РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу.
Тема 1. Психолого-педагогічні умови розвитку здібностей учнів молодшого шкільного віку.
У лекції окреслено питання щодо сучасного стану початкової освіти та основні пріоритети для молодших школярів та педагога; проаналізовано ключові стратегії ефективної комунікації та позитивного мислення у соціальних взаємодіях; обґрунтовано психолого-педагогічні умови розвитку різних здібностей; з’ясовано взаємозв’язок між здібностями та умовами, що створені для учнів початкової школи.
Тема 2. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні, організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних
ситуаціях. Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий, операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.
Модуль 2. Фахова діяльність педагогічних працівників.
Тема 1. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка.
Освітні зміни як постійна реальність: реформа НУШ, цифровізація, інклюзія, воєнний контекст, соціальна нестабільність.
Особливості професійної діяльності педагога в умовах сучасних освітніх трансформацій, зумовлених реформуванням системи освіти, упровадженням компетентнісного підходу та нових педагогічних практик. Ключові компетентності педагога в ситуації змін.
Необхідність адаптивності та безперервного професійного розвитку. Внутрішні ресурси педагога: професійна мотивація та ціннісні орієнтири, відчуття професійної місії та значущості праці, самооцінка, впевненість у власних силах, психологічна та професійна стійкість (резильєнтність), здатність до рефлексії та самопідтримки. Зовнішні ресурси професійного розвитку: система підвищення кваліфікації та неформальна освіта, професійні спільноти, педагогічні мережі, методичні об’єднання, вебінари, цифрові інструменти.
Професійна супервізія: простір для аналізу складних ситуацій та емоційного розвантаження.
Тема 2. Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти.
Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM-освіти в сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному предметному навчанні та необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного STEM-мислення
учнів. Поняття STEM-освіти, інтегрованого навчання та види інтеграції в освітньому процесі. Роль інтеграції у формуванні STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня. Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту, інтегрованих
модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з ідеями Нової української школи та його значення для професійного розвитку вчителя. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти для впровадження
STEM-підходу в освітню практику.
Тема 3. Усвідомлене читання: текст як інструмент мислення, комунікації та грамотності.

Лекція присвячена переосмисленню читання в початковій школі як процесу глибинної взаємодії дитини з текстом. У центрі уваги — не методики як такі, а художній текст як простір формування сенсу, мислення, мовлення та читацької грамотності. Усвідомлене читання
розглядається як здатність дитини не лише декодувати інформацію, а й ставити запитання, інтерпретувати, співвідносити прочитане з власним досвідом і робити висновки. На матеріалі оповідки «Кульбаба: дід чи баба?» демонструється, як один текст може
запускати ключові когнітивні процеси та інтегрувати 4К: критичне мислення, креативність, комунікацію та кооперацію. Лекція вибудовується за логікою: текст/мислення/інструменти/грамотність, показуючи, як із живого читання природно народжуються педагогічні інструменти (слова-гачки, товсті й тонкі запитання, мисленнєві карти).
Особливу увагу приділено формуванню читацької й мовної грамотності нового типу через роботу з образом, словом і фінальним узагальненням. Лекція орієнтована на вчителів початкової школи як на фасилітаторів мислення, які створюють умови для усвідомленого
читання, діалогу та партнерської взаємодії з дитиною.
Тема 4. Булінг і мобінг у школі НУШ: виклики, відповідальність і культура взаємоповаги.
Актуальність проблеми булінгу як одного з ключових викликів сучасного освітнього середовища. Психологічні аспекти проблеми, які розкривають причини, форми прояву, ознаки булінгу, їхній вплив на емоційний стан дітей і дорослих. Правові аспекти протидії булінгу в
закладах освіти, повноваження та відповідальність учасників освітнього процесу відповідно до чинного законодавства України. Мобінг як окреме явище в освітньому середовищі, його основні форми прояву, механізми захисту прав потерпілих та питання правової відповідальності.
Ефективні практики, кейси та інструменти профілактики булінгу і мобінгу, спрямовані на формування культури взаємоповаги, партнерської взаємодії. Матеріал може бути використаний педагогічними працівниками, практичними психологами, керівниками закладів
освіти у створенні безпечного освітнього середовища.
Тема 5. Ігрові технології як засіб соціалізації та емоційного розвитку здобувачів освіти.
Гра як природний механізм розвитку дитини та ефективний педагогічний інструмент у сучасному освітньому процесі, зокрема в умовах реалізації концепції Нова українська школа. Ігрові технології як засіб формування соціальних навичок, емоційного інтелекту, комунікативної компетентності та позитивного досвіду взаємодії в учнівському колективі.
Роль педагога як фасилітатора ігрової діяльності, організатора безпечного та підтримувального середовища. Баланс між навчальною метою та ігровою мотивацією. Інтеграція ігрових методів у різні освітні галузі початкової школи.
Формування емоційної стійкості, позитивної самооцінки, відчуття успіху та приналежності до спільноти через системне використання ігрових технологій. Значення гри як ресурсу підтримки психоемоційного благополуччя здобувачів освіти в умовах соціальних
викликів сучасності.
Тема 6. Зміни, на яких ґрунтується оновлений Державний стандарт початкової освіти.
Оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти як інструмент навчання та підвищення мотивації в початковій школі.
Кабмін затвердив оновлений Державний стандарт початкової освіти. Відповідно до нього учні й учениці перших класів розпочнуть навчання з 1 вересня 2028 року. Оновлений стандарт продовжує реформу Нової української школи та узгоджується з комплексною політикою
«Освіта для життя», визначаючи сучасні підходи до організації навчання.
Метою початкової освіти за оновленим Державним стандартом початкової освіти є гармонійний розвиток дитини, її природних здібностей і талантів, формування емоційного інтелекту та компетентностей, необхідних для співдії у спільноті й подальшого поступу в
навчанні, утвердження української національної і громадянської ідентичності на основі поваги до прав людини, відповідального ставлення до себе й довкілля.

Одне з ключових оновлень — зміни в структурі результатів навчання. В оновленому стандарті, окрім загальних і конкретних результатів навчання, визначено орієнтири для оцінювання. Вони лягають в основу створення модельних навчальних програм і підручників
та показують, як вимоги стандарту перевіряються на практиці. Водночас перелік освітніх галузей не змінюється, адже він є наскрізним для всіх стандартів освіти. Така структура допомагає вчителю краще бачити поступ дитини й забезпечує послідовність навчання.
Завдяки такій структурі початкова та базова школа працюватимуть більш злагоджено.
Тема 7. Штучний інтелект як інструмент розвитку креативного мислення в освітньому процесі початкової школи.
Штучний інтелект як нова освітня реальність у контексті цифровізації та реалізації реформи Нова українська школа. Можливості використання інструментів штучного інтелекту в початковій школі для розвитку креативного мислення, уяви, допитливості та здатності до
розв’язання нестандартних завдань. Педагогічний потенціал ШІ для створення інтерактивного навчального середовища, персоналізації навчання, генерації ідей, візуалізації навчального матеріалу, формування міжпредметних зв’язків та підтримки творчих проєктів учнів.
Ключові компетентності педагога для ефективного використання ШІ: цифрова грамотність, критичне мислення, уміння формулювати запити (промптинг), здатність інтегрувати інструменти ШІ у навчальні завдання без втрати педагогічної мети, розвиток у
дітей навичок аналізу, оцінювання та доопрацювання згенерованого контенту.
Баланс між технологіями та живою творчою діяльністю дитини. Переваги та потенційні ризики використання ШІ в початковій школі. Формування культури відповідального ставлення до цифрових інструментів як складника сучасної педагогічної майстерності.
Тема 8. Розвиток соціально-емоційних навичок у дітей молодшого шкільного віку як запорука успішності.
Соціально-емоційний розвиток молодших школярів як необхідна умова їхньої академічної успішності, психологічного благополуччя та гармонійної соціалізації в умовах сучасних  освітніх трансформацій. Сутність і структура соціально-емоційних навичок: усвідомлення та
регуляція власних емоцій, емпатія, відповідальне прийняття рішень, навички конструктивної взаємодії, співпраця, розвиток позитивної самооцінки. Роль учителя початкових класів у створенні безпечного, підтримувального освітнього середовища, що сприяє формуванню
емоційної компетентності та розвитку навичок саморегуляції.
Тема 9. Сучасні тренди в початковій освіті: Україна та світовий досвід.
Початкова освіта є фундаментом для подальшого навчання і розвитку дітей. У сучасному світі освітні системи перебувають під впливом нових технологій, методик та соціально-економічних змін. Україна, як частина глобальної освітньої спільноти, також впроваджує інноваційні підходи у початковій освіті.
Ключові тренди, які формують сучасну початкову освіту як в Україні, так і за її межами це : інтеграція новітніх технологій в освітній процес ,акцент на STEM-освіту, персоналізація навчання проєктне та проблемно-орієнтоване навчання, інклюзивна освіта, розвиток
емоційного інтелекту, екологічна освіта.

Модуль 3. Контрольно-аналітичний.

Круглий стіл. Мистецтво викладання в умовах НУШ: передовий досвід реалізації освітніх новацій у початковій школі.

Модуль 4. Варіативна складова.

1. Етичні аспекти використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі: академічна доброчесність, авторське право, медіаграмотність і цифрова гігієна.
2. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти.
3. Стандартизовані оцінювання на рівні здобуття початкової освіти.

4. Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу
5. Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку.
6. Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я.
7. Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах.
8. Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів
9. Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога
10. Діяльнісно-компетентнісний підхід та його реалізація на уроках в початковій школі
11. Цифрова компетентність вчителя: від підготовки інтерактивного контенту до персоналізованого навчання.
12. Мотиваційний аспект в організації освітньої діяльності здобувачів освіти в умовах сьогодення 

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в
НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища;
способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи;
застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід,соціально-емоційне навчання, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників