«ЦИФРОВИЙ ЛАНДШАФТ УРОКУ ГЕОГРАФІЇ: ІНТЕГРАЦІЯ ТА ІННОВАЦІЇ»

2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Зміст програми складається з трьох модулів та з дев’яти  взаємопов’язаних тем. Кількість годин, що відводиться на засвоєння змісту Програми, складає 30 годин, з них: 8 год. – лекційні заняття, 14 год. – практична робота, 5 год. – самостійна робота, 3 год. – підсумкові заходи.

Програмою передбачено інтерактивні лекційні заняття.

Особливістю практичних занять є виконання вправ, аналіз конкретних ситуацій і розв’язання професійних кейсів, створення цифрових розповідей (StoryMaps) на прикладі інтегрованих проєктів географічного спрямування, розроблення карт-моделей та інтегрованих геоінформаційних проєктів.

Самостійна робота передбачає індивідуальну роботу над проєктами, підготовку доповідей, розроблення навчально-методичних матеріалів та виконання інших видів діяльності відповідно до змісту програми. 

Підсумкові заходи передбачають рефлексію вчителя щодо власної науково-педагогічної, методичної та самоосвітньої підготовки до реалізації завдань сучасної освіти; відпрацювання вміння репрезентувати власний педагогічний досвід.

 

 

Навчально-тематичний план

 

Назва навчальних тем	Кількість годин
	Лекції	Практичні заняття	Самостійна робота	Контрольні заходи	Усього
МОДУЛЬ 1. ІНФОРМАЦІЙНО-МОТИВАЦІЙНИЙ
Тема 1.1.1 Цифровий ландшафт уроку: знайомимося, ділимося досвідом, плануємо результати		1			1
Тема 1.1.2  Можливості, переваги та виклики створення цифрового освітнього середовища на уроках географії	1				1
Тема 1.2. Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовищі	2	1	1		4
Разом за модулем	3	2	1		6
МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ
Тема 2.1. Урок географії в контексті вимог Нової української школи	1	2			3
Тема 2.2. Цифрові платформи для планування занять та організації роботи	2	2			4
Тема 2.3. Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв’язку та рефлексії навчання		2	2		4
Тема 2.4. Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування. Культура державної мови онлайн		2			2
Тема 2.5. Геоінформаційні технології для організації інтегрованого навчання		2			2
Тема 2.6. Хмарні сервіси для спільної роботи та проєктної діяльності	2	2	2		6
Разом за модулем	5	12	4		21
Підсумкові заходи. Захист проєктів. Тестування				3	3
Усього	8	14	5	3	30

 

 

 

 

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

 

МОДУЛЬ 1. ІНФОРМАЦІЙНО-МОТИВАЦІЙНИЙ

 

Тема 1.1.1. Цифровий ландшафт уроку: знайомимося, ділимося досвідом, плануємо результати 

Спільний аналіз цифрових інструментів, які вже довели свою ефективність у практиці вчителів географії 7-9 класів.

Детальне ознайомлення з програмою курсу та адаптація очікуваних результатів під особисті потреби кожного педагога.

Використання інтерактивних дошок та сервісів миттєвих опитувань для створення атмосфери довіри.

 

Тема 1.1.2. Цифровий ландшафт уроку: можливості, переваги та виклики створення цифрового освітнього середовища на уроках географії

Сутність та архітектура електронного (цифрового) освітнього середовища вчителя географії в контексті вимог Нової української школи та Державного стандарту базової середньої освіти. Нормативно-правове підґрунтя та державна політика щодо цифровізації природничої галузі освіти.

Можливості та переваги інтеграції цифрових інструментів для модернізації шкільної географічної освіти: від інтерактивної візуалізації геопросторових даних до використання онлайн-платформ і хмарних сервісів. Цифровий ландшафт як засіб підвищення ефективності викладання, покращення залученості учнів та розвитку навичок XXI століття.

Виклики та ризики створення цифрового освітнього середовища: технічні обмеження, методична готовність педагога та питання інформаційної безпеки учасників освітнього процесу. Стратегії подолання бар’єрів при впровадженні інноваційних технологій у практику вчителя географії.

Роль цифрового середовища у формуванні професійних компетентностей педагога, зокрема інформаційно-цифрової та предметно-методичної, як фундаментальної умови реалізації компетентнісного підходу. Використання електронних ресурсів для підтримки індивідуальної освітньої траєкторії здобувача освіти та забезпечення інтерактивної взаємодії.

 

Тема 1.2. Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовищі

Медіаграмотність в сучасному цифровому світі. Сутність поняття «інформаційний імунітет» та актуальність його формування в умовах сучасних інформаційних викликів.

Відповідальна й безпечна поведінка в цифровому просторі. Захист цифрових пристроїв, персональних даних та електронних (цифрових) освітніх ресурсів. Захист від небажаного контенту. Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовищі. Оцінювання достовірності даних і надійності цифрових джерел та ресурсів.

Педагогічні аспекти медіаграмотності: від використання медіа як інструменту навчання до усвідомленого аналізу та створення власного медіаконтенту.

Практичні методи та ефективні стратегії інтеграції медіаграмотності в освітній процес сучасної школи.

 

МОДУЛЬ 2. ПРОФЕСІЙНО-ДІЯЛЬНІСНИЙ

Тема 2.1. Урок географії в контексті вимог Нової української школи 

Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчань. Кооперативне навчання: методи, умови ефективного перебігу, матриця оцінювання групової діяльності учнів; стратегії кооперації в класі. Глибинне навчання. Розвиток критичного мислення й когнітивної гнучкості в процесі вивчення географії.

Особливості уроку як основної форми навчання, вимоги до уроку географії, типологія уроків за різними критеріями, методичні особливості макроструктурних елементів (етапів) уроку. Методичний інструментарій сучасного уроку географії. 

Компетентнісно орієнтовані завдання як умова реалізації компетентнісного підходу до навчання. Структура та методичні орієнтири для конструювання компетентнісно орієнтованих завдань.

 

Тема 2.2. Цифрові платформи для планування занять та організації роботи 

Класифікація та функціональне призначення сучасних електронних (цифрових) освітніх ресурсів у професійній діяльності вчителя географії. Інноваційні підходи до планування освітнього процесу з використанням сучасних цифрових технологій. Огляд популярних цифрових платформ для освітнього планування.

Методичні засади добору та модифікації цифрового контенту з урахуванням мети уроку, умов навчання, вікових особливостей та індивідуальних освітніх потреб здобувачів освіти. Інноваційні підходи до планування освітнього процесу: від моделювання сучасного уроку географії до конструювання компетентнісно орієнтованих завдань за допомогою онлайн-інструментів.

Практичне освоєння цифрових платформ для створення, редагування та структурування планів занять у хмарному середовищі. Методика розміщення навчальних матеріалів та організації інтерактивної взаємодії між учасниками освітнього процесу. Використання функціоналу цифрових сервісів для здійснення оцінювання та моніторингу прогресу учнів.

Оцінювання ефективності обраних електронних ресурсів щодо досягнення визначених навчальних цілей та обов’язкових результатів навчання.

 

Тема 2.3. Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв’язку та рефлексії навчання 

Основні види оцінювання результатів навчання учнів (формувальне, поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне).

Алгоритм діяльності вчителя під час організації формувального оцінювання результатів навчання учнів: визначення об’єктивних і зрозумілих для учнів навчальних цілей (використання таксономії цілей Блума-Андерсона та методики SMART-ціль та інших); створення ефективного зворотного зв’язку; забезпечення активної участі учнів у процесі пізнання; визначення спільно з учнями критеріїв оцінювання виду роботи, виду діяльності; формування уміння учнів аналізувати власну діяльність (рефлексія); коригування спільно з учнями підходів до навчання з урахуванням результатів оцінювання.

Важливість надання учителем зворотного зв’язку учням в усній і письмовій формах. Методи отримання вчителем зворотного зв’язку щодо сприймання та розуміння учнями навчального матеріалу.

Цифрові інструменти для оцінювання, зворотного зв'язку та рефлексії навчання. Цифрові сервіси для отримання даних про прогрес здобувачів освіти. Використання даних, згенерованих цифровими сервісами для прийняття рішень щодо освітнього процесу.

Як поєднати традиційні методи формувального оцінювання (спостереження за роботою учнів, усне опитування, зворотний зв'язок під час дискусій) з інноваційними цифровими інструментами (онлайн-вікторини, інтерактивні опитування, дошки спільної роботи): вибір оптимального інструменту для конкретної навчальної ситуації.

Самооцінювання та взаємооцінювання результатів навчання учнів.

 

Тема 2.4. Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування. Культура державної мови онлайн 

Правила написання власних назв, топонімів та термінів згідно з чинним правописом у швидкій переписці (месенджери, чати). Критерії вибору україномовного контенту для уроків. Як вчителю самому створювати грамотний цифровий контент (презентації, опитування, інтерактивні карти), що популяризує державну мову. Мовна стійкість: як реагувати на мовні провокації або помилки в мережі коректно.

Цифрові інструменти та ресурси для професійного спілкування, обміну досвідом, комунікації зі здобувачами освіти, батьками, колегами, іншими особами. Правила спілкування онлайн.

 

Тема 2.5. Геоінформаційні технології для організації інтегрованого навчання 

Функціональні можливості геоінформаційних технологій (ГІТ) у створенні сучасних ефективних інтегрованих навчальних середовищ, що відповідають вимогам Державного стандарту базової середньої освіти. Дидактичний потенціал ГІТ як інструменту підвищення пізнавального інтересу здобувачів освіти та засобу формування міжпредметних компетентностей: географічних, історичних, математичних та цифрових.

Методика використання мобільних додатків для збору геопросторових даних та їхньої подальшої візуалізації в межах навчальних проєктів. Огляд спеціалізованого програмного забезпечення для моделювання та реалізації складних геоінформаційних проєктів, що сприяють розвитку критичного мислення та когнітивної гнучкості учнів.

ArcGIS Online як потужний та універсальний інструмент для організації інтегрованого навчання, що дозволяє поєднувати теоретичні знання з практичними навичками роботи в цифровому ландшафті. Аналіз практичних прикладів успішної інтеграції ГІТ-технологій у викладання географії та суміжних дисциплін для забезпечення обов’язкових результатів навчання.

Формування предметно-методичної та інформаційно-цифрової компетентностей педагога через опанування методів створення цифрових розповідей (StoryMaps) та інтегрованих проєктів, спрямованих на вирішення актуальних географічних та екологічних проблем.

 

Тема 2.6. Хмарні сервіси для спільної роботи та проєктної діяльності

Теоретичні засади та переваги використання хмарних технологій для створення сучасного цифрового ландшафту уроку географії. Розгляд можливостей хмарних сервісів для зберігання, систематизації та організації спільної роботи учасників освітнього процесу з електронними освітніми ресурсами. Дидактичний потенціал хмаро орієнтованого середовища для розвитку комунікативних та колаборативних навичок здобувачів освіти через залучення до активної групової взаємодії та спільної проєктної діяльності.

Етико-правові аспекти діяльності в цифровому просторі: захист авторських прав у мережі Інтернет, дотримання принципів академічної доброчесності та вимог законодавства України під час створення або модифікації цифрового контенту. Оволодіння алгоритмами безпечного надання доступу, поширення та спільного використання геопросторових даних і навчальних матеріалів.

Практичне моделювання проєктної діяльності в хмарному середовищі з використанням потужних інструментів ArcGIS Online. Опанування методики створення цифрових розповідей (StoryMaps) на прикладі інтегрованих проєктів географічного спрямування, таких як «Глобальні зміни клімату», «Наслідки будівництва водосховищ» чи «Міграційні потоки в Україні». Формування навичок розроблення карт-моделей та інтегрованих геоінформаційних проєктів («Значення мінеральних ресурсів», «Загрозливі сейсмічні явища») як засобу реалізації дослідницького підходу та розвитку критичного мислення учнів

 

Підсумкові заходи

Захист творчих проєктів з моделювання цифрового ландшафту уроку географії у закладі загальної середньої освіти. Тестування.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Аналіз та добір ресурсів. Проаналізувати одну з національних або зарубіжних освітніх платформ (наприклад, «Всеукраїнська школа онлайн») та здійснити добір цифрового контенту для конкретної теми курсу географії 7–9 класів, обґрунтувавши його відповідність віковим особливостям учнів.
2. Конструювання уроку. Розробити фрагмент плану-конспекту уроку в середовищі обраної цифрової платформи (наприклад, Google Classroom, Microsoft Teams), додавши до нього інтерактивні завдання та методичні вказівки для учнів.
3. Робота з ArcGIS Online. Створити базову інтерактивну карту в середовищі ArcGIS Online, нанісши на неї геопросторові дані, що ілюструють зв’язок географії з іншою дисципліною (наприклад, історією - «Шляхи великих географічних відкриттів»).
4. Створення StoryMap. Розробити цифрову розповідь (StoryMaps) на одну з інтегрованих тем: «Глобальні зміни клімату», «Наслідки будівництва водосховищ» або «Міграційні потоки в Україні», поєднавши картографічні матеріали, текст та медіаконтент.
5. Розробка конспекту-картки інтерактивної вправи «Гео-фейк для учнів». Розробити фрагмент уроку (5-7 хвилин), де вчитель навмисно подає одну неправдиву «сенсаційну» новину серед трьох правдивих. Створити сценарій, за яким учні мають за допомогою смартфонів спростувати фейк прямо на уроці.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

1. Приклади успішного використання StoryMaps у світовій освітній практиці та їх адаптація для української школи.
2. Специфіка географічних маніпуляцій. Етика фактчекінгу: як коректно спростовувати географічні міфи.
3. Сутність поняття «картографічна пропаганда». Які технічні прийоми (вибір проєкції, колірна гама, масштаб) найчастіше використовуються для викривлення сприйняття геополітичної реальності?
4. Розробка чек-листа для учнів 7-9 класів «Як розпізнати небезпечний контент та захистити персональні дані під час виконання географічних онлайн-досліджень».
5. Переваги та обмеження використання Google Classroom порівняно з Microsoft Teams в контексті викладання природничих дисциплін: інструменти для інтеграції карт та графічних об’єктів.
6. Методика SMART-цілей: самостійне формулювання навчальних цілей для одного з розділів географії з використанням цифрових інструментів зворотного зв’язку.
7. Опрацювання складних випадків транслітерації географічних назв та написання топонімів у швидкій цифровій комунікації.
8. ArcGIS Online для локальних досліджень: які відкриті набори геопросторових даних (Open Data) вашого регіону/громади можна інтегрувати в учнівські StoryMaps для реалізації дослідницького підходу?
9. Правила цитування картографічних джерел та використання ліцензій Creative Commons при створенні інтегрованих цифрових проєктів.
10. Організація взаємооцінювання в цифровому середовищі. 

• розуміти послідовності етапів організації педагогічної діяльності на компетентнісних засадах в цифровому середовищі;
• оволодіти науково обґрунтованими методами та сучасними інформаційними технологіями щодо підготовки уроків географії;
• планувати інтегровані проєкти (уроки) з використанням цифрових технологій, враховуючи індивідуальні особливості учнів та освітні ці
• опанувати онлайн-сервісами, застосунками, хмарними сервісами для використання в інтегрованому навчанні;
• визначати безпечні доцільні для навчання здобувачів освіти електронні (цифрові) освітні ресурси, впорядкувати їх та використовувати з урахуванням мети, умов навчання, вікових особливостей та потреб учнівства; 
• застосовувати різні види оцінювання результатів навчання учнів (формувальне, поточне, підсумкове) з використанням цифрових інструментів;
• розуміти ознаки онлайн-злочинів, методи захисту від них; правові та етичні норми використання цифрових технологій та сервісів; основні правила безпечної поведінки в інтернеті; 
• розрізняти достовірні інформаційні джерела від шахрайських, розпізнавати маніпулятивні впливи, що здійснюються через глобальну мережу Інтернет та засоби масової інформації; 
• використовувати електронні (цифрові) освітні ресурси та сервіси для забезпечення ефективного управління освітнім процесом, взаємодії між учасниками освітнього процесу, підтримки активного та інтерактивного навчання, корекції та адаптації освітнього процесу відповідно до індивідуальної освітньої траєкторії здобувача / здобувачки освіти;
• подальший розвиток мотивації до проєктування, створення, поширення нових електронних (цифрових) освітніх ресурсів для власної педагогічної діяльності.