РОЗВИТОК ПРОФЕСІЙНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧИТЕЛІВ (ВИКЛАДАЧІВ) ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ

Модуль 1. Психологія та педагогіка інклюзивного освітнього процесу
Тема 1: Готовність педагогів до роботи з дітьми з ООП в умовах воєнного стану.

Інклюзивна культура педагога. Профіль вчителів інклюзивних закладів опрацьований
Європейським агентством з особливих потреб та інклюзивної освіти. Психолого-педагогічні,
організаційні та нормативно- правові засади інклюзивної освіти в кризових і надзвичайних ситуаціях.
Бар’єри, що перешкоджають успішному налаштуванню педагогів на роботу в
інклюзивному середовищі. Компоненти готовності педагога до роботи з здобувачами освіти з
ООП в умовах війни: аксіологічний, емоційно-мотиваційний, когнітивний, вольовий,
операційно-компетентнісний, комунікативний, рефлексивний.

Ефективні педагогічні стратегії інклюзивної освіти. Міждисциплінарна взаємодія з
фахівцями психолого-педагогічного супроводу. Прийоми і методи підтримки учнів з ООП з
різними нозологіями. Матеріал може бути використаний педагогами, методистами та
керівниками закладів освіти при роботі в інклюзивному середовищі.

Тема 2. Ментальне здоров’я особистості педагога

Ментальне здоров’я – запорука успіху життєвого та професійного вимірів. Психолого-
педагогічні, медичні трактування дефініції «ментальне здоров’я». Основні чинники, що

впливають на ментальне здоров’я педагога. Зв’язок ментального здоров’я та емоційної стійкості.
Ефективні практики щодо психологічної стійкості особистості педагога. Роль
ментального здоров’я особистості педагога на її професійну самореалізацію та позитивне
саморозкриття на уроці. Матеріал може бути використаний педагогами, класними керівниками,
асистентами учителів, методистами та керівниками закладів освіти щодо власної турботи про
ментальне здоров’я та довголіття.

Модуль 2. Фахова діяльність педагогічних працівників

Тема 1. Формування екологічної компетентності педагога в умовах воєнного стану
Сутність екологічної компетентності педагога як ключового механізму реалізації сучасної
освітньої парадигми в умовах воєнного стану. Проблема трансформації змісту екологічної освіти
під впливом викликів збройної агресії та необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови
формування цілісного екологічного мислення вчителів та учнів. Поняття екологічної

компетентності як складного інтегрального утворення, що охоплює фахову грамотність,
готовність до висвітлення тем екоциду та стратегій сталого відновлення територій.
Моделі та практичні інструменти: cтруктура компетентності, методичний інструментарій, психолого-педагогічний аспект.
Роль екологізації освітнього процесу у професійному розвитку вчителя та зміні педагогічних ролей.

Тема 2. Педагог у ситуації змін: компетентності, ресурси, підтримка
Освітні зміни як постійна реальність: реформа НУШ, цифровізація, інклюзія, воєнний контекст, соціальна нестабільність.
Особливості професійної діяльності педагога в умовах сучасних освітніх трансформацій,
зумовлених реформуванням системи освіти, упровадженням компетентнісного підходу та нових
педагогічних практик. Ключові компетентності педагога в ситуації змін.
Необхідність адаптивності та безперервного професійного розвитку. Внутрішні ресурси
педагога: професійна мотивація та ціннісні орієнтири, відчуття професійної місії та значущості
праці, самооцінка, впевненість у власних силах, психологічна та професійна стійкість
(резильєнтність), здатність до рефлексії та самопідтримки. Зовнішні ресурси професійного
розвитку: система підвищення кваліфікації та неформальна освіта, професійні спільноти,
педагогічні мережі, методичні об’єднання, вебінари, цифрові інструменти.
Професійна супервізія: простір для аналізу складних ситуацій та емоційного розвантаження.

Тема 3 Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників освітнього процесу

Енергоефективність як складова екологічної та соціальної компетентностей учасників
освітнього процесу в умовах сучасних суспільних викликів. Формування енергоощадної
поведінки як чинника зменшення негативного впливу на довкілля та підвищення соціального
добробуту. Взаємозв’язок між енергоспоживанням, екологічними наслідками та якістю життя
громади. Соціальний вимір енергоефективності в контексті соціальної справедливості,
енергетичної безпеки та колективної відповідальності.
Роль закладу освіти у формуванні енергоефективної культури та ціннісних орієнтацій.
Освітні практики, STEM-підходи та проєктна діяльність, спрямовані на розвиток практичних
навичок ощадливого використання енергоресурсів. Інтерактивні і практичні завдання для
слухачів курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
Матеріал має прикладну спрямованість і може бути використаний у професійному
розвитку педагогів та освітній діяльності закладів освіти.

Тема 4. Розвиток мовно-комунікативних якостей мовлення педагогів
Розвиток мовно-комунікативних якостей мовлення педагогів. Вільне володіння
державною мовою як базовий компонент комунікативної культури педагога, професійної
ідентичності та педагогічної майстерності.
Навчання здобувачів освіти предметів (інтегрованих курсів)» Професійного стандарту
вчителя ЗЗСО. Орфографічні норми української літературної мови та зміни в Українському
правописі (2019). Формування мовного портрета педагога та практичні поради для вчителів.
Комунікативна культура педагога, педагогічна та ділова комунікація, невербальні засоби
спілкування. Формування комунікативного портрета педагога/педагогині.

Тема 5. Практичні інструменти генеративного штучного інтелекту для створення електронних освітніх ресурсів

Поняття генеративного штучного інтелекту — різновиду штучного інтелекту, здатного
створювати новий освітній контент, зокрема тексти, візуальні матеріали та програмний код.
Можливості, переваги та виклики створення створення електронних освітніх ресурсів.
Використання спеціалізованих сервісів Перейти за покликанням , Перейти за покликанням , Padlet TA для створення
інтерактивних робочих аркушів, а також NotebookLM для роботи з навчальними матеріалами,
аналізу джерел інформації, систематизації даних та підтримки аналітичної діяльності педагога
Порівняння платформ Gemini та ChatGPT, що розглядаються як приклади генеративного
штучного інтелекту, який функціонує на основі розмовних запитів і забезпечує інтерактивну
взаємодію з користувачем. Створення Gem-ботів (персоналізованих помічників у середовищі
Gemini), які дають змогу налаштовувати сценарії роботи з освітнім контентом.

Тема 6. Сучасні підходи формування мотивації та організації пізнавальної діяльності учнів.

Ключові аспекти мотивації як обов’язкової умови сучасного освітнього процесу. Сутність
базових понять мотиваційного процесу, види мотивації в освіті та їх характерні риси. Дієві
стратегії перетворення учня з пасивного слухача на активного учасника освітнього процесу.
Особливості формування позитивної мотивації навчання. Фактори впливу на мотивацію.
Шляхи формування мотивації до навчання в учнів та підвищення їх навчальних досягнень.
Мотивація вчителя як запорука ефективного навчання. Формування власних підходів
залученості сучасних учнів до освітнього процесу.
Лекція для педагогів-практиків та всіх, хто прагне зробити процес здобуття знань
захопливим та результативним.

Тема 7. Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти
Сутність інтегрованого навчання як ключового механізму реалізації STEM-освіти в
сучасній школі. Проблема фрагментарності знань у традиційному предметному навчанні та
необхідність міждисциплінарної інтеграції як умови формування цілісного STEM-мислення
учнів. Поняття STEM-освіти, інтегрованого навчання та види інтеграції в освітньому процесі.
Роль інтеграції у формуванні STEM-компетентностей, зміні ролей учителя й учня.
Моделі інтегрованого навчання: інтегрованого уроку, STEM-проєкту, інтегрованих
модулів і тематичних тижнів. Узгодженість інтегрованого навчання з ідеями Нової української
школи та його значення для професійного розвитку вчителя. Матеріал може бути використаний
педагогами, методистами та керівниками закладів освіти для впровадження STEM-підходу в освітню практику.

Тема 8. Інтеграція цифрових технологій: від віртуального експерименту до доповненої реальності

Інтегроване навчання як ключовий механізм реалізації STEM-освіти в умовах
трансформації сучасної школи. Роль цифрових технологій у формуванні предметних і ключових
компетентностей учнів, зокрема під час вивчення фізики. Поняття цифрової компетентності
вчителя й учня, охарактеризовано можливості використання віртуальних лабораторій,
симуляцій, сервісів візуалізації та доповненої реальності. Практичний досвід організації
інтегрованого заняття у форматі тренінгу для педагогів, спрямованого на створення власних
цифрових освітніх продуктів. Матеріали можуть бути корисними для вчителів природничої
галузі, методистів та організаторів підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

Тема 9. Методична трансформація фізики: ідеї НУШ у дії.

Особливості методичної трансформації курсу фізики в контексті реалізації Концепції
«Нова українська школа». Зміна цілей і результатів навчання, оновлення змісту фізичної освіти,
упровадження діяльнісних та дослідницьких методів навчання.

Використання формувального оцінювання як засобу підтримки навчального поступу
учнів. Потенціал фізики в контексті формування ключових і предметних компетентностей,
розвитку критичного мислення та природничо-наукової грамотності. Роль учителя фізики як
фасилітатора освітнього процесу, здатного створювати навчальні ситуації, пов’язані з реальним
життям учнів.

Модуль 4. Варіативний складник.

1. Ключові аспекти організації охорони праці в закладі загальної середньої освіти
2. Методика використання сучасного демонстраційного обладнання на уроках фізики.
3.Мотиваційний аспект в організації освітньої діяльності здобувачів освіти в умовах сьогодення
4.Ефективні освітні інструменти в професійній діяльності сучасного педагога.
5.Громадянська компетентність та інформаційна стійкість в епоху дезінформації.

Знання: нормативно-правових основ, законодавчих актів у сфері освіти; сучасних підходів та методик організації освітнього процесу в НУШ; концептуальних і методичних особливостей різних видів оцінювання; визначальних характеристик освітнього середовища; способів підтримки вчителя на різних етапах професійного розвитку.
Уміння: організовувати педагогічну діяльність на засадах новітніх підходів, саморозвитку та впровадження нових форм роботи; застосовувати цифрові інструменти, компетентнісний підхід, інтеграцію STEM-технологій в освітній процес; розвивати критичне мислення, медіаграмотність, навички фасилітації, ефективної роботи з дітьми з особливими освітніми потребами; уживати превентивні заходи щодо булінгу; створювати безбар’єрний психологічно-безпечний освітній простір.
Диспозиції (цінності, ставлення): готовність до реалізації сучасних цілей освіти, формування духовних цінностей, патріотизму, національної свідомості та здорового способу життя, партнерської взаємодії, здійснювати освітній процес на засадах Концепції Нової української школи.

Відповідно до плану-графіка підвищення кваліфікації педагогічних працівників