 1. ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА
ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ (4 ГОД)

Тема 1. Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я (2 год)

Емоційне вигорання педагога як наслідок тривалого професійного стресу та
високого емоційного навантаження. Основні прояви, причини та ризики емоційного
виснаження в сучасних умовах освітнього середовища.
Практичні підходи до профілактики вигорання, розвитку навичок емоційної
саморегуляції та підтримки психічного здоров’я педагога. Формування усвідомленого
ставлення до власного ресурсного стану та збереження професійної ефективності й
психологічної стійкості.
Тема 2. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану (2 год)
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований
Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні,
організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних
ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти
з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий,
операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з
фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з
різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами.
МОДУЛЬ 2. ФАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ (18 ГОД)
Тема 1. Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів (2 год)
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього
процесу.Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освітіта їх
характерні риси.Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на активного
учасника освітнього процесу.
Особливості формування позитивної мотивації навчання.Фактори впливу на
мотивацію.Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх навчальних
досягнень.
Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних
підходівзалученості сучасних учнів до освітнього процесу.
Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань
захопливим та результативним.
Тема 2. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти
Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту, здатного
створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та програмний код.
Можливості, переваги та виклики створення створення електронних освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для

створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними
матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної
діяльності педагога Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як
приклади генеративного штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних запитів і
забезпечує інтерактивну взаємодію з користувачем. Створення Gem-ботів (персоналізованих
помічників у середовищі Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім
контентом.
Тема 3. Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті (2 год)
Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті як ключове
завдання сучасної освітньої системи, орієнтованої на розвиток компетентностей XXI
століття. Концептуальні засади створення такого середовища з урахування
мміждисциплінарного характеру STEM-підходу. Роль інтеграції природничо-математичних,
інженерних і технологічних знань у формуванні цілісного наукового світогляду учнів.
Дидактичні принципи, які лежать в основі проектування інтегрованого навчального

простору. Організація дослідницької та проєктної діяльності як базових компонентів STEM-
освіти. Значення цифрових технологій і лабораторного обладнання у створенні ефективного

навчального середовища.
Роль учителя як фасилітатора та модератора навчальної взаємодії. Умови для
розвитку критичного мислення, креативності та командної роботи учнів. Підходи до
оцінювання результатів навчання в інтегрованому STEM-середовищі. Потенційні виклики та
шляхи їх подолання під час впровадження такого середовища в закладах освіти.
Необхідність системного підходу до проєктування інтегрованого навчального середовища як
основи якісної STEM-освіти.
Тема 4. Комунікація, довіра, співпраця в освітньому процесі: партнерська взаємодія крізь призму 4К (2 год)
Лекція присвячена осмисленню педагогіки партнерства як живої практики взаємодії
між учителем, учнем, батьками та колегами. Шляхом аналізу художнього тексту слухачі
досліджують, як комунікація, критичне мислення, довіра, співпраця та креативність
формуються не в абстрактних моделях, а в конкретних життєвих ситуаціях.
Основою лекції є робота з повістю «На сьомому небі від щастя» (розділ «Володька»),
яка стає безпечним простором для аналізу меж між фактом і інтерпретацією, турботою і
втручанням, слуханням і нав’язуванням рішень. Через інтерактивні вправи учасники
навчаються розпізнавати ярлики, чутки, маніпулятивні «добрі наміри» та їхній вплив на
партнерську взаємодію.
Лекція формує розуміння комунікації як здатності бути поруч і чути, довіри як
етичного вибору й відповідального мовчання, співпраці як спільного рішення без примусу, а
креативності як дії, що знижує напругу й відновлює контакт. Особливу увагу приділено ролі
педагога як модератора мислення та «безпечного дорослого» в освітньому середовищі.
Тема 5. Тренінг «Управління змінами: сучасні тренди та перспективи» (4 год)
Під час тренінгу практично опрацьовується проблема управління змінами в закладах освіти.
Сучасні заклади освіти функціонують в умовах постійних змін, що відбуваються як на
макро-, так і на мікроекономічному рівнях.
Сучасне життя – це постійні зміни, а якщо зміни нами будуть сприйматися як
проблема, то чи буде наше життя ефективним, успішним щасливим?
Але якщо подивитися на зміни як на можливість?
Можливість отримати нові знання, обрати нову стратегію для закладу, оволодіти
новими технологіями, методами тощо.
Уміле управління змінами насправді полягає не стільки в пасивних реакціях на зміни
навколишнього оточення шляхом пристосування з використанням раніше використовуваних

і перевірених методів, скільки в умілій адаптації до них з використанням оригінальних,
інноваційних і креативних методів із випереджаючим передбачення майбутніх потреб.
Таким чином, зміна вимагає одночасного її ініціювання, планування і реалізації зі
спрямуванням на досягнення закладом освіти того, що є найвищим інтересом: гармонійний
розвиток вихованців. Тому вміле управління змінами насправді є не просто пасивними
відповідями на зміни в навколишньому середовищі шляхом адаптації та застосування для
цього перевірених методів, а обов’язково повинно включати передбачення майбутніх потреб
у змінах та умілої адаптації до них із використанням оригінальних, творчих, інноваційних
підходів та рішень.
Тема 6. Виховна система сучасної школи: методичні ідеї для ціннісного розвитку (2 год)
У лекції окреслено питання, пов’язані з розвитком соціально-педагогічної парадигми
виховання, виховним компонентом змісту компетентностей, визначених у Законі України
«Про освіту», а також розглядається питання виховання на цінностях.
У Новій українській школі виховний процес є невід'ємною складовою освітнього процесу у
закладах освіти (ст. 15 Закону України «Про повну загальну освіту» і має ґрунтуватися на
загальнолюдських цінностях, культурних цінностях Українського народу, цінностях
громадянського (вільного демократичного) суспільства, принципах верховенства права,
дотримання прав і свобод людини і громадянина, принципах, визначених Законом України
«Про освіту"
Засадами державної політики у сфері освіти та принципами освітньої діяльності є:
єдність навчання, виховання та розвитку ( ст. 6 Закону України «Про освіту»). У період війни,
яку російська федерація розв’язала і веде проти України, виникає нагальна необхідність
переосмислення зробленого і здійснення системних заходів, спрямованих на посилення
національно-патріотичного виховання дітей та молоді – формування нового українця, що
діє на основі національних та європейських цінностей.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик виховання, організації
освітнього процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; працювати з лідерами учнівського самоврядування, розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників