РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) НІМЕЦЬКОЇ МОВИ

Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу
Тема 1. Ментальне здоров’я особистості педагога

Ментальне здоров’я – запорука успіху життєвого та професійного вимірів.Психолого-
педагогічні, медичні трактування дефініції «ментальне здоров’я». Основні чинники, що

впливають на ментальне здоров’я педагога.Зв’язок ментального здоров’я та емоційної стійкості.
Ефективні практики щодо психологічної стійкості особистості педагога. Роль
ментального здоров’я особистості педагога на її професійну самореалізацію та позитивне
саморозкриття на уроці. Матеріал може бути використаний педагогами, класними
керівниками, асистентами учителів, методистами та керівниками закладівосвіти щодо власної
турботи про ментальне здоров’я та довголіття.

Тема 2. Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану

Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований
Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні,
організаційні та нормативно-правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри,що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з
ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий,
операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з
фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з
різними нозологіями.Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та
керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

Модуль 2. Фахова діяльність педагогічних працівників
Тема 1. Етичні аспекти використання технологій штучного інтелекту в освітньому процесі: академічна доброчесність, авторське право, медіаграмотність і цифрова гігієна
Відповідальне та безпечне використання технологій штучного інтелекту в освітньому
процесі. Дотримання академічної доброчесності та вимог законодавства України під час
створення та модифікації електронних освітніх ресурсів. Використання даних, згенерованих
цифровими сервісами для прийняття рішень щодо освітнього процесу.
Маніпуляційні технології та пропаганда в інтернет-середовища. Оцінювання
достовірності даних і надійності цифрових джерел і ресурсів: як розпізнавати «галюцинації»
нейромереж; уникати маніпуляцій та захищати свої персональні дані під час взаємодії з ШІ.
Базові принципи функціонування технологій штучного інтелекту, що дає змогу критично
оцінювати результати їх застосування та усвідомлювати межі використання ШІ в освітній практиці.

Тема 2. Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього
процесу.Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освітіта їх
характерні риси.Дієві стратегії перетворення учня з пасивного слухача на активного учасника освітнього процесу.
Особливості формування позитивної мотивації навчання.Фактори впливу на
мотивацію.Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх навчальних досягнень.
Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних
підходівзалученості сучасних учнів до освітнього процесу.
Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань захопливим та результативним.

Тема 3. Інтеграція гуманітарного й технологічного підходів у навчанні: до використання інструментів 4К
Сутність сучасної освіти як простору інтеграції знань, досвіду й цінностей у контексті
суспільних трансформацій ХХІ століття. Подолання предметної ізольованості як передумова
формування міждисциплінарного мислення та здатності працювати з комплексними
проблемами реального світу.
Феномен навичок ХХІ століття (критичне мислення, креативність, комунікація,
кооперація) як нової освітньої парадигми. 4К як інструмент формування суб’єктності здобувача
освіти, розвитку відповідальності, ініціативності та здатності до співтворчості. Концепція
ESTEAM як модель синтезу науки, технологій, інженерії, мистецтва й математики на основі
гуманітарного смислотворення.
Психолого-педагогічні засади створення інтегрованого освітнього середовища.
Особливості організації проєктної діяльності як простору розвитку мислення, емоційного
інтелекту та командної взаємодії. Зміна ролі вчителя.
Матеріал може бути використаний педагогами й управлінцями освіти для впровадження
інтегрованих підходів, розвитку 4К та переосмислення освітнього простору як середовища
можливостей.

Тема 4 Формування екологічної компетентності педагога в умовах воєнного стану
Сутність екологічної компетентності педагога як ключового механізму реалізації
сучасної освітньої парадигми в умовах воєнного стану. Проблема трансформації змісту
екологічної освіти під впливом викликів збройної агресії та необхідність міждисциплінарної
інтеграції як умови формування цілісного екологічного мислення вчителів та учнів. Поняття
екологічної компетентності як складного інтегрального утворення, що охоплює фахову
грамотність, готовність до висвітлення тем екоциду та стратегій сталого відновлення територій.
Моделі та практичні інструменти: cтруктура компетентності, методичний
інструментарій, психолого-педагогічний аспект.
Роль екологізації освітнього процесу у професійному розвитку вчителя та зміні педагогічних ролей.

Тема 5. Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти
Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM-освіти в
сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному предметному навчанні та
необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного STEM-мислення
учнів. Поняття STEM-освіти, інтегрованого навчання та види інтеграції в освітньомупроцесі.
Роль інтеграції у формуванні STEM-компетентностей, змініролейучителя й учня.
Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту, інтегрованих
модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з ідеями Нової української
школи та його значення для професійного розвитку вчителя. Матеріал може бути
використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти для впровадження
STEM-підходу в освітню практику.

Тема 6. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка
Освітні зміни як постійна реальність: реформа НУШ, цифровізація, інклюзія, воєнний
контекст, соціальна нестабільність.
Особливості професійної діяльності педагога в умовах сучасних освітніх
трансформацій, зумовлених реформуванням системи освіти, упровадженням
компетентнісного підходу та нових педагогічних практик. Ключові компетентності педагога в
ситуації змін.
Необхідність адаптивності та безперервного професійного розвитку. Внутрішні
ресурси педагога: професійна мотивація та ціннісні орієнтири, відчуття професійної місії та
значущості праці, самооцінка, впевненість у власних силах, психологічна та професійна
стійкість (резильєнтність), здатність до рефлексії та самопідтримки.Зовнішні ресурси
професійного розвитку: система підвищення кваліфікації та неформальна освіта, професійні
спільноти, педагогічні мережі, методичні об’єднання, вебінари, цифрові інструменти.
Професійна супервізія: простір для аналізу складних ситуацій та емоційного
розвантаження.

Тема 7. Медіація як новий вектор розвитку сфери шкільної іншомовної освіти
Медіація як один із видів мовленнєвої діяльності, який дозволяє за допомогою мовного
посередництва (в межах однієї мови або між мовами) отримати необхідну інформацію,
успішно співпрацювати у колективі, досягати порозуміння у конфліктах. Принципи медіації
базуються на глибокому проникненні в мову і культуру задля її кращого розуміння,
дозволяючи знаходити шляхи порозуміння з носіями цієї іншої мови та культури, якраз
покликаний максимально знівелювати ті труднощі лінгвокраїнознавчого, психологічного,

соціокультурного характеру, які можуть виникати під час міжнаціональної взаємодії.
Модельна навчальна програма для старшої профільної школи, де мовна медіація
виокремлена в четверту групу результатів.

Тема 8. Організація рефлексивної діяльності учнів на уроках іноземної мови
Прийоми духовної, інтелектуальної, емоційної і фізичної рефлексії; особливості
використання дидактичних ігор, вправ, завдань на уроках іноземних мов з метою підвищення
якості та ефективності освітнього процесу. Класифікації педагогічної рефлексії - за змістом;
(усна, письмова, символічна); за формою діяльності (індивідуальна, фронтальна, групова,
колективна); за функцією (діяльності, змісту, навчального матеріалу, настрою, емоційного стану.
Ідеї для рефлексії настрою та емоційного стану, для рефлексії змісту навчального матеріалу.

Тема 9. Методично-дидактичні засади навчання другої іноземної мови
Ообливості навчання другої іноземної мови, методи та види діяльності, які сприяють
оптимізації освітнього процесу; розглянуто принципи навчання другої іноземної мови:
міжкультурної спрямованості навчання, соціокультурної спрямованості навчання,
когнітивно-інтелектуальної спрямованості навчання, взаємопов'язаного навчання видів
мовленнєвої діяльності, контрастивного підходу, урахування лінгвістичного та навчального
досвіду учнів, інтенсифікації навчання.
Характерні відмінності між методиками навчання першої іноземної мови і другої іноземної мови.
Інтенсивні методи навчання іноземних мов можливі їх використання на уроках, враховуючи їхні переваги над традиційними методами під час навчання другої іноземної мови в ЗЗСО: сугестопедичний метод, метод активізації резервних можливостей особистості.

Модуль 3. Педагогічна рефлексія: когнітивні та афективні аспекти
Науково-методичні питання для обговорення:
1. Особливості формування та розвитку чотирьох видів мовленнєвої діяльності.

2. Вимоги до результатів навчання за державними стандартами освіти. Зміст мовно-
літературної освітньої галузі/навчального предмета (іншомовна освіта).

3. Ключові компетентності здобувачів освіти й наскрізні уміння, визначені державними
стандартами освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання здобувачів освіти і
рівнів сформованості їхніх компетентностей у межах мовно-літературної освітньої галузі
(іншомовна освіта).
4. Особливості навчання другої іноземної мови.
2. Види інтеграції в мовно-літературній (іншомовній) освітній галузі, підходи до
інтегрованого навчання здобувачів освіти.
3. Форми, методи й засоби навчання, виховання і розвитку здобувачів освіти різних вікових
груп засобами мовно-літературної (іншомовної) освітньої галузі (навчального предмета /
інтегрованого курсу).
4. Технології навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти засобами мовно-літературної
(іншомовної) освітньої галузі (навчального предмета / інтегрованого курсу). Зміст
навчального матеріалу, особливості технологій і методик особистісно зорієнтованого,
компетентнісного та інтегрованого навчання, виховання й розвитку здобувачів освіти.
Способи організації дослідницької діяльності здобувачів освіти на уроках іноземних мов.
5. Підходи до формування ціннісних ставлень здобувачів освіти на уроках іноземних мов.
6. Функційна грамотність у використанні цифрових пристроїв, їхнього базового програмного
забезпечення, онлайн-сервісів, мережі Інтернет. Правила критичного оцінювання інформації
та критерії медіаграмотності, цифрової фінансової грамотності. Цифрові середовища,
професійні онлайн-спільноти й електронні (цифрові) ресурси для безперервного професійного
розвитку учителя іноземних мов упродовж життя.
7. Вимоги законодавства щодо академічної доброчесності й використання об’єктів
авторського права; мережевий етикет у професійній діяльності учителя німецької мови.
Правила безпеки в цифровому середовищі, наслідки впливу цифрової інформації на людину.
8. Індивідуальні особливості здобувачів освіти, вплив цих особливостей на засвоєння
навчального матеріалу з німецької мови й успішну соціалізацію, ознаки погіршення
психоемоційного стану. Види пізнавальної діяльності здобувачів освіти. Основні умови
формування мотивації здобувачів освіти до навчання.

9. Сучасні форми, методи, технології та засоби навчання навчальних предметів мовно-
літературної (іншомовної) освіти, які сприяють розвитку уваги; способи/ методи

саморегуляції, подолання стресу, керування емоціями, порозуміння.
10. Розмаїття й унікальність різних культур у суспільстві, відмінності між людьми, стратегії
попередження, подолання і трансформації конфліктів у рамках освітньої діяльності на уроках

німецької мови.
11. Основні завдання членів команди психолого-педагогічного супроводу осіб з особливими
освітніми потребами. Інструменти забезпечення інклюзивного навчання (інклюзивної
культури, політики, практики). Принципи, форми й методи ефективної підтримки осіб з
особливими освітніми потребами задля вивчення іноземних мов.
12. Технології індивідуального та диференційованого навчання на уроках іноземних мов.
Вимоги до особливостей організації освітнього середовища як чинника іншомовного розвитку
особистості здобувачів освіти.
13. Ознаки безпечного освітнього середовища у рамках мовно-літературної (іншомовної)
освіти. Засади збереження психоемоційного здоров’я в освітньому середовищі.
14. Методики педагогічного прогнозування. Види та етапи планування освітнього процесу.
Зміст типових освітніх програм / модельних навчальних програм з іноземних мов. Вимоги до
навчальних програм.
15. Вимоги законодавства щодо організації освітнього процесу з іноземних мов. Форми
організації освітнього процесу, види й форми навчальної та пізнавальної діяльності здобувачів
освіти. Вимоги до змістового наповнення освітнього середовища. Обладнання, необхідне для
забезпечення викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів).
16. Види оцінювання результатів навчання здобувачів освіти на уроках іноземних мов. Форми
оцінювання. Методики здійснення формувального, поточного і підсумкового оцінювання.
Способи фіксації результатів педагогічних спостережень. Критерії та рекомендації щодо
оцінювання результатів навчання здобувачів освіти в рамках мовно-літературної
(іншомовної) освітньої галузі.
17. Методи і прийоми здійснення аналізу й рефлексії навчальної діяльності здобувачів освіти
та її результативності у процесі іншомовної освіти. Методи й прийоми здійснення
самооцінювання і взаємооцінювання здобувачами освіти результатів навчання
18. Вимоги до організації професійного розвитку учителів. Форми й види професійного
розвитку. Вимоги до професійної діяльності вчителя, які визначено у професійному стандарті
учителя ЗЗСО.
19. Засади створення та функціонування професійних спільнот. Особливості організації різних
форм професійної підтримки й допомоги вчителям.

ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК

Модуль 4.
1. Булінг і мобінг у школі: виклики, відповідальність і культура взаємоповаги.
2. Мотиваційний аспект в організації освітньої діяльності здобувачів освіти в умовах сьогодення.
3. Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога.
4. Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу.
5. Інтегративні освітні практики як засіб підвищення ефективності навчання.
6. Розвиток мовно-комунікативних якостей мовлення педагогів.
7. Ціннісні пріоритети педагога та освіти.
8. Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах.
9. Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я.
10. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації
11.Теорія множинного інтелекту на уроках німецької мови

 

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього
процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього
середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм
роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати
критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.

Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей,
патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на
засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників