РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ НОВОПРИЗНАЧЕНИХ ЗАСТУПНИКІВ КЕРІВНИКІВ (ДИРЕКТОРІВ) ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу
Тема 1. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні, організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий, операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.

Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.
Тема 2. Булінг і мобінг в освітньому середовищі: правові, психологічні та управлінські аспекти
Актуальність проблеми булінгу як одного з ключових викликів сучасного освітнього середовища. Психологічні аспекти проблеми, які розкривають причини, форми прояву, ознаки булінгу, їхній вплив на емоційний стан дітей і дорослих. Правові та управлінські аспекти протидії булінгу в закладах освіти, повноваження та відповідальність учасників освітнього процесу відповідно до чинного законодавства України. Мобінг як окреме явище в освітньому середовищі, його основні форми прояву, механізми захисту прав потерпілих та питання правової відповідальності.
Ефективні практики, кейси та інструменти профілактики булінгу і мобінгу, спрямовані на формування культури взаємоповаги, партнерської взаємодії. Матеріал може бути використаний керівниками закладів освіти, педагогічними працівниками, практичними психологами у створенні безпечного освітнього середовища.

Модуль 2. Фахова діяльність заступників керівників (директорів) закладів загальної середньої освіти

Тема 1. Формування нормативно-правової компетентності заступників керівників (директорів) закладів освіти
Формування нормативно-правової компетентності керівників закладів освіти в умовах модернізації освітньої системи та постійних змін у законодавчому полі. Сутність і структура нормативно-правової компетентності як складової професійної компетентності керівника. Роль нормативно-правової компетентності у забезпеченні ефективного управління закладом освіти. Нормативно-правові акти що регламентують діяльність керівників закладів освіти, типові правові ризики управлінської діяльності та шляхи їх запобігання.
Застосування норми освітнього, трудового та адміністративного права в управлінській практиці, прийняття правомірних управлінських рішень та забезпечення дотримання прав учасників освітнього процесу.
Лекція спрямована на підвищення рівня правової культури та професійної відповідальності керівників закладів освіти.
Тема 2. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка
Освітні зміни як постійна реальність: реформа НУШ, цифровізація, інклюзія, воєнний контекст, соціальна нестабільність.
Особливості професійної діяльності педагога в умовах сучасних освітніх трансформацій, зумовлених реформуванням системи освіти, упровадженням компетентнісного підходу та нових педагогічних практик. Ключові компетентності педагога в ситуації змін.
Необхідність адаптивності та безперервного професійного розвитку. Внутрішні ресурси педагога: професійна мотивація та ціннісні орієнтири, відчуття професійної місії та значущості праці, самооцінка, впевненість у власних силах, психологічна та професійна стійкість (резильєнтність),
здатність до рефлексії та самопідтримки. Зовнішні ресурси професійного розвитку: система підвищення кваліфікації та неформальна освіта, професійні спільноти, педагогічні мережі, методичні об’єднання, вебінари, цифрові інструменти.
Професійна супервізія: простір для аналізу складних ситуацій та емоційного розвантаження.
Тема 3. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації
Громадянська компетентність у сучасній освіті трактується як інтегрована здатність особистості діяти відповідально в демократичному суспільстві, критично оцінювати соціальні процеси та інформаційні повідомлення, усвідомлювати власну культурну й національну ідентичність.
Інформаційна стійкість — це сформована здатність особи або спільноти протидіяти маніпулятивному інформаційному впливу шляхом критичного мислення, медіаграмотності та ціннісної саморегуляції.
Масове поширення цифрових технологій, соціальних мереж і можливість миттєвого обміну повідомленнями суттєво ускладнило процес розрізнення достовірної інформації та дезінформації. У сучасному інформаційному середовищі громадянська компетентність неможлива без здатності критично працювати з інформацією, критично її осмислювати, усвідомлювати.
Тема 4. Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу
Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу в умовах сучасних суспільних викликів; важливий напрям управлінської діяльності закладу освіти. Формування енергоощадної поведінки як чинник зменшення негативного впливу на довкілля, оптимізації використання ресурсів закладу освіти та підвищення соціального добробуту.
Взаємозв’язок між енергоспоживанням, екологічними наслідками та якістю життя громади, зокрема в контексті прийняття управлінських рішень на рівні закладу освіти. Соціальний вимір енергоефективності в аспекті соціальної справедливості, енергетичної безпеки та колективної відповідальності педагогів.
Роль закладу освіти як освітнього та управлінського середовища у формуванні енергоефективної культури й ціннісних орієнтацій учасників освітнього процесу. Освітні практики, STEM-підходи та проєктна діяльність, спрямовані на розвиток практичних навичок ощадливого
використання енергоресурсів, удосконалення управлінських механізмів впровадження енергоефективних рішень у закладі освіти. Інтерактивні та практичні завдання для слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників і керівників закладів загальної середньої освіти.
Матеріал має прикладну спрямованість і може бути використаний у професійному розвитку педагогів, управлінській діяльності керівників та роботі закладів освіти.
Тема 5. Стратегія (політика) забезпечення якості освіти. Алгоритм розбудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти
Стратегія політики забезпечення якості освіти визначається відповідністю результатів навчання державним стандартам, академічною доброчесністю, професійним зростанням педагогів, прозорістю діяльності, партнерством та створенням безпечного освітнього середовища. Вона ґрунтується на моніторингу якості, самооцінюванні та спрямована на постійне вдосконалення освітнього процесу.
Внутрішня система забезпечення якості освіти – це сукупність умов, процедур і заходів у закладі
освіти, що забезпечують ефективність освітніх та управлінських процесів, які безпосередньо впливають на якість результатів навчання учнів, забезпечують формування їхніх ключових компетентностей, а також сприяють усебічному розвитку особистості учнів.
Тема 6. Проєктування інтегрованого навчального середовища в STEM-освіті
Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM-освіти в сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному предметному навчанні та необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного STEM-мислення учнів. Поняття STEM-освіти, інтегрованого навчання та види інтеграції в освітньому процесі. Роль інтеграції у формуванні STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня.
Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту, інтегрованих модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з ідеями Нової української школи та його значення для професійного розвитку вчителя. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти для впровадження STEM-підходу в освітню практику.
Тема 7. STEM для Smart - здоров’я: управлінські рішення

