Освітній апгрейд: професійна супервізія в умовах трансформації освіти

МОДУЛЬ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА НОРМАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СУПЕРВІЗІЇ У ЗАГАЛЬНІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ В УМОВАХ СЬОГОДЕННЯ 

 

          Тема 1.1. Філософія та архітектура супервізії в умовах змін: теоретичні, нормативно-правові  та ціннісні засади супервізії.

 

 Огляд законодавства, сутність, цілі та функції супервізії. Роль  супервізії у забезпеченні професійної стійкості педагога.  Особливості взаємодії супервізора і супервізанта на основі цінностей НУШ. Сфери підтримки, партнерство, стилі  взаємодії. Теорія і практика супервізії в освіті України.  Переваги та виклики впровадження супервізії у  загальній середній освіті в Україні в умовах сьогодення. Міжнародний досвід здійснення супервізії. Виконання  практичних завдань/кейсів.

 

          Тема 1.2. Мистецтво супроводу професіоналів: андрагогічний вимір.

 

Основні положення сучасної андрагогіки. Супервізія крізь призму  принципів андрагогіки: розуміння потреб дорослих, опора на досвід, індивідуалізація, системність) у  роботі із супервізантами. Врахування андрагогічного підходу під час роботи із супервізантами: самостійність, опора на особистий та професійний досвід, індивідуалізація, системність, рефлективність, актуалізація результатів навчання, професійна підтримка, розвиток освітніх потреб.

 

Тема 1.3. Професійна компетентність супервізора (характеристика  цінностей, лідерські якості, ключові компетентності та професійний саморозвиток супервізора). Соціально значущі компетентності супервізора.

 

Характеристика цінностей супервізора (загальнолюдські, професійні, демократичні). Супервізор як лідер освітніх змін. Значення лідерства для супервізії. Вектори реалізації лідерства у супервізії. Характеристики, особливості застосування різних лідерських стилів супервізора. Показники реалізації лідерства у супервізії. Вплив супервізії на розвиток лідерських якостей супервізора Професійні та особистісні  якості супервізора. Ключові компетентності супервізора. Особливості  взаємодії супервізора та супервізанта. Професійний розвиток та  саморозвиток супервізора. Виконання практичних завдань/кейсів.

 

 

МОДУЛЬ 2. СУПЕРВІЗІЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ТА ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ПЕДАГОГІЧНИХ  ПРАЦІВНИКІВ

 

Тема 2.1. Принципи, методи та форми супервізії. 

 

Принципи супервізії: людиноцентризм, доступність, відповідальність,  академічна доброчесність, академічна свобода, добровільність, об’єктивність,  гуманізм, демократизм, сприяння навчанню впродовж життя. Методи  супервізії, які добираються відповідно до конкретної ситуації та етапу здійснення супервізії: бесіда (діалог), консультування, спостереження, опитування, самооцінювання, аналіз документів. Форми організації та  проведення супервізії (за способом організації: очна, очно-дистанційна,  дистанційна; за кількістю учасників: індивідуальна і групова). 

Виконання практичних завдань.

 

Тема 2.2. Процедура організації і здійснення супервізії. 

 

Цикл супервізії. Три етапи циклу супервізії: підготовчий, основний,  заключний. Підготовчий етап (забезпечення умов для здійснення супервізії/-й): самооцінювання професійної діяльності супервізантом, визначення  напрямів професійного розвитку чи педагогічних проблем; формування  плану та графіку здійснення циклу супервізії; вибір форм і методів  здійснення супервізії. Основний етап (здійснення супервізійної/-их сесії/-й):  реалізація плану здійснення супервізії за узгодженим графіком; коригування  плану здійснення циклу супервізії та графіка (за потребою). 

Заключний етап  (узагальнення, верифікація результатів): анкетування супервізора для отримання зворотного зв’язку та подальшого планування заходів з надання  професійної підтримки та допомоги (за потребою); складання супервізором документації за результатами циклу супервізії; звіт про здійснення супервізії. 

Алгоритм проведення супервізійної зустрічі. Відпрацювання навичок проведення супервізії. Виконання практичних завдань. 

 

Тема 2.3. Документальне забезпечення супервізії. 

 

Орієнтовні зразки документів для здійснення супервізії: запит на  проведення супервізії; договір із проведення супервізії; план-графік проведення супервізії; акт здачі-приймання наданих послуг супервізії; звіт  про проведення супервізії, сертифікат/свідоцтво про проходження супервізії. Трансформація результатів супервізії у практичні дії. Виконання  практичних завдань.

 

3.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Візуалізуйте «портрет ідеального супервізора» у формі ментальної карти або хмари слів.

     Фокус: Поєднайте ключові професійні компетентності (знання, навички) та     особистісні якості (емпатію, етичність, стійкість), необхідні для ефективної  підтримки колег. 

 

2. Вправа «Люди в моєму житті, які вплинули на мене». 

1. Погляд в минуле: Пригадайте двох значущих людей, які сприяли          вашому зростанню: одного в особистому житті, іншого —  у професійному.
2. Аналіз досвіду: Що саме вони зробили або сказали, що допомогло вам     найбільше? Які їхні риси ви цінуєте?
3. Проєкція в майбутнє: Уявіть їх як своїх наставників на старті вашої         супервізійної практики:

• Яким супервізором я стану, надихаючись їхнім прикладом?
• Які їхні якості я інтегрую у свою роботу?
• Яку головну пораду вони б мені дали зараз?

 

1. Вправа «Топ-5 якостей супервізора: ціннісні пріоритети»

      Завдання 1: Визначте та оберіть із запропонованих варіантів 5        ключових особистісних якостей, які є найбільш цінними для     супервізора.

      Завдання 2. Зменшіть кількість обраних варіантів до 3. 

      Аргументація: Поясніть свій вибір: як кожна з цих якостей впливає   на встановлення довіри та результативність підтримки педагога.

 

1. Вправа «Мистецтво сильних запитань»

Розвиток навички формулювання «сильних» (відкритих і      сфокусованих) запитань для стимулювання рефлексії педагога.

Завдання:

Трансформація запитання (індивідуально): Пройдіть шлях «поглиблення» запитання, перетворюючи його з малоефективного на сильний інструмент супервізора за алгоритмом:

• Негативне/оціночне (Чому ви не зробили...?) 
• Закрите (Ви зробили це...?) 
• Відкрите (Як ви це робили...?) 
• Глибоке відкрите (Що ви відчували, коли...?)
•  Сфокусоване на рішенні/ресурсі (Які ваші кроки допоможуть досягти...?).
• Обговорення (у парах/групах): 

Поділіться результатами трансформації, проаналізуйте, як змінюється «вага» та зміст запитання на кожному етапі.

Корекція: Спільно відшліфуйте формулювання, щоб вони стали максимально екологічними та стимулюючими для розвитку педагога.

 

1. Перегляд відео-фрагментів уроку та заповнення форми спостереження  супервізора. 

 

Завдання:

Спостереження та фіксація (індивідуально): Перегляньте відеофрагмент уроку. Заповніть форму спостереження, зафіксувавши:

     5–7 фактів (те, що можна побачити або почути: дії, слова, час, цифри);

     5–7 вражень (ваші відчуття, оцінки, інтерпретації подій).

Груповий аналіз: Об’єднайтеся в групи по 5–6 учасників. Проаналізуйте свої записи та класифікуйте їх на об’єктивні (фактологічні) та суб’єктивні (оціночні).

Дискусія та рефлексія: Обговоріть ключові відмінності між вашими спостереженнями:

• Чому важливо базувати супервізію саме на фактах?
• Яких оціночних суджень варто уникати у спілкуванні з педагогом і чому?
• Як суб’єктивні враження супервізора можуть вплинути на довіру та результативність підтримки?

 

1. Практикум «Супервізійна бесіда: від спостереження до діалогу»

Відпрацювання навичок професійної взаємодії в парі «супервізор — педагог» та розвиток здатності до конструктивного аналізу бесіди.

Етап 1. Моделювання та спостереження (25–30 хв)

Об’єднайтеся в малі групи. Розподіліть ролі: «супервізор», «педагог (супервізант)» та «спостерігачі».

Симуляція заняття: Розіграйте фрагмент уроку (до 15 хвилин).

Проведення бесіди: Супервізор проводить бесіду з педагогом за результатами спостереження.

Активне спостереження: Інші учасники групи, не втручаючись у процес, фіксують перебіг бесіди (використання запитань, емпатію, дотримання структури, реакцію педагога).

Етап 2. Аналіз та рефлексія (15–20 хв)

Після завершення бесіди проведіть групове обговорення за алгоритмом:

• Саморефлексія: Що відчували супервізор та педагог під час діалогу? Чи вдалося встановити довіру?
• Зворотний зв’язок спостерігачів: Що в діях супервізора було найбільш ефективним? Які моменти викликали опір або напруження?
• Експертний висновок: Спільно сформулюйте 3–5 практичних рекомендацій щодо успішного проведення супервізійної бесіди.

 

1. Вправа «Кейс-стаді: експертний аналіз супервізійної практики»

Розвиток навичок критичного аналізу супервізійних процесів та вміння ідентифікувати відповідність професійним стандартам.

Етап 1. Робота з кейсом (маркування)
Уважно прочитайте запропонований кейс. Використовуючи метод кольорового маркування, виділіть ключові аспекти взаємодії:

• Зелений колір: приклади ефективної практики (дотримання етики, принципів людиноцентризму, успішне застосування інструментів та етапів супервізії).
• Помаранчевий колір: критичні точки та помилки (порушення принципів добровільності, перехід у контроль, неефективна комунікація, недотримання структури сесії).

Етап 2. Підбиття підсумків та аналіз
Спираючись на результати маркування, підготуйте короткий аналітичний звіт за такою структурою:

1. Стисла суть кейсу: У чому полягав запит педагога та яка ситуація склалася?
2. Зона професійності: Які дії супервізора відповідають моделі супервізії та чому ви так вважаєте?
3. Зона росту: Які елементи суперечать стандартам супервізії? У чому полягала помилка та які її можливі наслідки для педагога?

Етап 3. Колективна презентація
Презентуйте свої висновки групі. Запропонуйте варіант корекції «помаранчевих» моментів: як мав би діяти супервізор у цій ситуації?

 

1. Вправа «Особливості групової супервізії». 

Об’єднайтеся в групи по  5–7 учасників. Ознайомтеся з роздатковим матеріалом «Групова супервізія» та визначте, що є спільного й відмінного між індивідуальною та груповою супервізією. Підсумуйте та порівняйте отриманий результат з порівняльною  таблицею «Форми супервізії». 

 

1. Практикум «Групова супервізійна зустріч». 

Об’єднайтеся у дві  групи орієнтовно по 7–10 осіб. Серед учасників в кожній групі обирається супервізант, який готовий представити свій запит, та супервізор, який  модерує процес групової супервізії. Після завершення супервізійної бесіди учасники групи обговорюють результати, рефлексують (супервізант, супервізор, учасники), аналізують результати самоспостереження, роблять  висновки, напрацьовують рекомендації щодо проведення групової супервізії. 

 

1. Вправа «Дорожня карта підтримки: моделювання плану-графіка супервізії»

Системне планування супервізійного процесу, врахування часових      ресурсів, етапи супервізії та індивідуальних потреб педагога.

Завдання:

Проєктування циклу (індивідуально або в парах): Складіть орієнтовний план-графік проведення супервізії для одного педагога або групи.

Наповнення структури: Розподіліть заходи згідно з основними етапами:

    Організаційний: проведення вступної зустрічі, укладання договору/угоди        про супервізію.

    Діагностично-прогностичний: спостереження за діяльністю, анкетування,  виявлення професійних труднощів.

    Практичний (реалізація): графік індивідуальних консультацій, фокус-груп     або сесій зворотного зв’язку.

    Аналітичний: підсумкова зустріч, оцінювання результативності та          планування подальшого розвитку.

    Критерії реалістичності: При складанні графіка врахуйте:

    періодичність зустрічей, 

    формати проведення, 

    час для саморефлексії вчителя між сесіями.

11. Підготовка пакету документів для забезпечення супервізійного процесу    (запит, договір, акт здачі-приймання наданих послуг, звіт про проведення            супервізії).

12. Розроблення інструментарію (анкети, опитувальники) для отримання     зворотного зв’язку та оцінювання впливу супервізії на якість освітнього          процесу.

 

3.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання

 

1. Трансформація супервізії від інструменту адміністративного контролю до моделі демократичної професійної підтримки.
2. Активне слухання: прийоми, техніки.
3. Відкриті та закриті запитання: як розширити простір для відповіді.
4. Використання онлайн-платформ для дистанційної підтримки та візуалізації результатів самооцінювання.
5. Стратегії самоаналізу власної діяльності та відновлення внутрішніх ресурсів для профілактики вигорання.

За результатами навчання слухачі здобудуть/удосконалять: 

знання і розуміння:

• нормативно-правової бази та ключових законодавчих актів, що регулюють процес надання професійної підтримки та діяльності супервізорів в Україні;
• теоретичних засад, які регулюють процес супервізії та функціональних обов’язків надавачів послуг; дотримання вимог щодо оформлення документації для забезпечення супервізії;
• особливостей  андрагогічного підходу в процесі здійснення супервізії; 
• етапів організації супервізії та характеристик  супервізійного циклу;

уміння:

• професійно оперувати положеннями актів, що визначають порядок  здійснення супервізії;
• розробляти стратегію супервізійного супроводу,
• планувати та реалізовувати процес супервізії:  розробляти  повний супервізійний цикл – від визначення потреб педагогів та вибору  моделей до проведення сесій та оцінювання їх ефективності;
• модерувати професійну взаємодію та адаптувати інструментарій, використовувати ефективні методи та інструменти: адаптувати та застосовувати різноманітні форми та методи супервізії (індивідуальна, групова,) залежно від конкретної ситуації та запиту педагогічного працівника;
• здійснювати професійну рефлексію: аналізувати власну супервізійну діяльність, коригувати підходи;
• сприяти розвитку навичок саморегуляції та самовдосконалення у педагогів, їхнього професійного самовдосконалення та саморозвитку; 
• надавати якісну професійну підтримку: забезпечувати педагогічним працівникам ефективну підтримку у вирішенні професійних труднощів, запобіганні емоційному вигоранню та підвищенні їхньої загальної професійної компетентності; 
• верифікувати та узагальнювати результати: обробляти, аналізувати та презентувати результати супервізійної роботи, підтверджуючи її ефективність та вплив на якість освітнього процесу.

ціннісне ставлення:

• етична відповідальність; 
• культура довіри та відкритості; 
• партнерська взаємодія;
• дотримання принципів людиноцентризму, конфіденційності,         академічної доброчесності та гуманізму під час надання професійної            допомоги; 
• професійна позиція;
• усвідомлене ставлення до супервізії як до ключового інструменту         професійної солідарності та безперервного саморозвитку протягом          життя.