РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) МАТЕМАТИКИ

МОДУЛЬ І. ПСИХОЛОГІЯ ТА ПЕДАГОГІКА ІНКЛЮЗИВНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ

Психологічна готовність педагога та стратегії підтримки учнів з ООП в умовах НУШ

Тема 1. 1. (очна форма)
Формування психологічної компетентності педагога в сучасних умовах.
Основні аспекти психологічної компетентності педагога. Методи
формування психологічної компетентності особистості. Пріоритетні напрями психологічної компетентності.
Психологічний комфорт у закладі освіти та його зв'язок із успішністю
здобувачів освіти. Роль психологічної компетентності у формуванні
самодостатнього педагога в реаліях сьогодення. Матеріал може бути
використаний педагогами, класними керівниками, асистентами учителів,
методистами та керівниками закладів освіти щодо формування психологічної
компетентності та прояву стресостійкості у викликах війни.

Тема 1.1. (дистанційна форма)
Булінг і мобінг у школі НУШ: виклики, відповідальність і культура взаємоповаги
Актуальність проблеми булінгу як одного з ключових викликів сучасного
освітнього середовища. Психологічні аспекти проблеми, які розкривають
причини, форми прояву, ознаки булінгу, їхній вплив на емоційний стан дітей і
дорослих. Правові аспекти протидії булінгу в закладах освіти, повноваження та
відповідальність учасників освітнього процесу відповідно до чинного
законодавства України. Мобінг як окреме явище в освітньому середовищі, його
основні форми прояву, механізми захисту прав потерпілих та питання правової відповідальності.
Ефективні практики, кейси та інструменти профілактики булінгу і мобінгу,
спрямовані на формування культури взаємоповаги, партнерської взаємодії.
Матеріал може бути використаний педагогічними працівниками, практичними
психологами, керівниками закладів освіти у створенні безпечного освітнього середовища.

Тема. 1.2. (очна та дистанційна форма)
Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного часу.
Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів
опрацьований Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної
освіти. Психолого-педагогічні, організаційні та нормативно-правові засади
інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на
роботу в інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи

з здобувачами освіти з ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-
мотиваційний, когнітивний, вольовий, операційно-компетентнісний,

комунікативний, рефлексивний.
Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна
взаємодія з фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи
підтримки учнів з ООП з різними нозологіями. Матеріал може бути
використаний педагогами, методистами та керівниками закладів освіти при
роботі в інклюзивному середовищі.

МОДУЛЬ ІІ. ФАХОВА ДІЯЛЬНІСТЬ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Професійний розвиток учителя математики: стратегічні орієнтири та вектори самовдосконалення

Тема 2.1. (очна та дистанційна форма)

Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка
Освітні зміни як постійна реальність: реформа НУШ, цифровізація,
інклюзія, воєнний контекст, соціальна нестабільність.
Особливості професійної діяльності педагога в умовах сучасних освітніх
трансформацій, зумовлених реформуванням системи освіти, упровадженням
компетентнісного підходу та нових педагогічних практик. Ключові
компетентності педагога в ситуації змін.
Необхідність адаптивності та безперервного професійного розвитку.
Внутрішні ресурси педагога: професійна мотивація та ціннісні орієнтири,
відчуття професійної місії та значущості праці, самооцінка, впевненість у
власних силах, психологічна та професійна стійкість (резильєнтність), здатність
до рефлексії та самопідтримки. Зовнішні ресурси професійного розвитку:
система підвищення кваліфікації та неформальна освіта, професійні спільноти,
педагогічні мережі, методичні об’єднання, вебінари, цифрові інструменти.
Професійна супервізія: простір для аналізу складних ситуацій та емоційного
розвантаження.

Тема 2.2. (дистанційна форма)
Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації.
Громадянська компетентність у сучасній освіті трактується як інтегрована
здатність особистості діяти відповідально в демократичному суспільстві,
критично оцінювати соціальні процеси та інформаційні повідомлення,
усвідомлювати власну культурну й національну ідентичність.

Інформаційна стійкість — це сформована здатність особи або спільноти
протидіяти маніпулятивному інформаційному впливу шляхом критичного
мислення, медіаграмотності та ціннісної саморегуляції.
Масове поширення цифрових технологій, соціальних мереж і можливість
миттєвого обміну повідомленнями суттєво ускладнило процес розрізнення
достовірної інформації та дезінформації. У сучасному інформаційному
середовищі громадянська компетентність неможлива без здатності
критично працювати з інформацією, критично її осмислювати,
усвідомлювати.

Тема 2.2. (очна форма)
Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога.
Створення якісного освітнього контенту для учнів НУШ. Мотиваційні
гачки на уроці як інструмент активізації пізнавальної діяльності. Універсальні
мінівправи, які можуть бути адаптовані до будь-якого навчального предмета.
Ефективне використання розроблених матеріалів платформи «Всеукраїнська
школа онлайн» в освітньому процесі, їх інтеграції у структуру уроку та
поєднанню з авторськими напрацюваннями вчителя. Практичні поради,
учительські лайфхаки та добірка корисних цифрових ресурсів, що сприяють
оптимізації педагогічної діяльності, підвищенню мотивації учнів і якості
навчальних результатів.
Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та
керівниками закладів освіти в професійній діяльності.

Тема 2.3. (очна та дистанційна форма)
Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів: дидактичні та методичні аспекти.

Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного
інтелекту, здатного створювати новий освітній контент, зокрема тексти,
візуальні матеріали та програмний код. Можливості, переваги та виклики
створення створення електронних освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA
для створення інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи
з навчальними матеріалами, аналізу джерел інформації, систематизації даних та
підтримки аналітичної діяльності педагога Порівняння платформ Gemini та
ChatGPT, що розглядаються як приклади генеративного штучного інтелекту,
який функціонує на основі розмовних запитів і забезпечує інтерактивну
взаємодію з користувачем. Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників
у середовищі Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім
контентом.

Тема 2.4. (очна та дистанційна форма)
Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти.
Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації
STEM-освіти в сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному
предметному навчанні та необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови
формування цілісного STEM-мислення учнів. Поняття STEM-освіти,
інтегрованого навчання та види інтеграції в освітньому процесі. Роль інтеграції
у формуванні STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня.
Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту,
інтегрованих модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого
навчання з ідеями Нової української школи та його значення для професійного
розвитку вчителя. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами
та керівниками закладів освіти для впровадження STEM-підходу в освітню
практику.

Тема 2.5. (дистанційна форма)
Формування екологічної компетентності педагогів в умовах воєнного стану
Сутність екологічної компетентності педагога як ключового механізму
реалізації сучасної освітньої парадигми в умовах воєнного стану. Проблема
трансформації змісту екологічної освіти під впливом викликів збройної агресії
та необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного
екологічного мислення вчителів та учнів. Поняття екологічної компетентності як
складного інтегрального утворення, що охоплює фахову грамотність, готовність
до висвітлення тем екоциду та стратегій сталого відновлення територій.
Моделі та практичні інструменти: cтруктура компетентності, методичний
інструментарій, психолого-педагогічний аспект.
Роль екологізації освітнього процесу у професійному розвитку вчителя та
зміні педагогічних ролей.

Науково-методичні засади викладання предметів та інтегрованих курсів

математичної освітньої галузі

Тема 2.5. (очна форма)
Методичні підходи до конструювання ефективного уроку в межах навчального предмета «Математика»
Методичні підходи до конструювання ефективного уроку в межах
навчального предмета. Значення компетентнісно-діяльнісного підходу для
планування та організації навчальної діяльності учнів. Алгоритм конструювання
навчальної діяльності на уроках; визначення цілей, добір змісту, організація
типів діяльності та послідовність дій учнів. Класифікація типів навчальної
діяльності та їх роль у формуванні предметних умінь і навичок. Принципи
добору та логічної побудови змісту навчального матеріалу в межах теми уроку.
Організація самостійної навчальної роботи учнів на уроці та в позаурочний
час як засіб розвитку автономності та відповідальності за результат. Методика
виявлення та корекції типових навчальних помилок учнів. Навчальні поняття та
терміни. Практико-орієнтовані завдання для слухачів курсів підвищення
кваліфікації: міні-тренінги, практикуми, творчі завдання. Інтеграція теоретичних
знань і практичних умінь у процесі організації ефективного уроку та розвитку
компетентностей учнів.

Тема 2.6. (очна та дистанційна форма)

Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення математики
Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього
процесу. Сутність базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в
освіті та їх характерні риси. Дієві стратегії перетворення учня з пасивного
слухача на активного учасника освітнього процесу.
Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори впливу
на мотивацію. Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх навчальних досягнень.
Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних

підходів залученості сучасних учнів до освітнього процесу. Лекція для педагогів-
практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань захопливим та результативним.

Тема 2.7. (очна та дистанційна форма)
Комплексні стратегії подолання освітніх втрат та когнітивної пасивності: інструменти ремедіації та стимулювання навчальної залученості на уроках математики
Проблема трансформації математичної освіти в умовах дефіциту
навчального часу та нерівномірності підготовки здобувачів освіти. Розробка та
впровадження ремедіаційних стратегій — науково обґрунтованих методик
коригувального навчання, спрямованих на подолання діагностованих розривів у знаннях.
Феномен когнітивної пасивності. Аналіз нейропсихологічних та
педагогічних чинників зниження інтелектуальної активності учнів. Система
інструментів для переходу від репродуктивного відтворення знань до
продуктивної когнітивної діяльності через механізми скаффолдингу (когнітивної підтримки) та створення проблемних ситуацій.

Тема 2.8. (очна та дистанційна форма)
Конструювання цілісного інструментарію оцінювання математичної компетентності: від окремого завдання до комплексної діагностувальної/підсумкової роботи
«Мистецтво проектування» інструментів оцінювання математичної
компетентності здобувачів освіти: шляхи перетворення набору розрізнених
математичних задач на цілісну систему, що об’єктивно вимірює не лише знання
та розуміння формул й математичних алгоритмів, а й здатність учня
застосовувати їх у реальному житті, зокрема для вирішення різноманітних
проблемних ситуацій. Приклади дієвих способів трасформації умови
математичної задачі у завдання компетентнісного змісту з орієнтацією на
перевірку критичності мислення, моделювання та інтерпретації результатів.
Матриця специфікації завдань між різними рівнями складності та когнітивними
доменами (відтворення, застосування, міркування). Зрозумілі дескриптори
оцінювання, що відповідають вимогам НУШ та міжнародним стандартам
(зокрема PISA) та забезпечують учнівству поступ у навчанні, а вчителю
можливість з’ясувати реальні прогалини в підготовці.

Методологія оцінювання результатів навчання учнів з математики в

контексті вимог Державного стандарту

Тема 2.9. (очна та дистанційна форма)
Методологічні засади та інструментарій оцінювання математичної компетентності здобувачів освіти в парадигмі НУШ
Переосмислення ролі оцінювання: від фіксації помилок до підтримки
індивідуального поступу учня. Математична компетентність розглядається як
здатність особистості мислити математично, формулювати, застосовувати та
інтерпретувати математику для розв’язання проблем у різноманітних контекстах
реального світу. Представлено алгоритм створення валідного інструментарію
оцінювання для визначення навчального поступу і підсумкових досягнень,
готові шаблони для моделювання компетентнісних перевірочних робіт. Перехід
від оцінювання знань (Content-based) до оцінювання компетентностей
(Competency-based). Способи оцінювання когнітивного, діяльнісного та
ціннісного аспектів математичної підготовки.

МОДУЛЬ ІІІ. КОНТРОЛЬНО-АНАЛІТИЧНИЙ
Тема 3.1. (очна та дистанційна форма)
Професійний диспут-концепт з використанням методів рефлексивного аналізу та кейс-стаді «Математика як інструмент формування
життєвих компетентностей здобувачів освіти: ціннісний вимір»
Питання для обговорення:
Блок 1. Феноменологія рефлексивного аналізу педагогічної практики
1. Дихотомія математичної освіти: аналіз співвідношення математики як
самоцілі (фундаментальний аспект) та як когнітивного інструментарію.

Оцінка домінування алгоритмізації над розвитком проблемно-
орієнтованого мислення.

2. Професійна аргументація цілепокладання: обґрунтування
прагматичного аспекту абстрактних математичних структур у контексті
формування світогляду здобувача освіти.
3. Критеріальна валідність оцінювання: кореляція між академічною
успішністю та рівнем функціональної математичної грамотності (на
прикладі розв’язання прикладних задач фінансового та статистичного
спрямування).
Блок 2. Кейс-стаді: Контекстне навчання в парадигмі академічної
підготовки

4. Трансформація помилки в дидактичний ресурс: перехід від кількісного
оцінювання помилки до якісного аналізу її наслідків у моделюванні
реальних процесів.
5. Диференціація та адаптація інструментарію: розробка методик
формування «математичного здорового глузду» для учнів нетехнічного
профілю; подолання бар’єру когнітивного відчуження від предмета.
6. Інтегративний підхід та міжпредметна когерентність: верифікація
критеріїв оцінювання конвергентних завдань; визначення демаркаційної
лінії між предметною математичною компетентністю та загальною
життєвою ефективністю.
Блок 3. Аксіологічний вимір математичної освіти (Диспут-концепт)
7. Математична етика та критичне сприйняття інформації: роль
статистичного аналізу та теорії ймовірностей у формуванні когнітивної
резистентності до інформаційних маніпуляцій і фейків.
8. Естетика раціональності та технічної правильності: дискусія щодо
пріоритетності методу розв’язання над механічним отриманням результату
в сучасній дидактиці.
9. Оцінювальний виклик НУШ: методологічні труднощі квантифікації
особистісних якостей (наполегливість, дослідницький азарт) у межах
традиційної бальної системи.
Блок 4. Прогностичне проектування освітнього інструментарію
10. Параметризація ідеального інструменту підсумкового
контролю: розробка вимог до завдань синтетичного типу, що поєднують
перевірку академічного стандарту з виявленням особистісної та
громадянської зрілості учня.
Модуль IV. ВАРІАТИВНИЙ СКЛАДНИК (ПЕРЕЛІК ТЕМ)
1. Формування екологічної компетентності педагогів в умовах воєнного стану
2. Комплексні стратегії подолання освітніх втрат та когнітивної пасивності: інструменти ремедіації та стимулювання навчальної залученості на уроках математики.
3. Трансформація системи зовнішнього моніторингу якості освіти в Україні: від ДПА до НМТ в контексті сучасних викликів та стратегій розвитку.
4. Мотиваційний аспект в організації освітньої діяльності здобувачів освіти в умовах сьогодення.
5. Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації.
6. Інтеграція гуманітарного й технологічного підходів у навчанні: до використання інструментів 4К.

7. Ціннісні пріоритети педагога та освіти.
8. Профілактика емоційного вигорання (виснаження) педагога та основні підходи щодо зміцнення психічного здоров’я.
9. Мікронавчання як технологія підвищення ефективності уроку.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього
процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього

середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм
роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати
критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами;
уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників