ОЦІНЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАВЧАННЯ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ В МОВНО-ЛІТЕРАТУРНІЙ ГАЛУЗІ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ НУШ

МОДУЛЬ 1. Оцінювання навчальних досягнень учнів у Новій українській школі з навчальних предметів / інтегрованих курсів в мовно-літературній галузі відповідно до ДСБСО

 

Тема 1.1. Культура академічної доброчесності в оцінюванні: дієві механізми забезпечення, дихотомія "оцінки й оцінювання" та базові дидактичні принципи.

 

         Переосмислення феномену академічної доброчесності в сучасній школі через призму професійної відповідальності педагога. У центрі уваги — теза про те, що оцінка є не самоціллю, а виключно інструментом вимірювання ефективності індивідуальної освітньої траєкторії учня. Учасники дізнаються, як проектувати цікаві компетентнісні завдання, що спонукають до самостійних роздумів і унеможливлюють механічне копіювання. Окрему увагу приділено алгоритмам створення прозорих критеріїв оцінювання, безперервному відстеженню навчального поступу учнів, якісному зворотному зв'язку та вчасній діагностиці освітніх труднощів.

 

Тема 1.2. Стратегії та види оцінювання в просторі НУШ: шкалювання результатів, нормативні рамки та механізми підсумкового оцінювання.

 

         Аналіз сучасної системи оцінювання в Новій українській школі, що базується на комплексному підході до моніторингу індивідуального поступу учня/учениці. На прикладі мовно-літературної галузі педагоги опанують алгоритми оцінювання чотирьох обов'язкових груп результатів на основі принципів диференціації та відповідності Держстандарту. Учасники ознайомляться з практичним інструментарієм вчителя для деталізації вимог до знань і вмінь учнів відповідно до Державного стандарту. У процесі вивчення теми розглядаються принципи конкретності (чіткий опис критеріїв для кожного рівня), нормативної відповідності та диференціації (розмежування рівнів складності завдань від відтворення до творчого використання). Окремим блоком висвітлено специфіку заповнення Свідоцтва досягнень як документа нового зразка та особливості фіксації балів за кожною з чотирьох груп результатів.

 

Тема 1.3. Система індексних, поточних та підсумкових оцінок. 

 

         Впровадження системи оцінювання в Новій українській школі на основі детального аналізу наказу МОН № 1093. Розкриття сутності оцінювання як безперервного процесу зворотного зв’язку, а не лише фіксації балів. Продемонстровано алгоритм переходу від традиційних підходів до оцінювання за чотирма групами результатів (ГР) для мовно-літературної освітньої галузі. Слухачі ознайомляться з дієвими інструментами компетентнісного підходу, які дають змогу ефективно відстежувати індивідуальний поступ учнів, розвивати навички само- й взаємооцінювання, а також забезпечувати прозорість та об’єктивність результатів відповідно до вимог Державного стандарту базової середньої освіти. У межах теми запропоновано переліки видів навчальної діяльності для формування ключових умінь, а також зразки підсумкових робіт із детальними схемами та критеріями оцінювання.

 

МОДУЛЬ 2. Методика та інструментарій поточного й підсумкового оцінювання в мовно-літературній освітній галузі

 

Тема 2.1. Стратегії формувального оцінювання в мовно-літературній освіті: види діяльності, технології само- та взаємооцінювання. 

 

         Потенціал  формувального оцінювання як ключового чинника забезпечення якості мовно-літературної освіти в НУШ. У межах теми аналізуються провідні стратегії та технології, що перетворюють оцінювання на дієвий інструмент підтримки, а не контролю. Особливу увагу приділено практичним аспектам інтеграції само- й взаємооцінювання в освітній процес. Педагоги розглянуть ефективні види навчальної діяльності, які стимулюють рефлексію учнів та допомагають їм усвідомити власну освітню траєкторію. Учасники опанують алгоритми створення зрозумілих для здобувачів освіти критеріїв, карт самоконтролю та технік зворотного зв'язку, адаптованих до специфіки мовно-літературної галузі.

 

Тема 2.2. Проєктування компетентнісно орієнтованих завдань у процесі навчання предметів/інтегрованих курсів  мовно-літературної освітньої галузі за таксономією Блума.

 

         Практичний інтенсив розкриття можливостей використання класичної таксономії Блума для створення унікального навчального контенту в просторі НУШ. Ознайомлення з алгоритмами переходу від репродуктивного рівня навчання до розвитку навичок мислення високого рівня (аналізу, оцінювання та створення). У межах теми буде детально розглянуто специфіку формулювання дидактичних цілей, вибір відповідних дієслів-маркерів для кожного ступеня таксономії, а також проектування багаторівневих тестових і творчих завдань. Особливу увагу приділено практичним кейсам інтеграції когнітивної моделі Блума в систему оцінювання результатів навчання інтегрованих курсів мовно-літературної галузі.

 

Тема 2.3. Критеріальне оцінювання мовленнєвої діяльності здобувачів освіти: усна взаємодія (МОВ 1) та сприймання й аналіз текстів (МОВ 2).

 

         Теоретико-методичні засади критеріального оцінювання двох обов’язкових груп результатів навчання в мовно-літературній галузі. У межах теми детально аналізуються механізми вимірювання прогресу учнів в усній взаємодії (МОВ 1), а також підходи до діагностики вмінь сприймати, аналізувати та інтерпретувати тексти різних типів і жанрів (МОВ 2). Слухачі ознайомляться з критеріями диференціації рівнів навчальних досягнень здобувачів освіти відповідно до оновлених нормативних вимог. Особливу увагу приділено технологіям розробки прозорих рубрик оцінювання, підбору релевантного текстового матеріалу та моделюванню мовленнєвих ситуацій для об'єктивного фіксування результатів навчання.

 

Тема 2.4. Методика оцінювання письмової взаємодії (МОВ 3) та інструменти дослідження мовних явищ і мовлення (МОВ 4).

 

Теоретичні та практичні аспекти оцінювання третьої та четвертої обов’язкових груп результатів навчання в мовно-літературній освітній галузі. У межах теми детально аналізуються методики вимірювання поступу учнів у письмовій взаємодії, висловленні думок та створенні різножанрових текстів (МОВ 3). Окрему увагу приділено інструментарію перевірки вмінь здобувачів освіти досліджувати мовні явища, застосовувати мовні норми в системі мовлення та аналізувати соціокультурний контекст (МОВ 4). Педагоги опанують алгоритми проектування специфічних критеріїв оцінювання диктантів, творчих робіт, мовних тем та дослідницьких завдань, узгоджених із нормативними вимогами Нової української школи.

 

Тема 2.5. Проєктування підсумкового контролю за різними формами навчання та алгоритми ведення індексної документації 

Нормативно-методичні засади організації та проведення підсумкового оцінювання в Новій українській школі. У межах теми аналізуються особливості проєктування підсумкового контролю для здобувачів освіти, які навчаються за різними формами (очною, дистанційною, сімейною, екстернатною, змішаною тощо). Окрему увагу приділено алгоритмам ведення шкільної документації: заповненню класних журналів із використанням індексних оцінок та особливостям виставлення балів за групами результатів. Слухачі опанують механізми перенесення показників успішності до Свідоцтв досягнень учнів, правила уніфікації обліку навчальних досягнень та правові рамки ведення індексної документації відповідно до чинних вимог МОН України.

МОДУЛЬ 3. Інклюзивний та психолого-педагогічний супровід

 оцінювання в НУШ

 

Тема 3.1. Стратегії адаптації та модифікації оцінювання для дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в інклюзивному класі. 

 

Нормативно-методичні засади та практичні інструменти оцінювання навчальних досягнень учнів із особливими освітніми потребами (ООП) в умовах інклюзивного навчання. У межах теми розкривається сутнісна різниця між адаптацією (зміною умов, форм та інструментів без зміни змісту) та модифікацією (трансформацією змісту та рівня складності завдань) критеріїв оцінювання відповідно до рівнів підтримки. Візуалізація навчальних матеріалів, спрощення мовних конструкцій та зміна тривалості виконання контрольних робіт для дітей з ООП. Педагоги ознайомляться з алгоритмами розробки індивідуалізованих критеріїв оцінювання, інтеграцією їх в Індивідуальну програму розвитку (ІПР) та специфікою ведення поточної й підсумкової документації. Особливу увагу приділено методам формувального оцінювання та фіксації динаміки індивідуального поступу кожної дитини. Приклади співпраці вчителя-предметника з асистентом учителя під час проведення поточного та підсумкового контролю. 

 

Тема 3.2. Педагогічний менеджмент в оцінюванні: збереження професійного ресурсу та профілактика вигорання вчителя.

 

Оптимізація оцінювальної діяльності педагога як одного з найбільш ресурсомістких етапів освітнього процесу. У межах теми розглядаються інструменти педагогічного менеджменту та тайм-менеджменту, спрямовані на раціоналізацію перевірки учнівських робіт та ведення шкільної документації в умовах НУШ. Особливу увагу приділено психологічним аспектам діяльності: вивченню маркерів професійного вигорання та освоєнню технік саморегуляції. Слухачі ознайомляться з алгоритмами автоматизації рутинних процесів оцінювання та методиками конструктивного подолання стресу, спричиненого високим рівнем відповідальності під час фіксації освітніх результатів, що дозволить зберегти професійне здоров’я та емоційну стабільність.

 

4.1. Орієнтовний перелік практичних завдань

1. Проходження тестового вихідного контролю.
2. Виконання випускної роботи:

варіанти випускних робіт (на вибір слухача):

Варіант 1. Моделювання компетентнісно орієнтованого уроку:

Зміст завдання: Укладання технологічної карти або конспекту уроку з предмета мовно-літературної освітньої галузі (українська мова, українська література, зарубіжна література або інтегрований курс) у контексті вимог НУШ.

Обов'язкові елементи: Чітке визначення наскрізних та предметних компетентностей, опис методів і прийомів формувального оцінювання, інструментів само- та взаємооцінювання учнів на різних етапах заняття.

Варіант 2. Проєктування контрольно-діагностичного інструментарію за групами результатів (ГР):

Зміст завдання: Розроблення компетентнісно орієнтованого завдання або комплексної підсумкової роботи для перевірки однієї чи кількох груп результатів навчання (на вибір: МОВ 1 — усна взаємодія, МОВ 2 — сприймання та аналіз текстів, МОВ 3 — письмова взаємодія, МОВ 4 — дослідження мовних явищ).

Обов'язкові елементи: Обґрунтування відповідності критеріїв оцінювання Орієнтовній рамці (наказ МОН № 1093), диференціація завдань за рівнями складності (із використанням таксономії Блума), укладання чітких дескрипторів оцінювання та закладення елементів адаптації для здобувачів освіти з ООП.

 

4.2. Орієнтовний перелік питань для самостійного опрацювання 

 

1. Опрацювання додатків до наказу МОН № 1093, зокрема порівняльний аналіз характеристик результатів навчання для різних рівнів (від «початкового» до «високого»);
2. Моделювання заповнення Свідоцтва досягнень на основі запропонованого викладачем «кейсу учня» (аналіз накопичених оцінок за семестр та виведення підсумкового результату);
3. Адаптація наявного контрольного завдання під потреби дитини з особливими освітніми потребами (наприклад, перетворення текстового завдання на візуальне або спрощення мовних конструкцій).
4. Особливості планування та здійснення поточного оцінювання за групами результатів навчання. Фіксація оцінювання результатів навчання за групами у класному журналі з предметів мовно-літературної галузі.

Знання й розуміння: принципів, функцій, об'єктів оцінювання; підходів (бального, вербального, рівневого) до вираження оцінки; структури Свідоцтва досягнень, характеристик навчальної діяльності, сформованих відповідно до переліку наскрізних умінь, визначених Державним стандартом базової середньої освіти; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; сутності формувального оцінювання, стратегій здійснення формувального оцінювання; методів і прийомів для організації різних видів оцінювання, розвитку в учнів здатності до самооцінювання і взаємооцінювання результатів навчання. 

Уміння: здійснювати різні види оцінювання результатів навчання учнів (формувальне, поточне, підсумкове); організовувати оцінювальну діяльність на основі самооцінювання та взаємооцінювання; формулювати об'єктивні й зрозумілі для учнів навчальні цілі, визначати критерії оцінювання; застосовувати формувальне оцінювання з метою підтримки учнів в освітньому процесі, забезпечувати компетентнісний та особистісно орієнтований підходи в навчанні; добирати й використовувати завдання для оцінювання результатів навчання учнів відповідно до Державного стандарту базової середньої освіти; адаптувати або вдосконалювати їх відповідно до освітніх потреб і можливостей учнів; створювати умови для формування в учнів уміння здійснювати рефлексію власної навчальної діяльності; обирати відповідні навчальні методи для визначення навчальних потреб учнів, розвитку їх самостійності й взаємодії, відслідковування прогресу в навчанні та перевірки розуміння; планувати урок, який підтримує освітній процес з використанням інструментів формувального оцінювання; прогнозувати ефективність застосування елементів формувального оцінювання у власній педагогічній діяльності.

 Диспозиції (цінності, ставлення): здійснення професійної діяльності з урахуванням принципів дитиноцентризму, розвитку особистості, педагогіки партнерства; здатність критично оцінювати вітчизняний і зарубіжний досвід з проблеми оцінювання результатів навчання учнів; готовність застосувати нові підходи до оцінювання результатів навчання учнів у сучасній школі, мотивація до розроблення нових інструментів оцінювання (паперових, цифрових) власної педагогічної діяльності.

Система оцінювання результатів навчання слухачів курсу «Оцінювання результатів навчання здобувачів освіти в мовно-літературній галузі: від теорії до практики НУШ» спроєктована як практична модель оцінювальних підходів Нової української школи. Вона базується на принципах прозорості, критеріальності та мотиваційного стимулювання, демонструючи дієвість сучасного інструментарію безпосередньо в процесі підвищення кваліфікації педагогів.

За погодженням