Сутність STEM-підходу як ключового управлінського інструменту формування системи Smart-здоров’я в сучасному закладі освіти. Проблема подолання фрагментарності здоров'язбережувальних заходів та необхідність створення цілісної екосистеми, що об’єднує цифрові технології, природничі науки та інженерні рішення для забезпечення благополуччя учасників освітнього процесу. Поняття Smart-здоров’я в контексті цифровізації освіти та стратегічного планування розвитку закладу.
Управлінські рішення щодо впровадження STEM-ініціатив, оптимізації ресурсів, управління ризиками та оцінювання результативності. Роль керівника у створенні безпечного, інноваційного та стійкого освітнього середовища, орієнтованого на благополуччя учнів і педагогічних працівників.
Тема 8. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти
Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту, здатного створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та програмний код. Можливості, переваги та виклики створення електронних освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної діяльності педагога Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як приклади генеративного штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних запитів і забезпечує інтерактивну взаємодію з користувачем.
Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників у середовищі Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.
Тема9. Моделі самооцінювання. Етапи, критерії, процедури та інструменти проведення самооцінювання.
Самооцінювання проводиться у закладі освіти для того, щоб вивчити та оцінити ефективність функціонування внутрішньої системи з метою поліпшення діяльності закладу освіти. Для проведення самооцінювання заклад освіти може розробляти власні процедури з використанням специфічних інструментів, що враховують особливості діяльності закладу освіти. Самооцінювання може проводитися як окрема самостійна процедура або з використанням інформації, отриманої під час внутрішнього моніторингу освітніх та управлінських процесів у закладі освіти. Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти. Самооцінювання – це інструмент розвитку ВСЗЯО.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ;
концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.

Диспозиції (цінності, ставлення): ціннісне ставлення новопризначених заступників керівників (директорів) закладів освіти до діяльності в умовах соціальних та освітніх змін, готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів області