РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ВИХОВАТЕЛІВ ЗАКЛАДІВ ІНСТИТУЦІЙНОГО ДОГЛЯДУ І ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу
Тема 1.1. Ментальне здоров’я педагога.
Ментальне здоров’я – запорука успіху життєвого та професійного вимірів.
Психолого-педагогічні, медичні трактування дефініції «ментальне здоров’я». Основні
чинники, що впливають на ментальне здоров’я педагога. Зв’язок ментального здоров’я та
емоційної стійкості.
Ефективні практики щодо психологічної стійкості особистості педагога. Роль
ментального здоров’я особистості педагога на її професійну самореалізацію та позитивне
саморозкриття на уроці. Матеріал може бути використаний педагогами, класними
керівниками, асистентами учителів, методистами та керівниками закладів освіти щодо
власної турботи про ментальне здоров’я та довголіття.

Тема 1.2. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного часу.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів
опрацьований Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти.
Психолого-педагогічні, організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в
кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами
освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний,

вольовий, операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з
фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП
з різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та
керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

Модуль 2. Фахова діяльність педагогічних працівників

Тема 2.1. Булінг і мобінг у НУШ: виклики, відповідальність і культура взаємоповаги.
Актуальність проблеми булінгу як одного з ключових викликів сучасного освітнього
середовища. Психологічні аспекти проблеми, які розкривають причини, форми прояву,
ознаки булінгу, їхній вплив на емоційний стан дітей і дорослих. Правові аспекти протидії
булінгу в закладах освіти, повноваження та відповідальність учасників освітнього процесу
відповідно до чинного законодавства України. Мобінг як окреме явище в освітньому
середовищі, його основні форми прояву, механізми захисту прав потерпілих та питання
правової відповідальності.
Ефективні практики, кейси та інструменти профілактики булінгу і мобінгу,
спрямовані на формування культури взаємоповаги, партнерської взаємодії. Матеріал може
бути використаний педагогічними працівниками, практичними психологами, керівниками
закладів освіти у створенні безпечного освітнього середовища.

Тема 2.2. Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього процесу.
Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освіті та їх характерні
риси. Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на активного учасника
освітнього процесу.
Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори впливу на
мотивацію. Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх
навчальних досягнень. Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання.
Формування власних підходів залученості сучасних учнів до освітнього процесу.
Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань
захопливим та результативним.
Тема 2.3. Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку.
У лекції проаналізовано технології мікронавчання як інноваційного підходу для
підвищення ефективності навчального процесу. Розглянуто теоретичні основи
мікронавчання, його інструменти (короткі навчальні блоки, мікроприводи, інтерактивні
вправи) та вплив на мотивацію, засвоєння знань і залученість учнів.
Проаналізовано особливості мікронавчання як технології, що є інструментом із
широкими функціональними можливостями. Визначено, що така практика дає змогу
задовольнити потреби в урахуванні індивідуальних когнітивних особливостей сучасного
учня. Наголошено на тому, що мікронавчання є безперечно цінним, оскільки надає
вчителеві справжньої академічної свободи в площині проведення уроків.
Тема 2.4. Комунікація, довіра, співпраця в освітньому процесі: партнерська взаємодія крізь призму 4К
Лекція присвячена осмисленню педагогіки партнерства як живої практики взаємодії
між учителем, учнем, батьками та колегами. Шляхом аналізу художнього тексту слухачі
досліджують, як комунікація, критичнее мислення, довіра, співпраця та креативність
формуються не в абстрактних моделях, а в конкретних життєвих ситуаціях.
Основою лекції є робота з повістю «На сьомому небі від щастя» (розділ «Володька»),
яка стає безпечним простором для аналізу меж між фактом і інтерпретацією, турботою і
втручанням, слуханням і нав’язуванням рішень. Через інтерактивні вправи учасники
навчаються розпізнавати ярлики, чутки, маніпулятивні «добрі наміри» та їхній впливна
партнерську взаємодію.
Лекція формує розуміння комунікації як здатності бути поруч і чути, довіри як
етичного вибору й відповідального мовчання, співпраці як спільного рішення без примусу,
а креативності як дії, що знижує напругу й відновлює контакт. Особливу увагу приділено
ролі педагога як модератора мислення та «безпечного дорослого» в освітньому
середовищі.

Тема 2.5. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти.
Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту,
здатного створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та

програмний код. Можливості, переваги та виклики створення створення електронних
освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для
створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними
матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної
діяльності педагога Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як
приклади генеративного штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних
запитів і забезпечує інтерактивну взаємодію з користувачем. Створення Gem-ботів
(персоналізованих помічників у середовищі Gemini), які дають змогу налаштовувати
сценарії роботи з освітнім контентом.
Тема 2.6. Специфічні розлади навчальних навичок (дислексія, дисграфія, дискалькулія).
Специфічні розлади навчання – це нейророзвиткові особливості, що впливають на
здатність засвоювати навички читання (дислексія), письма (дисграфія) та математики
(дискалькулія), попри нормальний інтелект, слух і зір. Вони проявляються труднощами в
розумінні тексту, формуванні літер, розумінні чисел і обчисленнях, потребують
індивідуального підходу та комплексної корекції для успішного навчання.
Висвітлено теоретико-методологічні засади вивчення навчальних розладів у дітей
шкільного віку, охарактеризовано психолого-педагогічні особливості цієї категорії дітей;
проаналізовано супутні порушення (дислексія, дисграфія, дискалькулія, диспраксія) та їх
вплив на освітній процес; форми та методи роботи з подолання навчальних розладів,
спрямовані на розвиток когнітивних та моторних функцій у дітей. Своєчасна діагностика
розладів навичок навчання є ключовим фактором для надання ефективної допомоги та
підтримки учням.
Тема 2.7. Реалізація компетентнісного підходу в роботі з дітьми із порушеннями когнітивного розвитку.
Зміна освітньої парадигми через перехід від механічного накопичення знань до
формування життєвих навичок як ключового чинника успішної соціалізації дитини.
Дитиноцентризм та компетентнісний підхід – фундамент Нової української школи, де
вчитель постає організатором інклюзивного середовища для здобуття дитиною
позитивного досвіду соціальної взаємодії.
Когнітивні порушення як системний освітній виклик, що потребує глибокого
розуміння природи, ступенів та форм прояву дефіциту пізнавальних функцій (уваги,
пам’яті, мислення) для побудови освітнього маршруту. Індивідуалізація та диференціація
навчання, що базуються на гнучкості підходів та реалізуються через Індивідуальну
програму розвитку (ІПР) – головний документ, що визначає стратегію супроводу учня з
особливими освітніми потребами. Використання стратегій адаптації та модифікації для
створення доступного освітнього простору, що ґрунтується на врахуванні психофізичних
особливостей дітей з ООП.
Ефективні практики та вправи, спрямовані на поетапний розвиток когнітивної
сфери. Розгляд освітнього середовища як вирішального фактора розвитку, що забезпечує
емоційну безпеку та комфортний темп навчання.
Тема 2.8. Особливості розвитку та навчання дітей з ООП в умовах інклюзивного навчання.
Лекція висвітлює специфіку організації освітнього процесу для осіб з особливими

освітніми потребами (ООП) з урахуванням їхніх психофізичних, когнітивних та
соціально-емоційних особливостей розвитку, зокрема і вплив несприятливих факторів на
формування особистості учня. У межах теми розкривається сутність поєднання
корекційної та навчальної складових як цілісного підходу до забезпечення ефективного
засвоєння знань і формування життєвих компетентностей. Обґрунтовується необхідність
системного поєднання навчального змісту із завданнями, що спрямовані на розвиток
вищих психічних функцій, мовлення, сенсомоторної сфери, саморегуляції та соціальної
адаптації. Матеріал орієнтований на формування у педагогів і фахівців інклюзивної освіти
професійного розуміння принципів організації освітнього процесу для осіб з ООП.
Тема 2.9. Ключові аспекти організації охорони праці в закладі загальної середньої освіти.
Охорона праці та цивільний захист у закладі загальної середньої освіти – це система
організаційних, правових і технічних заходів, спрямованих на створення безпечних і
здорових умов навчання та праці. В умовах воєнної агресії рф проти України питання
безпеки стали не лише нормативною вимогою, а й ключовим елементом управлінської
діяльності керівника закладу освіти.

Модуль 3. Контрольно-аналітичний модуль

Круглий стіл «Прагнемо, розвиваємося, досягаємо: спрямування діяльності педагогічних працівників в контексті сучасної освіти»

Перелік тем (варіативний складник)

1. Етичні аспекти використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі: академічна доброчесність, авторське право, медіаграмотність і цифрова гігієна.
2. Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти.
3. Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті
4. Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах.
5. Ресурсний педагог: як підтримувати себе в щоденній роботі.
6. Ціннісні пріоритети педагога та освіти.
7. Психологічна підтримка збереження та зміцнення ментального здоров’я учасників освітнього процесу.
8. Супервізія як інструмент професійного зростання асистента вчителя.
9. Цифрові технології в інклюзивній освіті: онлайн – сервіси, ШІ.
 

Поглиблення знань, удосконалення умінь, навичок вихователів закладів інституційного догляду і виховання дітей щодо:
розуміння мети, завдань, принципів, особливостей організації інклюзивного навчання на рівні базової середньої освіти; участі асистента вчителя в розробленні індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів і здобувачок базової середньої освіти з урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей; надання підтримки та супроводу учнівству з ООП в умовах дистанційного навчання; розуміння ефективності інструментів та ресурсів, що можуть бути помічними для педагогів в організації інклюзивного навчання; налагодження ефективної
взаємодії з командою психолого-педагогічного супроводу задля надання підтримки та здійснення супроводу в реалізації здобувачами індивідуальної освітньої траєкторії; застосування практик спільного викладання; визначення рівня сформованості власних компетентностей щодо впровадження державного стандарту на рівні базової середньої освіти.
Знання:
- соціально-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти;
- основних механізмів функціонування і реалізації компетентнісної парадигми навчання;
- способів реалізації інтеграційного підходу в навчанні школярів; концепції інклюзивної освіти;

- психологічної складової діяльності педагогів з питань: психологічних засобів управління стресом у професійній педагогічній діяльності, основних методів емоційної саморегуляції, розвитку емоційного інтелекту як важливо умови гармонізації психоемоційного стану педагога;
- систематизація та поглиблення світоглядних та фахових знань про сутність, специфіку, орієнтири реалізації основних напрямів 
модернізації шкільної освіти;
- ознайомлення із передовим педагогічним досвідом, методики спільного викладання.
Уміння:
- здійснення ефективної роботи з впровадження стандартів освіти;
- конструювання сучасного освітнього процесу, через призму компетентнісного підходу із залученням різних видів джерел інформації, використання комп’ютерних технологій, доцільне (оптимальне, раціональне) поєднання різних методів роботи;
- опанування способами самостійного конструювання освітнього процесу в умовах конкретної практичної діяльності, оволодіння сучасними методами і технологіями педагогічного впливу на особу вихованця та прийомами психолого-педагогічної діагностики.

- застосовування системного підходу, інтегрування знань з інших дисциплін під час підготовки уроків;
- організації педагогічної діяльності на компетентнісних засадах (прогнозування, проектування, моніторингу);
- конструювання та реалізація індивідуальних освітніх програм на основі модельних з використанням різноманітних методів, форм і технологій;
- діагностування освітнього процесу і складання індивідуальних освітніх маршрутів для становлення учня як особистості, громадянина, інноватора; 
- керівництво проєктною діяльністю школярів;
-організації безпечного освітньо-розвивального середовища;
- проектування програми власного професійно-особистісного розвитку.
Диспозиції (цінності, ставлення):
- реалізація принципу дитиноцентризму,
- готовність до змін,
- гнучкість,
- постійний професійний розвиток;
- демократичні цінності (варіантність, право вибору, формування спільноти, полікультурність);
- рефлексія процесу та результатів професійної практики;
- здатність до відстеження динаміки поступу особистості дитини в освітньому процесі та здійснення підтримки її розвитку.

Відповідно до плану графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників