НУШ 9 КЛАС. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ БІОЛОГІЇ В НОВІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ШКОЛІ НА РІВНІ БАЗОВОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Навчання відбувається на Перейти за покликанням в електронному курсі викладено навчальні матеріали та залікові роботи, відображується прогрес навчання. Доступ до матеріалів курсу зберігається протягом строку навчання.

Настановне заняття

Ознайомлення слухачів з розкладом, організацією, змістом та умовами проведення тренінгу, надання рекомендацій щодо виконання залікових робіт, представлення рекомендованої літератури, вивчення якої допоможе розширити та поглибити їх знання. 

Вимоги до оформлення залікових робіт, правила їх надання, правила онлайн спілкування в групі, умови отримання сертифікатів.

Інструктаж з техніки безпеки. Вимоги до слухачів щодо виконання «Закону про корупцію», «Положення про академічну доброчесність».

 

МОДУЛЬ 1. СУЧАСНІ ПЕДАГОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО НАВЧАННЯ В НУШ ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ У ВИКЛАДАННІ БІОЛОГІЇ

 

Тема 1.1. Цілісна система сучасних підходів до навчання в НУШ

Підхід як стратегія навчання, що поєднує в собі методи, форми, прийоми навчання. Основні характеристики компетентнісного, діяльнісного, особистісно орієнтованого, інтегративного, середовищного підходів. STEM-орієнтований підхід у навчанні предметів. Взаємозалежність, взаємодоповнюваність підходів щодо орієнтації сучасного освітнього процесу на особистість; їх реалізація в умовах очного, дистанційного та змішаного навчання. Зміна пріоритетів в освітньому процесі від накопичення знань до розвитку життєвих навичок.

 

Тема 1.2. Імплементація сучасних підходів до навчання біології

Трансформація змісту природничої освіти відповідно до концепції НУШ.

Проблеми навчальної мотивації учнів у вивченні біології та способи їх вирішення. Сучасні формати експерименту: віртуальні лабораторії, моделювання. Методи візуалізації й мультимодальних пояснень понять біології. Доповнена та віртуальна реальність у біології (AR/VR-моделі молекул).

Створення інтерактивних завдань для уроків біології з використанням інструментів штучного інтелекту.

Поєднання різних підходів в один цілісний навчальний сценарій.

 

Очікувані результати навчання:

Знання й розуміння: сутності поняття «підхід до навчання», взаємозв’язків та взаємодоповнень сучасних підходів у різних форматах навчання (очному, дистанційному, змішаному); потенціалу інструментів ШІ для створення інтерактивних завдань з біології.

Уміння: поєднувати різні підходи в один цілісний навчальний сценарій; розробляти фрагменти уроків із урахуванням діяльнісного, компетентнісного та особистісно орієнтованого підходів; добирати й адаптовувати нові формати експериментів відповідно до умов закладу освіти (очне/дистанційне навчання, безпека, матеріально-технічна база); створювати інтерактивні вправи й завдання за допомогою інструментів штучного інтелекту

Диспозиції (цінності, ставлення): орієнтація на розвиток особистості учня/учениці та підтримку їхньої внутрішньої мотивації; відкритість до інновацій та гнучкість у доборі педагогічних рішень.

 

МОДУЛЬ 2. ТРАНСДИСЦИПЛІНАРНИЙ ПІДХІД У ВИКЛАДАННІ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ 

 

Тема 2.1. Трансдисциплінарний підхід у природничій освіті: сутність, мета та форми реалізації

 Сутність трансдисциплінарного підходу: визначення, мета, відмінність від міжпредметної інтеграції та предметного навчання. Значення для формування цілісного уявлення про світ і розвиток системного мислення в учнів. Зв’язок з ключовими компетентностями та наскрізними вміннями згідно з вимогами НУШ. 

Форми реалізації трансдисциплінарності у природничій освітній галузі: інтегровані уроки, навчальні модулі, проєктна та дослідницька діяльність, кейс-уроки, STEAM/STREAM-технології, позакласні форми роботи (екологічні акції, лабораторні практикуми, квести).

 

Тема 2.2. Практична реалізація трансдисциплінарного підходу в природничій освіті: інтеграція змісту, педагогічна взаємодія, оцінювання 

Приклади інтеграції змісту: теми, що об’єднують біологію, хімію, фізику, географію, екологію. Добір освітніх тем, змістових ліній і завдань з урахуванням вікових особливостей учнів і вимог Державного стандарту базової середньої освіти.

Роль вчителя в організації трансдисциплінарного навчання: планування, співпраця між педагогами різних предметів, розроблення спільних проєктів, рефлексія та аналіз результатів.

Оцінювання в умовах трансдисциплінарного підходу: критерії; фокус на продуктивність, творчість і рефлексію учня. Приклади завдань, що охоплюють різні галузі знань.

 

Очікувані результати навчання:

Знання й розуміння: сутності трансдисциплінарного підходу, особливостей різних форм і методів його реалізації; принципів відбору змісту відповідно до Державного стандарту БСО та вікових особливостей учнів.

Уміння: визначати потенціал тематики біологічного змісту для трансдисциплінарної взаємодії; проєктувати структуру інтегрованого або трансдисциплінарного заняття; створювати комплексні завдання (кейс, проєкт, дослід, проблемна ситуація), що вимагають використання знань з різних галузей.

Диспозиції (цінності, ставлення): орієнтація на розвиток в учнів цілісного наукового світогляду; готовність до саморозвитку та вдосконалення професійної діяльності.

 

МОДУЛЬ 3. МЕТОДОЛОГІЯ ПРОБЛЕМНОГО, ПРОЄКТНОГО НАВЧАННЯ: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ І ПРАКТИЧНІ ІНСТРУМЕНТИ 

 

Тема 3.1. Інтеграція проблемного та проєктного навчання: теоретичні засади й практичні інструменти

Психолого-педагогічні засади проблемного та проєктного навчання. Проблемне навчання: сутність, механізм, освітні інструменти. Методи ініціювання проблеми в навчанні. Проєктне навчання: сутність, переваги, планування навчального проєкту. Спільні й відмінні риси проблемного та проєктного навчання. Оцінювання результатів і процесу навчальної діяльності. 

Цифрові ресурси для забезпечення проблемного та проєктного навчання.

 

Тема 3.2. Кооперативне навчання як інструмент активної взаємодії: методи, умови, оцінювання та практична зорієнтованість

Теоретико-методологічні засади кооперативного навчання. Принципи та структурні характеристики кооперативного навчання. Організаційно-педагогічні умови, що забезпечують продуктивність кооперативної діяльності: створення безпечного й підтримувального освітнього середовища, педагогічне фасилітування, оптимальний розподіл обов’язків у групі, розвиток комунікативних умінь, формування готовності до співпраці. Стратегії організації кооперації. 

Проблеми та виклики впровадження кооперативного навчання в освітній практиці.

Кооперативне навчання як інструмент активної взаємодії: методи, умови, оцінювання та практична зорієнтованість. Матриця оцінювання командної роботи. 

 

Очікувані результати навчання:

Знання й розуміння: сутності, структурних компонентів та механізмів реалізації проблемного, проєктного та кооперативного навчання; підходів до оцінювання індивідуального й групового внеску.

Уміння: створювати проблемні навчальні ситуації й застосовувати методи ініціювання проблеми у процесі викладання; проєктувати навчальні проєкти; організовувати кооперативну діяльність учнів; ефективно використовувати цифрові ресурси для підтримки проблемних завдань, проєктної діяльності та кооперативної взаємодії.

Диспозиції (цінності, ставлення): ціннісне ставлення до активних форм навчання; готовність до фасилітації, співпраці та рефлексивної педагогічної практики.

 

Підсумкове заняття. Підбиття підсумків роботи на тренінгу. Рефлексія діяльності слухачів, обговорення зауважень та пропозицій щодо підвищення якості надання освітніх послуг, висловлення бажань подальшого розвитку чи розгалуження тематики тренінгу та рекомендацій щодо подальшого професійного розвитку з означеної теми.

 

 

• формування здатності ідентифікувати, аналізувати та аргументовано пояснювати сутність і взаємозв’язки сучасних педагогічних підходів у контексті реалізації Державного стандарту базової середньої освіти та концепції Нової української школи; 
• уміння поєднувати різні педагогічні підходи в цілісні навчальні сценарії, проєктувати інтегровані, трансдисциплінарні, проблемні та проєктні заняття з біології й предметів природничої освітньої галузі з орієнтацією на розвиток ключових компетентностей, наскрізних умінь і життєвих навичок учнів; 
• уміння створювати й застосовувати різноманітні освітні інструменти та формати навчальної діяльності (віртуальні лабораторії, моделювання, інтерактивні вправи, кейси, навчальні проєкти, кооперативні завдання), у тому числі з використанням цифрових ресурсів і інструментів штучного інтелекту.

Зміст Програми розроблено з урахуванням аксіологічного, особистісно орієнтованого, компетентнісного та діяльнісного підходів, а також положень Державного стандарту базової середньої освіти, концепції Нової української школи.

Освітній процес реалізується за дистанційною формою та передбачає проведення занять у синхронному й асинхронному режимах.

Синхронні заняття проводяться у форматі інтерактивних лекцій з використанням спеціалізованого програмного забезпечення для вебконференцій. Обов’язковою умовою є активна участь слухачів в обговореннях, практичних вправах і моделюванні навчальних ситуацій.

Під час синхронних занять учасники опрацьовують теоретико-методологічні засади сучасної природничої освіти в контексті Нової української школи, аналізують цілісну систему педагогічних підходів (компетентнісний, діяльнісний, особистісно орієнтований, інтегративний, трансдисциплінарний), обговорюють можливості їх поєднання у викладанні біології та інших предметів природничої освітньої галузі. Учасники розглядають приклади освітніх практик для очного, дистанційного й змішаного навчання, аналізують кейси з педагогічної діяльності, моделюють фрагменти уроків і навчальні сценарії з використанням цифрових ресурсів, STEM/STEAM-технологій та інструментів штучного інтелекту, зосереджуючись на розвитку життєвих навичок, навчальної мотивації та активної взаємодії учнів.

Асинхронні заняття передбачають самостійне опрацювання нормативно-правових і методичних матеріалів НУШ, аналітичних джерел сучасної дидактики та природничої освіти; виконання практичних і творчих завдань, зокрема розроблення інтегрованих, проблемних і проєктних завдань, кейсів, навчальних проєктів та інтерактивних вправ з біології; добір і апробацію цифрових інструментів (у тому числі сервісів штучного інтелекту) для візуалізації, моделювання, експериментальної та кооперативної діяльності; аналізування власної педагогічної практики й освітніх сценаріїв у різних форматах навчання.

Самостійна робота спрямована на узагальнення й рефлексію здобутого досвіду, критичне осмислення ефективності використаних педагогічних підходів і методів, розроблення або удосконалення власних навчальних матеріалів (фрагментів уроків, інтегрованих модулів, проєктів, комплексних завдань) з урахуванням вимог Державного стандарту базової середньої освіти, вікових особливостей учнів, принципів безпеки та доступності, а також формування готовності до інноваційної, гнучкої, рефлексивної педагогічної діяльності.

Навчання супроводжується системою професійної підтримки, що передбачає: ведення портфоліо вчителя біології; використання щоденника педагогічної рефлексії.

Забезпечується багаторівневий зворотний зв’язок: від тренера (бальне оцінювання); від колег під час взаємооцінювання практичних робіт і обговорення результатів.

Спілкування між учасниками освітнього процесу здійснюється виключно засобами електронної пошти.

Контрольний захід реалізується через комплексну роботу. 

Кожен учасник розробляє фрагмент уроку з реалізацією декількох педагогічних підходів, завдання трансдисциплінарного змісту засобами ШІ.

Варіативність тривалості програми: інтенсивна (короткостроковий курс, 2 тижні, з інтенсивним графіком навчання). 

До реалізації Програми залучаються педагогічні працівники, які мають досвід викладання біології та проведення тренінгів або курсів підвищення кваліфікації для вчителів; володіють сучасними методиками предметного навчання.

Навчання відбувається Перейти за покликанням Запорізького ОІППО

 

Терміни навчання груп:

група 1: 24.08.2026 - 04.09.2026

 

група 2: 07.09.2026 - 18.09.2026

 

група 3: 21.09.2026 - 02.10.2026

 

група 4: 05.10.2026 - 16.10.2026

 

група 5: 26.10.2026 - 06.11.2026